Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ АУДИТУТеоретичні основи формування і розвитку екологічного аудитуТеоретичні основи обліку і аудиту витрат на виробництво продукції
Сутність, предмет, метод і об'єкти аудитуСУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ"Сутність аудиту, його мета і завдання"
1.1. Сутність аудиту, його місце і значення в економічних відносинахСутність та організаційно-правові засади державного аудитуПредмет, метод і об'єкти аудиту
Розвиток ринкових відносин і передумови та історія виникнення аудитуІсторія виникнення і розвитку аудитуПередумови виникнення аудиту в Україні
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ

СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ

Суть і значення аудиту

В умовах ринкових відносин та різноманітності форм власності виникає необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення самостійних незалежних органів фінансового контролю — аудиту.

Основною передумовою виникнення аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі відповідних фіскальних органів, що справляють податки і збори та особисто аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. За історичними узагальненнями передумовами виникнення аудиту можливо назвати наступне.

По-перше, для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю вже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це й стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від лат. Audio — той, що вислуховує), тобто службовець, який вислуховує звіти посадових осіб, і, таким чином, контролює їх. В той час вважалося, що усна форма звітів була краще письмової, оскільки будь-який документ можна підробити, а сказати неправду, коли на тебе дивляться суворі очі аудитора, неможливо.

По-друге, аудитори стали потрібні й незацікавленим сторонам — суду й арбітражу, які відстоювали справедливість.

По-третє, розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, викривлення витрат, приховування доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

Таким чином, основна сутність аудиту — це надання практичної допомоги керівництву і економічним службам підприємства у веденні справ і управлінні його фінансами, а також налагодженні фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій тощо.

Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Крім того, аудит охоплює й інші питання:

- перевірка комерційної і фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;

- перевірка фінансової звітності з погляду правильності складання;

- перевірка реальності оголошення оподаткованого прибутку та інших податків і зборів;

- перевірка дотримання суб'єктами господарювання чинного законодавства тощо.

Історія розвитку аудиту, передумови виникнення в Україні

За історіографічними джерелами можна стверджувати, що аудит як форма незалежного господарського контролю, має багатовіковий період розвитку. А виникнення та розвиток контролю пов'язаний з появою господарського обліку.

Так, у стародавньому Єгипті в 2-3 тисячолітті до н.е. через кожні два роки проводилась інвентаризація рухомого та нерухомого майна. Ще у Біблії зберігся вислів царя Соломона, який звернений до тих, хто постійно перебуває у торгових відносинах: підраховуй і оцінюй, що даєш, а що отримуєш — запиши.

У Римській імперії існували посадові особи — квестори, які здійснювали контроль за бухгалтерами з питань правильності обліку та вчасності надходження податків та зборів до казни держави.

Згідно відомих на теперішній час історичних джерел перша згадка про аудиторів належить до 1299 р.

З 1844 р. у Великобританії було видано низку законів про компанії, відповідно до яких останні були зобов'язані один раз протягом року запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності та звіту перед акціонерами.

Аналогічні рішення щодо обов'язкового щорічного незалежного аудиту було ухвалено у Франції (1867), США (1887), Німеччині (1931) та інших країнах.

У наш час аудиторські послуги широко використовують уряди різних країн, діловий світ і неприбуткові організації. У США, наприклад, нині працюють понад 45 тисяч аудиторських фірм.

Підґрунтям для розвитку аудиту в Україні як незалежної форми контролю було прийняття 07 лютого 1991 року Закону України № 697-XII "Про власність" .

З цього періоду у держави та власників (учасників) постає гостра необхідність у отриманні достовірних відомостей щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності численних суб'єктів господарювання.

Прийняття у 1993 році Закону України № 3125-ХІІ "Про аудиторську діяльність" (Додаток X) закріпило правові основи аудиту. Саме пункт 2 статті 3 цього Закону надає визначення аудиту.

У 1994-1995 роках в Україні всі суб'єктами підприємницької діяльності проводили обов'язковий аудит. Це повною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Але обов'язкове проведення аудиту мало і негативні сторони так, як у зв'язку з великою кількістю замовлень і незначною кількістю аудиторських фірм, аудит, у окремих випадках, проводився неякісно. Тому, починаючи з 1996 р. для більшості підприємств та організацій України проведення обов'язкового аудиту було скасовано.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

За 20 років аудит в Україні став самостійною галуззю діяльності з великим штатом висококваліфікованих фахівців.

Питання, пов'язані з роботою і професійним захистом аудиторів регулюють Аудиторська палата України (АПУ) та Спілка аудиторів України (САУ), які також було створено у 1992-1993 роках.

Підсумовуючи питання, можна визначити, що передумовами створення аудиту в Україні як незалежної контролюючої системи є:

1. Економічні — роздержавлення власності, процеси приватизації, формування структур ринкової економіки.

2. Юридичні — прийняття Закону України "Про аудиторську діяльність" [25].

3. Організаційні — створення корпусу аудиторів, аудиторських фірм, Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси