Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
ПриватизаціяЗлочини проти порядку приватизаціїПравові засади приватизації державного та комунального майнаПравові засади реформування земельних та майнових відносинПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВОсобливості приватизації в АПКОб'єкти приватизаціїСуб'єкти приватизаціїСпособи приватизаціїПриватизація квартири
 
Головна arrow Право arrow Правознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Приватизація землі

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України). Одним зі способів набуття права приватної власності на землю є її приватизація. Відповідно до норм Земельного кодексу України громадяни України (статті 25, 32 - 42) мають право на одержання у власність земельних ділянок для:

- ведення селянського (фермерського) господарства;

- ведення особистого підсобного господарства;

- будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);

- садівництва;

- дачного і гаражного будівництва.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі;

а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій здійснюється працівниками цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерами з числа таких працівників. Кожному з суб'єктів, які приватизують названі земельні ділянки, визначаються їхні земельні частки (паї). Рішення про це приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень, за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі таким суб'єктам у приватну власність передаються безоплатно. Площа земель, що приватизується, становить різницю між загальною площею земель, що перебували в постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються в державній чи комунальній власності лісовий, водний, резервний фонди). За бажанням особи, що приватизує ділянку, земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості). При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які перебували в постійному користуванні державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, за винятком земель, що залишаються у державній і комунальній власності. Загальний розмір обчисленої для приватизації площі сільськогосподарських угідь поділяється на кількість працівників цих підприємств і пенсіонерів з їхнього числа. Вартість і розміри земельних часток (паїв) працівників і пенсіонерів в умовних кадастрових гектарах є рівними.

У власність громадян сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, що створені колишніми працівниками державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, можуть бути передані внутрішньогосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди, водойми та інші землі. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування в процесі приватизації можуть створювати резервний фонд земель за погодженням його місця розташування із працівниками (пенсіонерами) цих підприємств, установ і організацій у розмірі до 15 відсотків площі всіх сільськогосподарських угідь, які були в постійному користуванні відповідних підприємств, установ і організацій. Такий фонд перебуває в державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Членам фермерських господарств (громадянам України) можуть передаватися безоплатно в приватну власність надані їм у користування земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. На громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай) це правило не поширюється.

Колишнім власникам землі (їх спадкоємцям) або землекористувачам земельні ділянки не повертаються. За їх бажанням їм може бути передано у власність або надано в користування інші земельні ділянки на загальних підставах. Іноземним громадянам (підданим) та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній у цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 га;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, у селищах - не більше 0,15 га, у містах - не більше 0,10 га;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10га;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено в разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

На період до 1 січня 2010 р. громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування земельних ділянок за законом.

Забороняється передача в приватну власність земельних ділянок на територіях зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Передача громадянам України безоплатно в приватну власність земельних ділянок провадиться один раз по кожному виду- використання, про що обов'язково робиться відмітка в паспорті або документі, який його замінює. Громадяни України мають право продавати або іншими способами відчужувати земельні ділянки без зміни їхнього цільового призначення.

Договір купівлі-продажу або інші способи відчужування земельної ділянки посвідчуються в нотаріальному порядку та реєструються в сільській, селищній, міській раді, на території якої розташована земельна ділянка.

Продаж земельної ділянки провадиться за ціною, встановленою угодою сторін, але ця ціна не може бути меншою за нормативну ціну землі. Ціна земельної ділянки за договором купівлі-продажу е підставою для сплати державного мита, а також для розрахунків при заставі земельної ділянки.

Відповідно до Земельного кодексу України право на землю мають і приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації. Вони можуть набувати у власність землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва можуть передаватися у власність громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах визначених норм. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Вони також Можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність об'єднанню власників. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Земельним кодексом України встановлюється певний порядок приватизації земельних ділянок. Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. При цьому рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається в місячний строк на підставі технічних матеріалів і документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни — працівники державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, а також пенсіонери з їхнього числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ і організацій, звертаються із клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам і організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам (пенсіонерам) державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій провалиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, установленому законом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Уразі відмови органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

Приватизація
Злочини проти порядку приватизації
Правові засади приватизації державного та комунального майна
Правові засади реформування земельних та майнових відносин
ПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Особливості приватизації в АПК
Об'єкти приватизації
Суб'єкти приватизації
Способи приватизації
Приватизація квартири
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси