Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Законодавство, що регулює ЗЕД УкраїниХарактеристика цілей, завдань, суб'єктів і об'єктів і підприємництваПоняття і види господарювання в Україні. Комерційна і некомерційна...Суб'єкти підприємництваХарактеристика малого підприємництваСамоорганізація суб'єктів підприємництваРозвиток суб'єктів малого підприємництва у сфері агропромислового...Коопераційні зв'язки суб'єктів підприємництваЗагальна характеристика законодавства про ПЗФ УкраїниЗагальна характеристика освітнього законодавства України
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика суб'єктів малого підприємництва згідно законодавства України

Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні є комплексом заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем розвитку малого підприємництва. Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні затверджена Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону, а саме Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ.

Нині цей Закон (єдиний в Україні, дія якого стосується сфери малого підприємництва) визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

Кабінет Міністрів України щорічно разом із проектом Закону України про Державний бюджет України подає на розгляд Верховної Ради України інформацію про стан виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та обґрунтування виділення коштів на виконання заходів щодо реалізації зазначеної Програми в наступному бюджетному році із зазначенням джерел фінансування.

Але у чинному законодавстві в Україні тісно переплелися такі поняття як малий бізнес, мале підприємство і платник єдиного податку. Необхідно розібратися: хто ж з них має право сподіватися на державну підтримку своєї діяльності?

Отже, основу малого бізнесу становлять невеликі (малі) підприємства, характерними ознаками яких є незначна кількість штатних працівників та невеликі обсяги виробництва.

Але, до вступу в силу з 01.01.2004 р. нового Господарського кодексу України основним критерієм віднесення суб'єктів господарювання до числа малих підприємств були не тільки кількісні критерії, а і сфера діяльності підприємства. Так, у 1991 році п. 2 ст. 2 Закону про підприємства було встановлено, що до малих підприємств відносяться новостворювані і діючі підприємства: у промисловості і будівництві - з чисельністю тих, що працюють до 200 осіб; у інших галузях промисловості - до 50 осіб; у науці і науковому обслуговуванні - до 100 осіб; у галузях невиробничої сфери - до 25 осіб; у роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

Розглядаючи кількісні критерії поділу підприємств на великі, середні та малі в межах України, треба опиратися на ст. 63 глави 7 Господарського кодексу України, яка зазнала змін разом з Законом № 2063-Ш після вступу в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності" від 18.09.08 г. № 523-17.

У Законі України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. № 2063-ІІІ наведено визначення суб'єкта малого підприємництва, якими вважаються фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність за звітний період (календарний) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу з 2008 р. не перевищує 70 млн грн.

Одже, малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний фінансовий рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн грн.

Великими тепер визнаються підприємства, де працює більше 250 осіб, а дохід перевищує 100 млн грн.

Усі інші підприємства вважаються середніми.

Таким чином, дія Закону № 2063 поширюється на суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності, у тому числі тих, що функціонують у галузі сільського господарства. Виняток становлять довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єкти підприємництва, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, обміну валют, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб'єкти підприємництва, у статутному капіталі яких частка вкладів юридичних осіб, що не можуть мати статусу суб'єкта малого підприємництва, перевищує 25 %.

Як бачимо, поняття малого підприємства та суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи збігаються між собою, що надає право малим підприємствам сподіватись на державну підтримку.

У той же час не можна не згадати про існування Указу Президента "Про внесення змін до Указу Президента України № 727 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999 р., в якому наводяться кількісні критерії суб'єктів малого підприємництва, які надають право на використання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Згідно з Указом № 727 система сплати єдиного податку запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:

o фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн;

o юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн.

Дія цього Указу не поширюється на:

o суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" у частині придбання спеціального патенту;

o довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

o суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному капіталі яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 %;

o фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

o спільну діяльність, визначену п. 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР).

Зазначимо, що цим Указом для суб'єктів малого підприємництва був спрощений не тільки бухгалтерський облік, але й оподаткування і звітність. Таким чином, з'явилося поняття "Платник єдиного податку" (суб'єкт малого бізнесу), тобто суб'єкт малого підприємництва, який побажав перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності і отримав Свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Таким чином, всі суб'єкт малого бізнесу діляться на 3 групи:

1) які скористалися правом переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності;

2) які таке право мають, але не порахували потрібним (вигідним) його реалізувати;

3) які не мають права переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси