Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Обробка інформації.ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ОБРОБКИОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДТРИМКИ СИСТЕМИ SCMОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ПРОБЛЕМИ І РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА...Інформаційні системи і технології в сучасному суспільстві
Основні етапи розвитку інформаційних системЕтапи створення інформаційних системНАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Інформаційна система, етапи її розвитку

Будь-яке підприємство, фірма, організація має свою організаційну структуру. Ця структура багатомірна, а точніше, становить кілька взаємопов'язаних і взаємозалежних самостійних структур: структура управління виробництвом; кадрова структура; маркетингова, фінансово-економічна, інформаційна структури. Одне з найважливіших місць у цій структурі займає інформаційна система (1С).

Інформаційну систему будь-якого підприємства можна представити різноманітними інформаційними потоками - документів, розпоряджень, запитів, які циркулюють усередині підприємства, виходять за межі підприємства або входять із зовнішнього середовища. На сучасних підприємствах практично вся робота з інформацією автоматизована, розроблено спеціальні програми, які дають змогу вести на комп'ютері бухгалтерський облік, документообіг, маркетингові дослідження, проводити прогнозування і стратегічне планування тощо. Але, крім автоматизації, актуальним залишається питання про ефективну побудову інформаційної системи та оптимізації інформаційних потоків.

Наявність відлагодженої автоматизованої інформаційної системи значно спрощує процес управління підприємством. 1С дає змогу своєчасно зібрати, відсортувати, опрацювати потрібну інформацію і прийняти правильне рішення. Інколи несвоєчасно прийняте рішення внаслідок нестачі або несвоєчасного надходження інформації може призвести до загибелі підприємства. Тому створенню і підтримці ефективного функціонування інформаційної системи підприємства слід приділяти велику увагу.

Інформаційна система - це ресурси підприємства (людські і технічні), які дають змогу виконувати збирання, редагування, передану, збереження і переробку даних про об'єкт, що забезпечує працівників різного рангу інформацією для реалізації функцій управління.

Залежно від рівня автоматизації виділяють ручні, автоматизовані та автоматичні інформаційні системи. Рунні 1С характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконує людина ручним способом. Автоматизовані 1С - тим, що певна частина функцій управління або обробки даних здійснюється автоматично, а інша частина - людиною. В автоматичних 1С усі функції управління й обробки даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне управління технологічними процесами).

Інформаційна система завжди базується на певній інформаційній технології. Інформаційна технологія (IT) так само, як інформаційна система, у своєму розвитку пройшла кілька етапів. До другої половини XIX століття основу інформаційної технології становили перо, чорнильниця, рахівниця і бухгалтерська книга. Продуктивність інформаційної обробки була надзвичайно низькою: кожний документ, звітна форма оброблялися окремо вручну; крім рахунків, що їх підсумовували також вручну, не було іншої інформації для прийняття рішень.

На зміну "ручній" інформаційній технології наприкінці XIX століття прийшла "механічна". Винахід друкарської машинки, телефону, диктофону -все це стало базою для принципових змін у технології обробки інформації.

Кінець першої половини XX століття характеризується появою "електричної" технології, заснованої на широкому використанні електричних друкарських машинок, диктофонів, копіювальних машин (типу ксерокса) тощо. Вони поліпшили діяльність установ завдяки підвищенню якості, кількості і швидкості обробки документів.

Поява в другій половині 60-х років великих потужних ЕОМ дозволила змістити акцент в інформаційній технології на обробку не форми, а змісту інформації. Це був початок формування "електронної" (комп'ютерної) технології. На базі "електронної" технології була сформована концепція застосування автоматизованої системи управління (АСУ), яка не цілком відповідала завданню вдосконалення управління й оптимальної реалізації компонентів інформаційної технології. Методологічно концепція АСУ спиралася на уявлення про необмежені можливості "кнопкової" інформаційної технології за безперервного збільшення потужностей систем АСУ і застосування найбільш загальних імітаційних моделей, які нерідко далекі від реального механізму оперативного управління. АСУ в основному поліпшили облікові функції управління, які відображали тільки минулий стан об'єкта управління і не дозволяли оцінити перспективи його розвитку. Брак розвинутих комунікаційних зв'язків робочих місць користувачів із центральною ЕОМ, характерний для більшості АСУ пакетний режим обробки даних, низький рівень діалогової підтримки - усе це фактично не забезпечувало користувачам високої якості аналізу даних статистичної звітності і всього інтерактивного рівня аналітичної роботи.

Поява персонального комп'ютера привела до принципової модернізації ідеї АСУ- від обчислювальних центрів і централізації управління до розподіленого обчислювального потенціалу і децентралізації управління. Такий підхід втілено в системах підтримки прийняття рішень (СППР) та експертних системах (EC). Залежно від інформаційної технології на базі ЕОМ, що покладена в основу 1С, розрізняють кілька поколінь інформаційних систем.

Перше покоління 1С (1960-1970 pp.) будувалося на базі центральної ЕОМ за принципом "одне підприємство - один центр обробки". Стандартним середовищем виконання функціональних задач служила операційна система MVS фірми IBM.

Друге покоління 1С (1970-1980 pp.) характеризується першими кроками до децентралізації 1С, інформаційні технології перемістилися в офіси і відділення компаній, використовуються міні-комп'ютери типу DEC VAX. Паралельно почалося впровадження систем управління базами даних (СУБД) і пакетів комерційних прикладних програм. Таким чином, кардинальною відмінністю 1С другого покоління стала дво- і трирівнева модель організації системи обробки даних: центральна ЕОМ - міні-комп'ютери відділень і офісів з інформаційним фундаментом на основі децентралізованої бази даних і прикладних пакетів.

Трете покоління 1С (1980-1990 pp.) характерне бумом розподіленої мережевої обробки, поштовхом до якої був масовий перехід на персональні комп'ютери. Логіка корпоративного бізнесу вимагала об'єднання окремих робочих місць в єдину 1С - з'явилися обчислювальні мережі і розподілена обробка. Однак дуже швидко в однорангових мережах почали виявлятись перші ознаки ієрархічності - спочатку як виділені файл-сервери, сервери друку і телекомунікаційні сервери, а потім - і сервери функціональних задач. Проблема вирішувалась на певному етапі шляхом використання UNIX-серверів (фірм IBM, DEC, Hewlett-Packard, Sun тощо). Тому ринок серверів став одним із найдинамічніших секторів комп'ютерної індустрії, розподілена обробка даних поступово змінюється на технологію ієрархічної моделі "клієнт-сервер".

Четверте покоління 1С базується на мережевих технологіях, яким належить особливе місце в інформаційних технологіях. Вони забезпечують взаємодію багатьох користувачів і в теперішній час зароджують нове покоління інформаційних систем. їхні відмінні риси - це, перш за все, ієрархічна організація, в якій централізована обробка та єдине управління ресурсами 1С на верхньому рівні поєднуються з розподіленою обробкою на нижньому. Інформаційні системи четвертого покоління визначаються синтезом рішень, що були апробовані в системах попередніх поколінь і акумулюють такі основні особливості: повне використання потенціалу настільних комп'ютерів і середовища розподіленої обробки; модульна побудова системи, що передбачає існування багатьох типів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу; економія ресурсів системи завдяки централізації зберігання й обробки даних на верхніх рівнях ієрархії 1С; наявність ефективних централізованих засобів мережевого і системного адміністрування обчислювального процесу тощо.

Припускається, що розвиток 1С нового покоління буде йти шляхом однієї з трьох моделей (великої, середньої або малої) таким чином: у структурі 1С повинні існувати один або кілька "інформаційних вузлів концентрації", кожний з яких об'єднує апаратні і програмні засоби, що призначені для ефективної підтримки роботи кінцевих користувачів. Для цього ж у подібних вузлових центрах системи зосереджується спеціалізований персонал, який виконує функції системного адміністрування, управління мережевими ресурсами і технічної підтримки. Кінцеві користувачі працюють у середовищі локальних мереж, їхні індивідуальні прикладні програми і дані максимально локалізуються на рівні станцій клієнтів. Задіяння ресурсів вузла концентрації відбувається лише в деяких випадках, наприклад - при зверненні до корпоративної бази даних або резервному копіюванні файлів. Тобто це модель розподіленої обробки, що доповнена новим елементом - вузлом концентрації. Таку організацію 1С інколи називають централізованою мережею на противагу децентралізованим мережам 1С третього покоління. Крім економії експлуатаційних витрат, модель 1С із централізованою мережевою структурою має ще дві переваги: можливість ефективної реалізації технології "клієнт-сервер"; високу адаптивність до вимог користувачів завдяки широкому спектру варіантів поєднання апаратних і програмних засобів, які зосереджені у вузлі концентрації.

Однак концентрація системи навколо єдиного сервера - не завжди найкраще вирішення. По-перше, існують жорсткі обмеження щодо кількості клієнтів, підключених до сервера. Збільшення числа клієнтів призводить до сповільнення реакції системи. По-друге, від сучасних 1С вимагається виконання великої кількості різнопланових функцій, починаючи з традиційних бізнес-програм типу програм бухгалтерського обліку і закінчуючи задачами управління підприємством у цілому (наприклад, оптимальне планування випуску виробів або оцінка комерційного ризику з використанням систем штучного інтелекту). Зрозуміло, що концентрувати весь спектр подібних задач в одному комп'ютері неефективно, а намагання обминути зазначені обмеження шляхом підвищення обчислювальної потужності центрального комп'ютера призводить до різкого збільшення початкових витрат. Тому в більшості випадків найбільш раціональним вирішенням є ієрархічна модель 1С, що організована відповідно до структури підприємства: центральний сервер системи (центральний офіс) - локальні сервери (підрозділи) - станції-клієнти (персонал компанії). Процес концентрації навантаження на серверах -неодмінна умова забезпечення високої ефективності 1С. У міру становлення архітектури 1С із централізованою мережевою обробкою можна сподіватись, що в організації подібних систем домінуючими будуть рішення не на базі серверів і мережевих терміналів, а на базі потужних персональних комп'ютерів - персональних комп'ютерів-клієнтів, що характерні для сучасних децентралізованих мереж.

Класифікація ЇТ. Найпоширенішими інформаційними технологіями, що базуються сьогодні на використанні ПЕОМ, є редагування текстових даних, обробка графічних і табличних даних, робота з базами даних (рис. 1.1).

Класифікація інформаційних технологій залежно від типу інформації, що обробляється

Рис. 1.1. Класифікація інформаційних технологій залежно від типу інформації, що обробляється

Інформаційні технології, що наведені на рисунку, певною мірою умовні, оскільки більшість цих інформаційних технологій дозволяють підтримувати й інші види інформації.

В основу комп'ютерної технології покладено певний або певні інтерфейси:

• командний інтерфейс - найпростіший, він забезпечує виведення на екран комп'ютера системного запрошення для введення команди (в операційній системі MS DOS стандартне запрошення має вигляд С:>, а в операційній системі UNIX - це, як правило, знак долара);

• WIMP-інтерфейс (Windows - вікно, Image - образ, Menu - меню, Pointer - вказівник) - на екрані висвітлюється вікно з переліком програм і дій, для вибору одного з них використовується вказівник (інтерфейс операційних систем Windows);

• SILK-інтерфейс (Spich - мова, мовлення, Image - образ, Language - мова, Knowledge - знання) - на екрані за командою з голосу відбувається переміщення вказівника від одних пошукових образів до інших за смисловими семантичними зв'язками.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси