Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Банківська система: центральний та комерційні банкиДіяльність комерційних банків як другого рівня банківської системиПоняття та види банківських інвестиційФормування банківської системи: національний банк та комерційні банкиСтійкість банківської системи та механізм її забезпеченняБанки і банківська системаДіяльність універсальних комерційних банків та банківська криза 90-х...Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднаньНаціональний банк України. Банківська система України побудована за...Основні банківські продукти комерційних банків
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські системи зарубіжних країн
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види комерційних банків у банківській системі

Другим рівнем банківської системи Канади є комерційні банки. Основну питому вагу в загальних активах комерційних банків Канади становлять приватні комерційні або привілейовані банки. Вони здійснюють великий вплив на структуру приватних інвестицій і споживчих витрат у країні, кредитуючи промислові, торговельні та інші підприємства.

За час свого існування комерційні банки постійно концентрувалися, тобто відбувалося злиття і поглинання, їх чисельність скорочувалася, але фінансова потужність зростала. Організаційно-правові засади банківської діяльності Канади створені за англійським зразком. Це сприяло організації великих банків та їх відділень у провінціях, що дозволяло банкам маневрувати грошовими коштами в різних географічних пунктах.

Комерційні банки Канади є депозитними, вони враховують векселі, приймають внески до запитання, відкривають для клієнтів особові ощадні і термінові рахунки. Комерційні банки випускають кредитні картки і дорожні чеки, надають послуги із зберігання цінностей в спеціальних сейфах, здійснюють операції щодо середньо- та довгострокової оренди машин і устаткування. Вони перетворилися на великі інститути, які надають фінансові послуги. Банки беруть участь у капіталі промислових компаній, консультують директорів промислових корпорацій, надають інформацію приватним компаніям.

Головним видом активних операцій комерційних банків є кредитні операції, які в кризових ситуаціях зазнавали зміни. Так, у період кризи 30-х pp. банківське кредитування промисловості та сільського господарства різко знизилося, але збільшилося інвестування грошових коштів у державні цінні папери, тобто банки виступали кредитором держави. На початку 50-х pp. знову збільшилося число кредитних операцій, у яких основне місце займає короткострокове кредитування приватних підприємств, а останнім часом зростає обсяг позик у житлове будівництво і купівель у розстрочку.

Комерційні банки надають кредити компаніям, які відіграють важливу роль в економіці країни. У кредитуванні промисловості можна спостерігати тенденцію галузевої спеціалізації, але останнім часом домінують універсалізація банківських функцій, створення банківських консорціумів для фінансування великих промислових об'єктів. Також комерційні банки експортерам надають, в основному, короткострокові позики, а функцію довгострокового кредитування бере на себе держава.

У післявоєнний період змінилася структура інвестицій комерційних банків у цінні папери. Тривалий час комерційні банки віддавали перевагу державним облігаціям, надалі вони стали рівномірно розподіляти свої грошові кошти між цінними паперами держави і корпорацій.

У пасивах комерційних банків високу питому вагу займають ощадні рахунки. Від таких внесків банки одержують найбільшу частку прибутку для проведення кредитних операцій. Банки розробляють нові банківські продукти та удосконалюють уже існуючі для збільшення:

- частки ощадних рахунків і термінових внесків, частина заощаджень дрібних вкладників розмішується в ощадних сертифікатах. Клієнт може одержати назад повну вартість тільки після настання терміну виплати;

- внесків в іноземній валюті, які використовуються банками для кредитування іноземних клієнтів, а також для фінансування зовнішньоторговельних операцій.

Також необхідно зазначити і про зростання ролі комерційних банків на ринку евровалют. Це було зумовлено тим, що останнім часом зовнішні операції комерційних банків розвивалися більш високими темпами, ніж внутрішні. Оскільки внутрішній ринок був вже поділений між банками, то джерелом збільшення прибутку банків стала їх зовнішня діяльність. Розширяється мережа відділень комерційних банків в інших країнах, найбільша кількість їх відділень, дочірніх компаній, агентств відкрито в США, Великобританії, країнах Близького і Середнього Сходу. По суті, канадські комерційні банки перетворюються на міжнародні кредитні інститути, головні відділення яких розташовані на території Канади.

До транснаціональних банків у першу чергу можна віднести основну "п'ятірку" комерційних банків країни - Royal Bank of Canada, Canadian Imperial Bank of Commerce, Bank of Montreal, Bank of Nova-Scotia, Toronto Dominion Bank.

Royal Bank of Canada - найбільший чартерний банк Канади, провідний у фінансуванні нафтовидобувної промисловості. Проте останнім часом спостерігається поступовий відхід від даної спеціалізації у бік універсалізації банківських функцій як усередині країни, так і за ЇЇ межами, що виражається у наданні управлінських та інвестиційних операцій для іноземних клієнтів. Банк, створений в 1896 p., має 1 700 відділень, у тому числі в 46 країнах світу. Штаб-квартира, розташована в Монреалі, має представництва в Торонто, Вінніпезі і Калгарі. Управління банківськими операціями здійснюється 11 регіональними управліннями, 7 з них розташовано в Канаді, 4 - за кордоном. Банк має 5 тис. кореспондентських рахунків. Royal Bank of Canada є лідером у впровадженні нової банківської технології і управлінських методів.

Серед банків "великої п'ятірки" країни цей банк займає третє місце за величиною іноземних активів і має широку географію діяльності. Він - учасник консорціуму Libra Bank, діяльність якого направлена на фінансову експансію у латиноамериканському регіоні. Частка банку в капіталі консорціуму становить 10,6%. Банк здійснює консультування промислових корпорацій з питань фінансування інвестицій, кредитує ці операції.

Bank of Montreal - найдавніший банк Канади, займає друге місце серед банків країни, створений у 1817 р. Банк здійснював емісію першої національної грошової одиниці Канади, коли був банком федерального уряду аж до 1935 р. Дотепер банк є фінансовим уповноваженим канадського уряду у Великобританії, де з 1818 р. має своє представництво. Bank of Montreal має 1 220 відділень усередині країни, 18-у розвинених країнах і 17 - у країнах, що розвиваються. Штаб-квартира розташована в Монреалі. Банк є членом кредитної системи Master Card, Bank of Montreal активно сприяє фінансовому забезпеченню багатогалузевої і міжнародної експансії канадських корпорацій. Його діяльність у цьому процесі виражається не тільки в мобілізації позичок і кредитів, але і в участі в багатьох транспортних, промислових і енергетичних проектах, сприяючих розвитку національного ринку і міжнародної торгівлі. Він має свої представництва в Нью-Йорку, Чикаго, Денвері, Хьюстоні, Лос-Анджелесі, а також в Парижі, Бонні, Дюссельдорфі, Мілані, Мадриді, Гонконзі, Сінгапурі, Манілі, Джакарті, Бомбеї, Мехіко, Буенос-Айресі, Сан-Паулу, Сіднеї, Бейруті, на Кайманових островах.

Canadian Imperial Bank of Commerce за величиною активів займає третє місце в країні. Створений в 1961 р. у результаті злиття Imperial Bank of Commerce з Canadian Bank of Commerce, став провідним у фінансуванні гірничорудної промисловості. Штаб-квартира розташована в Торонто. Має свої представництва в багатьох фінансових центрах: Торонто, Нью-Йорку, Лондоні, Токіо і Гонконзі, а також 1 630 відділень усередині країни і 110 - у 24 країнах світу. Загальне число вкладників - близько 300 тис. осіб. Банк є членом системи кредиту Visa Card. США - основна зона, де банк розширює сферу своєї фінансової діяльності. Canadian Imperial Bank of Commerce є активним учасником міжнародних консорціумів, володіє акціями багатьох банківських об'єднань у Лондоні, Далласі, Сіднеї, Гонконзі.

Bank of Nova-Scotia - четвертий комерційний банк країни. Утворений в 1832 р. Має відділення у 28 розвинених і 47 країнах світу, що розвиваються. У Канаді банк налічує 1 194 відділення. Штаб-квартира банку зареєстрована в Галіфаксі, хоча всі операції здійснюються у Торонто. Банк учасник кредитної системи Visa Card, до якої приєднався у 1983 p. Bank of Nova-Scotia, виділяється розмахом зарубіжної діяльності. 54 % своїх доходів банк отримує від міжнародних операцій (тоді як частка інших членів "великої п'ятірки" коливається від 20 до 45 %). Bank of Nova-Scotia має у Великобританії 5 відділень, 4 дочірні компанії. В умовах гострої конкурентної боротьби банку вдалося відкрити також відділення у Франції, Німеччині, Нідерландах. Bank of Nova-Scotia, є співзасновником консорціумного банку Shrewder, Darling & С° в Сіднеї, що спеціалізується на кредитуванні торгівлі, йому належить 25 % акціонерного капіталу.

Toronto Dominion Bank займає п'яте місце в країні. Утворений в 1955 році в результаті злиття Bank of Toronto і Dominion Bank, має 964 відділення, у тому числі в 16 розвинених країнах і тих, які знаходяться на етапі розвитку. Штаб-квартира розташована в Торонто. Банк є універсальним. Із кінця 70-х pp. намагається посилити свої позиції в США. Перше своє відділення банк відкрив у Нью-Йорку в 1979 р. Там же була створена дочірня траст-компанія U.G. Utilities Finance Group. Банк продовжує проникати на ринок Великобританії, де має в Лондоні два відділення і одну дочірню компанію, а також створені спеціалізовані небан-ківські інститути щодо інвестиційного обслуговування британських нафтовидобувних і газових компаній. Банк тісно співробітничає з англійським Standard Charter Bank. Перспективною сферою проникнення банку є країни Західної Європи, Близького і Середнього Сходу.

У розвитку банківської системи Канади одним із важливих етапів є 80-х pp., коли до діючої банківської системи приєднався новий тип фінансової установи, який створив конкуренцію комерційним банкам і здійснював широко диверсифіковані інвестиційно-банківські операції. Дані установи за термінологією канадських фахівців називають "торговими банками". Стрімкий розвиток цього виду фінансових інститутів багато в чому пояснюється тим, що "торговий банк" практично потрапляє під існуючі закони, які регулюють сферу фінансів у Канаді, і в першу чергу під закони про обмеження прав вкладників скуповувати великі (понад 10 %) пакети акцій фінансових компаній, які мають право голосу.

Першою і найбільшою інвестиційно-банківською установою Канади стала корпорація Hears International Corp - частина гігантських сімейних володінь Едварда і Пітера Бронфманів. Власний капітал цього торгового банку понад 1 млрд дол. США. Це більше, ніж сукупний капітал усіх канадських інвестиційно-дилерських фірм. Якби Hears International Соф був американським інвестиційним банком, він би зміг зайняти за даним показником шосте місце на Уолл-Стріт.

Якщо в 1985 р. у країні була тільки одна подібна установа, то в 1988 р. їх налічувалося вже близько півтора десятки, причому це число постійно збільшується. Торгові банки відокремлювалися майже від усіх найбільших диверсифікованих компаній в області фінансів. Відомі випадки, коли за основу бралася промислова або торговельна компанія. Утворення фінансових конгломератів з різних за своєю спеціалізацією фінансових компаній стало найважливішою особливістю централізації капіталу в кредитно-фінансовій сфері Канади в другій половині 80-х pp.

Завдяки участі провідних кредитно-фінансових інститутів у капіталі один одного і тісним діловим контактам між ними найбільші з них, в першу чергу основні канадські комерційні банки, отримують можливість здійснювати контроль за наданням усього комплексу фінансових послуг промисловим корпораціям. У результаті утворюються могутні монополістичні об'єднання на рівні всієї кредитно-фінансової сфери.

Ще однією спеціалізованою банківською установою є ощадні банки в Канаді, які не набули такого великого поширення як у США. В основному вони розвиваються у Квебеці і контролюються "сімейними" групами франкомовних капіталістів. Вилучені грошові кошти населення вкладаються ними в державні облігації.

Найважливішу роль у розвитку банківської ланки канадського фінансового капіталу відіграло банківське законодавство. Спеціальні дослідження, що проводилися у Канаді, переконливо показали, що банківська система країни завжди надійно захищалася як від конкуренції з боку інших фінансових галузей, так і кредитно-фінансових установ, що знаходяться під іноземним контролем. У результаті такого захисту банки були в змозі отримувати монопольно високі прибутки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси