Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Предмет, метод, об'єкти та принципи бухгалтерського облікуПредмет, мета та завдання бухгалтерського облікуЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОДЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРЕДМЕТ І МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ФІНАНСОВОГО...ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ І МЕТОД СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Облік у системі управління та користувачі облікової інформаціїРоль обліку в системі управління, користувачі облікової інформаціїСутність господарського обліку, вимоги, вимірники та видиПоняття обліку, його види, облікові вимірникиВимірники, що застосовуються в обліку
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аналіз фінансової звітності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ОБ'ЄКТИ ТА ПРИНЦИПИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1. Господарський облік його види та вимірники. Користувачі облікової інформації.

2. Предмет, мета та завдання бухгалтерського обліку.

3. Об'єкти бухгалтерського обліку та їх класифікація.

4. Поняття методу бухгалтерського обліку та його прийоми.

Господарський облік його види та вимірники. Користувачі облікової інформації

Облік має тривалу історію. Товарні відносини неможливі без обліку. Як тільки людство в основу своєї діяльності поклало обмінні процеси виникла необхідність обліку затрат, доходів, ведення розрахунків. Перші письмові свідчення людської культури мають посилання на певні дані, отримані внаслідок облікових робіт того часу.

Облік розвивається відповідно до економічних запитів суспільства. До XV ст. його розглядали як додаток до торговельної діяльності. Сучасна система обліку пов'язана з іменем італійського математика Луки Пачолі. Саме він вперше в системі обліку виділив окрему його складову - бухгалтерський облік. Перу Луки Пачолі належить трактат "Про рахунки і записи" написаний у 1494 році. Саме в ньому знаходимо ми основи побудови бухгалтерського обліку: поняття бухгалтерських рахунків, їх будову, принцип подвійного запису.

У XVII-XVIII ст. промислова революція в Англії та стрімкий розвиток промисловості дали новий поштовх розвиткові обліку. Розпочався збір даних про затрати на виготовлення продукції, рівень доходів і прибутків; пошук нових прийомів і методів ведення обліку та показників, що характеризують господарську діяльність підприємств. На початку XX ст. лідерство у сфері обліку перейшло від Англії до США.

У 1990 р. облік отримав статус професії, ставши подібно до юридичної, медичної, інженерної та архітектурної самостійним видом діяльності, який потребує ліцензії, дотримання кодексу професійної етики, обов'язкового рівня кваліфікаційних знань та освіти.

Облікові системи різних країн світу формувалися під впливом національних економічних, політичних і культурних особливостей та їх розвитку. Однак інтеграційні процеси у світовому господарстві, особливо серед країн з розвиненою ринковою економікою, спричинили до необхідності уніфікації принципів обліку в міжнародному масштабі. Світова практика створила низку міжнародних організацій, які вирішують питання стандартизації бухгалтерського обліку та звітності. До них належить:

o Комітет міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, заснований 1973 р. у Лондоні організаціями професійних бухгалтерів США, Австралії, Канади, Мексики, Франції, Німеччині, Великобританії, Японії, Ірландії, який розробляє і поширює стандарти ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності. Комітетом розроблено 39 міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з яких сьогодні діє 34;

o Міжнародна федерація бухгалтерів, створена в Мюнхені 1977 р., яка розробляє етичний, освітній та аудиторській напрями бухгалтерського обліку;

o Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності при б створена в 1982 р., яка вивчає питання обліку та звітності в міжнародних корпораціях.

Крім того, ведуться окремі дослідження з питань стандартизації й уніфікації обліку та звітності на підприємствах країн - членів Європейського Союзу. На сьогодні в межах ЄС прийнято п'ять Директив (законів), що визначають єдині підходи до бухгалтерського обліку і звітності, зокрема Четверту Директиву "Форма і зміст річного фінансового звіту компаній" (25.07.1978 р.), Сьому Директиву "Вимоги до підготовки консолідованої фінансової звітності та методи підготовки" (13.06.1983 р.) тощо .

Окрім ЄС існують інші регіональні організації, які займаються питаннями стандартизації бухгалтерського обліку, а саме: Американська асоціація обліку, Асоціація бухгалтерів Азії та тихоокеанського регіону, Африканська рада бухгалтерського обліку тощо.

Розроблені міжнародними організаціями нормативні документи не регулюють техніку та методику обліку. Міжнародні стандарти регулюють лише основні принципові моменти обліку, від яких залежить формування фінансових результатів діяльності підприємств та порядок відображення їх у звітності.

Сучасна наука і практика розглядає облік як процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називається господарським.

Господарський облік - це облік господарської діяльності підприємства та суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксація (реєстрація) господарських фактів і явищ та господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).

Залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на такі взаємопов'язані між собою види:

o Оперативно-технічний;

o Статистичний;

o Бухгалтерський.

Оперативно-технічний облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій (реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативно-технічного обліку необхідні для поточного спостереження за розвитком господарських процесів, їх оперативного планування, аналізу й управління.

Статистичний облік використовують при вивченні кількісних і якісних характеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їх розвитку за конкретних умов місця і часу. Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліків.

Провідне місце в системі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року:

"Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень".

Бухгалтерський облік охоплює систему суцільної, безперервної і взаємопов'язаної реєстрації та підбиття підсумків підприємницьких і фінансових операцій підприємства в документах, книгах та записах із подальшими аналізами, перевіркою та звітуванням про результати здійснення цих операцій перед зацікавленими особами.

На відміну від інших видів господарського обліку, бухгалтерський облік ґрунтується на документуванні всіх господарських процесів і відображенні їх у системі бухгалтерських рахунків із використанням методу подвійного запису, його регламентують міжнародні й національні нормативні та законодавчі акти.

Для ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства необхідно:

1) Знати законодавчу і нормативну базу щодо ведення бухгалтерського обліку;

2) Уміти оформляти й обробляти первинні бухгалтерські документи та реєстри;

3) Складати бухгалтерську (фінансову) звітність, аналізувати отримані результати, звітувати перед зацікавленими особами.

У країнах з розвинутою ринковою економікою бухгалтерський облік методологічно і організаційно поділяється на фінансовий та управлінський. Це два напрями єдиної системи обліку, кожна з яких має своє функціональне призначення і свою роль в управлінні підприємством. Дані види обліку призначені для вирішення різних практичних питань у діяльності підприємства. В їх єдності запорука достовірності інформації та обґрунтованість прийнятих рішень користувачами інформації про діяльність підприємства.

Фінансовий облік - це комплексний синтетичний облік усієї господарсько-фінансової діяльності підприємства, який у цілому характеризує майновий стан підприємства, його фінансовий стан, прибутковість. В його основі лежить метод "затрати - випуск", суть якого в тому, що фінансовий результат діяльності підприємства визначається шляхом зіставлення доходів і витрат. До об'єктів фінансового обліку належать активи підприємства, джерела власних засобів, зобов'язання підприємства, витрати підприємства за елементами і доходами за їх видами, загальні фінансові результати діяльності підприємства та їх використання, господарські операції, пов'язані з процесами виробництва й реалізації продукції. Див. тему 1.

Користувачами фінансового обліку, як правило, є акціонери, потенційні інвестори, ділові партнери, кредитори, органи державної влади в тому числі державної податкової служби, тобто зовнішні користувачі.

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік - це система збирання, оброблення та подавання інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Дані управлінського обліку використовуються для планування, контролю і прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством. Організацію управлінського обліку не регламентують міжнародні й національні стандарти та законодавчі акти. Його здійснює підприємство самостійно залежно від особливостей діяльності, структури й розмірів підприємства, потреб управління.

Об'єктами управлінського обліку є витрати і доходи підприємства за їх цільовим призначенням (видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності, регіонами реалізації). У межах управлінського обліку здійснюється облік витрат на калькулювання собівартості продукції, прогнозування і планування витрат, доходів, фінансових результатів діяльності підприємства. В об'єктивності ведення такого обліку зацікавлені в першу чергу керівники підприємства, тому саме керівництво підприємства визначає параметри, напрями, глибину облікової інформації. Внутрішньогосподарський облік, в першу чергу, призначений для керівників підприємства.

Облікова інформація необхідна широкому колу користувачів, яких в теорії обліку можна поділити на внутрішніх та зовнішніх стосовно підприємства.

Внутрішніми користувачами облікової інформації є:

o власники підприємства;

o управлінський персонал;

o робітники і службовці підприємств.

Зовнішніми користувачами облікової інформації є:

o ділові партнери підприємства на ринку (дійсні й потенційні інвестори, постачальники, замовники, покупці, клієнти; банківські й небанківські кредитні установи; інші кредитори);

o органи державного і міжнародного регулювання та контро-лю(органи податкової служби; органи державної статистики; органи державних і міжнародних комісій і комітетів);

o фінансові аналітики та радники;

o широка громадськість (громадські організації, профспілки).

Класифікація користувачів облікової інформації наведена в табл. 2.

У бухгалтерському обліку для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників:

o натуральні;

o трудові;

o грошові (вартісні).

Натуральні вимірники застосовують для отримання даних про кількість однорідних об'єктів обліку в кг, м , м , га тощо. Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів.

Трудові вимірники використовують для обліку кількості відпрацьованого часу та обліку затрат праці на виготовлення продукції у людино-днях, людино-годинах, людино-хвилинах тощо. Трудові вимірники необхідні для нарахування заробітної платні, визначення середньоспискового складу працівників, продуктивності праці тощо.

Таблиця 2

Грошовими (вартісними) вимірниками є гривні, долари, рублі, марки тощо. Грошові вимірники є найбільш універсальними, дають можливість узагальнювати всі господарські операції підприємства, які вимірюють різноманітними натуральними вимірниками, їх використовують для складання бухгалтерської звітності.

Суттєвими ознаками облікової інформації є: Зрозумілість (інформація має бути зрозуміла користувачам); Доцільність (інформація повинна бути корисна при прийнятті рішень);

Матеріальність або суттєвість (інформація матеріальна, якщо вона впливає на результати економічних рішень);

Достовірність (інформація достовірно характеризує явище);

Суть форми (інформація відображає суть економічного явища);

Нейтральність (інформація вільна від відхилень);

Обачливість (інформація подається обачливо за наявності частки невизначеності);

Повнота (інформація дає повну характеристику явища);

Порівняльність (інформація зіставна з даними попередніх періодів і даними інших підприємств);

Своєчасність (інформація надходить у встановлений термін);

Економічна доцільність (дохід від використання інформації має бути більшим від затрат на її збирання, оброблення і подання).

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік повинен ґрунтуватися на таких основних принципах:

1) принцип консерватизму (обачності), згідно з яким доходи обліковують, коли можливість їх отримання є цілком визначеною подією, а витрати відображають, коли їх здійснення є можливою подією для запобігання оцінки зобов'язань та витрат і завищення оцінки активів і доходів підприємства;

2) принцип повного висвітлення, відповідно до якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що його приймають на її основі;

3) принцип автономності підприємства, згідно з яким підприємство розглядають як самостійну господарську одиницю, воно має свої відокремлені від власників рахунки, складає бухгалтерський звіт;

4) принцип послідовності, згідно з яким облікова політика на підприємстві (методи оцінювання активів, нарахування амортизації, зношування МШП тощо) має бути постійна протягом тривалого періоду часу;

5) принцип безперервної діяльності, відповідно до якого вважають, що підприємство продовжує свою діяльність необмежений час і не буде ліквідоване;

6) принцип нарахування, тобто доходи й витрати відображають у бухгалтерському обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані, незалежно від того, коли отримано чи заплачено гроші;

7) принцип відповідності передбачає розмежування доходів і витрат між відповідними періодами;

8) принцип превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

9) принцип історичної собівартості, відповідно до якого в бухгалтерському обліку господарські засоби відображають за фактичними витратами на їх придбання (за собівартістю), а не за ринковими цінами;

10) принцип єдиного грошового вимірника, який передбачає узагальнення облікової інформації в єдиній грошовій одиниці;

11) принцип періодичності (облікового періоду) відповідно до якого діяльність підприємства поділяють на звітні періоди (рік, квартал, місяць тощо).

Згідно з Міжнародними стандартами в концептуальних основах бухгалтерського обліку поряд із принципами виділяють умовності обмеження і процедури обліку.

У бухгалтерському обліку застосовують специфічні умовності, принципи й обмеження.

Умовності обліку: умовність окремого підприємства; умовність одиниці виміру; умовність облікового періоду; умовність безперервності.

Умовність обмеження: обмеження суттєвості; обмеження економічності інформації, вартості - зиску; обмеження консерватизму.

Принципи обліку: принцип собівартості; принципи повного розкриття інформації (об'єктивності); принцип реалізації; принцип погодженості; принцип постійності.

Процедури та практика обліку: записи в журналах; записи в Головній книзі; складання пробного балансу; трансформаційні записи; формування та аналіз звітності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси