Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО...Антропогенний вплив на навколишнє середовище. Регіональні екологічні...Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони...Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його...Основні форми, обсяги і наслідки антропогенного впливу на навколишнє...Основні техногенні джерела забруднення навколишнього середовищаВизначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу...Походження людини. Вплив змін навколишнього середовища на еволюцію...Навколишнє середовищеГлобальні екологічні проблеми, пов'язані з забрудненням навколишнього...
 
Головна arrow Географія arrow Загальне землезнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Антропогенні зміни навколишнього середовища

Людина змінює навколишнє середовище як стихійно, так і свідомо. У першому випадку це є побіжним і одночасно дуже поширеним наслідком її трудової діяльності, спрямованої на забезпечення своїх життєвих потреб. У процесі господарського освоєння незайманих земель відбувалося поступове руйнування природних екосистем і заміна їх антропогенними, порушувалася рівновага між окремими видами рослинного і тваринного світу. Цей небажаний вплив трудової діяльності на природу особливо проявляється на сучасному етапі розвитку людства, який характеризується надзвичайно стрімким демографічним зростанням і швидким науково-технічним і соціально-економічним розвитком суспільства. У міру збільшення чисельності населення зростають негативні наслідки тотального наступу на природу, що вкрай загострює проблему екологічної кризи.

Одночасно в усі періоди свого існування людина цілеспрямовано впливала на оточуюче середовище, використовуючи його різноманітні природні ресурси. Однією з перших свідомих змін природного середовища було будівництво людиною житла та виготовлення предметів одягу, з допомогою яких вона підтримувала необхідний температурний режим, охороняла себе від несприятливих кліматичних впливів, забезпечувала відповідні умови свого повсякденного життя. Поступово дуже великих змін зазнало навколишнє середовище під впливом вирубок величезних масивів лісів, розорювання земель, розробки родовищ корисних копалин, промислової діяльності, здійснення різного роду меліорацій тощо.

Невід'ємною ознакою сучасних сильно видозмінених ландшафтів стала наявність майже у всіх куточках земної кулі малих і великих населених пунктів. Особливо багато їх на землях з благодатним кліматом і розвиненим сільським господарством, а також в районах з інтенсивною гірничорудною промисловістю, в долинах рік і гірських улоговинах, на узбережжях багатьох морів та океанів. Відчуження містами, селищами, селами, промисловістю величезних територій разом з їх здебільшого родючими ґрунтами збіднює видовий склад рослинного і тваринного світу.

Окрім земель, зайнятих під житлове будівництво, на значній площі колись продуктивних угідь зараз прокладені дороги, побудовані різні господарські і промислові об'єкти. До екологічних втрат слід віднести також території, зайняті різними складами, кар'єрами, підземними шахтами, териконами, виробничими відходами, газо- і нафтопроводами, лініями електропередач тощо. Загальна площа земель на планеті, які зайняті нині населеними пунктами, промисловими підприємствами, гірськими розробками і надземними комунікаціями, становить близько 3 млн км2. Це в 5 разів більше за територію України.

Зі зростанням кількості населених пунктів і виробничих об'єктів, інтенсивною розробкою родовищ корисних копалин тісно пов'язана проблема накопичення побутових і промислових відходів, які забруднюють навколишнє середовище. Це погіршує санітарно-гігієнічний стан у багатьох містах та селах і є однією з причин поширення епідемічних захворювань, особливо в країнах з жарким кліматом. Звалища сміття завдають великої шкоди ґрунтам і підземним водам внаслідок забруднення їх токсичними речовинами.

Іншим потужним джерелом забруднення місць компактного проживання населення е масове застосування в народному господарстві і побуті хімічних речовин. Так, лише в побуті зараз використовуються тисячі речовин, які потенційно шкідливі для природи. Серед них, наприклад, багато інгредієнтів косметичних засобів, кремів, шампунів, пральних порошків, синтетичних клеїв, лаків, фарб тощо. Своєрідними забруднювачами навколишнього середовища є деякі сучасні види медичних препаратів.

Головні джерела забруднення повітря — промисловість, транспорт, а також паливо, яке використовується для обігрівання житлових будинків. Промисловість серед них — на першому місці. Кількість забруднюючих промислових газів значною мірою залежить від якості палива, яке використовується, його мінеральних компонентів і вмісту сірки, а також від технічного стану промислових установок. Найінтенсивніший вихід відпрацьованих газів відбувається на електростанціях, заводах з виробництва кольорових і чорних металів, вуглезбагачувальних установках, хімічних і нафтопереробних підприємствах. Вони викидають шкідливі речовини в атмосферу через високі димові труби, численні витяжні установки або безпосередньо з промислових цехів.

Забруднюють повітря також відпрацьовані гази автотранспорту. Вміст оксиду вуглецю у повітрі великих міст поблизу транспортних комунікацій досягає значних величин і перевищує гранично допустимі концентрації. Вздовж доріг зі жвавим автомобільним рухом в ґрунтах нагромаджується свинець.

Пилові викиди теплових електростанцій, котелень, цементних заводів і промислових підприємств зумовлюють видимі забруднення навколишнього середовища. Розрізняють грубий пил, що швидко осідає, дрібний пил, що осідає повільно (обидва ці різновиди називаються седиментаційним пилом), і високодисперсний (завислий) пил з дуже низькою швидкістю осідання.

Потрапляючи до атмосфери, багато забруднювачів зазнає хімічних і фотохімічних перетворень за участю компонентів повітря. Кінцеві продукти хімічних перетворень вимиваються з атмосфери опадами або осідають з аерозолями на поверхню ґрунту, біологічні об'єкти, будівельні конструкції, посилюючи фізико-хімічні процеси руйнування органічних речовин, металів і неорганічних матеріалів.

Останнім часом серйозною екологічною проблемою стали кислотні дощі, які викликають загибель лісів, зниження продуктивності сільськогосподарської рослинності, корозію пам'ятників і будинків. Джерелом утворення кислотних дощів є промислові викиди в атмосферу газів, які містять сірку, азот або хлор. Ці елементи, потрапивши в повітря, легко вступають у хімічні сполуки з водою, утворюючи дуже агресивні сірчану, азотну і хлор-водневу кислоти. Майже половина кислотних викидів, пов'язаних з діяльністю людини (ЗО—40 млн т), припадає на Європу, де дуже широко використовують для палива буре вугілля і нафту з високим вмістом сірки.

Велику стурбованість у людей викликає стан прісних вод на планеті. Регулярне скидання в ріки, моря, на поверхню ґрунту або під землю стічних вод (промислових, побутових, сільськогосподарських) забруднює водні джерела, робить воду непридатною для пиття та навіть шкідливою для здоров'я. Забруднюються перш за все поверхневі води. Підземні води ще залишаються майже чистими, бо ґрунт є чудовим природним фільтром. Серед хімічних забруднювачів води зараз часто зустрічаються нітрати.

Однією з нерозв'язаних проблем залишається забруднення вод нафтою і нафтовими продуктами, що уповільнює здатність води до самоочищення у зв'язку з утворенням газонепроникних поверхневих плівок. Нафтопродукти значно знижують якість вод і є причиною масової загибелі багатьох видів водних організмів.

Зросла роль людини в руйнуванні ґрунтового покриву планети. Вирубування лісів і чагарників для забудови і палива, для землеробства і тваринництва, перевантаження пасовищ поголів'ям худоби і знищення трав'яного покриву, засолення зрошуваних територій зменшують інфільтрацію вологи в ґрунт, збільшують випаровування води, сприяють появі пилових бур, водної ерозії, рухомих пісків, збільшенню континентальності і сухості, що призводять до зменшення біо-продуктивності природних екосистем і родючості ґрунтів. Найбільше при цьому руйнуються ландшафти степів і саван. Цей досить поширений нині на Землі процес одержав назву опустелювання суші.

Забір води на зрошення посушливих земель, спорудження водосховищ знижує повені і посилює соленакопичення в долинах рік та їх дельтах, зменшує площу озер і морів. Так, одне з найбільших у світі внутрішніх морів — Аральське — нині перебуває практично на межі екологічної катастрофи, воно значно обміліло і втратило майже половину свого об'єму води. Внаслідок недосконалості зрошувальних систем, переполивів ґрунтів відбувається підняття рівня ґрунтових вод, переміщення солей з глибоких горизонтів землі в поверхневі. Це веде до вторинного засолення ґрунтів.

У водосховищах, як відомо, нагромаджуються великі запаси прісних вод. Однак вони, як з'ясувалося в останні десятиріччя, практично гублять ріки, їх унікальні природні екосистеми і прилеглі території. З поверхні водосховищ випаровуються величезні маси води, в їхніх акваторіях розмножуються синьо-зелені водорості. У донних відкладах проходять відновні реакції з утворенням метану, сірководню, сульфідів, соди, що різко знижує якість води. Крім того, затоплюються заплави і низькі річні тераси разом з цінними пасовищами і сінокосами, підтоплюються, заболочуються і засолюються великі площі прилеглих родючих ґрунтів.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції з усією гостротою показала страшенну небезпеку для біосфери радіоактивного забруднення. За масштабами свого негативного впливу на навколишнє середовище ця катастрофа не має аналогів у світі. Тому вчені багатьох країн нашої планети об'єднали свої зусилля у пошуках способів ліквідації наслідків цієї аварії.

Україна, здобувши в 1991 р. омріяну багатьма поколіннями незалежність, стала першою країною в світі, яка добровільно позбулася ядерної зброї. До речі, загальний потенціал цієї смертоносної зброї поступався лише потужності ядерних арсеналів США та Росії. Народи Землі сподіваються, що й інші ядерні держави поступово зменшать, а ще краще — повністю ліквідують свої запаси атомної зброї і ніколи не повторять жахливих трагедій міст Хіросіми та Нагасакі. Сучасна світова атомна війна була б фатальною для людства і стала б однією з причин небачених раніше катастрофічних змін у біосфері.

У цьому розділі коротко висвітлено лише деякі зміни природного середовища під впливом господарської діяльності людини. Попри всю складність порушених питань, вчені настроєні оптимістично. Вони вважають, що широкомасштабні комплексні дослідження навколишнього середовища, здійснення глобального контролю за станом усіх складових географічної оболонки та їх розвитком, а також широке впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки дозволять надійно захистити унікальну природу Землі від екологічної катастрофи.

Контрольні запитання і завдання

1. Які основні етапи взаємодії людства та природи?

2. Які причини зумовлюють сучасну екологічну кризу Землі? Назвіть ознаки сучасної екологічної кризи.

3. Які проблеми називають глобальними проблемами людства?

4. Назвіть основні причини забруднення атмосфери та їх можливі наслідки.

5. Назвіть основні причини забруднення гідросфери та їх можливі наслідки.

6. До яких змін клімату, рельєфу, річкової системи може призвести знищення лісів?

7. Виділіть позитивний і негативний вплив людини на ґрунти.

8. Чи однаково реагують на забруднення навколишнього середовища різні компоненти географічної оболонки?

9. Які екологічні проблеми виникають у разі нераціонального використання земельних ресурсів?

10. У чому полягає негативний вплив різних видів транспорту на навколишнє середовище?

11. У чому полягає суть парникового ефекту?

12. Яку небезпеку приховує для біосфери руйнування озонового шару атмосфери?

13. Яка чисельність населення Землі?

14. У чому суть демографічної проблеми в світі? Які процеси її породжують та які є шляхи розв'язання цієї проблеми?

15. У чому полягають особливості демографічної ситуації в країнах Східної Європи?

16. Чому проблеми ресурсозабезпечення та екології особливо гостро постали перед людством у другій половині XX ст.?

17. Як позначилася катастрофа на Чорнобильській ЛЕС на екологічній ситуації в Україні?

18. Які заходи щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів проводять у вашій місцевості?

19. Складіть план природоохоронних заходів щодо своєї річки, озера, джерела.

20. У чому суперечність взаємодії сучасного суспільства з природою?

21. Визначте поняття природокористування. Наведіть приклади оптимізації природокористування.

22. Що таке моніторинг?

23. Чому для розв'язання екологічних проблем людства необхідне міжнародне співробітництво?


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси