Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
АУДИТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІПрограма аудиту дебіторської заборгованості та зобов'язаньЗміст Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська...Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.Аудит дебіторської заборгованості
АУДИТ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІМетодика аудиту дебіторської заборгованостіМетодика аудиту дебіторської заборгованостіМетодика документування аудиту дебіторської заборгованостіЗміст Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

План і програма аудиту дебіторської заборгованості

Складіть план самостійно, використовуючи відображені нижче завдання та додаючи свої, а потім порівняти його з тим, який буде подано на лекції за поточною темою. Відповідно до методики, яку використовують автори цього посібника, план аудиту за конкретним об'єктом складається за таблицею, поданою в питанні 4 Теми 5 Модуля І.

Завданнями аудиту дебіторської заборгованості в цілому є :

- перевірка законності виникнення дебіторської заборгованості підприємства та віднесення її до довгострокової та короткострокової;

- контроль своєчасності погашення заборгованості;

- аналіз доцільності та своєчасності заходів, вжитих підприємством щодо ліквідації обставин, які спричинили прострочену заборгованість;

- перевірка правильності відображення в обліку розрахунків з дебіторами за продукцію, товари, роботи, послуги (за товарними операціями);

- перевірка правильності відображення в обліку бартерних операцій;

- перевірка правильності відображення в обліку розрахунків за виданими авансами;

- перевірка дотримання законодавства за розрахунками з підзвітними особами та правильність відображення їх в обліку;

- перевірка дотримання законодавства за розрахунками короткостроковими векселями одержаними та правильність відображення їх в обліку;

- перевірка необхідності та правильності формування та використання резерву сумнівних боргів;

- оцінювання стану синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з дебіторами, якості відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку облікових регістрах та звітності.

На основі плану проведення аудиту дебіторської заборгованості складається програма аудиту, що включає не тільки завдання, які ставить перед собою аудитор, але й визначає процедури (конкретні дії аудитора) для того, щоб зібрати всі можливі достатні та прийнятні докази. Аудитор на кожній перевірці ці процедури доповнює та уточнює.

Методика аудиту дебіторської заборгованості

Аудитор, отримавши завдання на проведення аудиту дебіторської заборгованості, складає план і програму (розширений план) проведення аудиту та відповідно до неї розпочинає здійснювати перевірку.

Починається перевірка з оцінки методики та організації обліку дебіторської заборгованості, зазначених у Наказі про облікову політику. При цьому, аудитор визначає методичні та організаційні особливості, з'ясовує можливість застосування тих чи інших методик, які можна запропонувати та оцінює такі питання у Наказі про облікову політику:

- оцінка дебіторської заборгованості;

- методика розрахунку резерву сумнівних боргів;

- перевірка робочого плану рахунків й уточнення, які саме рахунки і

субрахунки використовує підприємство для обліку дебіторської заборгованості та яким чином деталізує інформацію;

- питання, відображені у посадових інструкціях бухгалтерів з обліку розрахунків з дебіторами;

- наявність використання іноземної валюти при проведені розрахунків з іноземними контрагентами тощо. Аудит розрахунків з дебіторами може проводитися за наступними основними напрямами:

- аудит розрахунків з покупцями;

- аудит роз рахунків з підзвітними особами;

- аудит розрахунків з іншими дебіторами.

Аудит розрахунків з покупцями необхідно починати з оцінки даних фінансової звітності, а саме — Балансу (Звіту про фінансовий стан), з якого з'ясовують суму заборгованості покупців за продукцію, товари, роботи, послуги та суму резерву сумнівних боргів (щодо Балансу по 2012 рік включно). Суму дебіторської заборгованості по Балансу (Звіту про фінансовий стан) доцільно порівняти з Оборотною відомістю за синтетичними рахунками. У випадку невідповідності сум аудитор фіксує ці порушення у своїх робочих документах. Порушеннями можуть бути згорнуті залишки (дебетове сальдо та кредитове по одному й тому ж самому контрагенту взаємно перекриваються), дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями і замовниками перекривається кредиторською заборгованістю за розрахунками з постачальниками та іншими кредиторами тощо.

Наступним кроком, аудитор повинен порівняти дані Оборотної відомості за синтетичними рахунками саме за рахунком 36 з даними регістрів синтетичного та аналітичного обліку. При цьому доцільно звернути увагу на залишки, що є "не закритими" протягом одного року, перевіривши їх виникнення та спосіб погашення дебіторської заборгованості.

При цьому необхідно з'ясувати, чи не було за окремими субрахунками чи рахунками перекриття дебіторської (рахунки 36, 37) та кредиторської заборгованості (рахунки 63, 68) та відображення залишків за іншими рахунками, їх відповідність даним фінансової звітності.

Аудитор починає з'ясовувати наявність простроченої заборгованості від року до трьох (термін позовної давності), існування списаної дебіторської заборгованості, наявність проведення службового розслідування перед списанням дебіторської заборгованості, виявлення зловживань щодо закриття дебіторської заборгованості кредиторською заборгованістю, навіть за різним підприємствами, термін позивної дальності за якими закінчився.

Особливу увагу аудитор повинен приділити простроченій дебіторській заборгованості, причинам її виникнення; заходам, які було проведено менеджерами для її повернення, з'ясуванню, чи було встановлено особу, яка допустила виникнення такої заборгованості. Аудиторові необхідно визначити, яка існує на підприємстві політика щодо використання заходів з відшкодування простроченої дебіторської заборгованості.

При проведенні аудиту розрахунків з покупцями і виявленні у процесі перевірки простроченої дебіторської заборгованості необхідно перевірити наступне:

- термін виникнення заборгованості;

- наявність та правильність заповнення первинних документів: довіреностей, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, договорів;

- заходи, які використовувались для спроб відшкодування дебіторської заборгованості: пред'явлення претензії, направлення актів взаємо-звірки розрахунків, листів тощо;

- наявність та правильність списання дебіторської заборгованості за рахунок нарахованого резерву сумнівних боргів або за рахунок інших джерел тощо.

Аудитор повинен виявити можливе зловживання при погашені заборгованості покупців, а саме розрахунків готівкою із можливим не оприбуткуванням її в касу підприємства і наступним списанням такої дебіторської заборгованості у якості простроченої або безнадійної (тобто — можливості існування фактів шахрайства на підприємстві).

Наступним кроком аудитора є перевірка методики нарахування резерву сумнівних боргів. її необхідно порівняти з методикою, визначеною Наказом про облікову політику. Крім того, слід перевірити всі суми дебіторської заборгованості, що списані за рахунок резерву та провести інвентаризацію правильності нарахованих сум резерву та існуючого залишку цього резерву.

Особливу увагу при проведені аудиту дебіторської заборгованості доцільно звернути на розрахунки з разовими покупцями, документальне оформлення та способи розрахунків підприємства з ними.

Всі виявлені помилки і зловживання аудитор фіксує у своїх робочих документах, детально описуючи наявні ситуації та підкріпляє виявлені факти копіями первинних документів, записами у регістрах обліку тощо. Крім того, при з'ясуванні наявності простроченої дебіторської заборгованості, особливо яка виникла при розрахунках із разовими клієнтами, аудиторові необхідно рекомендувати керівництву направити контрагенту акти звірки взаємних розрахунків для підтвердження достовірності залишків по аналітичних рахунках. Копії цих актів також доцільно прикласти до робочих документів аудитора.

Аудит розрахунків з підзвітним особами необхідно здійснювати суцільним методом у зв'язку із тим, що ці операції мають найвищий ризик щодо їх оформлення та відображення в обліку. Крім того, ці операції мають досить високий ризик щодо неправильності визначення сум, які підлягають відшкодуванню.

Перевірку починають за типовою дедуктивною методикою — після ознайомлення із внутрішніми стандартами підприємства щодо розрахунків з підзвітними особами порівнюють дані звітності за об'єктом перевірки, Оборотної відомості за синтетичними рахунками, записами Головної книги та перевірки записів у регістрах синтетичного та аналітичного обліку за рахунком 372 "Розрахунки з підзвітними особами".

Аудитор повинен перевірити як організовано облік, який за цим видом розрахунків повинен вестись у одному регістрі за різним валютами (з метою контролю за використанням грошових коштів, так як під звіт особа може отримати декілька валют). При цьому необхідно приділяти увагу документам, що підтверджують використання коштів, виданих під звіт. Необхідно перевірити правильність визначення добових відповідно до Наказу керівника на відрядження, оригіналам підтверджувальних документів і відміткам із міст прибуття-вибуття у процесі відрядження. Особливу увагу необхідно приділити витратам по відрядженнях за кордон (щодо виплати добових у гривні та в іноземній валюті та правильності визначення цих витрат), а також перевірити як правильність, так і своєчасність повернення в касу невикористаної суми коштів, особливо при отриманні авансу в іноземній валюті та при видачі особі банківської платіжної картки і проведенні витрат (а особливо — перевитрат) у іноземній валюті. Кожна валютна операція також перевіряється на правильність відображення в обліку курсової різниці.

Наступним кроком є здійснення аудиту розрахунків з іншими дебіторами. Проводити аудит за цим видом розрахунків доцільно за наступними напрямами:

- розрахунки за виданими авансами,

- розрахунки за претензіями,

- розрахунки з матеріально відповідальними особами за відшкодування завданих збитків,

- розрахунки з іншими кредиторами та ін.

Аудитор починає перевірку за методом дедукції із виявлення у Балансі (Звіті про фінансовий стан) залишків по цих рахунках та порівняння їх з даними Оборотної відомості за синтетичними рахунками. При цьому доцільно виявити, чи були залишки протягом року по цих рахунках і яким чином пройшло закриття цих заборгованостей.

При перевірці розрахунків з іншими дебіторами доцільно перевірити правильність відшкодування завданих збитків матеріально відповідальною особою за кожною нестачею чи псуванням матеріальних цінностей (особливо необхідно перевірити правильність визначення кратної суми з урахуванням ПДВ). А тому необхідно перевірити залишки за кожним аналітичним рахунком чи за господарською операцією, починаючи з регістрів обліку, а потім — первинних документів та інших необхідних (можливо, юридичних чи судових) документів. При цьому потрібно з'ясувати за кожним документом правильність відображення господарських операцій, правильність визначення сум відшкодування та своєчасного перерахування сум податків і кратної вартості до бюджету. При виявлені відхилень аудиторові доцільно зняти копії документів та відобразити всі факти у своїх робочих документах. Разом із цим аудитор повинен рекомендувати підприємству шляхи виправлення помилок.

Для накопичення інформації аудиторові доцільно використовувати таблиці, у яких відображаються всі викривлення: помилки, розбіжності, зловживання тощо, що надасть більше можливостей для визначення загальної суми викривлень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси