Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Принцип комплексного використання методів дослідження під час...Методологія дослідження економічних системМетодологічні принципи дослідження конфліктівЗагальноприйняті методи наукових дослідженьПринципи та етапи психологічного дослідженняАкадемічна форма історії релігії: особливі риси, методи, принципиМетоди дослідження урологічних хворихВ чому полягає особливість якісних методів дослідження?Документознавчий підхід до визначення поняття "книга"Маржиналізм як метод економічних досліджень і "маржинальна революція"...
 
Головна arrow Документознавство arrow Загальне документознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи й принципи документознавчих досліджень

У науці не існує єдиного підходу стосовно тлумачення слова "методологія". В одному випадку, під методологією розуміють філософську, світоглядну основу науки, а в іншому - науки про методи й методики.

Метод - це спосіб пізнання, шлях дослідження, прийом або система прийомів для досягнення певної мети.

Принцип - це основне, вихідне положення, керівна ідея певної науки або діяльності.

Методологія науки загалом має такі значення:

вчення про методи пізнання й перетворення навколишньої дійсності

сукупність підходів, способів, методів, прийомів, процедур, що застосовуються в будь-якій науці

У загальному документознавстві, як систематизуючій науковій дисципліні всього циклу документознавчих наукових напрямів, застосовуються ті ж методи та методологічні прийоми, що й в останніх.

У дисциплінах документознавчого циклу поняття "методологія" використовують переважно як методологію науки, яка вивчає документознавчу практику. Необхідність визначення "документологічних методів" виникає в тому разі, коли практична документознавча діяльність розглядається як різновид науково-пізнавальної діяльності, оскільки будь-яка пізнавальна діяльність застосовує певні методи пізнання об'єктивної (незалежної від дійсності) реальності.

Наприклад, існує таке поняття як "художній метод" - історично зумовлена цілісна система основних принципів узагальнення й відтворення дійсності в мистецтві; спосіб художньої діяльності як пізнання, оцінки й перетворення обраного матеріалу на мистецький твір. Аналогічно "документознавчий метод" можна подати у вигляді системи принципів та способів документознавчої діяльності як пізнання та оцінювання.

Узагальнююче поняття "документознавчий метод" мусить об'єднувати в собі конкретні прийоми, у тому числі способи та операції, вивчення системи документальних комунікацій.

На думку проф. Г.М. Швецової-Водки, усю сукупність методів документознавчих досліджень можна умовно поділити на декілька рівнів, а саме [36]:

I. Загальнофілософські або діалектико-матеріалістичні, філософські методи

Наукові методи, що визначаються як філософські категорії теорії пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, ідеалізація, сходження від абстрактного до конкретного тощо. Ці методи можуть використовуватися в будь-якій науці або пізнавальній діяльності, вбираючи в себе специфічні риси в залежності від того чи іншого об'єкта та предмета пізнання.

II. Загальнонаукові методи

На цьому рівні методи поділяються на емпіричні (описові), які лише фіксують існуючий стан дійсності (опис, спостереження, експеримент, моделювання) і теоретичні пов'язані з узагальненням емпіричних даних, проникненням у суть явищ, що досліджуються.

До загальнонаукових теоретичних методів пізнання належать: системний, діяльнісний, функціональний, типологічний, інформаційний та культурологічний.

Наприклад, системний підхід - методологічний напрям у науці, що ставить своїм завданням розробку засобів, методів дослідження складноорганізованих об'єктів-систем. Документ являє собою систему - множинність закономірно пов'язаних одне з одним елементів і частин як певне цілісне утворення, єдність.

Водночас, з точки зору сукупності документів, зібраних у фондах органів інформації, бібліотек, архівів, книгарень тощо (в залежності від масштабів системи) документ стає підсистемою чи навіть елементом. При системному підході, як вказує проф. Г.М. Швецова-Водка, документ розглядається як частина більш об'ємної системи соціальних комунікацій [36].

III. Спеціальні методи

Розроблені в окремих наукових дисциплінах методи, але такі, що самі стали загальнонауковими: логічні соціологічні, математичні методи, історичний підхід тощо.

IV. Сукупність методів, специфічних для низки споріднених наукових дисциплін, що вивчають спільний об'єкт

Так, наприклад, спеціальними методами книгознавчих дисциплін вважаються:

Аналітико-тематичний метод (аналіз тематики видань)

Структурно-типологічний метод (визначення типів і видів видань)

Топографічний метод (аналіз видань з погляду їх топографічних особливостей) та ін.

На четвертому рівні також можна виділити принципи методології, тобто вихідні положення, які мають враховуватися при проведенні документознавчих, бібліографічних, патентознавчих та інших видів досліджень.

Соціально-комунікаційно-інформаційний підхід або принцип означає, що документознавство потрібно розглядати як частину системи соціально-інформаційних комунікацій, спрямованих на ефективне передавання, обробку й зберігання інформації в суспільстві.

V. Конкретні методи

Найнижчий рівень, що вміщує застосування конкретних методів, не дає якихось принципово нових методів, яких немає на попередніх рівнях. Це - рівень, на якому всі перелічені методи й принципи застосовуються для пізнання конкретних явищ документознавства.

Дана ієрархія методів є умовною, оскільки між різними рівнями методології існує зв'язок, залежність, супідрядність та взаємопроникнення.

Пізнавальна сила методів залежить від дослідницького рівня: емпіричного (емпірично-теоретичного) чи теоретичного (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Рівні наукового дослідження

Вид рівня дослідження

Методи

1.

Емпірично-теоретичний

Спостереження, описування, вимірювання, аналіз та синтез

2.

Теоретичний

Генетичний, типологічний, системний, структурний, функціональний, гіпотетико-дедуктивний, сходження від абстрактного до конкретного, єдності логічного й історичного, моделювання, абстрагування тощо

Вищезазначені методи документознавчих досліджень для більшої наочності зведені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3. Методи документознавчих досліджень

Рівень

Найменування сукупності методів

Види методів

І рівень

Діалектико-матеріалістичні (загальнофілософські) методи

Категорії теорії пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, Ідеалізація, сходження від абстрактного до конкретного тощо

ІІ рівень

Загальнонаукові методи

Емпіричні методи: опис, спостереження, експеримент, моделювання.

Теоретичні методи: системний підхід, діяльнісний підхід, функціональний підхід, типологічний підхід

III

рівень

Соціально - наукові методи

Логічні, соціологічні, математичні методи, історичний підхід

IV рівень

Методи, специфічні для низки

споріднених наукових дисциплін

Аналітико-тематичний, структурно-типологічний, топографічний методи.

Соціально-комунікаційно-інформаційний метод

Урівень

Конкретні методи документознавчих досліджень

Методи дослідження документів: розуміння, осмислення, джерелознавчий аналіз, статистичний аналіз, психологічний аналіз тощо. Методи аналізу, що проводять документознавці або споживачів інформації: самоспостереження, експеримент, соціальне опитування, експертна оцінка. Методи обробки одержаних знань

Деякі з перерахованих методів, у свою чергу, також можуть мати різновиди. Так, моделювання містить дескриптивний, графічний, математичний, фізичний методи. Більшість із цих різновидів застосовуються й у документознавстві.

Використання тих чи інших методів студіювань, як зазначає проф. В.В.Бездрабко [14], має відбуватись при дотриманні вихідних принципів методології дослідження. Серед них, наприклад, при дослідженні управлінських документів - принцип історизму, об'єктивності, усебічності та цілісності. Характеристику вищезазначених принципів зведено в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4. Основні принципи методології

Найменування принципу

Характеристика

1.

Принцип історизму

Передбачає розгляд усіх фактів, явищ, процесів, пов'язаних зі створенням, розповсюдженням та функціонуванням документів у їх внутрішньому постійному русі, урахування всіх причинно-наслідкових зв'язків, що утворюють те історичне середовище, яке визначає їх форму, змісті статус. Основоположним твердженням цього принципу є визнання єдності й змінності в часі та просторі стану будь-якого об'єкта пізнання

2.

Принцип об'єктивності

Зумовлений природою й метою будь-якого пізнання - отримання відносно об'єктивних, істинних знань

3.

Принцип усебічності

Застерігає від однобічності ведення дослідження, закликає до синхронного розгляду форми та змісту об'єкта пізнання документа й сфери його створення та функціонування

4.

Принцип цілісності

Зазначені принципи в повній мірі можуть бути віднесені й до загального документознавства.

У міру становлення та розвитку загального документознавства все більш повнішим і різноманітнішим стає арсенал методів, що можуть бути використані. Тісний зв'язок загального документознавства зі спорідненими науковими дисциплінами визначає подальший розвиток та вдосконалення його наукового інструментарію.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси