Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті

 
Головна arrow БЖД arrow Охорона праці в авіації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вентилятори

Вентилятори за принципом роботи поділяються на відцентрові й осьові (рис. 6.7). Відцентрові вентилятори можуть бути однобічного всмоктування і двобічного з двома всмоктувальними отворами, правого і лівого обертання. За створюваною різницею тиску їх поділяють на групи: низького тиску - при різниці повних тисків до 1000 Па; середнього - при різниці повних тисків понад 1000 і до 3000 Па; високого — при різниці повних тисків понад 3000 і до 12000 Па.

За типом приводу вентилятори можуть бути з безпосереднім приводом від двигуна (застосовуються часто), з клинопасовою передачею, з постійним передаточним відношенням, з регульованою безступінчатою передачею (варіатори, гідравлічні і електричні муфти ковзання).

Вентилятору надається номер, який відповідає діаметру колеса (в дециметрах). Так, наприклад, вентилятор № 6 має зовнішній діаметр колеса 6 дм. Зараз, наприклад, відцентрові вентилятори промисловість випускає серіями з колесами від 200 (№ 2) до 1000 (№ 10) мм через кожні 100 мм і від 1000 до 2000 мм (№20) - через 200 мм.

Рис. 6.7. Вентилятори:

а - відцентровий; б - осьовий; 1 - електродвигун; 2 - кожух вентилятора; 3 - станина; 4 - колесо вентилятора

Конструкція вентилятора і його характеристики залежать також від складу переміщуваного середовища. Вітчизняна промисловість виробляє вентилятори:

- звичайного виконання - для переміщування неагресивних середовищ з температурою не вище 150°С, які не вміщують липких речовин. Вміст пилу та інших твердих домішок не повинен перевищувати 150 мг/м3;

- антикорозійного виконання - для переміщування агресивних середовищ;

- вибухонебезпечного виконання - для переміщування вибухонебезпечної суміші

- пилові - для переміщування повітря із вмістом пилу більше 150 мг/м3.

Вентилятори вибухонебезпечного виконання виробляють з колесами, кожухами і вхідними патрубками з алюмінію і дюралюмінію. Відрізок вала, що знаходиться в потоці, закривається алюмінієвими ковпаками і втулкою. Прохід вала крізь стінку кожуха повинен мати сальникове ущільнення.

У процесі роботи вентилятори створюють шум, рівень якого залежить не тільки від конструкції, але і від якості його обслуговування в процесі експлуатації, правильності установки і т. ін.

Будівельні норми і правила не дозволяють експлуатувати вентилятори (до № 10 включно), якщо рівень шуму під час їхньої роботи перевищує 90 дБ на відстані 1 м. При підборі вентилятора для конкретного технологічного процесу слід враховувати, що відцентрові вентилятори краще застосовувати там, де необхідно досягти високого напору (тиску).

Осьові вентилятори компактніші (їх можна встановлювати безпосередньо в повітроводах), але при рівних із відцентровими вентиляторами габаритах вони розвивають менші напори.

Типи вентиляторів визначають за аеродинамічними схемами і характеристиками: продуктивністю Q; повним тиском Р; статичним тиском Рст; споживаною потужністю Р; ККД η. Вони мають відповідати чинним стандартам. Нагрівання зовнішнього повітря, що поступає у вентиляційну установку, здійснюється за допомогою сталевих пластинчастих калориферів, які складаються зі сталевих трубок. Для збільшення поверхні нагріву на ці трубки насаджують ребра у вигляді пластин або спірально навитої стрічки.

Теплоносієм, як правило, служить пара тиском Pнадл = 0,1-0,5 МПа з температурою до 150°С, яка омиває нагріті трубки і ребра. Застосовуються також і електрокалорифери.

Повітря, витягнуте з виробничих приміщень переважно місцевими механічними вентиляційними системами, найчастіше потребує очищення. Таке повітря не тільки забруднює навколишню атмосферу, пил і гази можуть надходити разом з повітрям у відкриті вікна близько розміщених цехів та інших заводських будівель. Тому санітарним законодавством передбачено очищення забрудненого повітря до викидання його в атмосферу.

Стосовно промислових викидів підприємств авіації, то тут для очищення повітря доцільно застосовувати пилезволожувачі та фільтри. Вибір їх залежить від характеру пилу (від розміру пилинок і його властивостей: сухий, волокнистий, липкий і т. ін.), коштовності даного пилу і необхідного ступеня очищення.

Пилоосаджувальна камера (рис. 6.8) — найпростіший пристрій для сухого очищення повітря від пилу. Випадання пилових частинок в камері виникає внаслідок різкого зменшення швидкості руху повітря. Таку камеру зазвичай застосовують у вентиляційній системі для очищення кісточковим кришивом деталей літаків і двигунів у процесі підготовки їх до ремонту.

Рис. 6.8. Пилоосаджувальна камера:

а - горизонтальна з перегородкою; б - у вигляді полиць; в - лабіринтного типу

У горизонтальній камері лабіринтного типу (рис. 6.8, в) механічні домішки випадають в результаті різких змін напрямку потоку повітря, ударів пилинок об перегородки і турбулентності повітряного струменя. Завдяки такому очищенню повітря можна затримати пилинки діаметром 30-100 мкм. У зв'язку з цим зазвичай застосовують другий ступінь очищення повітря в пристроях для виловлювання пилу.

Ефективнішим і дешевшим пиловловлювачем для грубого очищення слід вважати відцентровий пиловіддільник типу "циклон" (рис. 6.9). Він являє собою циліндричну звужену донизу посудину, обладнану системою труб. Підвідна труба проходить до циліндричної частини циклону збоку по дотичній, для виходу повітря з циклону всередині по його осі розміщена осьова труба 2. Оскільки повітря надходить до циклону з великою швидкістю, виникає сильний коловий рух, в результаті чого зважені частинки пилу під дією відцентрової сили притискаються до стінок циклона, а потім опускаються в нижню конічну частину б, звідки видаляються крізь отвір, що відкривається внизу. Очищене повітря виходить назовні крізь осьову трубу .

Рис. 6.9. Відцентровий пиловіддільник:

1 - циліндрична частина корпуса; 2 - осьова труба; 3 - металевий зонт; 4 - очищене повітря; 5 — забруднене пилом повітря; 6 — частина корпуса у вигляді конуса

Крім цього, застосовують ще такі очисні пристрої, як електричні, магнітні та ультразвукові фільтри. До конструктивних елементів вентиляційних систем відносять також:

- повітроводи, які застосовуються для транспортування повітря і мають, як правило, круглу або прямокутну форму;

- вентиляційні насадки, що призначені для забезпечення раціональної організації повітрообміну;

- вогнезатримувальні клапани і пристрої, самозакривні зворотні клапани;

- дефлектори для видалення забрудненого повітря природним шляхом (рис. 6.10) і т. ін.

Перевірка, випробування і налагодження систем механічної вентиляції Безперебійна і ефективна робота вентиляційних установок на промислових підприємствах забезпечується виконанням комплексу робіт, які виконують перед прийманням закінчених будівництвом об'єктів промисловості, а також тих, що знаходяться в експлуатації: передпускові випробування і регулювання заново змонтованих установок, періодичні іспити і налагодження вентиляційних установок, що знаходяться в експлуатації, правильна організація систематичної експлуатації вентиляційних установок зі своєчасним проведенням їхнього плановопопереджувального ремонту.

Вимоги, які пред'являються до виконання цих робіт, містяться в ГОСТ 12.4.021-75. ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования. Изменения: 1988.

Передпускові випробування і регулювання заново змонтованих вентиляційних установок на промислових підприємствах проводять організації, які виконували монтажні роботи. У процесі експлуатації вентиляційних установок необхідно систематично проводити випробування і налагодження вентиля цінних систем: після закінчення монтажу і введення в експлуатацію технологічного обладнання, під час роботи якого виділяються в приміщення шкідливі речовини, і при виявленні невідповідності їхнього вмісту в повітрі робочої зони вимогам санітарних норм.

Рис. 6.10. Дефлектор:

1 — повітря, що видаляється; 2 — напрям крапель дощу; 3 - напрям вітру

Роботам з випробувань і налагодження передує попереднє обстеження установок. Несправності останніх та інші порушення, що виявлені в процесі обстеження, заносять у "Відомість дефектів", в якій обов'язково вказуються необхідні заходи щодо усунення виявлених несправностей. Після цього обстежують стан повітряного середовища в робочій зоні приміщень авіапідприємства (температуру, відносну вологість і швидкість переміщення повітряних мас, інтенсивність теплового опромінювання, вміст шкідливих газів, пари і пилу, рівень шуму, що створюється вентиляційним обладнанням), проводять випробування і налагодження вентиляційних установок, визначення необхідних повітрообмінів у приміщенні та інші роботи. Основні показники роботи вентиляційного обладнання заносять в паспорт вентиляційної установки. Форму і зміст паспорта визначають відповідні інструкції.

У процесі експлуатації для підвищення довговічності та забезпечення безперебійної роботи вентиляційних установок провадять їхні планово-попереджувальний і капітальний ремонти. До планово-попереджувального ремонту (ППР) вентиляційних установок входять планові огляди та планові поточний і середній ремонти. Визначають ППР за відповідними планами (графіками), які складає служба головного інженера (механіка) підприємства. Капітальні ремонти виконують в міру необхідності за окремими місячними завданнями, які розробляють вентиляційні бюро (на великих авіапідприємствах) або інженер (технік) з вентиляції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси