Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економікиЧленство і участь України в роботі міжнародних організацій з метою...Сутність і предмет безпеки національної економікиМенеджмент безпеки на підприємствіТенденції криміналізації бюджетної сфери
ТІНЬОВА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИТІНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОКПостіндустріальна економіка та сучасна економічна теоріяЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ КРАЇНИСоціально-економічна роль сектору малого підприємництва в економіці...
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ТА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

Тіньова економіка та її вплив на економічну безпеку країни

Слід зазначити, що тіньова економіка існує в усіх країнах світу. Вона відрізняється тільки обсягами, структурою і механізмами розвитку.

За даними Світового банку, середня питома вага тіньової економіки в постіндустріальних країнах становить 10-15 %. Її обсяги в США сягають 8-12 %, Канаді, Франції — 5-8 %, Норвегії, Швеції — 6-7 %, Італії, Латинській Америці та африканських країнах — 30 %, Чехії — 18 %, інших постсоціалістичних державах — 40-60 % валового внутрішнього продукту (13 % — в Узбекистані, 47 % — в Україні, 64 % — у Грузії) тощо.

На початковому етапі ринкової трансформації революційне перетворення системи управління і господарських зв'язків не могло не викликати зростання фіктивного сегмента тіньової економіки у всіх постсоціалістичних країнах. Він істотно пом'якшив падіння офіційного ВВП, і чим вище був цей спад, тим більша його частка переходила в "тінь".

Група економістів з Австрії опублікувала дослідження, присвячене обсягам тіньової економіки у 76 розвинених і країнах світу, що розвиваються. Рейтинг країн показує, який відсоток економіки держави перебуває у тіньовому секторі. Під тіньовою економікою дослідники розуміли як офіційно незареєстрованні доходи від легального бізнесу, так і прибутки від заборонених законом видів діяльності. За оцінкою дослідників, у промислово розвинених країнах "у тіні" в середньому 15 % офіційно названого обсягу валового національного продукту, а в тих, що розвиваються, — у середньому близько 33 %. З урахуванням цих цифр з офіційного світового ВВП, оцінюваного Міжнародним валютним фондом у 39 трлн. доларів, на частку "тіньовиків" припадає 9 трлн. доларів, тобто світова тіньова економіка прирівнюється за обсягами до офіційної економіки США.

Поняття тіньової економіки фахівцями визначається неоднозначно. У зарубіжній літературі наводиться цілий ряд дефініцій, що у деталях мають розбіжності. їхнє узагальнення, а також вивчення вітчизняного досвіду дають змогу окреслити межі тіньової економіки сферою діяльності визначеного контингенту, що займається напівлегальним чи цілком прихованим бізнесом. Продукція такого бізнесу не контролюється органами державної влади, не враховується офіційною статистикою, і з цих причин не може бути включеною у валовий внутрішній продукт, а головне — результати такого бізнесу не оподатковуються і не можуть бути джерелом поповнення державного бюджету.

Насамперед звертає на себе увагу розмаїтість термінів, що використовуються для визначення поняття тіньової економічної діяльності.

Із західної літератури в наше життя їх перекочувало досить багато: "тіньова економіка", "неформальна економіка", "прихована економіка", "неофіційна економіка", "вторинна економіка", "чорна економіка", "таємна економіка", "підпільна економіка", "нелегальна економіка", "контрекономіка", "друга економіка", "чорний ринок" та ін. Такий численний набір термінів не випадковий і відображає не так відсутність єдності в розумінні суті цього питання, як різні аспекти і структурні складові тіньової економіки, а також підкреслює внутрішню якісну складність цього феноменального явища суспільного життя.

Одна з причин виникнення широкого спектра тлумачень такого поняття, як тіньова економіка, спричинена двозначністю, що міститься в самому терміні. З одного боку, у ньому вбачається нелегальний і кримінальний початок, а з іншого боку — стверджується, що мова йде все-таки про економіку і пов'язані з нею виробничі відносини.

Деякі вчені вважають, що тіньова економіка, пронизуючи макро- і мікроструктуру економіки, виступаючи її складовою частиною і не підкорюючись регламентації чинного законодавства, нібито випадає зі сфери дії економічних законів. Насправді вона функціонує і розвивається за такими ж економічними законами, як і офіційна економіка.

По-різному визначають фахівці і роль тіньової економіки в суспільстві. Деякі вчені вбачають у тіньовій економіці небезпеку для економічного розвитку багатьох держав і світової економіки загалом, інші — заперечують суспільну небезпеку тіньової економіки, вважаючи її природним доповненням національних економічних систем. Одні впевнені в можливості і повній легалізації шляхом проведення економічних перетворень у суспільстві, інші ототожнюють її лише з кримінальними видами діяльності і вважають за необхідне вести з нею непримиренну боротьбу до повного знищення.

Як органічна складова економіки будь-якого суспільства, тіньова економіка є господарсько-комерційною діяльністю, що унаслідок визначених причин намагається уникнути державного обліку і контролю. При цьому між офіційною економікою та її "тінню" існує досить розмита межа, і критерії виділення тіньової економіки в порівняно локальний сектор господарювання мають не стільки економічний, скільки соціально-правовий характер.

Характерним є те, що формування її складових відбувається у звичайному середовищі за умов свідомого чи неусвідомленого сприяння з боку держави, що полягає у прийнятті таких нормативних актів, які у кінцевому підсумку і забезпечують необхідні основи для її існування. Правильність цього твердження випливає з таких особливостей тіньової економіки:

• тіньова економіка зароджується в надрах нормативно-правового поля, коли встановлені державою регулювальні норми не відповідають дії об'єктивних економічних законів, не мають надійних механізмів контролю за дотриманням чинного законодавства; коли дії законодавчих і виконавчих структур державної влади вступають у протиріччя з об'єктивними економічними законами;

• за умов, коли держава через свої представницькі структури має найвищі повноваження у законотворчій, правоохоронній і виконавчій діяльності, саме зародження і поширення тіньової економіки вказує на терпимість держави до цього явища, що виникає внаслідок непогодженості намірів і дій різних галузей влади щодо розвитку окремих сфер;

• основою функціонування тіньової економіки є безоплатне використання суспільної власності: основних фондів, сировини, енергоносіїв, транспортних шляхів, трудових ресурсів;

• тіньова економіка служить збагаченню визначеного кола людей за рахунок обкрадання всього суспільства, передусім за рахунок джерел, що забезпечують фінансове наповнення державного бюджету. Велику кількість визначень поняття "тіньова економіка" можна розділити на дві основні групи.

Перша група визначає тіньову економіку як протиправну діяльність, що здійснюється в інтересах злочинних структур.

Друга група визначає тіньову економіку як економічну діяльність, що не враховується державними органами.

Для усунення протиріч, визначення тіньової економіки має охоплювати весь спектр можливих складових і видів діяльності, що належать до цього явища.

У зв'язку з цим більш правильним буде визначення: " Тіньова економіка — це економічна діяльність, що не враховується та не контролюється офіційними державними органами і спрямована на одержання доходу шляхом порушення чинного законодавства".

Таке визначення тіньової економіки охоплює її чотири складових блоки:

• неприхована від державних органів економічна діяльність, що через об'єктивні і суб'єктивні причини не враховується, не контролюється і не оподатковується;

• легальна економічна діяльність, у процесі якої відбувається повне чи часткове ухиляння від сплати податків, зборів, штрафів та інших обов'язкових платежів. Тобто суб'єкт тіньової економічної діяльності одержує додатковий доход шляхом порушення чинного законодавства;

• незаконна, навмисно приховувана від державних органів економічна діяльність;

• діяльність, спрямована на одержання доходу шляхом скоєння чи сприяння у скоєнні злочинів.

Тіньова економіка не є якісно однорідною як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими наслідками їхнього впливу на соціально-економічні процеси і відносини. Тому дуже важливо максимально чітко визначити її структуру, тобто з'ясувати, які найбільш характерні види економічної діяльності можуть включатися до складу тіньової економіки.

З огляду на різні думки і підходи вчених до цього питання, для спрощення і чіткого розмежування за ознаками усіх видів тіньової діяльності їх поділяють на дві основні групи:

• види діяльності, дозволені законом, але які здійснюються з порушенням чинного законодавства;

• види діяльності, заборонені законом (наркобізнес, виробництво і збут забороненої продукції тощо).

Види діяльності, що належать до першої групи (тобто фіктивної економіки), можна поділити на:

• неформальну економіку, яка приєднала до себе сектор домашнього господарства. Вона передбачає такі форми незареєстрованного підприємництва, як дрібне виробництво, послуги і торгівля, репетиторство, посередницька діяльність, праця в домашніх господарствах тощо;

• напівлегальну економіку, доходи від якої формуються в результаті законної діяльності, шляхом укриття частини виробленої продукції, наданих послуг чи одержуваного прибутку. Це виробництво неврахованої продукції, надання послуг з перекручуванням витрат, застосування необґрунтованих пільг, використання заснованих на державній чи будь-якій іншій власності засобів виробництва, матеріальних ресурсів, робочої сили, що користується державною підтримкою та іншими загальнодержавними пільгами;

• нелегальну економіку, яку представляють законспіровані, тобто свідомо приховані легітимні види економічної діяльності, що включають виробництво, розподіл товарів і послуг, дозволених законом.

Друга група тіньових видів діяльності має чітко виражений кримінальний характер. До них належать виробництво, розподіл, обмін і споживання соціально небезпечних і руйнівних для розвитку особистості заборонених видів продукції і послуг, крадіжки, розкрадання, наркобізнес, корупція, відмивання коштів і фальшивомонетництво, торгівля людьми тощо.

Враховуючи досвід України та інших країн світу, сутність тіньової економіки не може визначатися однозначно з позицій якої-небудь однієї характеристики. Це комплексне явище, що має як негативні, так і позитивні властивості, що проявляються в різноманітних формах і мають неоднозначні наслідки. А тому, з огляду на вищевказані ознаки, тіньову економіку можна визначити так:

Тіньова економіка — це результат порушення рівноваги між суб'єктами держави з приводу створення і розподілу продукту, що відбулося внаслідок дерегуляції економіки і порушення на цій основі балансу інтересів, а також внаслідок недостатності чи недосконалості засобів ефективного контролю за дотриманням чинного законодавства.

Аналіз і оцінювання причин виникнення, функціонування і розвитку тіньової економічної діяльності з моменту її зародження дотепер дозволили встановити, що в основі становлення і розвитку тіньової економіки лежать певні обмеження, що створюються державою з метою забезпечення виконання відповідних функцій. При цьому обмеження державою економічної діяльності і вимоги, що висуваються до неї, мають серйозні відмінності як у цільових настановах, функціях і в поставлених завданнях, так і в соціально-економічних наслідках їхньої реалізації.

Виходячи із сукупності державних обмежень, що регламентують і регулюють економічну діяльність, можна визначити основні причини й особливості поширення тіньової економіки в Україні:

1. Неефективна економічна політика, низька якість державних економічних програм і результативність економічної діяльності у всіх сферах і галузях економіки; недосконалість, неповнота, нестабільність, неузгодженість законодавчої бази.

2. Втрата довіри до економічних програм, державної економічної політики, до державних структур влади і бажання діяти виходячи з особистих інтересів за умов неможливості одержання доходів законними методами.

3. Недосконала податкова політика; недосконалість, неповнота, нестабільність законів про оподатковування; високе загальне податкове навантаження, у тому числі на фонд оплати праці, що веде до багаторазового зменшення офіційної заробітної плати і здійснення доплат готівкою.

4. Низький рівень офіційної заробітної плати у державному секторі економіки, у державних установах та організаціях, пенсій, інших соціальних виплат; високий, щодо офіційних доходів, рівень цін на споживчі товари і послуги.

5. Низький рівень життя і соціальної захищеності абсолютної більшості населення.

6. Політична нестабільність у державі.

7. Незадовільна діяльність усіх структур влади щодо забезпечення виконання законів, низька ділова кваліфікація і некомпетентність значної частини їхніх працівників.

8. Високий рівень корупції.

9. Відсутність значних капіталів, необхідних для реалізації підприємницьких інтересів за умов реформування економічних відносин.

10. Відсутність інвестиційних альтернатив для тіньових капіталів.

11. Відсутність ефективного контролю за економічною діяльністю.

12. Утворення кримінальних структур, зрощування із суб'єктами підприємницької діяльності, переростання в організовані злочинні угруповання і їх легалізація в суспільно-політичному житті; транс-націоналізація злочинності, створення міжнародних кримінально-економічних і адміністративно-економічних груп.

13. Правова незахищеність громадян і суб'єктів підприємницької діяльності від організованих злочинних угруповань і протиправних дій з боку корумпованих державних чиновників.

14. Значний ступінь деформації суспільної та особистої моралі; втрата історичних традицій, моральних і етичних норм, що лежать в основі поваги до приватної власності і підприємницької діяльності; слабкі внутрішні обмеження щодо протиправної діяльності.

За умов розвитку кризових явищ у соціально-економічній сфері України тіньова економіка є своєрідним економічним стабілізатором. Вона характеризується більшою гнучкістю та динамічністю, ніж легальна економіка, має здатність швидко заповнювати ніші, що виникають в економічному просторі, та створювати додаткові робочі місця, підтримуючи доходи громадян та підприємств під час економічної кризи. Участь у тіньовій економічній діяльності для значної частини населення стала засобом самовиживання, що дозволило уникнути соціальних потрясінь у суспільстві за умов руйнівної економічної кризи.

Зростання обсягів тіньової економіки викликає поряд з її конструктивними проявами і низку негативних наслідків. Найбільш вагомими негативними наслідками тіньової економіки є:

• втрата податкових надходжень, і як результат — ускладнення виконання державою своїх фінансових зобов'язань перед суспільством і посилення нерівномірності податкового тиску;

• недієвість та невідповідність дійсності управлінських рішень через відсутність повноти та об'єктивності офіційної інформації про розвиток економічних процесів в Україні;

• скорочення інвестиційних ресурсів в Україні через утруднення відкритого витрачання тіньовими структурами прихованого від оподаткування доходу та його витік за кордон;

• можливість монополізації економіки через зниження ціни продукції тіньового сектора на величину несплаченого податку;

• несправедливий та непрозорий розподіл національного доходу в суспільстві, нераціональне розміщення наявних суспільних ресурсів

• моральна і духовна деградація суспільства;

• поширення правового нігілізму, незахищеності громадян, недовіри до влади;

• неможливість швидкої інтеграції України до європейської спільноти через викривлений розвиток принципів демократичного суспільства.

Одним з найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є криміналізація суспільства: збільшення кількості економічних злочинів, широкомасштабний розвиток організованої злочинності, що веде до втрати державою своїх регулювальних, контрольних та інших соціально важливих функцій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
Членство і участь України в роботі міжнародних організацій з метою підтримання безпеки, розвитку економіки та культури
Сутність і предмет безпеки національної економіки
Менеджмент безпеки на підприємстві
Тенденції криміналізації бюджетної сфери
ТІНЬОВА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
ТІНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
Постіндустріальна економіка та сучасна економічна теорія
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
Соціально-економічна роль сектору малого підприємництва в економіці країни: концептуальні засади та існуючий стан
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси