Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Розрахункова квитанція (типова форма № РК-1 і № РК-2)Використання розрахункових квитанцій у розрахунках із споживачами
Податкова накладна
РозпискаДепозитарні розписки
Граматичний коментарГраматичний коментарГраматичний коментар
БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІРКультура словаКультура слова
 
Головна arrow Документознавство arrow Ділова українська мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Квитанції

КВИТАНЦІЇ видають і одержують, коли сплачують установі гроші за певні цінності, матеріали, устаткування або за виконану роботу; коли пересилають гроші приватній особі та ін.

Квитанції видають контори, установи, ради та ін. У квитанції обов'язково вказують:

1) ким видано документ (назва організації);

2) нижче пишуть слово КВИТАНЦІЯ, номер і дату ордера;

3) від кого прийнято (назва установи або приватної особи);

4) за що прийнято;

5) величину суми;

6) на підставі якого документа видано (назва, дата, номер);

7) коли прийнято (число, місяць, рік);

8) штамп касира про одержання грошей;

9) підпис касира.

Накладна

НАКЛАДНА - документ, який дає право на одержання чогось. У накладній мають бути такі реквізити:

1) назва: зверху посередині великими літерами слово "НАКЛАДНА" № від... (дата);

2) найменування установи або приватної особи (прізвище, ім'я, по батькові), якій видано накладну;

3) найменування установи (або штамп установи з найменуванням, адресою, телефоном, поточним рахунком), яка видала накладну;

4) підстава видачі накладної;

5) позначення кожної графи (назви предметів обладнання, кількість цих предметів, вартість, сума вартості, підсумковий запис);

6) підпис керівника установи й бухгалтера (або рахівника);

7) особа, котра видала накладну;

8) особа, котра одержала накладну;

9) печатка.

Розписка

РОЗПИСКА - письмове підтвердження певної дії, яку вже звершено - передачі й одержання документів, грошей, товарів тощо.

Вона може мати довільну форму, проте в ній мають бути такі реквізити:

1) посада, прізвище, ім'я, по батькові того, хто дає розписку;

2) посада, прізвище, ім'я, по батькові того, кому дається розписка;

3) точне найменування матеріальних цінностей, предметів, інструментів;

4) розпорядження чи документ, на підставі якого одержано цінності;

5) дата й підпис того, хто одержує цінності.

Зразок

Розписка

Я, старший науковий співробітник Інституту археології HAH України Кузьменко Петро Петрович, одержав від заступника директора з адміністративно-господарської роботи Ткаченка В.В. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) п'ятнадцять (15) рюкзаків, 2) п'ять (5) наметів, 3) двадцять п'ять (25) лопат, 4) п'ять (5) емальованих відер, 5) дві (2) газові плити. Весь зазначений інвентар раніше був у вжитку.

Підстава: наказ директора Інституту археології HAH України № 155 від 01.07.98.

15.07.98 (підпис)

Якщо розписка видається на велику суму грошей або на товари великої цінності, то в неї вносяться відомості про адресу, номер і серію паспорта того, хто її одержав.

Дати в тексті розписки пишуть за зразком: 14 серпня 1996 р.

Грошові суми пишуть словами, а в дужках - цифрами. Підписи ставлять праворуч під текстом, дату - ліворуч.

Граматичний коментар

СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники виступають переважно в ролі означення: виражають ознаку предметів щодо кількості або порядку їх при лічбі: Наприклад: 1. У бригаді буряководів працював великий колектив - двісті п'ятдесят один чоловік. 2. Ще треті півні не співали... . Крім цього, числівники можуть виступати у ролі підмета (Шість ділиться на два), іменної частини складеного присудка (Два рази по два буде чотири), обставини разом з іменником (Літ за двадцять до цієї події), додатка (Наші кораблі залишають за собою двадцять пінявих доріжок).

У називному відмінку (і в знахідному при назвах неістот) числівники виступають як незалежні слова і керують певним відмінком іменника: Двадцять сурмачів заграли на сурмах. З числівниками два, три, чотири у називному відмінку іменники вживаються у формі називного відмінка множини, здебільшого з наголосом родового відмінка однини (три сестри, два відра, чотири книжки, але: дві тополі, три анкети).

Якщо у сполученнях цих числівників з іменниками при іменнику є означення, виражене прикметником, дієприкметником чи займенником, то воно виражається у формі родового або називного відмінка множини (чотири високих (високі) будинки; два ділових (ділові) папери).

З числівниками п'ять, шість, сім, десять, двадцять і т. д. у називному відмінку іменники вживаються у формі родового відмінка множини (п'ять бригад, десять тролейбусів, двадцять будинків). Якщо числівники два, три, чотири, п'ять, десять і т. д. стоять у постпозиції (після іменника) і означають приблизну кількість, то іменник (з прийменником або без нього) вживається тільки у формі родового відмінка множини (кілометрів десять, років два, будинків зо три, тролейбусів з двадцять).

Числівники складні і складені звичайно записуються цифрами, крім випадків, коли ними починається речення.

Якщо запис роблять арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться до тексту із відмінковим закінченням (комп'ютери 4-го покоління, вироби 1-го сорту). При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться лише один раз (1, 2 і 3-го сортів).

Складні слова, перша частина яких - цифрове позначення, можуть писатися в документації комбіновано: 50-процент-ний, 100-кілометровий. Другу частину таких назв дозволяється скорочувати, якщо це одиниці вимірювання: 50-км, 2-мм.

Із складеним числівником, що стоїть у формі називного відмінка, іменник уживається в тій формі, якої* вимагає останнє слово числівника (сто двадцять чотири сторінки, сто двадцять сім років).

У діловому стилі приблизна кількість передається дуже обмежено - це всього кілька слів: понад, до, вверх, більше, менше.

Культура слова

РАХУЄМО. Фактом нашої мовної свідомості стали ненормативні вислови: Я прийшов на рахунок квартири; Рахую, що ви помиляєтесь; Рахую можливим та ін. При доброму знанні української та російської мов легко виявити, що не кожне значення російського слова считать перекладається на українську мову як рахувати і відповідно не кожне значення російського слова счет як рахунок. Декілька прикладів;

Считать возможным Вважати (визнавати)

за можливе (можливим) Вважати своїм обов'язком (за свій обов'язок) Не можна гаяти ні хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина порахована Щодо цього

Це не береться до уваги Покінчити (порвати) з усім Жити на чужі кошти (за чужий кошт, чужим коштом) В остаточному підсумку, врешті-решт, зрештою

Считать своим долгом Каждая минута на счету

На этот счет Это не в счет Покончить счеты Жить на чужой счет

В конечном счете

Можна сказати: Вніс гроші на рахунок у банку; Відкрив рахунок; Заплатив згідно з рахунком; а наведені фрази потрібно виправити: Я прийшов поговорити про квартиру (стосовно квартири); Вважаю (думаю), що Ви помилилися; Вважаю за можливе.

Про одне недоладне слово, або коли вживати префікс СПІВ-.

Недоладним назвав Борис Антоненко-Давидович слово співпадати. У реченні Моя думка не співпадає з твоєю це недоладне слово треба замінити: не збігається, не сходиться. Таким же недоладним є всі підстави вважати слово спів-

ставляти, яке є калькою, невдалою з погляду словотворчої семантики, з російського сопоставлять. Треба пам'ятати, щ0 українська мова виробила словотворчу модель, за якою префікс слів- (як відповідник старослов'янському со) вживається переважно стосовно осіб, котрі з кимось щось роблять, чи дій, які передбачають робити - щось з кимось. Наприклад: собеседник - співрозмовник, сотрудник - співпрацівник, содоклад - співдоповідь, сострадать - співчувати. Російські слова з префіксом со-, які мають інші значення, перекладаються іншими відповідниками: соблазнитель - спокусник, звідник; сознание - свідомість; соперник - суперник; сопоставлять - зіставляти, порівнювати.

Отже, не співставляти витрати, прибутки, факти, а порівнювати, зіставляти витрати, прибутки, факти.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси