Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Класифікація документів за способом документуванняРозвиток класифікації документівКласифікація документів за призначеннямОсновні визначення та класифікація музичних документівКласифікація первинних документів за видами бухгалтерського обліку
Класифікація документів за матеріальною складовою документаМатеріальна та інформаційна складові документаІнформаційна складова документаДокументація: поняття та класифікація, робочі документи аудитораРозвиток класифікації документів
 
Головна arrow Документознавство arrow Загальне документознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Комплексна схема класифікації документів

Класифікація документів за інформаційною складовою

Основні ознаки класифікації зведені в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3. Основні ознаки класифікації документів за інформаційною складовою

Основні ознаки класифікації

1.

Характер знакових засобів фіксації інформації

2.

Вимір запису інформації

3.

Призначеність для сприймання інформації

4.

Канал сприймання інформації

5.

Ступінь розповсюдженості інформації

6.

Рівень обробки часом

7.

Зміст документа

8.

Характер соціальної інформації, що міститься в документі

Розглянемо її більш детально:

1. Класифікація документів за характером знакових засобів фіксації інформації

Інформація, що міститься у документі, фіксується шляхом різноманітних знаків. Знаковість - обов'язкова властивість документа, тому що лише в закодованій знаками формі можливо передати інформацію від реципієнта до комуніканта.

За цією ознакою розрізняють текстові, іконічні, ідеографічні, звукові, матричні, цифрові та комплексні документи.

2. Класифікація документів за виміром запису інформації

За цією ознакою розрізняють одно -, двох - і тривимірні документи (перфострічка, службовий лист, глобус).

3. Класифікація документів за призначеністю для сприйняття інформації

За цією ознакою розрізняють документи, що читаються людиною, й ті, що читаються за допомогою технічних засобів (за допомогою магнітофону, телевізора, електронно-обчислювальної техніки, стільникового телефону тощо).

4. Класифікація документів за каналом сприймання інформації

Інформація, що міститься в документі, може сприйматися за допомогою різних органів чуття. За цією ознакою розрізняють такі види документів: візуальні, тактильні, аудіальні, аудіовізуальні.

5. Класифікація документів за ступенем розповсюдженості інформації

За ступенем розповсюдженості інформації документи поділяються на: опубліковані, неопубліковані, непубліковані та електронні.

6. Класифікація документів за рівнем обробки часом

У даній класифікації виділяють первинні і вторинні документи за часом появи у світі.

7. Класифікація документів за змістом

До змістової класифікації документів відносяться:

А. Десятинна класифікація Мелвіля Дьюі

(ДКД, Dewey Decimal Classification, DDC).

Універсальна класифікаційна система, розроблена в 1876 р. американським бібліотекарем М. Дьюі (1851- 1931рр.). Призначалася для систематичного розміщення книг у публічних бібліотеках США. У перших виданнях мала за мету лише перерахування документів, однак із самого початку містила елементи схованої типізації. Згодом типові розподіли виділилися в самостійні допоміжні таблиці й система придбала комбінаційний характер.

Складається система з основних таблиць (Schedule) і допоміжних таблиць (Tables). Складовими частинами повного видання є також Relative Index (дослівно: "покажчик родинних відносин") - АПУ й Manual (Керівництво), у якому подано повний методичний коментар до таблиць (приватна методика систематизації).

ДКД - найпоширеніша у світі класифікаційна система, застосовується в 135 країнах. На своїй батьківщині, у США, ДКД використовують 95% публічних і шкільних бібліотек, 25% від загального числа бібліотек коледжів й університетів, 20% спеціальних бібліотек. ДКД переведена на 30 мов світу.

1-ше видання ДКД-1876 р. (44 а), 2-ге - 1885 р. (314 с). За життя М. Дьюі було опубліковано 12 видань. У 1896 р. М. Дьюі утворив Forest Press Foundation, якому передав права видання й розвитку ДКД у США (у Європі аналогічні права були передані Міжнародному бібліографічному інституту).

20-те видання опубліковане в 1989 р. в 4-х т. (3378 а), 21-ше - в 1996 р. переведено російською мовою.

У 1980 р. OCLC (Online Computer Library Center, Ohio) придбав Forest Press й утворив видавництво OCLC Forest Press, що випускає видання ДКД. 20-те видання ДКД підготовлене повністю за допомогою комп'ютерної техніки. У 1993 р. вийшов у світ оптичний диск (CD-ROM) "Electronic Dewey DDC 20", в 1996 p. - оптичний диск Windows DC 21.

Усі передплатники видань ДКД безкоштовно одержують повний комплект доповнень, що випускаються, і виправлень - "Dewey Decimal Classification, Additions, Notes and Decisions (DC&).

Б. Універсальна десятинна класифікація

(УДЮ УДК являє собою ієрархічну комбіновану систему на основі "Десятинної класифікації" й складається з трьох частин - основних таблиць, визначальних таблиць та абетково-предметного покажчика. Розроблена в 1895-1905 pp. в Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі під керівництвом бельгійських вчених П.Отле та А.Лафонтена.

У 1956 р. в СРСР було створено Всесоюзний інститут наукової й технічної інформації, який стає членом Міжнародної федерації по документації, одержує еталон таблиць УДК. Фахівці знайомляться із таблицями УДК, в удосконаленні яких відповідно до Правил УДК можуть брати участь багато країн світу - члени Міжнародної федерації. Якщо зауважень або заперечень не надходило протягом чотирьох місяців, проект автоматично приймався й входив у черговий випуск "Extensions and corrections to the UDC" (Доповнення й виправлення до УДК, публікуються з 1950 року).

На початку с70-х років XX ст. у країні формується мережа органів науково-технічної інформації (НТІ). Відповідно до рекомендацій Всеросійської наради працівників НТІ, Рада Міністрів СРСР 14 травня 1962р. видає Постанову (№ 445) "Про заходи щодо поліпшення організації науково-технічної інформації в країні", у п.5 якого зазначається: "Увести з 1963 року в науково-технічних видавництвах, редакціях науково-технічних журналів, в організаціях науково-технічної інформації, науково-технічних бібліотеках обов'язкову класифікацію всіх публікацій по універсальній десятковій системі".

Кордони застосування УДК були розширені за рахунок медичних і сільськогосподарських бібліотек і всієї мережі органів інформації без обмежень за галузевою ознакою.

У 1963-1966 рр. централізованими зусиллями бібліотек й органів НТІ здійснюється перше видання УДК російською мовою. Переклад виявляється в ряді місць неадекватним, окремі випуски видані в різному поліграфічному виконанні із численними пропусками. Приймається рішення публікувати галузеві таблиці УДК (виходять у світ з 1964р.).

У 1966 р. Комітету стандартів, видавництву стандартів і знову організованому Всесоюзному інституту науково-технічної інформації (по стандартизації), класифікації й кодуванню доручена підготовка другого видання таблиць УДК російською мовою. Видання випущене в 1969-1970рр. з авторизованим номером Міжнародної федерації № 447 в 6-ти томах 9-ти книгах.

У 1982-1987рр. публікується третє видання УДК російською мовою (№ 572) в 7-ми вип. 11-ти книгах. Одночасно виходять у світ продовжувані випуски "Нове в УДК", що містять сторінки з доповненнями й виправленнями. У 1969 р. випущено видання УДК в одному томі.

З 1997р. НТЦ "Ректор", що одержав право перекладу, видання й поширення таблиць УДК у Росії й СНД, видає повний переклад еталону УДК російською мовою. Нові таблиці публікуються за назвою "Універсальна десятинна класифікація. Четверте повне видання".

До кінця 2000 р. вийшло у світ 3 томи, усього передбачається 10 томів, у двох додаткових томах буде опублікований алфавітно-предметний покажчик.

В. Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)

В основу ББК покладена ієрархічна комбінована система бібліотечно-бібліографічної класифікації, що складається з основних таблиць, таблиць типових ділень та алфавітно-предметного покажчика ББК (загальні типові ділення, територіальні типові ділення в двох таблицях - для природничих наук і для соціально-економічних та гуманітарних наук; спеціальні типові ділення тощо).

Перше видання ББК на теренах СРСР для наукових бібліотек (1960-1968 рр.) в 25 випусках мало чітку структуру. Універсум знань був розділений на три комплекси: природничі науки - Б/Е (випуски 3-6), прикладні науки - Ж/Р (випуски 7-13), суспільні й гуманітарні науки - 3/Ю (випуски 14-23).

Перелік основних розподілів починався розділом А Марксизм-ленінізм (випуск 1), завершувався розділом Я Література універсального змісту (випуск 25). Таким чином, основні таблиці класифікації займали 23 випуски видання, що починався випуском І Введення й закінчувався випуском 25 Типові розподіли. Прикладні науки: Ж/Об Техніка. Технічні науки (випуски 7-11), П Сільське й лісове господарство. Сільськогосподарські й лісогосподарські науки (випуск 12) і Р Охорона здоров'я. Медичні науки (випуск 13).

Гуманітарні науки починалися з випуску 19 Ч Культура. Наука. Освіта. Три випуски очолювали відповідні галузеві комплекси: випуск З Е. Природничі науки в цілому, випуск 7, частина 1 Ж. Техніка. Технічні науки в цілому й випуск 14, частина 1 С. Суспільні науки в цілому. Незважаючи на те, що загальний план системи припускав випуск 16 Ф Політика. Політичні партії, розбіжності в групі розроблювачів не дозволили випустити у світло таблиці по політичних науках у повному обсязі. Випуск 16 першого видання ББК був названий Ф5/6 Політичні партії. Суспільно-політичні організації.

У науці в цілому не було у той час вирішене питання про правомірність соціології, генетики й багатьох інших наук. Творцям ББК вдалося залишити в структурі таблиць резервні індекси на своєму логічному місці (наприклад, для соціології - 35) для багатьох "невизнаних" або заборонених з тих або інших міркувань наук, дисциплін і проблем.

Г. Єдина класифікація літератури

Складається з основних таблиць та алфавітно-предметного покажчика й призначена для систематизації творів друку у виданнях бібліографії та для комплектування каталожних картотек за підписними серіями. На її основі складаються спеціальні таблиці, що використовуються відділами статистики друку книжкових палат при систематизації книжок за змістом.

Існують також класифікації для окремих видів документів, наприклад, класифікатор державних стандартів, Міжнародна класифікація винаходів тощо.

У будь-якому випадку в змістових класифікаціях поділ на види відбувається за семантичним показником, тобто за змістом (галузями знань, темами, предметом викладу, висвітленим проблемам, родами, жанрами творів тощо).

8. Класифікація документів за характером соціальної інформації

За характером соціальної інформації, що міститься в документі, розрізняють такі їх види: масові, спеціальні та особисті.

При цьому одна частина документів відноситься до сфери регулювання життєдіяльності особистості, суспільства і держави (документація офіційного походження).

Друга - відображає духовне життя суспільства (документи, що виникають в особистому житті та творчості - літературні твори, мемуари, листи, щоденники, записні книжки тощо).

Розглянуті вище основні характеристики видів документів за їх інформаційною складовою для більшої наочності зведено в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4. Класифікація документів за інформаційною складовою

Блок-фасет

Вид документа

Основні ознаки

1

2

3

4

І.

За характером

знакових

засобів

1.1 Текстовий

Документ, зміст якого зафіксовано за допомогою письмових знаків

1.2 Нетекстовий

Документ, який містить інформацію у вигляді зображення об'єкта (реальне або умовне), звуку чи матричної мови

1.2.1 Іконографічний

Документ, у якому знак подібний до відображеного об'єкта (рисунок, фотографія, кінофільм, діафільм, тощо)

1.2.2 Ідеографічний

Документ, у якому знаком є умовне позначення, котре не відображає реальних предметів або явищ (карти, ноти, креслення)

1.2.3 Звуковий

Документ, що передає інформацію звуками. Це фонодокумент (грамплатівка, магнітний запис, музичний компакт-диск)

1.2.4 Матричний

Документ, що виконаний засобами "матричної мови"; тобто складається з кодованих отворів-матриць, за допомогою яких відображається кодування інформації у

вигляді, доступному для "прочитання" машиною (перфокарти, перфострічки)

1.3 Цифровий

Документ, у якому знаки й зображення подані в цифровому

машиночитаному вигляді

1.4 Комплексний

Документ, що поєднує два або більше засобів фіксації інформації (наприклад, фонетико-розмовний курс іноземної мови, що складається з підручника, газети та компакт-диску з поєднанням звукового тексту й зображення)

2.

За виміром

запису

інформації

2.1 Одновимірний

Документ, запис інформації на якому здійснюється азбукою Морзе "у стрічку" або в лінійній послідовності

2.2 Двовимірний

Документ, що має розмір (формат) та обсяг (кількість сторінок).

2.3 Тривимірний

Документ, що має розмір, обсяг та об'єм (об'ємне зображення)

3.

За

призначенням сприйняття

3.1 Той, що

читається

людиною

Документ, зміст якого зрозумілий для людини

3.2 Той, що читається за допомогою технічних засобів

Документ, що подано в цифровому вигляді для сприйняття

комп'ютерною технікою

4.

За каналом сприйняття людиною

4.1 Візуальний

Документ, зміст якого сприймається зором (тексти, графіки, малюнки, креслення, фотокартки, репродукції)

4.2 Тактильний

Документ, що сприймається шляхом дотику

4.3 Аудіальний

Звуковий документ, зміст якого може бути сприйнятий тільки органами чуття (слухом)

4.4Аудіовізуаль ний

Документ, зміст якого сприймається одночасно зором та слухом (звукова кінострічка, діафільм, відеофільм, відеодиск, "мультимедіа" тощо)

5.

За ступенем розповсюдженості (окрім електронних)

5.1 Опублікований

Документ, що призначений для багаторазового використання та має певний наклад (тираж) і вихідні дані

5.2 Неопублікований

Документ, що містить інформацію, не призначену для розповсюдження (не тиражується й існує в обмеженій кількості машинописних екземплярів). Це дисертації, інформаційні карти, депоновані рукописи тощо

5.3 Непублікований

Документ, що має одноразове використання, необхідне для прийняття управлінського рішення (господарські, планово-економічні, фінансово-облікові, комерційні тощо)

6.

За рівнем обробки часом

6.1 Первинний

Документ, інформація на якому є викладенням (описом) результатів опрацювання, дослідження

6.2 Вторинний

Документ, який є результатом аналітико-синтетичної переробки одного чи декількох документів

7.

За змістом

Критерії поділу: зміст галузь знань, тема, предмет, проблема

8.

За характером

соціальної

інформації

8.1. Масовий

Документ, який містить естетичну, релігійну чи побутову інформацію

8.2 Спеціальний

Документ, який містить соціально - політичну, науково-технічну чи економічно-фінансову інформацію

8.3 Особистий

Документ особистого характеру (приватні листи, щоденники)

Зведена класифікація документів за інформаційною складовою подана на схемі 3.2.

Зведена класифікація документів за інформаційною складовою

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси