Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Стратегія управління валютним ризиком банкуФормування стратегії управління ризикомЗасади управління кредитним ризиком банкуСТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМСтратегії та моделі управління активами і пасивами банкуСтрахування валютного ризикуСтратегії та моделі управління активами і пасивами банкуОсновні принципи стратегії валютної політики Європейського...Управління валютним ризикомУправління економічними ризиками при обґрунтуванні господарських...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стратегії управління валютним ризиком банку

Перед комерційними банками постійно постає завдання аналізу і регулювання величини та виду (довга чи коротка) позицій за різними іноземними валютами. Тому для банків важлива методика прогнозного аналізу.

Залежність між величиною прибутків (збитків), одержаних у результаті утримання банком відкритої валютної позиції, та змінами валютних курсів на ринку описується моделлю [13]:

де АРР - прибуток (збиток), отриманий від переоцінювання валютних коштів у зв'язку зі зміною валютного курсу; - валютна позиція банку;

sp, s - прогнозований та поточний валютні курси відповідно.

Особливістю цієї моделі є наявність чинника невизначеності, пов'язаного з прогнозами ринкової кон'юнктури, зокрема щодо очікуваних значень валютного курсу (зр), тому необхідно розробляти й порівнювати кілька сценаріїв, після чого отримують два показники: імовірність настання події та суму можливих втрат, яка з нею кореспондується.

Якщо валютний ринок не зазнає жорсткого регулятивного впливу чи політичних потрясінь, то задовільні прогнози валютного курсу можна одержати, скориставшись теорією паритету відсоткових ставок.

Для прямого котирування короткостроковий (до року) форвардний курс валюти розраховується за формулою:

де 7(С1/С2) - форвардний валютний курс однієї валюти (С1) щодо іншої (С2);

Б(С1/С2) - спотовий валютний курс; г г

Сі, С - відсоткові ставки за відповідними валютами; ґ - тривалість форвардного періоду (у днях); ББ - база розрахунку (в днях).

Для розрахунку довгострокових форвардних курсів використовується формула:

де п - тривалість форвардного періоду у роках.

За теорією паритету відсоткових ставок залежно від того, яка з валют дає вищий відсотковий дохід за інвестування, форвардний курс валюти зростатиме чи знижуватиметься відносно курсу спот.

Спред між форвардним та спот-курсом залежить від різниці в рівнях відсоткових ставок за валютами та від тривалості форвардного періоду, тому що з продовженням строків різниця між спотовим та форвардним валютними курсами зростатиме.

В процесі прогнозування валютних курсів вивчаються поточні умови валютного ринку; результати аналізу кривої дохідності цінних паперів; співвідношення попиту і пропозиції на форвардних валютних ринках; результати прогнозування швидкості, напряму та величини зміни відсоткових ставок.

У процесі управління валютним ризиком банк може застосувати дві альтернативні стратегії, утримуючи валютну позицію закритою (стратегія валютного метчингу) або відкритою (стратегія максимізації прибутку).

Стратегія управління активами і пасивами, яка передбачає вирівнювання валютної структури балансу, називається валютним метчингом (currency matching).

Стратегія валютного метчингу, тобто приведення у відповідність валютної структури активів та зобов'язань, залишає ризик, пов'язаний з репатріацією прибутків від міжнародної діяльності або виплатою дивідендів у іноземній валюті.

Учасники ринку не завжди мають можливості для повного узгодження активів і зобов'язань у всіх іноземних валютах, крім цього валютна позиція банків істотно залежить від потреб клієнтів.

Класифікація методів управління валютною позицією комерційного банку

Класифікація методів управління валютною позицією комерційного банку

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОКОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ (ДЕРИВАТИВІВ) [13]

Складові характеристики

Інструмент

форвард

ф'ючерс

опціон

своп-контракт

Торгівля

Позабіржова

Біржова

Позабіржова

Біржова

Позабіржова

Суми контракту

Будь-які

Стандартні

Будь-які

Стандартні

Значні(понад $ 5 млн)

Типові строки дії

Будь-які в межах від 3 до 24 місяців

Стандартні на базі квартального циклу

Будь-які

Стандартні

Будь-які (1- 10 років)

Можливість дострокового виходу з контракту

Не існує

Існує

Існує

Існує

Не існує

Доступність

Не є загальнодоступними

Вільний доступ

Вільний доступ

Вільний доступ

Загальнодоступні за прийнятного рейтингу

Додаткові вимоги

Кредитні лінії

Гарантійні депозити

Не має

Гарантійні депозити

Гарантії

Розрахунки

На дату закінчення контракту

Щодня

На дату закінчення контракту, або протягом зафіксованого періоду

Щодня

Періодично, на зафіксовані дати

Витрати

Комісійні платежі не стягуються

Біржові, брокерські, комісійні платежі

Опціонна премія (3-5 % )

Опціонна премія

Комісійні, близько 1 %

Ліквідність

Низька або її взагалі бракує

Висока

Середня

Висока

Низька або її взагалі бракує

Ризик зриву поставки

Існує

Не існує

Не існує

Не існує

Існує

Якщо виникає така ситуація, банки можуть застосувати стратегію максимізації прибутку.

Суть стратегії максимізації прибутку в тому, що учасники ринку використовують валютні курси з метою отримання прибутків спекулятивного характеру, залишаючи валютну позицію відкритою та свідомо наражаючись на підвищений ризик.

Тоді управління валютною позицією здійснюється з огляду на те, що довга валютна позиція забезпечує прибутки в разі підвищення курсу іноземної валюти і завдає збитків у разі його зниження, а коротка - навпаки.

Що вищий ризик бере на себе учасник, то більший прибуток він може отримати від гри на валютних курсах, але за несприятливих змін на валютному ринку його втрати також будуть значними.

Зниження рівня валютного ризику означає зменшення ймовірних збитків, та крім цього, й обмеження потенційного прибутку.

Якщо банк вибрав стратегію максимізації прибутку, то постає потреба оцінити валютний ризик та ймовірні наслідки схвалених управлінських рішень.

Отже, необхідно узгодити внутрішні ліміти валютного ризику і допустимі діапазони зміни фінансових результатів діяльності банку. Для цього використовуються два методи: управління валютною структурою балансу та хеджування валютного ризику.

Хеджування валютного ризику має певну специфіку, потребує глибокого розуміння сутності проблеми, а тому заслуговує на особливу увагу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси