Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Показники, індекси, визначення. Філософсько-методологічні проблеми...Особливості прикладної соціальної психологіїСтруктура і завдання прикладної психології
Предмет, структура та метод соціологіїЛІНГВІСТИЧНІ ДЖЕРЕЛАМетоди соціології
Пропедевтичні зауваженняПропедевтичні зауваженняПропедевтичні зауваження
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

третя. Прикладна соціологія

ЛІНГВІСТИЧНІ МЕТОДИ У СОЦІОЛОГІЇ

• Пропедевтичні зауваження

• Соціологічне вивчення і документації

• Дискурсивний аналіз повідомлень засобів масової комунікації

• Метол опитування з точки зору аналізу дискурсу

• Соціолінгвістичне вивчення мови політики

• Анкетування, поштове опитування, інтерв'ювання

• Контент-аналіз, компонентний аналіз та побудова тезаурусів для соціологів

Пропедевтичні зауваження

Соціологам добре відомо, що не можна пізнати дійсність за допомогою самих тільки спостережень. Необхідно озброїтися додатковими й достатньо ефективними інструментами, які розширили б та посилили пізнавальні можливості. До таких інструментів належать аналіз документів та опитування.

Розробка методики опитувань почалася наприкінці XVIII ст. Проте впродовж понад 100 років опитування не розглядали як скільки-небудь важливий засіб для отримання соціологічно значущої інформації. Мало хто вважав опитування інструментом, який розширює можливості людського пізнання. Американські соціологи першими у широкому, масовому масштабі почали застосовувати соціологічні опитування, але їхні перші кроки були не дуже вдалими. У 1948 р. фахівці нині знаменитого Інституту Геллапа сіли в калюжу, давши хибні прогнози з приводу президентських виборів. Проте Дж. Гсллап (190/—1984) все ж таки добився довіри до вибіркового методу дослідження громадської думки. У цьому йому допомогло те, що на початку XX ст. було винайдено зв'язок між математикою, яка є засадовою для "закону великих чисел", та опитуваннями населення.

Успіхи соціології були невеликими, доки вона використовувала лише статистичний інструментарій. Це робило її залежною від державної статистики у виборі сфер вивчення. Застосування вибіркових опитувань істотно змінило ситуацію, в результаті чого з'явилася можливість ураховувати потреби соціологічної науки й отримувати потрібні кількісні дані. У цьому й полягає перевага опитувань перед статистикою.

Що ж стосується труднощів у сприйнятті даних соціологічного аналізу, то їх почасти можна пояснити тим, що у повсякденній свідомості відсутня звичка брати до уваги рівень точності або неточності. Вибір відбувається зазвичай з альтернативи "істинне" або "хибне", але для адекватного розуміння можливостей методу опитування потрібно відмовитися від цієї жорсткої альтернативи й переключитися на царину ймовірнісних оцінок, обчислюваних неточностей.

Абстрагування від особистості є неодмінною умовою калькуляції людей як певних "одиниць" (індивідів). Словосполучення "людська інженерія", впроваджене підприємливими американцями в науковий обіг, добре ілюструє таке "безлике", але цілком виправдане ставлення до людини як одиничного (не єдиного у своєму роді, а саме одиничного, розрізнюваного) представника обчислюваної множини (маси, великої соціальної групи, класу). Ще більш знеособленим є вивчення документації, яке наближує соціолога до бюрократа, але без такої "бюрократії" соціологу ніяк не обійтися, якщо він хоче отримати більш-менш реальне відображення соціальних процесів.

Теорія ймовірностей і статистичні методи в усіх науках, включаючи гуманітарні, відіграють сьогодні першорядну роль. Справедливо це й для соціології.

За допомогою теорії ймовірностей соціолог може швидко переходити від найпростіших гіпотетичних тверджень до дуже потужних засобів описання подій та ситуацій, які його цікавлять і які вимагають використання математичних методів. Без опертя на теорію ймовірностей не може бути й сучасної статистичної науки, союз з якою для соціологів є неодмінною умовою вивчення масових явищ.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Показники, індекси, визначення. Філософсько-методологічні проблеми прикладної соціології
Особливості прикладної соціальної психології
Структура і завдання прикладної психології
Предмет, структура та метод соціології
ЛІНГВІСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА
Методи соціології
Пропедевтичні зауваження
Пропедевтичні зауваження
Пропедевтичні зауваження
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси