Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇПеревага ліквідності. Рівноважний рівень процентаПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ПРОЦЕНТІВ ЗА ДЕПОЗИТНИМИ І КРЕДИТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТАГраницы нормы ссудного процентаЕфективна ставка простих процентівИсточники формирования и уплаты ссудного процентаСсудный процент и его роль в экономике страныОсобливості ринку капіталу. Кредит: необхідність, функції, ставка...Функції та роль кредиту
 
Головна arrow Банківська справа arrow Кредит і банківська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

4.2. Функції та роль процента

Позичковий процент виконує функції розподілу прибутку" збереження позичкового капіталу та стимулювання (рис. 4.1):

Функції процента

Рис. 4.1. Функції процента

Сутність розподільної функції полягає у тому, що прибуток, отриманий позичальником із використання позичкового капіталу, розподіляється на дві частини — позичковий процент і підприємницький дохід. Пропорція такого розподілу закріплюється кредитною угодою і визначається за допомогою процентної ставки, яка узгоджується сторонами. Причому сплата і розмір позичкового процента мають імперативний характер, тобто його сплати в обумовленому розмірі не можна уникнути. Отже" позичальникові належить лише та частина прибутку, яка залишиться після сплати процентів кредитору.

Функція збереження позичкового капіталу полягає в тому, що за допомогою процента кредиторові забезпечується повернення від позичальника як мінімум вартості, рівноцінної тій, яка була надана в кредит. Особливо дія цієї функції проявляється в періоди високих темпів інфляції. Адже інфляція породжує процентний ризик — небезпеку втрат: у кредиторів — унаслідок зниження реальних процентних ставок за кредити відносно темпів інфляції, у боржників — при їх підвищенні. Процентний ризик банків виникає і в разі перевищення процентних ставок, що сплачуються ними за залучені кредитні ресурси, над ставками за наданими позиками. Тому під час інфляції процентна ставка за користування позиками, як правило, зростає. У такий спосіб кредитор перекладає ризик знецінення позичкового капіталу на позичальника, а через нього — на все суспільство, адже сплачені підвищені проценти позичальник спробує відшкодувати за рахунок підвищення цін на свої товари.

Щоб запобігти втратам власного капіталу, щоб зменшити ризик його втрати, банки в період інфляції застосовують такі способи:

— запроваджують плаваючі процентні ставки за кредит, які змінюються з урахуванням темпів інфляції, тобто переглядаються або через невеликі періоди — щомісячно чи щоквартально, або ж зі зміною центральним банком базової процентної ставки (ставки рефінансування);

— намагаються надавати не середньо- або довгострокові кредити, а переважно короткострокові;

— значно підвищують процентні ставки з урахуванням темпів інфляції;

— надають кредити не під проценти, а з умовою участі в прибутку від прокредитованого заходу тощо.

Стимулювальна функція процента полягає в тому, що він спонукає позичальника ефективно використовувати, передусім, власний капітал, а також надані йому кредитором у тимчасове користування кошти: тримати на оптимальному рівні виробничі запаси, прискорювати процес виробництва і реалізації продукції, своєчасно розраховуватись зі своїми кредиторами. Оскільки процентна ставка, незважаючи на свою залежність від середньої норми прибутку, визначається самостійно і за всіх змін ринкової кон'юнктури ця ставка є величиною фіксованою, то процент стимулює позичальників — суб'єктів господарювання дотримуватися принципів комерційного чи господарського розрахунку. Ці принципи спрямовані на забезпечення ними рентабельної діяльності, щоб отримати додатковий дохід. Цього доходу має вистачити на сплату процентів і одержання власного прибутку, заради якого позичальник вступив у кредитні відносини з кредитором. Фізичних осіб процент спонукає вести ощадливий спосіб життя, аби швидше погасити заборгованість перед кредитором за позичкою і сплатити проценти за користування нею.

Функції процента визначають його роль у суспільстві. Насамперед, процент сприяє ефективнішому використанню кредиту, зміцненню комерційного чи господарського розрахунку. Адже повернути позичку та сплатити проценти легше тому, хто отримає більший прибуток від прокредитованого проекту. Водночас процент збільшує доходи банків, покриваючи їх витрати на ведення банківської справи і сприяючи зміцненню їх стійкості, а також отримання дивідендів на інвестований у банки капітал їх учасниками (акціонерами чи пайовиками).

Процент сприяє й ефективнішому використанню суб'єктами господарювання своїх власних грошових коштів. Тримаючи їх у банку, на поточному чи депозитному рахунку, вони мають можливість отримати додаткові доходи. Певною мірою це полегшує для них можливість користування банківськими кредитами, а часто ще й на пільгових умовах, бо кожен банк зацікавлений у клієнтах, які забезпечують його грошовими ресурсами. Аби максимально скористатися цими вигодами та перевагами процентних виплат і банківських послуг, економічні суб'єкти повинні активно збільшувати свої доходи і максимально економно їх витрачати, нарощуючи свої вклади в банках та інших фінансових установах.

Велику роль відіграє процент у стимулюванні населення формувати свої заощадження та зберігати їх у банках. По-перше, отриманий процент захищає ці заощадження від знецінення внаслідок інфляції. По-друге, процент на вклади є додатковим доходом населення. По-третє, завдяки проценту населення широко втягується у фінансову систему, стає її активним суб'єктом. Вища процентна ставка за строковими вкладами стимулює вкладників розміщувати свої заощадження в банках на тривалі строки, відповідно зростають можливості банків надавати більше довгострокових кредитів на розвиток економіки чи підвищення життєвого рівня населення.

Досить високий порівняно з зарубіжними країнами рівень процентних ставок в Україні стимулює населення зберігати свої кошти, передусім, у банках і деякою мірою — в інших фінансових посередників. Останніми роками банківські вклади населення збільшуються досить високими темпами. Цьому сприяє швидке зростання доходів населення. До 2000 р. абсолютна більшість населення була за межею бідності, вона не мала можливості робити заощадження навіть у межах трансакційного мотиву, незважаючи на досить високі процентні ставки. Лише починаючи з 2000 p., коли намітилися позитивні зрушення в динаміці грошових доходів і життєвого рівня населення, істотно посилився стимулювальний вплив процента на заощаджувальні мотиви населення, що спричинило прискорене зростання банківських вкладів населення.

Водночас високі процентні ставки, які вже тривалий час діють в Україні (навіть за невисокої облікової процентної ставки Національного банку України), не дають можливості багатьом суб'єктам господарювання користуватись банківськими кредитами. Це стримує розвиток економіки, подолання платіжної кризи. Підприємства, які все-таки користуються цими кредитами, високі проценти відносять на собівартість продукції, яку вони випускають, а це робить її неконкурентоспроможною не тільки на світовому, а й на національному ринку.

Щоб зменшити негативний вилив високих процентних ставок на економіку та на рівень життя народу, владні структури України впродовж останніх років компенсують за рахунок коштів державного бюджету деяким юридичним особам (насамперед, сільгоспвиробникам) та окремим групам населення частину процентних платежів за банківський кредит. Високі процентні ставки всередині країни змушують українські банки, великі підприємницькі структури, органи місцевої влади, уряд України робити позичання за кордоном, де процентні ставки значно нижчі. Наслідком цих заходів є зростання пропозиції дешевших кредитних ресурсів на внутрішньому ринку, зниження ставки позичкового процента, краще задоволення фінансових потреб суб'єктів господарювання та населення. Але водночас посилюється загроза надмірного зростання зовнішнього боргу країни та стимулювального впливу процента на трудову активність. Тому не можна допустити, щоб банківська система України заради пошуків за кордоном дешевих кредитних ресурсів ослабила свій зв'язок з населенням і, зокрема, свій стимулювальний вплив на його трудову та заощаджувальну активність через механізм процента.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси