Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Планування аудиту ефективностіДержавний аудит ефективності діяльностіДержавний аудит ефективності діяльності підприємств, організацій,...Методика проведення органами контрольно-ревізійної служби аудиту..."Планування в аудиті"Сутність організації аудиту ефективності діяльностіМета, основні завдання та методи аудиту ефективностіАудит ефективності маркетингової діяльностіАудит ефективностіПроведення аудиту ефективності діяльності
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Державний аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Планування аудиту ефективності діяльності

Здійснення аудиту ефективності діяльності передбачає правильну постановку цілей і задач аудиту, визначення об'єктів та предмета аудиту, аналіз законодавчої та правової нормативної бази. Всі ці елементи повинні бути взаємопов'язані і здійснюватись у певній логічній послідовності. Досягається це шляхом науково обґрунтованого планування діяльності Рахункової палати загалом і кожного конкретного контрольного заходу зокрема.

Планування поділять на два основні типи:

1) стратегічне планування й вибір тем;

2) планування індивідуальних аудитів.

Стратегічне планування є процесом визначення напрямів та цілей, а також найкращих шляхів їх досягнення.

Воно здійснюється з урахуванням виду діяльності аудиторської установи та очікувань зацікавлених осіб. Крім того, стратегічне планування безпосередньо залежить від можливостей аудиторської установи, зокрема доступних ресурсів для його реалізації.

Одним з важливих складників етапу планування аудиту ефективності діяльності є аналіз ризиків. Цей взаємозв'язок можна показати у вигляді такої схеми:

І етап - розуміння підконтрольної організації й основна її характеристика;

II етап - визначення ризиків та суттєвості; ІП етап - формулювання цілей аудиту;

IV етап - визначення очікуваної корисності/вигідності проведення аудиту;

V етап - визначення критеріїв аудиту та деталізація питань.

Ризик е характеристикою можливих помилок, втрат і несприятливих впливів, а в контексті аудиту ефективності діяльності він означає можливість того, що програму/проект підконтрольної організації не буде реалізовано економічно ефективно та результативно.

Розуміння ризиків допомагає визначити напрями і цілі аудиту, встановити найважливіші критерії для його проведення, а також обрати належні методи вибірки.

Вирізняють два типи ризиків:

1) невід'ємні ризики (запровадження нових технологій, складність законодавства, динамічні зміни у нормативно-правових актах і правилах тощо);

2) ризики середовища (багаторівневість у системі виконання і звітування; відсутність, складність або непрозорість взаємовідносин підзвітності/відповідальності).

Під час аналізу та оцінювання ризиків аудиторам необхідно відповісти на запитання: що може відбуватися не так, як заплановано? Яка ймовірність цього? Які наслідки цього? Чи можна мінімізувати або контролювати ризик?

Оцінка суттєвості ризику характеризується його інтенсивністю та можливими впливами і вимірюється за шкалою - низька, середня або висока (табл. 11.1)1.

Вибір тем/предметів для аудиту враховує оцінку ризиків і є продуктом стратегічного планування. Вони повинні логічно випливати з процесу, а не з власного судження аудитора, тому теми мають обиратися за певними правилами.

Теми обираються на основі проблем і наслідків. Основними параметрами при цьому є: значимість, суттєвість ризиків, зрозумілість питання, результати попередніх аудитів, результати оцінок впливів, можливість проведення аудиту, масштаб тощо.

Таблиця 11.1. Форма узагальнення результатів аналізу ризиків в аудиті ефективності діяльності

№ з/п

Вид діяльності

Ризик

Суттєвість ризику (низька, середня, висока)

1

2

3

4

Ознаками для вибору певної теми можуть бути: непрофесійне виконання; низька результативність діяльності при високих витратах; затримки; черги; невдоволення клієнтів; ознаки неналежної етики та культури в управлінні тощо.

Аудиторська група (а в деяких випадках і за участю представника підконтрольної організації) обговорює та погоджує напрями аудиту. Першим завданням для них є формулювання запитань, на які необхідно отримати відповідь під час певної фази виконання аудиту.

До обраної комплексної та складної теми застосовують метод, який має назву "аналіз запитань" (issue analysis). Як правило, розрізняють дескриптивні, нормативні та результативні запитання.

Дескриптивні запитання ставлять, щоб отримати дані описового характеру про процеси, умови, погляди тощо. Типовими є такі: Скільки фермерів беруть участь у програмі зрошування? Яким чином обиралися ці фермери?

Якщо мають намір порівняти поточну ситуацію зі специфічними цілями, завданнями, показниками, то ставлять нормативні запитання, наприклад такі. Чи було досягнуто мети щодо зрошування 100 тис. га земель? Чи було виконано завдання зі зрошування 5 млн га земель?

Результативні запитання ставлять тоді, коли мають намір визначити, що змінилося в результаті втручання, наприклад такі. Чи було підвищено урожайність в результаті зрівняння земель? Чи були збільшені доходи фермерів за підсумками реалізації проекту? Які інші впливи (позитивні або негативні) спостерігаються після реалізації проекту?

З метою реалізації цілей фази планування запитання формулюється так, щоб відповідь на нього була однозначною: "так" або "ні". Це дає змогу аудитору довести або відкинути припущення щодо певної проблеми.

Суть цього методу полягає в тому, що спочатку формулюють цілі аудиту щодо кожної підтеми, потім до кожної такої цілі ставлять головні запитання, після чого до них - підпитання, і, нарешті, за необхідності формулюють підпідпитання, обов'язково дотримуючись при цьому принципу однозначної відповіді.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси