Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
МікроорганізмиРоль ґрунтових мікроорганізмів у живленні рослинМікробні препарати на основі фосфатмобілізувальних мікроорганізмівНевиконання правил і норм у процесі створення, виробництва,...Визначення кількості мікроорганізмів у молоці підрахуванням числа...Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів...Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності людини та суспільства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мікроорганізми

Серед мікроорганізмів дуже небезпечні віруси, бо вони дуже просто побудовані і тому дуже стійкі. Віруси (від лат. - отрута) - неклітинна форма життя. Це спіраль ДНК, укладена в білкову оболонку. Відкрив їх в 1892 році російський учений Д.І. Івановський. їх розміри - від 0,08 до 0,35 мкм і вони викликають захворювання: грип, герпес, жовту лихоманку, кір, краснуху, віспу, поліомієліт, епідемічний паротит, енцефаліт. Такі захворювання як сказ, кінський енцефаліт, ящур - вірусні захворювання загальні для тварин і людей.

Вірус герпесу - фільтруючийся і викликає гостре висипання на шкірі статевих органах, шкірі обличчя (біля рота, губ, щік, вух) у вигляді пузирків на фоні рожевої плями (пузирковий лишай). Інший різновид цього вірусу викликає опоясуючий лишай, який розповсюджується по ходу деяких нервів, наприклад зорового і може викликати косоокість, параліч м'язів ока. Переносити цей вірус можуть деякі тварини, зокрема кролі, миші.

Проміжними за розмірами між вірусами та бактеріями є риккетсії, розміри яких коливаються від 0,3 до 0,5 мкм. Це бактеріоподібні внутрішньоклітинні мікроорганізми, які паразитують на кліщах, вошах, блохах і тому при їх посередництві переносять на людину специфічні хвороби - сипний тиф, плямисті лихоманки, лихоманку Денге та інші під загальною назвою - риккетсіози. Назву цієї групи мікроорганізмів дав у 1916 році бразильський дослідник Роша-да-Ліма на честь американського вченого Риккетса, який їх відкрив.

Бактерії (від гр. Ьакіегюп - паличка) - одноклітинні організми рослинної природи, позбавлені хлорофіла, але мають певні фізіологічні особливості. Вони обумовлюють процеси бродіння, гниття, мінералізації органічних речовин та інші перетворення, що складають основні ланки кругообігу речовин у природі. Бактерії, що приносять шкоду людині і тваринам, називають патогенними, на відміну від інших, так званих сапрофітів (гр. сапрос - гнилий). В певних умовах сапрофіти ініціюють хвороботворні явища, що стало підставою для прирахування їх до умовно патогенних.

За формою бактерії ділять на кулеподібні - коки, палочковидні, ниткоподібні і звиті - спіралєвидні, до яких належать вібріони - збудник холери. Коки поділяють на диплококи, тетракоки, сарцини, стрептококи, стафілококи. Кулеподібну форму мають пневмококи - збудники гонореї, менінгіту та інших захворювань. Палочковидні підрозділяють на бацили (спорогенні) і власне бактерії. Всі вони є збудниками інфекційних захворювань. Спіралєвидні підрозділяються на дві групи: вібріони, скрученість яких не перевищує 1/4 оберта спіралі та спірили. До вібріонів відноситься збудник азіатської холери, до спірилл - збудник хвороби содоку. Бактерії є збудниками чуми, сибірської язви, сапу, туляремії.

Мікроорганізми виділяють отруйні речовини - токсини (гр. -отрута), які у випадку низької активності імунної системи людини стають антигенами. Для їх знешкодження організм людини виробляє антитіла. При цьому витрачається значна кількість енергії і виникають специфічні ознаки - алергічні, підвищення температури.

Мікроби широко розповсюджені у виробничому середовищі, зокрема розмножуватися у всіляких рідинах, які використовують у технологічному обладнанні - мастильно-охолоджуючі рідини при обробці деталей, мастильні нафтопродукти. Тому періодично все устаткування необхідно дбайливо мити, дезінфікувати, бо воно може стати джерелом зараження, інфекування людини.

Мікрорганізми можуть бути потенційною бактеріологічною зброєю масового ураження супротивника. Вона викликає інфекції серед населення, військових, тварин (епізоотії), сільськогосподарських тварин, рослин. Але з-за відсутності надійних засобів захисту, двосторонньої дії, підступності цей вид зброї широкого застосування не дістав. Так, під час війни у В'єтнамі, після застосування бактеріологічної зброї, від інфекційних хвороб померло солдат та офіцерів американської армії у три рази більше, ніж було вбито та поранено.

Інфекція - це процес проникнення збудника хвороби в організм людини або тварини і виникнення при цьому складного комплексу взаємодії мікроба і людини, що супроводжується розмноженням і хвороботворною дією мікроорганізмів. Поняття інфекції поширюється також на рослини, одноклітинні організми і навіть окремі клітини організму. Патогенні мікроорганізми, що є збудниками інфекцій, відносяться до бактерій, грибів, найпростіших, риккетсій і вірусів.

Прояв інфекції відбуівється у вигляді специфічних та неспецифічних реакцій організму на дію збудника хвороби. Інфекція, інфекційний процес далеко не у всіх випадках закінчується розвитком хвороби. Під впливом багатьох чинників інфекційний процес може перерватися або не досягти клінічного вираження. При деяких інфекційних хворобах (дифтерит, скарлатина) безсимптомні форми частіше розвиваються при реінфекції, тобто повторному зараженні після перенесеної хвороби. Від безсимптомної інфекційної хвороби треба відрізняти латентну (сховану) фазу, що спостерігається переважно при хронічних інфекційних хворобах. Це характерно для туберкульозу, малярії СНІДу. Стрептококи можуть довгостроково зберігатися у мигдалинах, каріозних зубах.

Реакції організму на дію патогенних мікробів - досить різноманітні. В процесі еволюційного розвитку, організми людей, тварин виробили природну резистентність, тобто стійкість до багатьох збудників. Це явище має видовий характер і передається за спадковістю, як і інші морфологічні і біологічні ознаки, забезпечуючи організм різноманітними фізіологічними та імунологічними механізмами. До них відносяться: ретикулоендотеліальна система і лейкоцити, пропердинова система крові і тканинні рідини, наявність в клітинах інтерферону.

Організм людини і тварин реагує на впровадження патогенних мікроорганізмів реакціями імунітету, продукуванням антитіл, розвитком алергічних реакцій. Для розвитку та утворення різноманітних форм інфекційної хвороби і її активному проявленню велике значення має реактивність організму. В процесі інфекції організм виробляє специфічний імунітет. Для підвищення імунітету використовують різні вакцини (лат. Уасса - корова) - препарати, виготовлені з мікробів або продуктів їхньої життєдіяльності, які утворюються в організмі, наприклад корови. Вакцини застосовують для активної імунізації з метою профілактики або лікування різноманітних інфекційних захворювань. Застосовують вбиті та живі, бактеріальні і вірусні вакцини, хімічні вакцини та анатоксини. За кількістю антигенів вакцини ділять на моновакцини, які використовують проти однієї інфекції (черевотифозна), дивакцини та полівакцини (три-, тетра- і пентавакцини) для вакцинації проти двох, трьох, чотирьох і п'ятьох інфекцій.

Патогенні властивості мікроорганізма, його вірулентність (здатність змінюватися) залежать від впливів різноманітних чинників, як природних, так і штучних. Встановлено, що введення в широку практику сульфаніламідних препаратів та антибіотиків для лікування дизентерії призвело до появи лікостійких форм дизентерійних бактерій, вірусів. Спроможність мікробів втрачати хворобот-ворність і зберігати імуногенні властивості використовують для виготовлення живих вакцин. В останній час, під дією середовища, яке містить багато хімічно та біологічно активних речовин в достатньо високій концентрації, мікроорганізми активно змінюються - муту-ють. В результаті виникають нові штами, форми мікроорганізмів, які викликають хвороби, що майже не лікуються. Таким чином виник відомий вірус СНІД - синдром набутого імунодефіцита - ракова хвороба імунної системи. Виникають мутантні форми добре відомих мікроорганізмів - віруси грипу, зокрема пташиного, туберкульозу, менінгіту, лихоманки, дифтериту та аденовірусних хвороб. Боротися з ними дуже важко, бо вони добре пристосувалися до відомих лікарських речовин, що сприяє розвитку інфекцій, епідемій. Умови, сприятливі для розмноження мікроорганізмів виникають у смітниках. Потрапивши в організм людини, тварини або рослини мікроорганізми викликають хвороби, отруюють його своїми токсинами. Ці об'єкти можуть бути біологічною, або енвайронментальною, тобто екологічною зброєю. За силою свого впливу мікробіологічна, як і хімічна зброя, порівняна з атомною і термоядерною. От чому виникла необхідність знищити їхні запаси. В процесі знищення, а це спалювання, навіть при високій температурі, завжди залишається можливість їхнього розпилення у природі. Особливо це небезпечно у відношенні мікробів, тому що вони спроможні дуже швидко розмножуватися і мутувати. Отже, на людину діють багато природних несприятливих чинників і тому на протязі еволюції організм людини набув багато пристосувань для свого захисту від них.

Питання

1. На які групи класифікують мікроорганізми, чим вони небезпечні?

2. Чим небезпечні бактерії, рикетсії?

3. Які реакції організму на дію мікроорганізмів?

4. Що таке вакцини, їх види, механізм дії?

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси