Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Нормування та вимірювання шумуВимірювання та нормування шумуНормування і вимірювання вібрації
Основні заходи і засоби захисту населення і територійЗахист сімейних прав та інтересівЗахист права власності
ІнфразвукІнфразвук
УльтразвукУльтразвук
 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нормування та вимірювання шуму

При нормуванні шуму до уваги беруться різні його види. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99 шуми класифікуються за характером спектра та часовими характеристиками. За першою ознакою шуми поділяються на широкосмужні, з неперервним спектром, шириною більш ніж одна октава, та вузькосмужні або тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тони. За часовими характеристиками шуми можуть бути постійними, якщо їх рівень шуму протягом робочої зміни (8 годин) змінюється не більш ніж на 5 дБА, та непостійними. Останні поділяються:

• на мінливі, рівень шуму яких безперервно змінюється (коливається) в часі більш ніж на 5 дБА;

• переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше, при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить Ici більше;

• імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму відрізняються не менш ніж на 7 дБА.

Нормування шуму проводиться за двома методами: нормування за граничним спектром шуму та нормування рівня звуку в дБА Перший метод нормування е основним для постійних шумів. Рівні звукового тиску (дБ) нормуються в октавних смугах частот. Октавна смуга частот (октава) — діапазон частот, у

якому верхня гранична частота /в удвічі більша за нижню граничну частоту /и. Октава характеризується середньогеометричним значенням частоти

Заходи та засоби захисту від шуму

Заходи та засоби захисту від шуму поділяються на колективні та індивідуальні.

До засобів індивідуального захисту (313) від шуму належать навушники, протишумові вкладки, шумо-заглушувальні шоломи.

Засоби колективного захисту від шуму поділяються за такими напрямками:

— зменшення шуму в самому джерелі;

— зменшення шуму на шляху його поширення;

— організаційно-технічні заходи;

— лікувально-профілактичні заходи.

Засоби та заходи колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення поділяються на архітектурно-планувальні та акустичні (рис. 4.4).

Зменшення шуму у самому джерелі — найбільш радикальний засіб боротьби з шумом, що створюється устаткуванням. Це досягається за допомогою таких заходів та засобів:

• удосконалення кінематичних схем та конструкцій устаткування;

• проведення статичного та динамічного зрівноважування і балансування; виготовлення деталей, що співударяються та корпусних деталей з неметалевих матеріалів (пластмас, текстоліту, гуми);

• чергування металевих та неметалевих деталей; підвищення точності виготовлення деталей та якості складання вузлів і устаткування;

• зменшення зазорів у з'єднаннях шляхом зменшення припусків; застосування мащення деталей, що труться та ін.

Класифікація засобів та заходів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення

Інфразвук

Інфразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою меншою за 20 Гц.

Несприятливий вплив інфразвуку суттєво залежить від рівня звукового тиску, тривалості впливу та діапазону частот. Найбільш небезпечною вважається частота інфразвукових коливань близько 7 Гц, оскільки вона збігається з альфа-ритмом біострумів мозку і може викликати резонансні явища.

Допустимі рівні інфразвуку наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Допустимі рівні інфразвуку

Допустимі рівні звукового тиску в дБ у октавних-смугах з середньо-геометричними частотами, Гц

Загальний рівень звукового тиску,

2

4

8

16

110

105

105

105

105

Ультразвук

Ультразвук, так само як і інфразвук, орган слуху людини не сприймає, однак він може викликати біль у голові, загальну втому, розлади серцево-судинної та нервової систем.

Ультразвук — це коливання у пружному середовищі, що мають однакову з шумом фізичну природу, але поширюються з частотою від 1,2 * 104 до 1,0 • 109 Гц (12 кГц до 1000 МГц).

Література

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький. — Л. : Афіша, 2005. — 349 с.

2. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введен 01.07.84.

3. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Введен 01.07.91.

4. ГОСТ 24940-96 Методы измерения освещенности.

б. ГОСТ ССБТ 12.1.001-89. Ультразвук. Общие требования безопасности.

6. ДСН 8.8.6.087-99. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

7. ДСН 3.3.6.039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрацій.

8. СНиП П-4-79. Строительные норми и правила. Часть П. Нормы проектирования. Глава 4. Естественное и искусственное освещение.

9. СНиП 2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. — М.: Стройиздат, 1992. — 86 с.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси