Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
МУЗЕЇ В ІСТОРИЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІМузеї-заповідники.МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІІвано-Франківський обласний краєзнавчий музей.Забруднення атмосферного повітря (на прикладі Львівської області)Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на...Методичні засади оцінки економічної безпеки малого підприємництва...Специфікація розвитку філософії історії з переходом історичного...Львівська промислова агломераціяКраєзнавчі музеї.
 
Головна arrow Культурологія arrow Музеєзнавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Львівський історичний музей.

Відкритий 22 грудня 1892 р. Носієм ідеї його відкриття став історик та колекціонер Олександр Чоловський. Основою новоствореного музею стали чисельні муніципальні й цехові пам'ятки, що зберігалися у міському архіві в будинку Ратуші.

Сьогодні Львівський історичний музей один з найбагатших музеїв України, налічує у своїх фондах понад 330 тис. музейних предметів.

Відділ історичного музею "Історичні коштовності" (пл. Ринок, 6) розгорнуто у Королівських залах палацу Корнякта, який у XVII ст. використовувався як резиденція польського короля Яна III Собеського. Експозиція репрезентує унікальні пам'ятки XVII –XVIII ст. – меблі, живопис, старовинні годинники, музичні інструменти, художні вироби зі скла і порцеляни, рідкісні ордени і відзнаки. Окремо експонується збірка європейського художнього срібла періоду історизму та модерну. На особливу увагу заслуговують представлені тут срібні пам'ятки історії Львова; серед них – церемоніальний ланцюг президентів міста, виконаний львівським ювеліром Яном Яжиною у 1892 р.

Відділ історичного музею "Історії стародавнього світу і середніх віків" (пл. Ринок, 24) репрезентує пам'ятки історії від кам'яної доби до XVIII ст. Серед них: кістяна сопілка віком 20 тис. років, колекція розписної трипільської кераміки IV –III тис. до н. е. тощо. На особливу увагу серед них заслуговує експозиція "Археологічні пам'ятки Галицько-Волинської держави". У ній представлені археологічні знахідки найбільших літописних давньоруських міст заходу України: Белза, Крилоса-Галича, Плісненська, Звенигорода.

Відділ зброї – Музей старовинної зброї "Арсенал" (вул. Підвальна, 5) містить унікальну колекцію холодної і вогнепальної зброї (рис. 4.40), захисного обладнання і військового спорядження майже із сорока країн світу. Його окрасою є також велика збірка військових орденів і медалей. Музей розгорнуто в історичному приміщенні-укріпленні прадавнього львівського Міського арсеналу (1555 p.).

У 1995 р. історичний музей здійснив перебудову експозиції відділу "Нова і новітня історія". Вперше в історії українського музейництва правдиво висвітлено національно-визвольні змагання українського народу за свою державність у 1914 –1941 pp., діяльність Організації Українських Націоналістів, боротьбу Української Повстанської Армії, геноцид під час сталінських репресій тощо. Також тут представлено експозиції "Історія української діаспори" та "Історичний одяг українки" – колекція зразків жіночого вбрання роботи Союзу українок Нью-Йорка (США) на основі досліджень М. Грушевського та Я. Пастернака.

У салоні музею – Італійському дворику – часто збираються відомі львівські поети, письменники, літературознавці, музиканти. Класичну музику у виконанні знаменитих маестро можна почути і в королівських залах.

Експонати Музею старовинної зброї "Арсенал"

Рис. 4.40. Експонати Музею старовинної зброї "Арсенал"

Львівська галерея мистецтв (до 4 лютого 1998 р. – Львівська картинна галерея) – це найбільший художній музей України, в якому зібрані унікальні твори живопису скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва країн Західної та Східної Європи від середньовіччя до сучасності. В залах музею виставлені роботи Донателло, Караваджо, Вічелліо Тіціана, Пітера Пауля Рубенса, Хосе Рібери, Лукаса Кранаха, Жоржа де Латура. Загальна кількість експонатів збірки становить понад 55 тис. Рішення про створення у Львові галереї європейського мистецтва прийняте міським магістратом у 1897 р. Протягом 1960 –1990-х років Львівська картинна галерея перетворилася на значний музейний центр з кількома філіалами. Музей володіє найбільшою в Україні збіркою творів польського та австрійського малярства, дерев'яної скульптури, великою колекцією українського портрета XVI –XVIII ст.

Основний корпус Галереї мистецтв розташований у будинку на вул. В. Стефаника, 3, який збудований архітектором Ф. Покутинським у 1872 –1874 pp. у стилі неоренесансу. Тут на площі 3409 м2 представлені такі експозиційні відділи: мистецтво Італії, Німеччини, Фландрії, Голландії, Іспанії, Франції, Австрії, Угорщини, Польщі XIV –XX ст.

У Львові функціонують такі відділи Львівської галереї мистецтв: Музей "Русалка Дністровая" (вул. Коперника, 40), Музей сакральної барокової скульптури (пл. Митна, 2), Музей мистецтва давньої української книги (вул. Коперника, 15-а), Музей давніх пам'яток Львова (вул. Ужгородська, 1), Каплиця Боїмів (пл. Катедральна, 2).

Львівська галерея мистецтв має такі філіали у Львівській області:

­ Олеський замок – пам'ятка архітектури XIII –XVIII ст. У залах замку з 1975 р. розгорнута найбільша в Україні експозиція давнього українського мистецтва X –XVIII ст. Вона включає унікальну колекцію ікон (близько 1000) та ужиткового мистецтва (серед них стародавні художні меблі – понад 2000 предметів). Особливу цінність Олеської колекції становить найбільша в Європі (близько 2500 експонатів) збірка дерев'яної скульптури епохи бароко (львівська школа XVIII ст.) та чимала збірка українського портрета XVI –XVIII ст. (близько 800 творів).

­ Золочівський замок XVІІ ст. (експозиція відкрита 2005 р. у Великому палаці (інтер'єри XVII –XIX ст.) та Китайському палаці (Музей східного мистецтва).

­ Підгорецький замок у с. Під гір ця х Бродівського району. Ландшафтно-архітектурний комплекс включає в себе палац, заїжджий двір (де нині планується відкрити готель і таверну), дерев'яну церкву XVIII ст., костьол XVIII ст., ландшафтний парк площею 12 га. Зараз завершуються роботи з відновлення у кімнатах замку музейної експозиції, яка була в дорадянський час (до 1939 p.), близько 80% автентичних експонатів Підгорецького замку нині зберігаються у музейних фондах м. Львова).

­ Музей оборонної архітектури "П'ятничанська вежа" у П'ятничанах Жидачівського району. Включає в себе оборонну вежу-донжон початку XIV ст. та середньовічний оборонний двір з надбрамною кам'яною вежею середини XV ст.

­ Меморіальний музей-садиба М. Шашкевича у Підлиссі Золочівського району.

Національний музей у Львові (рис. 4.41). Один із найзначніших музеїв України, фонди якого нараховують понад 130 тис. предметів. Колекція закладена у 1905 р. як приватна фундація Митрополита Андрея Шептицького під назвою "Церковний музей". 13 грудня 1913 р. відбулося відкриття Національного музею – урочистим актом колишній "Церковний музей" передано в дар українському народові. Діяльність музею розвивалася при активній участі української громади.

У будинку на просп. Свободи, 20, побудованому у 1904 р. в стилі неоренесансу за проектом Л. Марконі, розташовані експозиції давнього українського мистецтва та мистецтва XIX – початку XX ст. Палітру розвитку сучасного українського образотворчого та народного мистецтва відображають експозиції у приміщенні на вул. Драгоманова, 42, збудованому архітектором В. Раушем у 1897 р. і закупленому в 1911 р. митрополитом А. Шептицьким для Національного музею.

Важливою складовою експозиційних фондів Національного музею є збірка народної сакральної скульптури, яка не має собі рівних за кількістю і художньою вартістю. Водночас у фондах музею зберігаються шедеври митців європейського значення – Пінзеля, Полейовського, Філевича та ін., діє виставка "Скульптура епохи бароко і рококо на теренах Західної України". Дуже вартісною у колекціях музею є добірка української народної та професійної гравюри XVII – XVIII ст. (близько 1 тис. одиниць). Особливої уваги також заслуговує збірка рукописів та стародруків. Тут представлені краківські видання Швайпольта Фіоля (1491 –1495 pp.), празькі та віденські стародруки, майже всі видання українського першодрукаря Івана Федорова, видання Ставропігійського братства, Києво-Печерської лаври. Серед найдавніших – особливо вартісні пергаментові рукописи XI –XV ст. (Бучацьке Євангеліє XIII ст. та ін.).

Фасад Національного музею

Рис. 4.41. Фасад Національного музею

Національний музей у Львові має чотири філіали – художньо-меморіальні музеї Олекси Новаківського, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, Івана Труша. Крім філіалів у Львові, Національний музей має філіали в області: Музей-садиба Устияновичів (с. Вовків, Пустомитівський район), Музей "Бойківщина" та Музей Леся Курбаса (Самбір), Музей "Сокальщина" (Червоноград), Музей М. Біласа (Трускавець).

Археологічний музей Інституту українознавства НАН України (вул. В. Винниченка, 24) розташований у будинку НТШ. У шести залах музею експонується близько 3 тис. експонатів. Експозиція створена за історико-хронологічним принципом і художньо-реконструктивним методом. Кожен зал музею присвячений окремій археологічній добі в історії України. Особливої уваги заслуговують наукові реконструкції палеолітичного та трипільського житла, а також знахідки з розкопок літописних міст княжої доби Галича, Звенигорода, Львова, Володимира, Пересопниці, Белза.

Музей етнографії та художнього промислу. Один з найбільш спеціалізованих етнографічних музеїв Європи і одна з найбагатших художніх скарбниць декоративно-ужиткового мистецтва України. У його фондах зберігається близько 83 тис. пам'яток традиційно-побутової культури, народного мистецтва українців та унікальні зразки художніх промислів багатьох народів світу.

Історія музею бере свій початок у 1874 p., коли у Львові був створений Міський промисловий музей. Сьогодні музей розміщений у двох будинках. Домінуюче місце серед етнографічних збірок займає колекція народного одягу, тканин, знарядь праці, художніх виробів з дерева, гуцульських дерев'яних ікон, народної та сучасної кераміки тощо.

Музей володіє найбільшою і найповнішою у світі колекцією українських писанок, яка нараховує понад 13 тис. одиниць. Унікальними є музейні колекції (збірки) художнього металу, меблів, годинників, дорогоцінних речей тощо. Музейна колекція годинників є найбагатшою й найціннішою в Україні.

Крім механічних, у збірці є і сонячні годинники (найдавніший датовано 1584 р.)

Музей проводить активну науково-експозиційну діяльність, що знаходить відображення у втіленні спільних міжнародних проектів з музеями, приватними галереями та особами Польщі, Австрії, Ізраїлю, Канади, США, Фінляндії тощо.

Державний природознавчий музей НАН України у Львові – це один з найстаріших і найбагатших за науковими природничими фондами серед музеїв Європи. Його засновник – граф Володимир Дєдушицький (1825 –1899 pp.) – відомий зоолог, етнограф та археолог. У будинку музею знаходиться найстаріший у Європі механічний ліфт, виготовлений у Відні в середині XIX ст. 1970 р. вважається часом офіційного заснування музею. Основу музею становлять його фонди, які налічують близько 500 тис. музейних предметів. Тут зберігаються колекції та окремі пам'ятки природи світового значення.

Наукова бібліотека музею налічує близько 70 тис. томів природничої тематики, починаючи з XVI ст.

Музей народної архітектури та побуту (вул. Чернеча гора, 1) розмістився на площі 50 га Шевченківського гаю і є одним з найбільших скансенів Європи (заснований у 1966 p.). Музей займає 60 га "кайзерського лісу" – Кайзервальду, котрий отримав цю назву після відвідин Львова кайзером (імператором) Австро-Угорської імперії в 1780 р. В музеї просто неба експонуються найхарактерніші зразки будівництва різних етнографічних зон Західної України (Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Поділля, Полісся, Волині і Закарпаття), в тому числі шість храмів, житлові будівлі, господарсько-виробничі споруди. Загалом на території музею за етнографічним принципом розміщено 124 пам'ятки народної дерев'яної архітектури. Серед них – хати карпатських горян, найстаріші з яких зрубано в 1749, 1792, 1812 pp., а також господарські споруди – вітряки, водяний млин, сукновальня, тартак, кузні. Особливою гордістю музею є шість дерев'яних храмів, що репрезентують народні школи сакрального зодчества Бойківщини, Гуцульщини і Буковини. Всі будівлі було перенесено і відтворено в оригінальному вигляді. Вони органічно вписались в ландшафт, близький до природи етнографічних зон, з яких вони походять.

У житлових будинках розміщені типові зразки домашнього оздоблення, одягу, сільськогосподарських і ремісничих інструментів, транспортних засобів, за принципом ансамблевої музеєфікації відтворено колоритну атмосферу й реальні умови життя українських селян XVIII – початку XX століть.

Загалом у фондах музею зосереджено понад 20 тис. предметів побуту і творів народного мистецтва. Наприклад, одна лише збірка стародруків налічує 122 експонати.

Із усіх експонатів музею найбільше приваблює велична церква св. Миколая 1763 р. з с. Кривки на Турківщині. Церква має три верхи, увінчані маківками, кожний – з чотирма заломами. На західному фасаді влаштовано ґанок із чотирма фігурними колонами. Завдяки численним заломам створюється каскад горизонтальних членувань, котрі надають споруді мальовничого вигляду. Пам'ятник є шедевром теслярського мистецтва майстрів бойківської школи української дерев'яної народної архітектури.

Львівський музей історії релігії (пл. Музейна, 1) – це найбільший музей України, експозиція якого присвячена пам'яткам сакрального мистецтва різних епох, народів, культур і вірувань планети. У фондах музею зберігається понад 100 тис. предметів, зокрема, сакральні предмети Трипільської культури, стародавніх вірувань Єгипетського царства, Греції і Римської імперії, Візантії, велика збірка ікон XVI –XX ст. (близько 1000), сакральна скульптура, надгробки, велика колекція стародруків XVI –XVII ст. (у т. ч. Острозька Біблія 1581 р. Івана Федорова та "Требник Петра Могили"), єдиний у світі мавзолей Top XV –XVIII ст. (понад 400 одиниць) та багато іншого.

Експозиція музею складається з таких розділів: "Релігії стародавнього світу та неорелігії", "Юдаїзм", "Походження християнства", "Православ'я в Україні", "Католицизм", "Українська греко-католицька церква", "Протестантизм", "Іслам", "Буддизм".

Музей представляє собою вагому науково-дослідну установу. Він має спеціалізовану бібліотеку релігієзнавчого профілю. Серед 50 тис. примірників представлені, зокрема, праці вчених-теологів Київської, Львівської, Санкт-Петербурзької та Московської духовних академій, трактати католицьких інституцій Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Польщі, збірка релігійних видань мусульман Кримського ханства, повне зібрання творів видавництва Українського католицького університету в м. Римі.

Музей-аптека "Під Чорним орлом" (вул. Друкарська, 2) розташований у приміщенні найдавнішої з існуючих у Львові аптек, що працює з 1735 р. (рис. 4.42). Цей музей нараховує понад 8 тис. експонатів. До наших днів тут зберігся старовинний інтер'єр торгового залу аптеки, поліхромні розписи стелі, виконані на початку XIX ст. віденськими майстрами й символізують чотири складові елементи всесвіту: вогонь, воду, землю і повітря. У музеї зібрана унікальна колекція кам'яного, порцелянового, фаянсового, дерев'яного, скляного аптечного посуду, ступ та ваг, зібрані ручні таблеткові машини, преси для приготування лікувальних порошків, сушильні шафи, керколятори, старовинні рецептурні журнали та медичні книги. Чимало експонатів присвячено розвитку фармації в Україні. Бібліотека зберігає понад тисячу старовинних медичних книг та понад 2 тис. періодичної фармацевтичної літератури. Окремими відділами музею є під- вали-пивниці з експозицією розвитку львівських винокурів та пивоварів, а також алхімічна лабораторія.

Музей барокової скульптури І. Пінзеля знайомить із унікальними творами видатного скульптора епохи бароко (XVIII ст.), який плідно співпрацював з усесвітньо відомим архітектором Б. Меретином і перебував під особистим заступництвом графа М. Потоцького. Коштовні скульптури І. Пінзеля у XVIII – першій половині XX ст. прикрашали церкви та палаци Галичини і Поділля. Його найвищим досягненням вважаються скульптури, встановлені на фасаді собору св. Юра у Львові: кінна статуя Юрія-Змієборця і дві монументальні фігури отців східної Церкви – св. Лева та св. Афанасія.

Один з експозиційних "куточків" Музею-аптеки "Під Чорним орлом"

Рис. 4.42. Один з експозиційних "куточків" Музею-аптеки "Під Чорним орлом"

Музей меблів та порцеляни розташований в одному з будинків площі Ринок – колишньому палаці Любомирських, спорудженому 1763 р. Музей представляє українські та європейські меблі, вироби з текстилю, металу, порцеляни, фаянсу, кераміки великої мистецької та історичної цінності з епохи Ренесансу до XX століття.

Зоологічний музей Львівського національного університету імені /. Франка заснований у XIX ст. і входить сьогодні У число десяти кращих університетських музеїв Європи. У ньому представлено фауну всіх континентів. Серед 35 тис.

експонатів – близько 24 тис. комах, 10 тис. хребетних, 1 тис. молюсків. Особливий інтерес представляють колекції метеликів і жуків, райських птахів і колібрі, сумчастих тварин. Унікальними експонатами є скелет морської корови з острова Беренга, роги тура з частиною черепа.

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського розміщений у віллі, в якій визнаний вчений-історик, голова Української Центральної Ради, перший президент Української Народної Республіки мешкав з родиною у 1902 –1914 pp.

У шести експозиційних залах висвітлюються майже всі етапи життя та подвижницької праці видатного історика й політичного діяча. Особливий акцент зроблено на львівському періоді діяльності М. Грушевського (1894 –1914 pp.), коли повною мірою розкрився великий науковий талант М. Грушевського як вченого, керівника українських наукових інституцій та видань ("Записок Наукового товариства ім. Т. Шевченка", "Літературно-Наукового Вістника", "Українсько-Руської Видавничої Спілки" тощо), історика-дослідника, літературознавця, професора Львівського університету.

У меморіальних інтер'єрах музею представлені: оригінали видань Михайла Грушевського, його світлини, особисті речі, листи й документи вченого, періодика, добірка автентичних документів; фото його дружини – Марії Сильвестрівни, її книжки, переклади, статті, епістолярія; фотографії та рукописи доньки Катерини – талановитої вченої-дослідниці; речі побуту, меблі; особисті речі, фото і матеріали родини Грушевських; художні полотна; видання, стародруки, періодика 1900 –1940-х років; першовидання класиків української літератури, сучасників Михайла Грушевського; добірка автентичних матеріалів Першої світової війни, періоду української революції та Центральної Ради.

У меморіальному музеї першого президента України Михайла Грушевського проведено цілий комплекс ремонтно-реставраційних робіт та відновлено віллу М. Грушевського, внутрішні інтер'єри приміщень будинку. Учасники шостого саміту, який відбувся 1999 р. у Львові, – дев'ять президентів Центральної та Східної Європи – заклали президентський сад на меморіальній території музею.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької (вул. С. Крушельницької, 23). Розпочав свою діяльність у 1991 р. Історія Львова тісно пов'язана з іменами видатних діячів музичної культури – композиторів, музикантів, співаків. Серед цих імен належне місце посідає славетна українська оперна співачка Соломія Крушельницька (1873 –1952 pp.), яка в музичному світі кінця XIX – першої чверті XX ст. була символом неперевершеності і досконалості. її дуже красиве лірико-драматичне сопрано майже в три октави – унікальне явище в історії оперного мистецтва. Творча доля Соломії Крушельницької склалася так, що виступала вона у різних країнах світу, співала на найпрестижніших оперних сценах. У фондах музею відтворено мистецькі інтер'єри початку XX ст., фонди налічують 15 тис. експонатів, у т. ч. колекція з 5 тис. грамофонних платівок із записами голосів легендарних співаків Карузо, Баттістіні, Шаляпіна тощо. Розміщено музей на другому поверсі будинку, який колись належав співачці.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка (вул. І. Франка, 150 –152). Музей розташований у власному будинку письменника, збудованому 1902 р. Іван Франко (1856 –1916 pp.) належить до найвизначніших українських діячів культури другої половини XIX – початку XX ст. Письменник, перекладач (знав 14 іноземних мов), учений, видавець, громадсько-політичний діяч, людина енциклопедичних знань і титанічної працездатності. У Львові минуло 40 років життя І. Франка. У власному будинку він прожив останніх 14 років. У ньому він і помер 28 травня 1916 р. Після смерті І. Франка у цьому будинку мешкали його дружина та сини Тарас і Петро зі своїми сім'ями. Завдяки старанням і виходячи з пропозиції львівських письменників, 10 жовтня 1920 р. в будинку відкрито літературно-меморіальний музей. Фонди музею нараховують 26 тис. предметів. Найціннішим є меморіальний музейний фонд, до якого входять особисті речі

І. Франка та його родини, рукописи письменника, першовидання його творів з автографами, оригінальні фотографії.

Музей-заповідник "Личаківський цвинтар" репрезентує монументальне мистецтво XVIII –XX ст. Це одне з найцінніших у Європі зібрань високомистецьких некропольних скульптур (рис. 4.43). Відкриття кладовища відбулося у 1786 р. Тривалий час кладовище було місцем поховання заможних міщан, вищого духовенства, міських урядовців Львова і Галичини. На їхніх могилах зводилися пишні надгробки, споруджувалися склепи-гробівці, каплиці-усипальні. Більшість із них добре збереглася і становить неабияку мистецьку цінність. Прикрашає кладовище двоє парадних воріт у неоготичному стилі (1875 p.).

Надгробок Браєрів-Тренклів-Вейглів. Личаківський цвинтар у Львові

Рис. 4.43. Надгробок Браєрів-Тренклів-Вейглів. Личаківський цвинтар у Львові

Личаківський цвинтар-заповідник займає територію завбільшки 40 га і розбитий на 86 полів. Охоплює 3,5 тис. надгробних пам'ятників та композицій роботи відомих скульпторів та архітекторів з усієї Європи. На ньому поховані М. Шашкевич, І. Франко, М. Яцків, Я. Опільська, А. Петрушевич, В. Шухевич, О. Новаківський, І. Трупі, А. Лотоцький, Г. Тютюнник, М. Павлик, оперна співачка С. Крушельницька, В. Івасюк, Р. Братунь, композитори С. Людкевич, А. Кос-Анатольський та ін.

На Личаківському цвинтарі також є багато меморіалів, військових поховань і братніх могил: меморіали учасників польських повстань 1830 –1831 pp. і 1863 –1864 pp.; братня могила учасників барикадних боїв у Львові 1902 p.; меморіал поляків – учасників українсько-польської війни 1918 –1919 pp.; пам'ятник в'язням австрійського концтабору Талергоф, 1914 –1918 pp.; братня могила жертв терору НКВС 1941 p.; військовий меморіал, де поховані воїни і партизани, які загинули у боях за визволення Львова 1944 р. У 1991 р. до складу заповідника включено військове кладовище героїв Другої світової війни "Пагорб Слави".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

МУЗЕЇ В ІСТОРИЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ
Музеї-заповідники.
МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.
Забруднення атмосферного повітря (на прикладі Львівської області)
Функціонування Львівського монетного двору у другій половині XIV — на початку XV ст.
Методичні засади оцінки економічної безпеки малого підприємництва регіону (на прикладі Львівської області)
Специфікація розвитку філософії історії з переходом історичного пізнання на науково-теоретичний рівень
Львівська промислова агломерація
Краєзнавчі музеї.
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси