Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Моделі управління інноваційним потенціалом комерційного банкуОрганізаційний механізм управління інноваційним потенціалом...Капітал комерційного банку, його склад та структураДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВПоходження та розвиток комерційних банківКОМЕРЦІЙНІ БАНКИКОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ТА ЇХ ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇДіяльність комерційного банку на ринку цінних паперівІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківський маркетинг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інноваційний потенціал комерційного банку

У сучасних умовах інноваційне управління є одним з напрямків стратегічного управління, здійснюваного на вищому рівні банку. Його метою є визначення основних напрямків технологічної та економічної діяльності банку у таких сферах: розробка і впровадження нових продуктів і послуг, технологій; удосконалення існуючих елементів продуктового портфеля і технологій, подальший розвиток традиційних продуктів і послуг; елімінування застарілих елементів продуктового портфеля; створення досконалої системи менеджменту, фінансово-економічного механізму.

Інноваційне управління забезпечує ефективне використання інновацій для розвитку і стійкості комерційного банку у динамічному ринковому середовищі. Здійснення інноваційного управління загалом містить: розробку планів і програм інноваційної діяльності; спостереження за ходом розробки інновації і її впровадженням; адаптування інноваційних програм і проектів; координацію інноваційної діяльності виконавчих підрозділів; забезпечення інвестиціями інноваційних програм і проектів; забезпечення програм кваліфікованим персоналом; створення тимчасових творчих цільових груп для вирішення інноваційних проблем (від ідеї до її впровадження на комерційній основі) [65; 66; 67; 70; 71].

Під інноваціями розуміється прибуткове використання нових технологій, видів продуктів і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень технологічного, фінансового, комерційного характеру. Інновації розглядають в таких аспектах:

- інновації є результатом реалізації науково-технологічних розробок;

- інновації є засобом диференціації продуктів і послуг, засобом підвищення якості;

- інновації дають можливість ефективно використовувати ресурси, мінімізувати витрати;

- інновації сприяють адаптації діяльності комерційного банку до мінливої ринкової кон'юнктури [64; 71].

Потенціал (від лат. рotentia - сила, міць) - це засоби, запаси, джерела, що в наявності і можуть бути використані, приведені в дію для досягнення певної мети, виконання плану, розв'язання завдань реалізації можливостей будь-якої системи у певній галузі.

Необхідно чітко розмежовувати категорії "ресурси" та "потенціал", оскільки при їхньому повному ототожненні звужується сутність категорії "потенціал". Категорія "потенціал", крім наявних ресурсів, відображає здатність працівника, колективу, суб'єктів господарювання, суспільства загалом до ефективного використання ресурсів.

Сутність категорії "інноваційний потенціал" полягає в такому:

- інноваційний потенціал - це одна з трьох складових інноваційного простору, яка містить особисті й ділові якості керівників, професійну й економічну підготовку, професійні досягнення (авторські посвідчення, винаходи), матеріально-технічне і фінансове забезпечення, визначається набором здійснюваних нововведень;

- інноваційний потенціал - сукупність різних видів ресурсів, у т. ч. матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності;

- інноваційний потенціал містить невикористані, приховані можливості накопичених ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб'єктів;

- інноваційний потенціал є категорією особливого змісту, що містить не лише інноваційні ресурси й механізм їх використання в організаційно-господарській системі, а й активність інноваційних процесів у регіональній економіці.

Суб'єктами управління інноваційним потенціалом є державні органи влади та вищий менеджмент банку. До об'єктів управління інноваційним потенціалом банку слід віднести: технологічні, організаційні, економічні, інформаційні та соціальні інновації.

До групи технологічних інновацій належать інновації в існуючих методах банківського обслуговування, продуктові інновації. Організаційні інновації є організаційним удосконаленням діяльності банку як цілісної системи, а також окремих структурних підрозділів (удосконалення організаційної структури і системи управління) з метою одержання відповідних економічних результатів. Економічні інновації мають прояв у підвищенні ефективності фінансово-економічної діяльності банку. Наприклад, система оплати праці, яка забезпечує мотивацію всіх груп працівників, зростання продуктивності праці, раціоналізує структуру зайнятості. Інформаційні інновації є удосконаленням засобів отримання, обробки та систематизації інформації стосовно навколишнього середовища, технологічних, операційних процесів банку. Соціальні інновації відбиті, насамперед, у невиробничій діяльності банку (соціально-побутові умови персоналу, умови безпеки і гігієни праці) [69; 70; 71].

Інноваційний потенціал комерційного банку - це стратегічна здатність банку до реалізації невикористаних можливостей інноваційних ресурсів.

Інноваційні ресурси - це технологічні, інтелектуальні та інформаційні ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності банку.

Стратегічна здатність банку до використання інноваційного потенціалу реалізується через комплекс організаційно-управлінських заходів, спрямованих на створення інноваційних програм і проектів шляхом координації технологічних, економічних та організаційних складових його діяльності.

Ефективність використання інноваційного потенціалу комерційного банку передбачає оцінку передумов розробки інноваційних програм, розробку інноваційних пропозицій, планування цільових інноваційних програм, вибір засобів їх фінансування, механізму реалізації та аналіз ефективності впровадження.

Механізм управління інноваційним потенціалом банку має такі складові: розробка планів і програм інноваційної діяльності; спостереження за ходом розробки інновації і її впровадженням; розгляд проектів розробки інновації; координація інноваційної діяльності у виконавчих підрозділах; забезпечення фінансовими і матеріально-технічними ресурсами; забезпечення розробки інновації кваліфікованими кадрами; створення тимчасових цільових груп для комплексного вирішення інноваційних проблем - від мети до впровадження інновації.

Таким чином, управління інноваційним потенціалом є систематичною, динамічною, плановою і комплексною діяльністю щодо забезпечення стратегічної життєздатності банку шляхом пошуку нових рішень щодо продуктового портфеля, ринкового позиціювання, методів роботи, організаційної структури тощо. Концептуальна схема процесу управління інноваційним потенціалом комерційного банку наведена на рис. 6.2.

Комплексність управління інноваційним потенціалом передбачає визначення основних напрямків стратегії розвитку на основі інтеграції продуктової, технологічної та організаційно-економічної складових діяльності комерційного банку.

Концептуальна схема процесу управління інноваційним потенціалом комерційного банку

Рис. 6.2. Концептуальна схема процесу управління інноваційним потенціалом комерційного банку

Вибір і обґрунтування інноваційної альтернативи здійснюється за результатами систематичного і динамічного аналізу ринкового попиту на інноваційні продукти і послуги, структурних змін технологічного процесу, особливостей розробки нових продуктів і послуг з урахуванням визначених напрямків стратегічного розвитку банку. Організація реалізації інноваційних програм і проектів базується на принципах плановості діяльності всіх структурних підрозділів банку. Результати виконання інноваційних програм і проектів аналізуються і оцінюються на предмет досягнення поставлених цілей управління інноваційним потенціалом банку з метою розробки коригуючих заходів в разі відхилення отриманих результатів від запланованих.

Інноваційна діяльність є органічною частиною маркетингової діяльності банку, особливо це стосується розробки та реалізації нових продуктів і послуг. Між вивченням потреб і розробкою інноваційних продуктів і послуг існує зворотний зв'язок, що дозволяє в процесі розробки інновації максимально враховувати вимоги клієнтів і коригувати відповідно до них якісні та економічні показники нових продуктів і послуг.

Головним в управлінні інноваційним потенціалом комерційного банку є формулювання основної мети розробки інновації, визначення терміну її реалізації, оцінка результатів у вигляді досягнення конкретних практичних цілей, скорочення термінів впровадження нових продуктів і послуг. Чітка політика в галузі управління інноваційним потенціалом задає напрямок збору інформації і вироблення пропозицій, що призводить до пошуку можливостей і створює мотивацію для груп розроблювачів. Ефективність управління реалізацією обраної стратегії розвитку комерційного банку визначається такими складовими інноваційного потенціалу: плануванням, фінансуванням, реалізацією інновацій та аналізом ефективності реалізації інновацій.

Планування інновацій передбачає проектування нових або модифікованих продуктів і послуг на підставі змодельованих показників конкурентоспроможності та здійснення організаційно-технологічної підготовки.

Управління фінансуванням інновацій містить вибір засобів фінансування та оцінку ризиків впровадження. Реалізація інновацій передбачає організацію технологічного процесу та проектування логістичних аспектів діяльності банку. Заключним етапом управління інноваційним потенціалом повинен стати аналіз ефективності реалізації інновацій на підставі використання економі-ко-математичних методів.

Вихідним елементом управління інноваційним потенціалом є обґрунтування стратегії подальшого розвитку банку. При цьому слід враховувати взаємозв'язок стратегічних цілей, їх погодженість у часі та підпорядкованість.

Ціль управління інноваційним потенціалом комерційного банку - це забезпечення його стратегічної життєздатності на основі ефективного використання інноваційних ресурсів. Визначена ціль окреслює відповідні завдання управління інноваційним потенціалом банку, а саме: формулювання стратегій управління інноваційним потенціалом; узгодження основних напрямків стратегії управління інноваційним потенціалом із наявним потенціалом інноваційних ресурсів; розробка організаційної структури та інформаційної системи управління інноваційним потенціалом банку; моделювання показників конкурентоспроможності продуктів і послуг; компенсація дефіциту інноваційних ресурсів банку; підвищення інноваційної активності банку.

Функціями управління інноваційним потенціалом банку є: оцінка потенціалу інноваційних ресурсів - інтелектуальних, технологічних, інформаційних; розробка інноваційних програм і проектів; планування інновацій - проектування продуктового ряду, організаційно-технологічна підготовка; фінансування інновацій - вибір засобів фінансування та оцінка їх ефективності; реалізація інновацій - організація банківського обслуговування; оцінка ефективності реалізації інноваційних програм і проектів.

Механізми управління інноваційним потенціалом банку, а саме: механізм планування, фінансування та реалізації інноваційних програм і проектів; механізм визначення цільових ринків; механізм використання інноваційного потенціалу банку, - забезпечують прибуток за кожним етапом реалізації інноваційних програм і проектів.

Таким чином, реалізація концепції управління інноваційним потенціалом забезпечує зростання ефективності управління комерційним банком за рахунок одержання прибутку за кожним етапом реалізації інноваційних програм і проектів (рис. 6.3).

Логічний взаємозв'язок елементів управління інноваційним потенціалом комерційного банку, з урахуванням факторів впливу на макрорівні та мікрорівні, поданий на рис. 6.4.

При розробці інноваційних програм і проектів банку слід проводити ретельний контроль за правильністю розрахунків і реальністю прогнозів обсягів продажу. Такий прогноз має ґрунтуватися на аналізі макроекономічного стану, змін кон'юнктури ринку банківських продуктів і послуг, маркетингових досліджень, що потребує створення відповідних баз даних.

Із метою визначення пріоритетних напрямків технологічного розвитку банку необхідно проводити оцінку внутрішньої структури науково-технічного прогресу і його складових - наукових досліджень, інновацій у банківській сфері на всіх етапах створення і реалізації нових видів продуктів і послуг. Методи управління інноваційним потенціалом повинні сприяти активізації інноваційної діяльності комерційного банку, стимулювати інноваційну активність топ-менеджменту.

Концепція управління інноваційним потенціалом комерційного банку

Взаємозв'язок елементів управління інноваційним потенціалом комерційного банку

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси