Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Програмно-цільове управління, його сутність і характеристикаТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬПрограмно-цільовий метод бюджетного планування
Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочих місць з ВДТПравові основи аудита відповідності діяльності підприємства вимогам...Звіт зі Сталого розвитку відповідно до вимог системи GRI
Управлінська діяльність як специфічна складова суспільного виробництваУПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІКУправлінська діагностика як особлива дослідницька діяльність
Рівень сформованості вміння спілкуватисяПараметри сформованості "Я-концепції" особистостіОцінка відповідності оргструктури сформованій стратегії
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

Визначення цілей організації, їх види і відповідність певним вимогам

Мета управлінської діяльності

У процесі розробки й ухвалення управлінських рішень одним із найвідповідальніших моментів є вибір мети. Відповідно до обраної мети формуються стратегія і тактика розвитку організації, розробляються прогнози і плани дій, оцінюються результати ухвалених рішень і здійснених дій. Іншими словами, мета є тим стрижнем, навколо якого формується управлінська діяльність.

Мета управління - це стан об'єкта управління, досягнення якого прагне організація.

Справді, діяльність організації спрямована на досягнення певних результатів, які б змінили стан об'єкта управління. Це може бути і створення нового виробництва, і завоювання ринку збуту, і збільшення прибутковості підприємства, і підвищення рейтингу банку тощо.

Безумовно, цілі, що стоять перед організацією як суб'єктом управління, багато в чому визначають сферу діяльності. Перед державною установою - одні цілі, перед заводом з виробництва автомобілів - інші, перед комерційним банком - треті, перед супермаркетом - четверті, перед лікарнею - п'яті і т. д. Та й кожен управлінець як самостійна особа має особисті цілі.

У процесі формування цілей можна використовувати такі підходи, як аналітичне вивчення, каузальний емпіризм, вивчення літератури.

Аналітичне вивчення припускає побудову моделі системи, що вивчається, для отримання більш чіткої картини про вхідні й вихідні змінні. Такий аналіз допомагає отримати виразніше уявлення про цілі сусідніх ієрархічних рівнів. Підхід каузального емпіризму припускає дослідження процесів ухвалення рішень і виявлення цілей різного ієрархічного рівня в результаті таких спостережень. Підхід до вивчення літератури не потребує додаткових коментарів.

Види цілей

Цілі організації бувають різних видів.

1. Стратегічні і тактичні.

Стратегічні цілі формуються при визначенні довготривалої політики розвитку організації, а тактичні - при вирішенні оперативних завдань управління.

При формуванні тактичних цілей враховуються стратегічні цілі організації. У свою чергу тактичні цілі ставляться організацією для забезпечення досягнення її стратегічних цілей. Водночас сукупність тактичних цілей при їх аналізі може впливати на коригування стратегічних цілей.

2. Траєкторні і точкові.

Траєкторні, або спрямувальні цілі, визначають загальний напрям, у якому має змінюватися стан керованого об'єкта. Наприклад, мета "збільшення прибутку підприємства" лише напрям, у якому організація прагне змінити прибуток, що одержує підприємство.

Водночас точкові цілі формулюються як прагнення досягти цілком конкретного результату (наприклад, забезпечити прибуток підприємства в поточному році у розмірі 75 тис. дол.).

3. Цілі різних ієрархічних рівнів.

Якщо метою 0-го рівня вважати генеральну мету, наприклад "виробництво конкурентоспроможної продукції", то цілями 1-го рівня можуть бути "реструктуризація виробництва", "введення в дію нової технологічної лінії", "підвищення кваліфікації фахівців", "зміна системи матеріального стимулювання працівників" тощо.

Цілі 1-го рівня, у свою чергу, можуть представлятися у вигляді сукупності цілей 2-го рівня і т. д. Схематично "дерево цілей" подано на рис. 4.1.

Слід зазначити, що далеко не завжди вдається виділити єдину генеральну мету - мету 0-го рівня. їх може бути і декілька. Кожному рівню, починаючи з 0-го, може належати декілька цілей. Цілі, що належать одному рівню, можуть бути взаємно нейтральними, кооперуватися або конкурувати.

Управлінські дії, необхідні для реалізації взаємно нейтральних цілей, не перетинаються і не залежать одна від одної.

У разі кооперування цілей управлінські взаємодії, необхідні для їх реалізації, підкріплюють одна одну, при цьому так, що одна з них сприяє реалізації іншої. Нерідкісні ситуації, коли досягнення однієї з цілей забезпечує досягнення іншої, кооперованої з нею, мети.

Дерево цілей

Рис. 4.1. Дерево цілей

Якщо цілі конкурують, досягнення однієї з них може, означати відмову від іншої. Це відбувається, наприклад, якщо цілі можуть бути реалізовані тільки з використанням одного і того самого обмеженого ресурсу, скажімо, за рахунок однакового обсягу фінансування.

4. Довгострокові, середньострокові, короткострокові.

Довгострокові цілі припускають їх реалізацію протягом тривалого проміжку часу - від п'яти і більше років, середньострокові - від року до п'яти, короткострокові - до року. Довгострокові цілі більше характерні для стратегічного планування, короткострокові - для тактичного, середньострокові можуть використовуватися як при стратегічному, так і тактичному плануванні.

Цілі, які ставить перед собою організація, охоплюють, як правило, основні аспекти її діяльності. Так, в їх число можуть входити цілі, що характеризують бажаний стан організації у галузі:

o економічних показників (дохід, прибуток, рентабельність);

o успішності маркетингу (обсяг продажу, частка ринку, рівень конкуренції);

o виробництва (асортимент і обсяг продукції, що виготовляється, розвиток виробничих потужностей і технологій, продуктивність праці, якість продукції);

o фінансів (структура капіталу, активи, випуск акцій, виплати дивідендів);

o вдосконалення продукції (всього виробу, окремого модуля, окремих характеристик, дизайну);

o організаційних структур (дивізійна структура, відкриття нового філіалу, фінансово-промислова група);

o кадрів (підвищення професійного рівня, скорочення плинності, відсотка невиходів на роботу);

o соціальних умов (медичне обслуговування, умови праці, умови відпочинку).

Процес формування цілей може бути організований так, як було сказано вище: спочатку формується генеральна мета - мета 0-го рівня, а потім послідовно цілі нижчих ієрархічних рівнів, що "розкривають" попередні цілі вищого ієрархічного рівня.

Вимоги до сформованих цілей

Сформовані цілі організації мають відповідати певним вимогам, що забезпечує ефективне виконання ними свого призначення. Такими вимогами є:

o комплексність - стан об'єкта управління, досягнення якого прагне організація, повинен охоплювати всі аспекти проблемної ситуації. В іншому випадку діяльність організації може мати односторонній характер, наприклад, якщо досягти успіху в забезпеченні високої якості вироблюваної продукції, але при цьому випустити з уваги соціальні чинники, то це може негативно позначитися на кадровому складі підприємства, а згодом і на якості продукції;

o системність - стан об'єкта управління, досягнення якого прагне організація, має забезпечуватися відповідними управлінськими механізмами на всіх етапах управління. Іншими словами, при формуванні цілей організації повинні передбачатися всі складові системи управління об'єктом, що необхідні для забезпечення ефективного досягнення поставлених цілей;

o узгодженість - цілі організації не повинні суперечити одна одній. Якщо є конкуруючі цілі, то повинна бути визначена оптимальна послідовність їх реалізації. Якщо серед цілей організації є такі, що суперечать одна одній (наприклад, прагнення забезпечити максимальний обсяг виробництва і мінімізувати витрати), то необхідно знайти ефективне компромісне рішення. Таким компромісним рішенням, приміром, може бути мета "максимізувати обсяг виробництва при заданому рівні витрат" або "мінімізувати витрати при заданому рівні виробництва";

o досяжність - стан об'єкта управління, досягнення якого прагне організація, повинен бути дійсно реальним при ситуації, що складається, і наявних тенденціях її зміни. Нереальна мета прирікає діяльність організації на невдачу;

o конкретність - поставлена організацією мета не повинна бути розпливчастою, а повинна припускати для своєї реалізації чіткі управлінські дії. За сформованою метою має проглядатися послідовність конкретних заходів, що забезпечують її реалізацію;

o гнучкість - сформована організацією мета має бути сформульована так, щоб залишалася можливість її коригування у разі зміни зовнішніх або внутрішніх умов, за якими передбачалося її досягнення. При цьому необхідно пам'ятати, що адекватне реагування на умови функціонування об'єкта управління, що змінюються, є необхідною складовою успішної діяльності;

o прийнятність - сформовані організацією цілі мають бути прийнятні для основних суб'єктів, що визначають діяльність організації, а також для тих, кому належить забезпечувати досягнення поставлених організацією цілей. Цілі, які ставить перед собою організація, мають бути прийнятні і для власників, і для працівників, і для споживачів продукції чи послуг, що надаються організацією.

Водночас оцінювання ступеня досягнення мети, якої прагне організація, має здійснюватися через відповідні критерії.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси