Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Синтетичний облік розрахунків за виплатами працівникамСинтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особамиСинтетичний та аналітичний облік розрахунків за податками і платежамиСинтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праціЯк необхідно організовувати синтетичний і аналітичний облік...Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації...Організація аналітичного та синтетичного обліку запасівОрганізація аналітичного і синтетичного обліку в банкахОрганізація аналітичного та синтетичного обліку основних засобівОрганізація синтетичного та аналітичного обліку запасів
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Організація обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація аналітичного та синтетичного обліку розрахунків за виплатами працівникам

Аналітичний облік розрахунків із заробітної плати повинні здійснювати окремо по кожному працівникові. З цією метою можна використовувати Розрахунково-платіжну відомість чи Книгу обліку розрахунків з оплати праці.

До розрахунково-платіжної відомості заносяться наступні дані:

прізвище, ім'я та по батькові працівника; табельний номер;

категорія персоналу, до якого відноситься працівник;

кількість відпрацьованих днів, годин;

нарахована сума за видами оплат;

утримання;

заборгованість працівника, якщо вона є;

сума до видачі.

Розрахунково-платіжні відомості складаються по окремих структурних підрозділах. У них записують усіх працівників підрозділу за категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії, посади, відпрацьованих днів (годин).

В окремі графи розділу "Нараховано" записують суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку, розрахунок нарахованої оплати праці працівникам тваринництва, Наряд на відрядну роботу, документи з оплати праці, тобто первинні і зведені документи.

У розділі "Утримано і виплачено" спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс в рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти касира і платіжні відомості. Утримання із заробітної плати проводять на основі розрахунків за податками, виконавчими листками, а також за документами про суми виданої зарплати.

При веденні Розрахунково-платіжних відомостей не включаються виплати, які не входять у фонд заробітної плати і в заробітну плату працівників при підрахуванні її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються прибутковим податком (одноразова допомога, добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачуються окремо по платіжних відомостях або видаткових касових ордерах.

При обчислені середньої заробітної плати до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Усі виплати включають до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум утриманих податків, внесків, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є поданий працівником листок непрацездатності.

У листку непрацездатності на підприємстві роблять такі записи:

1. особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, також неробочі дні за період хвороби;

2. відділ кадрів або особа, призначена наказом керівника відповідальною за ведення діловодства, на підставі трудової книжки зазначає страховий стаж;

3. комісія (уповноважений) із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги (60 %, 80 %, і 00 %), а також кількість днів, за які її призначають. Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" де встановлено, що допомогу виплачують у таких розмірах:

100 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, віднесеним до І - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".

- 80 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років;

- 60 % середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

Найманим працівникам допомогу з тимчасової непрацездатності виплачують тільки за основним місцем роботи.

Перші п'ять днів оплачує власник або уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи згідно з Порядком оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 439.

Лікарняні працівників оплачуються згідно з графіком роботи підприємства за робочі дні, які припадають на дні тимчасової непрацездатності. Період хвороби визначають у календарних днях, тому підприємство (фізична особа, яка використовує працю найманих працівників) повинно виплатити за свій рахунок лікарняні за робочі дні, що припадають на перші п'ять календарних днів тимчасової непрацездатності.

Періодом, за який проводять розрахунок, є останні шість календарних місяців (з 1 -го по 1 -е число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо ж хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату начисляють за фактично відпрацьовані календарні місяці. А у випадку, коли працівник захворів, пропрацювавши менше календарного місяця, розрахунок ведуть за фактично відпрацьований перед настанням страхового випадку.

Базою для обчислення середньої заробітної плати є нарахована заробітна плата (основна і додаткова і заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі), що підлягає оподаткуванню та з якої сплачувалися страхові внески.

Розрахунок суми,допомоги з тимчасової непрацездатності проводиться у декілька етапів:

1) визначають суму середньоденної заробітної плати. Для цього необхідно зазначену базу поділити на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді;

2) загальну суму допомоги з тимчасової непрацездатності розраховують як добуток середньоденної заробітної плати на число невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності з урахуванням відсотку розміру виплат;

3) суму допомоги, що виплачується за рахунок підприємства визначають як відношення добутку числа невідпрацьованих робочих днів у поточному місяці, що припадають на перші п'ять календарних днів непрацездатності, які оплачує підприємство, до числа невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності;

4) сума допомоги, що виплачується за рахунок Фонду непрацездатності визначається як різниця між загальною сумою допомоги і сумою допомоги, що виплачується за рахунок підприємства:

де Д- допомога у разі тимчасової непрацездатності; Зпі - сума заробітної плати за останні шість місяців; КІ - кількість відпрацьованих робочих днів за останні шість місяців; % — відсоток, який залежить від трудового стажу; К, - кількість днів тимчасової непрацездатності. Виплати допомоги у разі тимчасової непрацездатності здійснюються в терміни, встановлені для виплати зарплати.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати, (доходу) на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу. При нарахуванні у зв'язку з вагітністю та пологами середньомісячна заробітна плата визначається виходячи з виплат за останні шість календарних місяців. Працівникам, які відпрацювали на підприємстві менше шести місяців, середня заробітна плата визначається, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Час, протягом якого відповідно до чинного законодавства України або з інших поважних причин працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, з розрахункового періоду виключається.

Крім того, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпустки тощо), а також допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі дні на кількість робочих днів за цей період. Нарахування виплат здійснюється множенням визначеного середньоденного заробітку за останні шість місяців на кількість робочих днів.

З нарахованої заробітної плати членів трудового колективу й осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові і випадкові роботи, проводяться різного роду утримання. За своїм характером вони підрозділяються на дві групи: обов'язкові й утримання з ініціативи підприємства або робітника (табл. 10.11).

Утримання із заробітної плати працівника

Утримання із заробітної плати працівника

Виплату заробітної плати, премії за платіжними відомостями можна здійснювати протягом 3-х днів, після чого касир навпроти прізвища працівника, який не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку "Депоновано". Для обліку розрахунків по субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами" ведуть Книгу обліку розрахунків з депонентами (ф. 5.2 с.-г.). Записи в книгу здійснюються на підставі складених касиром реєстрів невиданої заробітної плати в конкретному звітному періоді з посиланням на номер платіжної відомості. Виплата депонованих сум здійснюється за видатковими касовими ордерами, про що робиться відмітка В Книзі обліку розрахунків з депонентами (ф. № 5.2.с.-г.).

На початок року виплачені суми депонованої зарплати із реєстрів за попередній рік переносяться у реєстр депонованої заробітної плати поточного року.

Замість розрахунково-платіжних відомостей можна вести Книгу обліку розрахунків по оплаті праці (Ф. № 44), в якій розрахунки записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців. Для видачі з каси сум, що належать працюючим, на підставі записів у Книзі складають Платіжну відомість.

На підставі первинних документів з обліку праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку витрат щомісячно складається Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку витрат (ф. № 5.1. с.-п). В цій відомості відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та відрахувань від неї відповідно до діючого законодавства за об'єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству.

Для зведеного обліку і контролю за використанням фонду оплати праці і складання встановленої звітності передбачена Зведена відомість за розрахунками з робітниками і службовцями (ф. №5.3 с.-г). Відомість складається на підставі підсумкових даних розрахунково-платіжних відомостей або книги обліку розрахунків по оплаті праці. її відкривають на рік в цілому по підприємству для щомісячного відображення сум нарахованої оплати праці працівникам.

Відомість використовують для відображення даних про основну і додаткову оплату праці, оплату відпускних, простоїв, виплату винагород за вислугу років, різних видів надбавок і доплат, які входять до фонду заробітної плати і які здійснюються за рахунок інших джерел, а також суми утримань за їх видами.

Синтетичний облік оплати праці ведуть у Журналі-ордері № 5-Б с.-г. Журнал-ордер відкривається на місяць. В журналі-ордері відображають нараховану заробітну плату та пов'язані з нею суми відрахувань на соціальні заходу та забезпечень майбутніх витрат. Крім цього, в журналі-ордері виділено окремий розділ для відображення дебетових оборотів по рахунках 47, 65,66. Підставою для відображення дебетових оборотів є Розрахунково-платіжна відомість. В кінці місяця кредитовий оборот з Журналу-ордера переносять в Головну книгу.

Облік розрахунків з оплати праці ведуть за допомогою рахунка 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", який має такі важливі субрахунки (рис. 10.6).

Рахунки, що використовуються для обліку оплати праці

Рис. 10.6. Рахунки, що використовуються для обліку оплати праці

За кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" відображають нараховану працівникам підприємства основну та додаткову заробітну плату, премії, інші належні до нарахування працівникам виплати, а за дебетом — виплату основної та додаткової заробітної плати, премій, тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

За рахунком 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість господарства працівникам за заробітною платою, і дебетовий, що показує заборгованість працівників господарству за заробітною платою.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообігу, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву (табл. 10.12). Графік документообігу на підприємстві, в установі повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ, визначати мінімальний строк його знаходження н підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

Графік документообігу з оплати праці та розрахунків з робітниками підприємства

Графік документообігу з оплати праці та розрахунків з робітниками підприємства

Графік документообігу оформляється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і термінів виконання робіт.

Працівники підприємства, установи створюють і подають первинні документи, які відносяться до сфери їх діяльності, за графіком документообігу. Для цього кожному виконавцю видається витяг із графіка. У витязі наводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи підприємства, установи, до яких передаються ці документи.

Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальну установку необхідних документів та відомостей є обов'язковими для усіх підрозділів і служб підприємства.

Схема запису в регістрах з обліку розрахунків за виплатами працівникам наведено на рисунку 10.7.

Схема запису в регістрах з обліку розрахунків за виплатами працівникам

Рис. 10.7. Схема запису в регістрах з обліку розрахунків за виплатами працівникам

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси