Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Основні принципи ефективного банківського нагляду.Методи ефективного банківського нагляду та їх взаємозв'язокСутність, принципи, завдання банківського наглядуРегулювання, нагляд і контроль банківської діяльностіПередумови ефективного банківського нагляду.Система банківського регулювання та нагляду Національного банку...БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУРЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД ЗА БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІПравові основи банківського регулювання й нагляду
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківський нагляд
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Принципи ефективного банківського нагляду

У 1997 р. Базельський комітет з питань банківського нагляду розробив Основні принципи ефективного банківського нагляду, які були схвалені міжнародною фінансовою спільнотою на щорічному засіданні Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

При відпрацюванні Основних принципів ефективного банківського нагляду базовими були такі положення:

— основною метою нагляду є зменшення ризику втрат для вкладників та інших кредиторів, а також підтримка довіри до фінансово-банківської системи;

— органам нагляду необхідно сприяти організації ринкової дисципліни за рахунок встановлення ефективного корпоративного керівництва (через створення необхідної структури та визначення переліку обов'язків для правління банку та його керівництва), а також сприяти збільшенню прозорості ринку для полегшення контролю;

— для ефективного виконання своїх обов'язків співробітники наглядових органів повинні мати операційну незалежність, засоби й повноваження для отримання інформації як на місці, так і дистанційно, а також повноваження для застосування прийнятих ними рішень;

— органи нагляду мають повністю розуміти природу банківських операцій і контролювати, наскільки це можливо, ризики, з якими стикаються банки;

— ефективний банківський нагляд вимагає оцінки рівня ризику окремих банків і відповідного розподілу ресурсів;

— органи нагляду мають бути впевнені у тому, що ресурси банків (включаючи статутний капітал, кваліфіковане керівництво, ефективну систему внутрішнього контролю та бухгалтерської звітності) достатні для того, щоб брати на себе той чи інший ризик;

— необхідне тісне співробітництво з органами нагляду інших країн, особливо при міжнародних банківських операціях.

Основні принципи ефективного банківського нагляду використовуються країнами як стандарти для оцінки якості систем нагляду та пруденційного регулювання, а також для планування діяльності у цій сфері з метою досягнення базового рівня ефективної та надійної практики наглядової та регулятивної політики. Основні принципи ефективного банківського нагляду також використовуються Міжнародним валютним фондом та Світовим банком у контексті Програми оцінки фінансового сектору, а саме, для оцінки поточної ситуації того, як та чи інша країна виконує ці принципи.

Проте, починаючи з 1997 р., відбулися значні зміни у системі банківського регулювання, було накопичено значний досвід у сфері впровадження Основних принципів у кожній конкретній країні, з'явилися нові аспекти регуляторної політики. Така оцінка виявила слабкі місця в наявній системі банківського нагляду та регулювання і дала змогу закласти основу для виправних дій державних органів і банківського нагляду. Все це зробило необхідним перегляд Основних принципів ефективного банківського нагляду.

У жовтні 2006 р. Базельським комітетом було переглянуто Основні принципи ефективного банківського нагляду. Під час їх перегляду Базельський комітет мав на меті забезпечення неперервності та можливості порівняння нового варіанта з варіантом 1997 р. Варіант, прийнятий у 1997 р., був ефективним і показав, що він гідно пройшов випробування часом. Отже, метою було не стільки радикально переписати Основні принципи, а радше сконцентруватися на тих аспектах, де необхідно здійснити гармонізацію наявного варіанта таким чином, щоб забезпечити неперервність та послідовність їх застосування та дії. Перегляд жодним чином не ставить під сумніви чинність попередньо проведеної роботи, не знижує рейтинг країн та не може суттєво змінити програми реформ, що базуються на варіанті 1997 р.

Іншою метою перегляду було покращення, там де це можливо, відповідності Основних принципів ефективного банківського нагляду та відповідних стандартів щодо безпеки та запобігання відмиванню брудних коштів, а також прозорості. У той же час основні принципи, що стосуються окремих фінансових секторів, були розроблені, маючи на меті приділити основну увагу ключовим ризикам та пріоритетним напрямам банківського нагляду, які є відмінними для різних секторів, та узаконити такі відмінності.

Базельський комітет з питань банківського нагляду вважає, що застосування Основних принципів ефективного банківського нагляду усіма країнами буде значним кроком на шляху до покращення фінансової стабільності у кожній окремій країні та в усьому світі, а також забезпечить надійний фундамент для подальшого розвитку ефективних систем нагляду.

Національні органи влади мають застосовувати Базельські принципи для органів нагляду за усіма банківськими установами в межах їх компетенції. Окремі країни, зокрема ті, що мають розвинуті ринки та установи, можуть поширювати ці принципи з тим, щоб досягти найкращих практичних результатів нагляду.

Високий ступінь відповідності Базельським принципам має сприяти стабільності всієї фінансової системи; однак, це не гарантуватиме стабільності та не запобігатиме неплатоспроможності окремих банків. Органи банківського нагляду не можуть і не повинні давати гарантії того, що банки не ставатимуть банкрутами. В умовах ринкової економіки банкрутства є частиною ризику, який беруть на себе банківські установи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси