Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Основні норми усного професійного мовленняГрупи числівників за будовоюСИНТАКСИЧНІ НОРМИ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯЧислівники в діловому мовленніЧИСЛІВНИКГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮВживання фразеологізмів у різних стилях мовленняТермін у діловому мовленніМова і культура мовлення в житті професійного комунікатораЧислівник
 
Головна arrow Документознавство arrow Українська мова професійного спілкування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Норми вживання числівника в професійному мовленні

Числівник - це самостійна частина мова, що позначає кількість предметів чи абстрактне число і виражає своє значення у формах відмінка, обмежено - роду та числа.

Числівник - це своєрідний лексико-граматичний клас слів. Характерною ознакою числівника є відносно сталий, кількісно обмежений лексичний склад.

За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники називають кількість предметів або абстрактне число, відповідають на питання с к і л ь к и? У поєднанні з іменниками на зразок номер, шифр, група тощо ставимо питання який?

Кількісні числівники об'єднують кілька груп: а) власне кількісні, напр.: нуль, один, два; б) збірні, напр.: двоє, обоє, обидві, обидва, троє; в) дробові, напр.: одна третя, дві цілі п ять десятих, півтора, півтори; г) неозначено-кількісні, напр.: багато, мало, кілька, кількадесят, кількасот.

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі, відповідають на питання котрий?

Утворюються від основи власне кількісних числівників, за винятком таких, як перший, другий, третій, четвертий. Для числівників, що закінчуються на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, твірними виступають форми родового відмінка, крім сто, напр.: двохсотий, стодвадцятип 'ятитисячний. Числівники три, чотири входять в процес словотворення обома своїми формами, пор.: трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний).

Числівникам не властиві форми числа, оскільки вони своїм значенням виражають поняття кількості, тобто передають його лексично. Числову словозміну має лише числівник один, одна, одне (одно) - одні (для поєднання з множинними або парними іменниками, напр.: одні штани, одні двері, одні руки).

Рід мають окремі числівники нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна (жін. р.), одне (одно) (сер. р.), тисяча (жін. р.), мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон (чол. р.). Про рід говорять стосовно числівників два - дві, обидва - обидві, який виявляється у формах називного та знахідного відмінків, а також невідмінюваного числівника півтора - півтори.

Визначальною морфологічною категорією числівника є відмінок. Порівняно з іменниками і прикметниками числівники мають більш розгалужену систему словозміни. За характером вираження відмінкових закінчень виділяють шість типів словозміни числівників:

- перший тип складають числівники одна, одне (одно) - одні;

- другий тип утворюють числівники два, три, чотири та збірні числівники;

- третій тип утворюють числівники від п ятьох (шість, сім, вісім, дев 'ять) до десятьох, числівники другого десятка, а також назви десятків від двадцятьох (тридцять, п 'ятдесят, шістдесят, сімдесят) до вісімдесятьох.

Вони мають паралельні форми словозміни. Домінують тепер вторинні відмінкові форми із закінченнями -ох, -ом, які набувають дедалі більшого поширення під упливом відмінювання числівників два, три, чотири*. У знахідному відмінку вживання форм, тотожних називному чи родовому, регулюється категорією істот/неістот іменника.

Типовою помилкою при словозміні складних числівників цього типу, починаючи від числівника п ятдесят, є відмінювання першої частини, подібно до форм числівників російської мови, пор.: укр. п ятдесят, п 'ятдесятьох (п ятдесяти), п 'ятдесятьом (п 'ятдесяти) і т. д., А НЕ п 'ятидесяти. як в російській мові.

Слід пам'ятати про чергування голосних звуків у корені при словозміні числівників шість, сім, вісім, напр.: Н шість

Р. шест -и, шість-ох Д. шест -и, шість-ом 3. шість, шість-ох О, шість-ма, шість-ома М. (на) шест -и, шість-ох

сім

сем-и, сім-ох сем-и, сім-ом сім, сім-ох

вісім

восьм-и, вісьм-ох восьм-и, вісьм-ом вісім, вісьм-ох вісь-ма, вісьм-ома

сьо-ма, сім-ома

(на) сем-и, сім-ох (на) восьм-и, вісьм-ох - четвертий тип утворюють назви сотень, крім сто. Особливістю словозміни числівників цього типу є відмінювання усіх складових частин. При цьому перша частина має форму одиниць першого десятка (з двох паралельних форм вибираємо лише першу, за винятком орудного відмінка), а друга частина - однакова для усіх числівників, напр.:

Н. двіст-і Р. дв-охсот Д. дв-омст-ам 3. як Н. або Р. О. дв-омаст-ами М. (на) дв-охст-ах

п ятсот п ят-исот п ят-ист-ам як Н.

п ять-маст-ами, п ять-омаст-ами (на) п 'ят-ист-ах - п 'ятий тип утворюють числівники сорок, дев яносто (як розмовну допускають форму дев'ятдесят), сто.

Вони відрізняються найбільшою однотипністю відмінювання: мають нульову флексію або флексію -о в називному та знахідному відмінках і флексію -а в решті відмінків.

- шостий тип утворюють числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон.

Числівники цього типу відмінюються як іменники відповідної відміни і групи.

У складених власне кількісних числівниках відмінюється кожне слово, тобто всі складові частини, відповідно до виділених типів словозміни.

Відмінкові форми відповідних власне кількісних числівників мають утворені від них збірні числівники, до того ж у варіантах із флексіями -ох, -ом (в орудному відмінку вживані обидва варіанти).

Запам ятайте! Збірні числівники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках, крім знахідного, втрачають ознаку родової належності й змінюються за зразком числівника два (дві), напр.: обох, обом, обома, (на, в) обох.

Як числівники другого типу відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, (не)багато; числівники кільканадцять, стонадцять, кількадесят - як числівники третього типу.

Дробові числівники відмінюються в обох частинах: перший компонент (чисельник) відмінюється за відповідним типом власне кількісних числівників, а другий (знаменник) - за прикметниковою парадигмою, напр.:

Н. дві п 'яті п 'ять десят-их

Р. дв-ох п 'ят-их п 'ять-ох (п 'ят-и) десят-их

Д. дв-ом п 'ят-им п 'ять-ом (п 'ят-и) десят-им

3. як Н. як Н.

О. дв-ома п ят-ими п 'ять-ма (п 'ять-ома) десят-ими

М. (на) дв-ох п 'ят-их (на) п 'ять-ох (п 'яти) десят-их

Запам 'ятайте! Дробові числівники читають так: дві треті, три четверті, чотири треті, три п 'яті, дві сьомі, дев 'ять десятих5. Знаменник має форму називного відмінка множини, якщо чисельник два, три, чотири. Закономірність такої співвіднесеності граматичних форм відповідає правилам поєднання прикметників з іменниками жіночого роду, які вживаються з цими числівниками, напр.: дві рівні частини, три цікаві жінки, чотири свіжі газети, але п 'ять цікавих книг, сім нових купюр. У дробових числівниках приховано виступає іменник жіночого роду частина, який і визначає граматичну форму знаменника. Свідченням цього є дробові числівники одна друга, dein 'ятіз формами жіночого роду в чисельнику. Пропонована в більшості посібниках форма родового відмінка множини для компонентів прикметникової словозміни в межах кількісно-іменникового словосполучення не суперечить чинній літературній нормі, напр.: дві рівних частини, три цікавих жінки, чотири свіжих газети.

Змішаним дробовим числівникам притаманне відмінювання всіх складових частин, напр.: Н. дві цілі п 'ять десятих Р. дв-ох ціл-их п 'ять-ох (п 'яти) десят-их Д. дв-ом ціл-им п 'ять-ом (п 'яти) десят-им 3. як Н.

О. дв-ома ціл-ими п 'ять-ма (п 'ять-ома) десят-ими М. (на) дв-ох ціл-их п 'ять-ох (п 'яти) десят-их

Незмінними в українській мові є числівники мало (немало, чимало), півтора, півтори, півтораста, а також збірні числівники типу двійко, трійко, четвірко, які здебільшого вживають у розмовному стилі.

Числівники можуть утрачати словозміну в певних синтаксичних позиціях. Втратили відмінкові форми числівники, які використовують у сполуках на зразок Бієнале-2001, Ярмарок-2005, АН-140, Експо-2001. Кількість таких сполук у сучасній українській діловій мові постійно збільшується, оскільки вони відзначаються сконденсованістю і дають змогу називати предмети, явища коротко, лаконічно, уникаючи використання прикметників чи порядкових числівників.

У фаховому мовленні математиків трапляються випадки невідмі-нювання числівників у реченнях на зразок Два плюс два дорівнює чотири замість Два плюс два дорівнює чотирьом.

Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи, за винятком числівника третій (третя, третє).

Подібно до прикметників порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку, напр.: перший день, перша година, перше слово, перті успіхи.

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому неправильно сказати Уперті дні тисячу дев'ятсот де-в 'яносто дев 'ятого року замість У перші дні тисяча дев 'ятсот де-в 'яносто дев 'ятого року.

У назвах дат типу перше лютого, п 9яте квітня форму порядкового числівника визначає іменник число, яке опускається як зайве. В давнину в словосполученнях, що означали дату, виступало слово день, яке згодом теж почали свідомо пропускати6. У мовленні доречно використовувати його хіба що для визначення порядковості, напр.: Другий день іде дощ! У назвах святкових дат обидва слова сприймаються як своєрідне неподільне утворення - слово, що називає місяць, поєднується тільки з порядковим числівником, що має форму називного відмінка, напр.: Перше травня. Дев9яте травня. Коли ж ці словосполучення виступають у функції власне дати, вони можуть мати компонентом порядковий числівник у називному або родовому відмінку, пор.: Перше травня - вихідний день або Першого травня буде тепло.

Запам 9ятайте! У датах назви місяців вживають у формі родового відмінка постійно: перше лютого, першого лютого, першому лютого, першим лютого.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси