Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЄЮ:...ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇЗначення, мета, задачі та інформаційне забезпечення аналізу...ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИЗадачи в области социальной ответственностиТИПОВА СТРУКТУРА І СКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМКомп'ютерні системи інформаційного менеджментуНАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМЗначення, мета, задачі та інформаційне забезпечення аналізу...Значення, інформаційне забезпечення і задачі аналізу майна...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Специфіка і задачі інформаційних систем

Перелік задач, які має розв'язувати інформаційна система, залежить від тієї прикладної сфери, для якої призначена система. Сфери використання інформаційних застосувань різноманітні: банківська справа, транспорт, медицина, страхування, освіта, промисловість тощо. Важко знайти сферу ділової активності, в якій сьогодні можна обійтись без використання інформаційних систем. З іншого боку, очевидно, конкретні задачі, що їх розв'язують, наприклад, банківські інформаційні системи, відрізняються від задач, розв'язування яких вимагається від медичних інформаційних систем. Залежно від конкретної сфери застосування інформаційні системи можуть суттєво відрізнятися за своїми функціями, архітектурою реалізації. Однак можна виділити принаймні дві4 властивості, які є спільними для всіх інформаційних систем.

По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збирання, збереження і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище збереження і доступу до даних. Середовище повинно забезпечити рівень надійності збереження та ефективність доступу відповідно до сфери застосування інформаційної системи. Інформаційні системи, як правило, передбачають можливість роботи із системою з кількох робочих місць. Деякі з кінцевих користувачів змінюють вміст бази даних (вводять, поновлюють, вилучають дані). Інші виконують операції, які пов'язані з вибіркою з бази даних. Треті роблять і те, і друге. Проблема полягає в тому, що таку колективну роботу треба виконувати узгоджено, і бажано, щоб узгодженість цих дій забезпечувалась автоматично. Під узгодженістю дій ми розуміємо те, що користувач, який формує звіти, не зможе скористатися даними, які почав, але ще не закінчив формувати інший користувач. Користувач, що хоче поновити або вилучити дані, не зможе виконати операцію доти, доки не закінчиться аналогічна операція над тими ж даними, яку раніше розпочав, але ще не закінчив інший користувач. За підтримки узгодженості дій усі результати, що їх отримують від інформаційної системи, будуть відповідати узгодженому стану бази даних, тобто будуть достовірні і несуперечні.

Цілісності бази даних інформаційної системи досягають перш за все шляхом використання трансакцій. Трансакція - це логічна одиниця роботи. Система, яка підтримує трансакції, гарантує максимум із того, що можна гарантувати, а саме - якщо під час виконання деяких змін виникне помилка, тоді всі ці зміни будуть відмінені. Таким чином, трансакція або повністю виконується, або повністю скасовується ("все" або "нічого"). Стандартним прикладом трансакції є переказ суми грошей із рахунку Л на рахунок Б. Очевидно, що в цьому разі необхідні дві зміни: списати гроші з рахунку Л і їх зарахувати на рахунок Б. Якщо користувач вкаже, що обидві зміни стосуються однієї і тієї ж трансакції, тоді система зможе реально гарантувати, що обидві зміни будуть або виконані, або ні. Усі розвинуті СУБД підтримують поняття трансакції.

По-друге, інформаційні системи зорієнтовані на кінцевого користувача, наприклад, кредитного інспектора. Такий користувач може бути далеким від світу комп'ютерів. Для нього термінал, персональний комп'ютер або робоча станція являють собою лише засіб його власної професійної діяльності. Тому інформаційна система повинна мати простий, зручний, легкий щодо засвоєння користувацький інтерфейс для ефективного виконання певних дій. Інколи цей інтерфейс може бути графічним із меню, кнопками, підказками тощо. Зараз популярні графічні інтерфейси. Наявність розвинутих інтерфейс-них засобів є обов'язковою для будь-якої сучасної інформаційної системи.

У мережевій інформаційній технології організація обробки даних може бути централізованою або децентралізованою (розподіленою). Централізована організація даних є найпростішою для реалізації - на одному сервері міститься єдина копія бази даних, усі операції з базою даних забезпечуються цим сервером. Перевагою такого способу є легка підтримка бази даних в актуальному стані, а недоліком - розмір бази даних обмежений розміром зовнішньої пам'яті сервера; усі запити спрямовуються до єдиного сервера, а звідси обмеження на паралельну обробку; база даних може бути недоступною для віддалених користувачів за появи помилок зв'язку або повністю виходить з ладу в разі відмови центрального сервера.

Розподілена організація даних передбачає поділ інформаційної бази на кілька фізичних розділів, які розміщуються на кількох серверах. Кожний клієнт (група клієнтів) користується своєю базою даних, яка може бути або частиною загальної інформаційної бази, або копією всієї інформаційної бази. Переваги цього методу - більшість запитів задовольняються локальними базами, що зменшує час відповіді; підвищується доступність даних і надійність їх збереження; система залишається частково дієздатною, якщо вийде з ладу один сервер. Є і недоліки - частина віддалених запитів або трансакцій може вимагати доступу до всіх серверів, що збільшує час отримання відповіді, тощо.

Створенню автоматизованих інформаційних систем (1С) сьогодні в Україні приділяється багато уваги. За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління проблема створення 1С перетворилася на велике економічне завдання.

Інформаційні системи можуть різнитися типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних завдань і низкою інших ознак. Загальноприйнятої класифікації 1С нині не існує, тому їх можна класифікувати за різними ознаками: за рівнем або сферою діяльності - державні, територіальні (регіональні), галузеві, 1С об'єднань, підприємств або установ, технологічних процесів; за рівнем автоматизації процесів управління - інформаційно-пошукові, інформаційно-довідкові, інформаційно-управлінські, системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні 1С; за ступенем централізації обробки інформації - централізовані, децентралізовані, інформаційні системи колективного використання; за ступенем інтеграції функцій - багаторівневі з інтеграцією за рівнем управління (підприємство - об'єднання, об'єднання - галузь тощо), багаторівневі з інтеграцією за рівнем планування тощо.

Архітектура інформаційної комп'ютерної системи будується на основі апаратної частини (ЕОМ), телекомунікаційного і програмного забезпечення. Рівень розвитку кожної із складових визначений досконалістю інформаційної системи, технологією обробки даних, що зумовило виникнення таких схем обробки даних: телеобробка; файл-сервер; клієнт-сервер; Internet-система; сховище даних і система оперативної аналітичної обробки даних тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси