Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Монгольська навала та боротьба з неюМонгольські завоювання та їх наслідкиМонгольська ранньофеодальна держава
Аралія маньчжурська (Aralia mandshurica Rupr. et Maxim)
Кельтська групаКипчацька групаСибірська виразка
Кельтська групаКипчацька групаи розвитку малої групи
Кельтська групаКраїни Південної АфрикиКипчацька група
Тибетська імперіяТибетський буддизмОсобливості тибетського буддизму
НАЙДАВНІШІ КИТАЙСЬКІ ДЕРЖАВИКельтська групаКитайське право
Тибетський буддизмКельтська групаКипчацька група
 
Головна arrow Документознавство arrow Вступ до мовознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Монгольські мови

У сім'ю монгольських мов об'єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб.

Монгольська мова - офіційна мова Монгольської Народної Республіки. Поширена також у Китаї. Кількість мовців становить 5 млн. Писемність - із XIII ст. (старо-монгольське письмо). У 1945 р. введено писемність на основі кирилиці.

Бурятська мова поширена в Бурятії (Росія), на півночі Монголії й на північному заході Китаю. Загальна кількість мовців становить 370 тис. Із кінця XVII ст. буряти користувалися старомонгольською писемністю. У 1931 р. бурятська писемність була переведена на латиницю, а в 1939 р. - на кирилицю.

Калмицька мова локалізована в Калмикії (Росія) і в прилеглих до неї територіях. Розмовляють нею 200 тис. осіб. З 1648 р. калмики користувалися монгольським письмом (цим письмом створена багата література). У 1924 р. введено кириличний алфавіт, у 1931 р. - латиницю, а в 1938 р. - знову кирилицю.

Тунгусо-маньчжурські мови

Тунгусо-маньчжурські мови - сім'я споріднених мов, які функціонують у Сибіру й на Далекому Сході. Кількість тих, хто спілкується цими мовами, становить 4 млн. 700 тис. осіб. Тунгусо-маньчжурську сім'ю утворюють три групи мов: сибірська (північна, евенкійська), амурська (нантська) і південна.

Сибірська група

До цієї групи належать евенкійська та евенкська мови.

Евенкійська (тунгуська) мова поширена в тайговій зоні Сибіру - від Єнісею до острова Сахалін. Розмовляють евенкійською мовою 35 тис. осіб, із них у Китаї та Монголії - 23 тис. Писемність із 1931 р. - на основі латинської графіки, а з 1937 р. - на основі кирилиці.

Евенкська (ламутська) мова поширена на узбережжі Охотського моря, а також у прилеглих районах Магаданської області та Якутії (Росія). Розмовляють нею 7 тис. осіб. Писемність уведена в 1931 р. на основі латинської графіки, в 1936 р. переведена на кирилицю.

Амурська група

До цієї групи належать удегейська, нанайська, ульчська, орочська та орокська мови.

Удегейською мовою спілкується приблизно 500 осіб у Хабаровському і Приморському краях Росії. Використовується лише як розмовно-побутова мова. Писемності не має.

Нанайська мова поширена в Хабаровському й Приморському краях Росії, а також у Китаї. Загальна кількість її носіїв становить 7 тис. Писемність створена в 1931 р. на основі латинської графіки, а в 1963 р. введено кирилицю.

Ульчською мовою розмовляють приблизно 200 осіб (у 1979 р. користувалося цією мовою до 1000 осіб) у Хабаровському краї Росії. Писемності не має.

Орочською мовою користується майже 500 осіб у Хабаровському краї. Писемності не має.

Орокська мова локалізована на острові Сахаяти. Розмовляють нею 100 осіб (у 1979 р. орокську мову знали 450 осіб). Писемності не має.

Південна група

До цієї групи належить маньчжурська мова, яка поширена в Північному Китаї. Кількість мовців встановити важко, бо більшість із 4,5 млн. маньчжурів утратили рідну мову. Пам'ятки маньчжурської писемності відомі а ХУІІ ст. Зараз функціонує як побутова мова.

Китайсько-тибетські мови

Китайсько-тибетські мови поділяють на дві групи: тан-китайську і тибето-бірманську.

Тан-китайська група

До цієї групи належать китайська і дунганська мови.

Китайська мова - офіційна мова Китайської Народної Республіки. Поширена також в Індонезії, Камбоджі, Лаосі, В'єтнамі та інших країнах. Одна із шести міжнародних мов, офіційна й робоча мова ООН. Кількість її носіїв 1 млрд. 223 млн. 307 тис. Писемність ієрогліфічна. Найдавніші пам'ятки сягають другої половини П тисячоліття до н.е.

Дунганська мова функціонує в окремих районах Киргизстану, Казахстану й Узбекистану. Спілкуються нею майже 50 тис. осіб. Дунгани, які проживають у Китаї (7 млн.), розмовляють китайською мовою. Писемність із 1926 р. - на основі арабської графіки, тепер - на основі кирилиці.

Тибето-бірманська група

До цієї групи належать тибетська та бірманська мови.

Тибетська мова поширена в Китаї, а також у Монголії та Росії (Бурятія й Тува). Користуються нею понад 4 млн. осіб. Виконує функції мови міжнаціонального спілкування й діловодства на всій території Тибетського автономного району КНР. Найдавніші пам'ятки відносять до VII ст. Створена багата література, в тому числі вірші VI Далай-лами (XVII ст.). Тибетське письмо походить від письма брахмі (V ст.).

Бірманська мова - офіційна мова Союзу М'янма (колишня Бірма). Розмовляють нею 22 млн. осіб. Виконує функцію мови міжнаціонального спілкування на території Союзу. Літературна мова помітно відрізняється від розмовної. Письмо силабічне (складове) і походить від давньоіндійського алфавіту брахмі. Найдавніші писемні пам'ятки належать до початку ХП ст.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси