Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Правила і терміни зберігання первинних документів, облікових регістрівБухгалтерські документи та регістри, порядок їх складання, перевірки...Загальні вимоги до складання первинних документів і виправлення...Відповідальність за правильність складання документівЗагальні правила обігу документів
Класифікація первинних документів за видами бухгалтерського облікуКласифікація документів за призначеннямОбов'язкові реквізити до первинних документівОзнаки загальної класифікації документівКласифікація первинних документів
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Організація обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Документування: класифікація первинних документів, порядок та правила їх складання, приймання, перевірки та обробки

Особливістю бухгалтерського обліку с суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві. Для забезпечення такою спостереження кожну господарську операцію оформляють відповідним документом. Документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення. При умові дотримання усіх правил складання, документ має юридичну силу.

Документування — це створення документа з використанням різних методів, способів і засобів фіксації інформації на матеріальному носії.

Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документацією. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку: вона служить для первинного спостереження за господарськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку.

Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", зокрема статтею 9 "Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку", та "Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р., № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року № 168/704), визначається порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім установ банків) незалежно від форми власності та специфіки установ і організацій.

Загальна класифікація первинних документів

На підприємствах і в організаціях здійснюється велика кількість господарських операцій, для оформлення яких застосовують різні за формою і змістом документи. Для кращого вивчення, правильного складання і використання в обліку документи класифікують за певними ознаками.

1. За призначенням документи поділяють на розпорядчі, виправдні (виконавчі), бухгалтерського оформлення і комбіновані.

Розпорядчими називають документи, в яких міститься вказівка (розпорядження, наказ, завдання) щодо здійснення господарських операцій. Вони є, зокрема, підставою для прийняття і видачі матеріальних цінностей і коштів, виконання робіт. До розпорядчих документів належать накази, чеки на одержання грошей у банку, платіжні доручення банку на перерахування коштів, доручення на одержання матеріальних цінностей та ін. Ці документи обов'язково підписуються керівними особами. Вони мають велике значення в управлінні господарством, але не підтверджують факту здійснення операцій, тому не можуть бути підставою для облікових записів.

Виправдними (або виконавчими) називають документи, якими оформляють виконані господарські операції і підтверджують факт здійснення цих операцій. їх складають у момент здійснення операції, тому вони є первинною формою відображення і контролю господарської діяльності. До таких документів належать: акти приймання-передачі основних засобів, відомості (щоденники) надходження продукції рослинництва, надою молока, акти різного призначення та ін. Виправдні документи мають важливе значення для відображення здійснених операцій в обліку.

Документи бухгалтерського оформлення складають працівники бухгалтерії для підготовки і полегшення облікових записів. У них зазначають, які бухгалтерські записи мають бути зроблені на їх підставі. До документів бухгалтерського оформлення належать розподільчі і групувальні відомості, розрахунки, різні бухгалтерські довідки тощо. Наприклад, відомість розподілу загальновиробничих витрат, калькуляції та ін. Вони складаються за даними поточного обліку, підтвердженими відповідними документами. Бухгалтерські довідки складають при виправленні помилок у бухгалтерських записах, закритті рахунків та ін. Вони досить поширені у практиці бухгалтерського обліку. Документи бухгалтерського оформлення самостійного значення не мають, вони використовуються тільки разом із відповідними виправдними документами.

Комбіновані документи. У практиці підприємств найчастіше застосовують документи, які поєднують у собі ознаки вищеперерахованих груп. Такі документи називають комбінованими. До них належать накладні, лімітно-забірні карти, прибуткові й видаткові касові ордери, облікові листи тракториста-машиніста і т. ін. Застосування комбінованих документів сприяє повноті і наочності обліковуваної операції, спрощує і покращує використання документів у процесі їх бухгалтерського опрацювання. Тому в сучасній бухгалтерській практиці переважають комбіновані документи. II. За порядком складання документи поділяють на первинні й зведені.

Первинними називають документи, якими безпосередньо оформляють господарські операції. Вони є доказом того, що дані операції дійсно виконані. До них належать прибуткові і видаткові касові ордери, квитанції та ін.

Зведеними називають документи, складені на підставі первинних документів методом (способом) групування і узагальнення їх показників. Це звіти касира, аналітична відомість по розрахунках з постачальниками та підрядчиками та ін. Зведені документи призначені для групування первинних даних про господарські операції і одержання узагальнених показників. Тому вони мають важливе значення для скорочення облікової роботи.

3. За способом охоплення операцій документи поділяють на разові та накопичувальні.

Разові документи застосовують для оформлення однієї або кількох господарських операцій. До разових документів належать первинні документи: накладні, касові ордери та ін. Характерною особливістю разових документів є одночасне їх використання для початкової реєстрації господарських операцій.

Накопичувальні документи використовують для оформлення однорідних господарських операцій (які систематично повторюються і накопичуються) в міру їх здійснення протягом певного періоду (тижня, декади, місяця). До накопичувальних документів належать багатоденні наряди на відрядні роботи, відомості витрати кормів, відомості руху молока, лімітно-забірні карти і т. ін. На відміну від разових, накопичувальні документи можуть бути підставою для відображення в обліку тільки після того, як у них записано останню операцію і підраховано підсумок всіх операцій (записів). Використання накопичувальних документів має важливе значення для скорочення кількості бухгалтерських записів на рахунках і є одним із важливих засобів раціоналізації обліку. Проте застосування накопичувальних документів можливе тільки тоді, коли не вимагається щоденне відображення господарських операцій в обліку.

4. За місцем складання документи поділяють на внутрішні і зовнішні.

Внутрішніми називають документи, які складають безпосередньо в господарстві (касові ордери, обліковий лист тракториста-машиніста і т. ін.).

Зовнішні - це такі документи, що надходять у дане господарство від інших підприємств, організацій та установ {виписки банку, рахунки постачальників та ін.).

5. Залежно від кількості відображуваних об'єктів документи поділяють на однопозиційні і багатопозиційні.

однопозиційний документ записують господарську операцію з одним видом матеріальних цінностей, за рахунками з однією особою, витратами на один об'єкт тощо (наприклад, касовий ордер та ін.).

Багатопозиційні документи використовують для відображення операцій з кількома видами цінностей, за розрахунками з різними особами, витратами на кілька об'єктів тощо (наприклад, лімітно-забірна карта, розрахунково-платіжна відомість та ін.). Розглянута класифікація стосується документів, які використовують, в основному, при ручному опрацюванні облікових даних. Застосування сучасних обчислювальних машин веде до заміни звичайних документів іншими носіями економічної інформації, пристосованими до машинної обробки.

Тому за технікою складання и опрацювання розрізняють документи, що складаються без використання обчислювальної техніки, з частковим використанням обчислювальних машин і повністю механізованим способом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси