Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової...Російський проект електронного урядуПринципи організації електронного урядуЕлектронний уряд Великої БританіїДосвід створення електронного уряду в США
Принципи організації електронного урядуДосвід створення електронного уряду в СШАЕлектронний уряд Великої БританіїІніціатива щодо розвитку електронного урядуРосійський проект електронного уряду
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

7.1. Сутність електронного уряду, методи та принципи його організації.

7.2. Досвід створення електронного уряду в США.

7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа".

7.4. Електронний уряд Великої Британії.

7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблема цифрової нерівності).

7.6. Російський проект електронного уряду.

7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України.

Сутність електронного уряду, методи та принципи його організації

Питання електронного уряду з кожним роком набуває все більшого значення. Збільшується кількість країн, які починають усвідомлювати переваги електронного уряду. Так, Канада, США, країни Європейського Союзу вже розпочали активно запроваджувати його складові. Не є винятком і наша країна. Однак, на відміну від тих, хто вже здійснив правове і нормативне забезпечення цього процесу, визначився з тим, яке саме суспільство хоче будувати, в Україні всі ці питання є відкритими.

Слід зазначити, що стосовно самого поняття "електронний уряд" (е-уряд) ведуться жваві дискусії*105. Так, одні дослідники вважають, що е-уряд – це уряд, який має власний електронний портал, інші – що це уряд, який активно взаємодіє з громадянами за допомогою мережі Інтернет, треті під е-урядом розглядаються уся сфера електронних послуг, яка надається державою та її відповідними органами своїм громадянам.

*105: { "Електронне урядування", "електронне управління", "електронна держава" — це лише не повний перелік термінів, які використовуються дослідниками і державними діячами у даному контексті.}

Зокрема, російський дослідник М. Вершинін, е-уряд визначає як систему інтерактивної взаємодії держави і громадян за допомогою Інтернету, нову модель державного управління, яка перебудовує традиційні відносини громадян і владних структур.

На відміну від нього А. Кошкін під електронним урядом розглядає мережну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру, яка підтримує процес виконання федеральними органами виконавчої влади своїх функцій у суспільстві.

На нашу думку, електронний уряд – це не просто система надання державою та її органами послуг (у тому числі й відповідної інформації) громадянам на основі їх активної взаємодії за допомогою сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, а й передусім модернізація самого процесу державного управління відповідно до нових умов суспільного розвитку.

Як зазначається в однойменному проекті ОЕСР*106, поняття е-уряду – фокусується на використанні нових інформаційних і комунікативних технологій урядом, які застосовуються до повного спектру управлінських функцій*107. Зокрема, програмний потенціал, який закладено в Інтернеті і відповідних технологіях, може стати потенціалом для трансформації структур і операцій уряду. Відправною точкою проекту "е-уряд" є переконаність у тому, що е-уряд потенційно є основним джерелом адаптації кращих управлінських практик.

*106: { ОЕСР — Організація економічного співробітництва і розвитку.}

*107: { E-government: analys framework and methodology. Public Management Service. Public Management Committee. PUMA(2001)16/ ANN/REV1.}

Метою цього проекту ОЕСР є ідентифікація стратегій і рішень е-уряду для досягнення ефективного управління в інформаційному столітті. Передбачається розглянути весь спектр управлінської діяльності, включаючи такі функції, як надання послуг, вироблення політики, регуляція, а також внутрішні фактори, такі як адміністративні структури, управлінські (адміністративні) процеси і управлінські здібності.

Хоча період найбільш активної розробки цього проекту припадає на 2002–2003 pp., слід зазначити, що його ключовим моментом на відміну від інших робіт з е-уряду є акцентування уваги на довгостроковій програмі й побудові її на основі обговорень щодо кращого управління і модернізації державного управління у період 2006–2010 pp. Це зумовлено неминучим впливом інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) та їх запровадженням у державне управління протягом наступних 2–4 років. Цей проект ставить за мету відповісти на запитання, що трапиться після цього.

Вплив е-уряду має здійснюватися на обох рівнях – на рівні урядів і на рівні стейкхолдерів (зацікавлених кіл). Наприклад, вплив і на послуги відповідних агенцій, і на користувачів послуг. Однак, проект не має на меті проаналізувати вплив інформаційних і комунікаційних технологій на такі сфери суспільного життя, як медицина і освіта. Проект концентрує увагу на впливі е-уряду на національному рівні, проте увага буде приділятися також і відносинам між національним й іншими рівнями настільки, наскільки вони перетинаються при виробленні національної політики. Отже, головною рисою цього проекту є його довготерміновий ракурс.

Специфічні напрями його оцінювання мають підпорядковуватися розв'язанню трьох етапів відповідних завдань:

1) можливі майбутні моделі електронного уряду та його урегулювання;

2) відповідні практики і підходи;

3) досягнення довготермінових ефективних управлінських моделей та визначення їх напрямків.

Критерії створення електронного уряду мають відповідати управлінським пріоритетам XXI століття, яким притаманна:

– легітимність;

– роль законів;

– прозорість, відповідальність і чесність.

Останній аспект набуває сьогодні все більшої ваги, тому трохи зупинимося на його розкритті. Прозорість сприяє ефективному управлінню завдяки відкритому процесу прийняття рішень на основі публічного спостереження і підвищення рівня контролю громадян щодо звітів управлінських (владних) інститутів. Ефективна влада потребує етичної поведінки і енергійної боротьби з корупцією. Чесність є передумовою для вироблення ефективної влади, яка заслуговує на довіру. Ефективні владні інститути відповідають перед своїми громадянами. Відповідальність передбачає звітність і зворотні механізми:

· ефективність;

· узгодженість;

· адаптація;

· партнерство і консультації.

Методологія формування електронного уряду зумовлена його широтою і різноманітністю. Аналіз її можна сфокусувати на таких чотирьох основних завданнях.

1. Передбачення, проектування, здатність до реагування.

Як може е-уряд зробити уряд більш чутливим?

1) Визначення чіткого, потенційного соціального і відповідного технологічного контексту для реалізації е-уряду, включаючи аналіз відповідних питань.

2) Визначення принципів, стратегій, механізмів і потенційних взаємних компромісів і ризиків використання е-уряду з метою збільшення участі громадян у політичних процесах.

3) Визначення принципів, стратегій, механізмів та потенційних взаємних компромісів і ризиків використання е-уряду щодо максимізації відповідних намірів і надання послуг.

4) Визначення потенційних змін щодо ролі і легітимності державного управління і відносин із зацікавленими колами в результаті реалізації е-уряду.

2. Реформування державного управління

Які реформи зроблять е-уряд можливим?

5) Визначення потенційних структурних процесів і поведінки, культурних реформ державного управління, які роблять можливим е-уряд, включаючи потенціал ефективної дієвості.

6) Визначення необхідних стратегій і механізмів допомоги і підтримки реформування результативного е-уряду, включаючи сфери змін в менеджменті, управлінських та інших вмінь і компетентного управління.

3. Стратегічна реалізація е-уряду:

Які вимоги щодо роботи е-уряду?

7) Визначення ефективних послідовних підходів до керівництва, координації і політики щодо реалізації е-уряду, включаючи розгляд підходів централізації/децентралізації.

8) Визначення ефективного інвестування і фінансових моделей для е-уряду, включаючи розгляд моделей для координації застосування інформаційних і комунікаційних технологій.

9) Визначення відповідного приватного/публічного сектору моделей співробітництва щодо реалізації е-уряду.

10) Визначення управлінських та інших вмінь, необхідних для реалізації е-уряду, і політики їх забезпечення.

4. Вимірювання і оцінювання:

Як зробити ці міри впливовими?

11) Оцінювання робочої програми і ключових індикаторів (показників) для е-уряду під кутом відповідальності уряду, впливу державного управління і реалізації е-уряду, включаючи контрольні вимірювання прогресу, якості, користі та вартості (витрачених коштів), ефективності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)
Російський проект електронного уряду
Принципи організації електронного уряду
Електронний уряд Великої Британії
Досвід створення електронного уряду в США
Принципи організації електронного уряду
Досвід створення електронного уряду в США
Електронний уряд Великої Британії
Ініціатива щодо розвитку електронного уряду
Російський проект електронного уряду
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси