Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Державне управління охороною праціДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІВідповідальність працівників служби охорони праціСИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)Управління охороною праці на регіональному рівніУправління охороною праці на державному рівніВимоги міжнародних стандартів до управління охороною праціРеформування у сфері управління охороною праціПроведення контролю за діяльністю Управління охороною праці та...
 
Головна arrow БЖД arrow Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Комплексне управління охороною праці

У ринкових умовах виникає три центри управління охороною праці: державне (не адміністративне) управління, управління з боку роботодавця, управління з боку працівників (рис. 5.2).

Державне управління формулює державну політику в галузі охорони праці — пріоритет життя і здоров'я працівника. Держава створює нормативно-правове законодавство в галузі

Комплексне управління охороною праці

Рис. 5.2. Комплексне управління охороною праці

охорони праці, визначає обов'язки, права і відповідальність державних адміністрацій усіх рівнів щодо проведення державної політики у відповідних регіонах, створює відділи з питань охорони праці при держадміністраціях, навчально-методичні й експертно-технічні центри, систему Держпромгірнагляду, санітарно-епідеміологічні служби, органи пожежної, екологічної безпеки, Фонд соціального страхування від нещасного випадку і профзахворювання та інші наглядові органи, а також систему нормативно-правового, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, наукового і фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці. Голова держадміністрації регіону відповідає за проведення державної політики в галузі охорони праці в регіоні, забезпечує обслуговування потреб підприємств з їх замовленням на засоби охорони праці й аудит у цій галузі. Облдержадміністрація розробляє регіональну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на наступні роки з відповідним фінансуванням. Програма формується на підставі конкурсу проектів і бізнес-планів.

Фінансування програм здійснюється як за рахунок державного, галузевого і регіонального бюджету, так і за рахунок Фонду страхування від нещасного випадку і профзахворювання, фондів держадміністрацій, ініціативних, благодійних та інших фондів. Головний принцип фінансування — від фінансування витрат на охорону праці до фінансування замовлень, послуг зацікавлених у тому підприємств, організацій, установ. Це гарантія того, що послуги будуть виконані, а гроші будуть використані доцільно. Підприємства виступають у ролі замовника на послуги з боку інших організацій, укладають з ними контракти на послуги у вигляді аудиту, розроблення проектів, створення засобів охорони праці, навчання та ін.

На підприємствах повинні діяти економічні, адміністративні, психологічні й особисті стимули для гарантування безпеки праці й культури здоров'я працівників. Механізм соціального страхування передбачає, що страховий тариф підприємства буде більшим, якщо зростатиме травматизм і захворюваність працюючих на ньому. Отже, підприємства зацікавлені в тому, щоб було менше травм і працівники були здоровими. У той же час кожний працівник має вживати заходів, щоб не травмуватися і не хворіти, інакше він матиме менші шанси на ринку праці. На підприємствах необхідно пропагувати такий стиль праці, при якому людина активно керує своїм кваліфікаційним, фізичним і психологічним станом, програмує шляхи здорового довголіття, попередження випадків травматизму і захворювань. Економічні важелі змушують підприємця турбуватися про здоров'я і працездатність своїх робітників, гарантувати їм право на охорону праці.

Отже, управління охороною праці в сучасних умовах ринкового механізму полягає у тому, що:

— держава створює органи державного, регіонального та галузевого управління охороною праці, комплекс наглядових інспекцій, в обов'язки яких входить запровадження нормативно-правових актів, а також систему нормативно-правового, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, наукового і фінансового забезпечення діяльності й охорони праці;

— роботодавець економічно зацікавлений у тому, щоби його працівники не травмувалися, не хворіли, і тому забезпечує виконання на підприємстві всіх нормативно-правових актів з охорони праці; роботодавець повинен широко залучати працівників та уповноважених трудових колективів до управління охороною праці, пропагувати серед працівників культуру здоров'я і культуру безпеки; — кожен працівник повинен дбати про здоровий стиль життя і праці, виховувати в себе культуру здоров'я і безпеки, постійно підвищувати свій кваліфікаційний, фізичний і психологічний рівень, програмувати шлях здорового довголіття, запобігання випадкам травматизму і захворюванням, перейти від примусового до свідомого виконання інструкцій, правил і норм охорони праці; працівник повинен негайно повідомити свого керівника про виникнення будь-якої небезпечної ситуації; керівник не може вимагати від працівника виконання роботи до усунення небезпечної ситуації (пошкодження огородження, блокування, сигналізації, запиленість, загазованість тощо).

Профспілки, Фонд соціального страхування, наглядові й контрольні органи вимагають від власника (роботодавця) виконання прав громадян на охорону праці.

Комплексне управління охороною праці з боку держави, роботодавця і працівника (трудового колективу) забезпечить підвищення ефективності цієї діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2005 р. № 1090 створений Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагляд) — урядовий орган державного управління, який діє у складі МНС та йому підпорядковується. Держпромгірнагляд є правонаступником Державного комітету з нагляду за охороною праці.

Держпромгірнагляд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами МНС та Положенням.

Основними завданнями Держпромгірнагляду є:

— забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці, промислової безпеки, здійснення державного гірничого нагляду, страхування ризиків виробничої безпеки, належного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, охорони надр;

— здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також державного гірничого нагляду.

Держпромгірнагляд має право:

— проводити в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, що належать до їх компетенції;

— одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та здійснення заходів щодо їх усунення;

— видавати роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держадміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці та промислової безпеки, геологічного вивчення, використання та охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

— забороняти, зупиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у т. ч. пов'язаних з користуванням надрами, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;

— притягати до адміністративної відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці в частині безпечного ведення робіт та законодавства про охорону надр;

— притягати до сплати штрафу юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, за порушення законодавства про охорону праці в частині безпечного ведення робіт та невиконання розпоряджень посадових осіб Держпромгірнагляду;

— надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси