Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Глово 10. МІСЦЕВІ СУДИПЛАН МІСЦЕВОСТІМеханізми управління місцевими фінансамиОрганізаційні та методичні засади формування та функціонування...Місцеві податки та збориМІСЦЕВІ ФІНАНСИ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИКонституційні засади місцевого самоврядуванняУправління місцевими фінансамиРегіональне управління і місцеве самоврядування
 
Головна arrow Географія arrow Загальне землезнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Місцеві вітри

Під місцевими вітрами розуміють вітри, характерні для певних географічних районів. Такими є, наприклад, бризи, бора, фени, гірсько-долинні вітри і деякі інші. Вони можуть бути проявом місцевих циркуляцій повітря або локальних змін течій загальної циркуляції атмосфери під впливом підстилаючої поверхні рельєфу.

Бризи виникають на узбережжі морів, великих озер і навіть в долинах великих рік. Для них характерна періодична добова зміна напряму: вдень вони дмуть з водної поверхні на сушу, вночі — із суші на воду. Така регулярна зміна пояснюється нерівномірністю нагрівання суші і води протягом доби. Вдень повітря над сушею прогрівається сильніше, тому тут створюється зона пониженого тиску, в яку постійно вривається більш холодне морське повітря. Вночі у зв'язку з тим, що суша охолоджується швидше за водну поверхню, напрям циркуляції повітря змінюється на протилежний.

Бризи охоплюють приземний шар висотою кілька сотень метрів. Від берегової лінії бризи поширюються в глибину суші або моря, озера на десятки кілометрів. Морські бризи впливають на погоду в береговій смузі, зумовлюють зниження температури і підвищення відносної вологості.

Гірсько-долинні вітри проявляються в горах. їм також властива добова періодичність: вдень вітри дмуть із більш затінених і холодних долин угору на обігріті сонцем схили. Вночі охолоджене гірське повітря опускається схилами униз в долини, в бік рівнин. Гірсько-долинні вітри формуються в горах при малохмарній погоді. Такі місцеві циркуляції повітря характерні, зокрема, для Карпат, Альп, Кавказу, інших гірських систем.

Фен — сухий і теплий поривчастий вітер, що дме з гір (рис. 19). Цей вітер може виникнути в будь-якій гірській системі, якщо на шляху повітряної течії загальної циркуляції опиняється хребет достатньої висоти. Повітряний потік у такому випадку піднімається гірськими схилами уторуй, опиняючись в умовах все більш низького тиску, охолоджується. На певній висоті повітря охолоджується настільки, що починається конденсація водяної пари, утворюються хмари, а потім і опади. Вологе повітря при піднятті угору охолоджується приблизно на пів градуса кожні 100 м висоти. Переваливши через гірський хребет, тепер уже сухе повітря при опусканні вниз адіабатично нагрівається в середньому на 1° кожні 100 м. Отже, повітря при опусканні нагрівається майже вдвічі швидше, ніж охолоджується при піднятті угору на схилах. Це і є причиною того, що з гір дме значно тепліший сухий вітер. Фени утворюються впродовж усього року, але найчастіше — взимку і весною. Вони спостерігаються в Альпах, Піренеях, Скелястих горах, на Кавказі.

Фен

Рис. 19. Фен

Утворення фенів впливає на водний режим річок, зумовлює швидке танення снігу, спонукає масовий схід снігових лавин. За рахунок швидкого підвищення температури повітря і більш раннього сходу снігу в місцях, характерних для виникнення таких вітрів, подовжується тривалість вегетаційного періоду.

Бора — дуже сильний і холодний вітер, який найчастіше дме з низьких гірських хребтів у бік теплішого моря. Відомою е Новоросійська бора. Виникненню ураганної сили вітрів сприяє розташування невисоких гірських хребтів — відрогів Кавказького хребта — на шляху холодних повітряних мас, які переміщуються з півночі через Кубанську низовину до Чорного моря. Холодне повітря концентрується в передгір'ях, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. А по інший бік хребта, на морі, тиск залишається низьким. Тепле розріджене повітря піднімається над морем, виникає сильна течія, яка "засмоктує" повітря з материка. Поступово потік холодного повітря долає невисокий Мархотський перевал (430 м) і вітер ураганної сили вривається на спустілі вулиці й причали порту. У бухті здіймаються гігантські хвилі. Траплялося, що Новоросійська бора скидала з рейок навантажені вагони, рвала шварти (канати), якими кораблі кріпляться до пірса, й викидала їх на берег. У грудні 1899 р. бора засипала місто снігом, а будинки і пароплави покрилися льодом товщиною до двох метрів. Деякі кораблі, не витримавши такого льодового тягаря, затонули, інші були викинуті бурею на берег.

Менш відомою, але сильнішою є бора на островах Нової Землі. Тут вона найчастіше проявляється взимку. Швидкість вітру доходить до 30—40 м/с, окремих поривів — до 60 м/с.

Велику схожість з борою має сильний вітер на Байкалі, що називається сармою. Подібні вітри в Закавказзі, як і в південно-східній Франції, називаються містралю.

Смерчі — дрібномасштабні вихори з вертикальними "вісями" — виникають в атмосфері над водною поверхнею. Діаметр їх від 1 до 100 м, а швидкість переміщення — 20—30 км/год. Подібні вихори, які утворюються над сушею, називається смерчами або тромбами (в Північній Америці — торнадо). Вони виникають у зимових хмарах. Для них характерне швидке обертання повітря за спіраллю з одночасним підняттям угору.

Смерчі виглядають як темний стовп або хобот слона між хмарою і земною поверхнею, вони розширюються угору або униз. Такі своєрідні обриси пояснюються тим, що вихор втягує хмару зверху або пил (воду) з земної поверхні, оскільки в його середині тиск дуже низький. Вихор переміщується разом із хмарою зі швидкістю 10 м/с (тромб — 50—100 м/с). Час існування вихорів вимірюється хвилинами, тромбів — кількома годинами. .

Тромби спричиняють руйнування будівель, виривають з коренем дерева, переносять тварин. Вони трапляються і в Європі. Кількість торнадо, які виникають у Північній Америці між Скелястими горами і Аппалачами, перевищує 200 на рік.

Місцеві вітри характерні для багатьох регіонів планети. Так, в Андах існує сильний перевальний вітер — хунта, а в Аргентині — холодний памперо. В Середній Азії дме по декілька днів поспіль пекучий, з пилом і піском, вітер афганець. На Іранському нагір'ї відомий "вітер ста двадцяти днів". Він починає віяти наприкінці травня — початку червня з північного заходу і дме день у день, стихаючи лише на ніч. Над аравійськими і африканськими пустелями нерідко проноситься самум – сухий вітер з піском і пилом. Дме вія лише 15—20 хв., але температура при цьому сягає 55—60 °С. На півдні України вітри, які гонять воду з Дніпровського лиману в низов'я Дніпра, місцеві жителі називають низівкою.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси