Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Платіжні системи та переказ коштівПравове регулювання переказу коштівПравове регулювання банківського карткового бізнесу в УкраїніПравове регулювання діяльності карткових платіжних систем, що діють...СУТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ В...
Система електронних платежів Національного банку УкраїниСИСТЕМИ МАСОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ЇХ РОЗБУДОВА В УКРАЇНІПоняття електронних платіжних систем та вимоги до нихНаціональна система масових електронних платежів (НСМЕП)Система електронних платежів НБУ (СЕП)
 
Головна arrow Банківська справа arrow Центральний банк і грошово-кредитна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Правове регулювання платіжної системи та переказу коштів в Україні

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, порядок проведення переказу коштів у межах України регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Нині на ринку банківських послуг функціонують системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрібанківські платіжні системи.

У своїй діяльності Національний банк України, керуючись нормами Закону України "Про Національний банк України", виконує таку функцію. створює, координує та контролює створення платіжних систем (пункт 7 статті 7).

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

Внутрібанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення переказу коштів між його підрозділами.

Для переказу коштів за операціями, які здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів, зокрема платіжних карток, призначена система масових платежів.

Ці системи є традиційними і найпопулярнішими, а проведення через них безготівкових розрахунків базується на вже існуючій нормативно-правовій базі.

Для задоволення потреб населення у розрахунках за комунальні та споживчі послуги, придбані товари, а також одержання готівки та з метою накопичування заощаджень на поточних і карткових рахунках у банках створена і вже набула широкого застосування Національна система масових електронних платежів.

Крім того, законом передбачено, що в Україні поряд із внутрідержавними банківськими платіжними системами можуть створюватися внутрідержавні небанківські платіжні системи (ВНПС). Порядок створення ВНПС та засади їх діяльності, обумовлені новизною нього процесу, спробуємо висвітлити нижче.

Слід зауважити, що відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про зв'язок", іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Цивільним кодексом України встановлено, що безготівкові розрахунки проводяться через банки, інші фінансові установи, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлене видом безготівкових розрахунків (стаття 1088), а положення глави 72 "Банківський рахунок", крім банків, застосовуються також до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії (стаття 1066).

Отже, право здійснювати безготівкові розрахунки мають не лише банки, а й інші фінансові установи. Воно надається за умови відкриття відповідних рахунків на підставі укладеного договору та отримання відповідної ліцензії.

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" безготівкові форми розрахунків забезпечують проведення переказу коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (пункт 1.24). Що ж до проведення самого переказу коштів, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Фінансова послуга з переказу коштів належить до ринку банківських послуг, де, крім банків, можуть здійснювати свою діяльність також інші фінансові установи.

Організація функціонування системи електронних платежів

Систему електронних платежів було створено в 1993 році, виходячи з тогочасних реалій. Рішення про використання для СЕП звичайних персональних комп'ютерів з операційною системою MS-DOS дало тоді змогу за кілька місяців упровадити СЕП у масштабах усієї країни. Україна стала першою з пострадянських країн, яка отримала загальнодержавну систему електронних міжбанківських розрахунків.

Відтоді СЕП зазнала багато змін, зокрема, було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, здійснено перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, реалізовано принцип "поставка проти оплати" у взаємодії з Депозитарієм державних цінних паперів, вдосконалено засоби захисту інформації, побудовано кількарівневу систему резервування та відновлення роботи. СЕП повністю задовольняла потреби України в міжбанківських розрахунках, учасники системи були цілком задоволені рівнем її швидкодії, надійності і спектром послуг.

Проте апаратна база СЕП, MS-DOS та апаратні засоби захисту інформації системи залишалися без змін. Комп'ютерна техніка і спеціалізовані апаратні засоби захисту інформації СЕП випрацювали свій ресурс - комп'ютери такого класу вже знято з виробництва. Швидкість шифрування за допомогою апаратних засобів захисту, яка була досить великою в 1993 році, стала причиною збільшення часу оброблення платежів. Крім того, апаратура фізично та морально застаріла, не було запасних частин для її ремонту. Тому стала нагальною потреба переходу на нову програмно-апаратну базу, що й спонукало до розробки нового покоління СЕП - СЕП-2.

Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320.

Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:

ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦО-СЕП;

АРМ-СЕП - автоматизоване робоче місце учасника СЕП;

АРМ-РП - автоматизоване робоче місце територіального управління Національного банку;

АРМ-Ю - автоматизоване робоче місце юридичної особи, що забезпечує приймання від банків до СЕП у файловому режимі тих початкових платежів, які отримали схвалення Національного банку.

В основу створення СЕП-2 покладено такі рішення.

1. Технологія і формати обміну інформацією в СЕП, які склалися за час її існування, виявилися зручними для учасників СЕП; було відпрацьовано чітку взаємодію систем автоматизації усіх банків України із СЕП. Тому об'єктивної потреби в заміні форматів не було, до того ж це призвело б до значних переробок системи автоматизації банку (САБ), а отже, невиправданого зростання ризиків у платіжній системі в цілому. Тому одним з основоположних рішень було таке. залишити чинні формати і технологію обміну інформацією між СЕП та САБ учасника СЕП, мінімізувавши для нього обсяг робіт із доопрацювання САБ.

Єдиними змінами, внесеними до форматів обміну інформацією, стали.

o використання Windows -кодування при заповненні текстових реквізитів платежів (на відміну від DOS -кодування у старій СЕП);

o використання однакових форматів електронних розрахункових документів як у файловому режимі взаємодії із СЕП. так і в режимі реального часу.

2. СЕП-2 побудована за централізованою архітектурою. Єдина база даних СЕП ведеться в ЦРП, тут же відбувається й оброблення платіжної і технологічної інформації в обох режимах - файловому та режимі реального часу. Продовження розподіленого оброблення інформації в територіальних управліннях визнано недоцільним, оскільки географічне розташування більшості банків у Києві та розвиток моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку поступово призвели до того, що переважна більшість платежів СЕП (до 70-80 відсотків) оброблялась у Центральній розрахунковій палаті. Водночас наявність АРМ-2 у 25 областях призводила до вельми складної схеми обміну інформацією між ними та між АРМ-1, а також потребувала складних кількарівневих заходів із резервування і відновлення їх роботи.

Проте хоча фізично оброблення інформації СЕП-2 здійснюється у ЦРП розрахунковим палатам територіальних управлінь Національного банку надаються програмно-технічні засоби (АРМ-РП), за допомогою яких вони провадять моніторинг роботи банків регіону в СЕП та надають їм консультативну допомогу.

3. Програмно-технічне забезпечення центру оброблення СЕП (ЦОСЕП) у ЦРП базується на сучасному системному забезпеченні з використанням промислової СУБД. Резервування і відновлення інформації ЦОСЕП виконується засобами катастрофостійкого обчислювального середовища Національного банку, яке базується на дискових масивах Enterprise Storage System.

4. Спеціально для СЕП-2 розроблено і надано учасникам нову апаратуру криптографічного захисту інформації. Вона забезпечує виконання двох функцій - формування/перевірки електронного цифрового підпису на платіжних документах та шифрування платіжної і технологічної інформації як у режимі файлового обміну, так і в онлайновому режимі. Швидкодія нової апаратури криптографічного захисту інформації в декілька разів більша, що дасть змогу забезпечити належну швидкість оброблення платіжних документів у СЕП при збільшенні їх кількості в 10 разів. Крім того, ця апаратура є більш захищеною від несанкціонованих втручань та працює з використанням стандарту України для електронного цифрового підпису на еліптичних кривих. Ключ для електронного цифрового підпису генерується безпосередньо у смарт-картці й не може бути скопійований будь-якими способами.

Розглянемо докладніше побудову СЕП-2 (рис. 5.1).

Раніше система електронних міжбанківських переказів складалася з двох підсистем: Системи електронних платежів (СЕП), яка здійснювала перекази у файловому режимі (з 1993 року), і Системи термінових переказів (СТП), впровадженої в 2001 році, котра здійснювала перекази в режимі реального часу. СЕП-2 стала єдиною системою міжбанківських розрахунків, яка об'єднала в собі риси обох зазначених підсистем. СЕП-2 відрізняється від СТП можливістю учасників виконувати платежі у режимі реального часу.

Структура схема СЕП-2

Так, в СТП можна було платити тільки на адресу банку, який також є учасником СТП. У СЕП-2 можна переказувати кошти в режимі реального часу на адресу будь-якого банку - учасника СЕП. Навіть якщо банк-отримувач сам не працює в режимі реального часу, ці платежі негайно відображаються на його кореспондентському рахунку;

Відкриття кореспондентського рахунку банку, у тому числі через свою філію, здійснюється територіальним управлінням на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України та за умови подання правильно оформлених документів.

Департамент інформатизації формує Електронний технологічний довідник банків України та інших установ на підставі інформації, що міститься в електронному Державному реєстрі банків.

Центральна розрахункова палата зобов'язана на початку першого банківського дня після включення банку (філії) до Довідника учасників СЕП засобами ЦОСЕП привести значення технічного рахунку банку (філії) у відповідність до стану його кореспондентського рахунку на підставі файла L.00, отриманого від АРМ-СЕП відповідного територіального управління. Після цього учасник СЕП може здійснювати міжбанківський переказ через СЕП.

Технічний рахунок у ЦОСЕП (технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час.

ЦОСЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).

Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків. СЕП виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов'язковим, а у режимі реального часу - за його вибором. Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін платіжними документами організовано у пакетному режимі технологічними циклами шляхом приймання-передавання відповідних документів. Тривалість циклу складає 15-20 хвилин.

Функціонування СЕП у файловому режимі. ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від системи автоматизації банку (САБ) територіальних управлінь файл Ь.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі Ь.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.

Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

власні міжбанківські перекази; міжбанківські перекази своїх філій тощо.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕЙ. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією.

Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП. Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП.

У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку. Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

Банк має право працювати в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку:

з усіма своїми філіями;

з певною кількістю своїх філій;

надати певній філії повноваження працювати в СЕП за відповідною моделлю з групою філій.

За станом на 1 липня 2009 року учасниками СЕП були 1417 установ, із них: 184 - банки України;1169 - філії банків України; 28 - органи Державного казначейства України; 36 - установи Національного банку України.

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком.

За станом на 1 липня 2009 року за незалежним кореспондентським рахунком працювало 117 банків, що складало 63 % від загальної кількості банків - юридичних осіб, які є учасниками системи. Ними у І півріччі 2009 року виконано 24 926 тисяч початкових платежів на суму 943 000 млн. грн., що відповідно на 17 % та 1 % більше таких самих показників порівняно з І півріччям 2008 року.

Решта банків, а саме 68 комерційних банків, що складало 37 % від загальної кількості банків - юридичних осіб, які є учасниками системи, за станом на 1 липня 2009 року працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.

Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку був такий: за 3 моделлю працювали 52 банки; за 4 моделлю працювали 11 банків; за 7 моделлю працювали 5 банків (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

завантаженість сеп за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку за і півріччя 2009 року

Моделі

Загальна кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень

Загальна сума початкових платежів

у тому числі:

початкові платежі та електронні розрахункові повідомлення, виконані в СЕП у файловому режимі

початкові платежі

та електронні розрахункові повідомлення, виконані в СЕП у режимі реального часу

Тис. шт.

Структура, %

Млн. грн.

Структура, %

Кількість, тис. шт.

Сума, млн. грн.

Кількість, тис. шт.

Сума, млн. грн.

Самостійно

24 926

17

943 000

32

24 783

771 407

143

171 593

3 модель

83 370

56

1 180 663

40

83 365

1 122 026

5

58 637

4 модель

20 341

14

324 896

11

20 340

323 663

1

1233

7 модель

5556

4

73 824

3

5556

73 824

0

0

8 модель

13 769

9

404 092

14

13 769

404 092

0

0

Разом

147 962*

100

292 6475

100

147 813

2 695 012

149

231463

За єдиним казначейським рахунком (8 модель) працювало Державне казначейство України, на долю якого припадає 14 % від загальної суми здійснених початкових платежів у І півріччі 2009 року. У І півріччі 2009 року послугами СЕП у режимі реального часу скористалася 501 установа (35 % від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 64 учасники виконували платежі в цьому режимі, а саме: 26 банків та 10 філій банків, Національний банк України з його установами. У І півріччі 2009 року учасниками системи виконано 147962 тисячі початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 2926475 млн. грн., що відповідно на 12 % та 22 % менше ніж у І півріччі 2008 року, із них:

o початкові платежі в файловому режимі - 146 831 тис. шт.;

o початкові платежі в режимі реального часу - 142 тис. шт.;

o електронні розрахункові повідомлення - 989 тис. шт. Переважну більшість початкових платежів, а саме 91 % від загальної

їх кількості, становили платежі, виконані банківськими установами.

Дані, наведені в табл. 5.1, свідчать, що найбільшим попитом серед учасників СЕП користувалася 3 модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. У І півріччі 2009 року учасники системи, які працювали за цією моделлю, виконали 83 370 тисяч початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень (або 56 % від загального обсягу), що на 9200 тисяч штук (або на 10 %) менше, ніж у відповідному періоді 2008 року.

У порівнянні з І півріччям 2008 року кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, виконаних через СЕП у файловому режимі, зменшилась на 12 %, за сумою - на 26 % . У режимі реального часу кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень зменшилась на 56 %, проте збільшилась за сумою в 2,6 разів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси