Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Архітектура інформаційних системInternet-, Extranet-, Intranet-технологіїАрхітектура Х.400-системСистема управління базою даних SQL Server 7.0Архітектура
Архітектура телеобробки данихАрхітектура баз данихСтворення сховищ даних. Технології OLAP та Data MiningТехнологія аналітичної обробки даних в реальному часі OLAP"Оперативна обстановка" - основний об'єкт інформаційно-аналітичного...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Архітектура Intranet-система

Виникнення і впровадження в широку практику високорівневих служб Всесвітньої мережі мереж - Internet (e-mail, ftp, telnet, Gopher, WWW тощо), природно, вплинуло на технологію створення корпоративних інформаційних систем і породило напрям, відомий тепер як Intranet. Інформаційна Intranet-система - це корпоративна система, в якій використовуються методи і засоби Internet (рис. 1.6).

Організація Intranet-системи з використанням засобів WWW

Рис. 1.6. Організація Intranet-системи з використанням засобів WWW

Така система може бути локальною, ізольованою від решти світу Internet, або спиратися на віртуальну корпоративну підмережу Internet. В останньому випадку особливо важливі засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу. Розрізняють кілька типів Intranet-систем: комунікаційні Intranet-системи, які призначені головним чином для зв'язку територіально віддалених підрозділів корпорації, зменшуючи потребу в численних виділених лініях зв'язку; інтегруючі Intranet-системи, що призначені для інтеграції різнорідних комунікаційних корпоративних підсистем; Intranet-системи зі спрощеною процедурою доступу для користувачів, що базується на механізмі електронного підпису.

Водночас, за наявності суттєвих переваг (простота організації, зручність використання, стандартність інтерфейсів тощо) ця схема має значні обмеження. Перш за все, в інформаційній системі відсутня прикладна обробка даних. Усе, що може користувач, це тільки переглянути інформацію, яка підтримується Web-сервером. Гіпертекстові структури при цьому важко модифікуються. Для того, щоб змінити наповнення Web-сервера, слід призупинити роботу системи, внести зміни в HTML-опнс і тільки потім продовжити нормальне функціонування.

Перераховані труднощі можуть бути вирішені з використанням більш розвинутих механізмів Web-технології. Ці механізми безперервно вдосконалюються, що має як позитивні, так і негативні сторони. Позитив у тому, що з'являються нові можливості. Негатив - у відсутності стандартизації. Використання Web-технології дає можливість реалізувати прикладну обробку даних на стороні Web-сервера. Для цього можна використовувати два підходи - CGI (Common Gateway Interface) і API (Application Programming Interface). Обидва підходи базуються на наявності в мові HTML спеціальних конструкцій, які інформують клієнта-браузера, що йому слід направити Web-серверу спеціальне повідомлення, за наявності якого сервер повинен викликати відповідну зовнішню процедуру, отримати її результати й повернути їх клієнтові у стандартному форматі HTTP (протокол обміну гіпертекстової інформації) (рис. 1.7).

Виклик зовнішньої процедури Web-сервера

Рис. 1.7. Виклик зовнішньої процедури Web-сервера

Наведена технологія широко використовується для забезпечення уніфікованого доступу до баз даних в Intranet-системах. Мова HTML дозволяє вставляти в гілертекстові документи форми. Коли браузер натрапляє на форму, він пропонує користувачеві заповнити її, а потім направляє серверу повідомлення, яке містить введені параметри. Як правило, до форми додається якась зовнішня процедура сервера. Після отримання повідомлення від клієнта сервер викликає цю зовнішню процедуру з параметрами користувача. Зрозуміло, що така зовнішня процедура може, зокрема, відігравати роль шлюзу між Web-сервером і сервером баз даних. У результаті отримується конфігурація інформаційної системи, яку схематично можна зобразити так, як це відображено на рис. 1.8.

Доступ до бази даних в Internet-системі

Рис. 1.8. Доступ до бази даних в Internet-системі

Архітектура сховищ даних і системи оперативної аналітичної обробки даних

Досі ми розглядали архітектури інформаційних систем, що забезпечують оперативну обробку даних. Однак в аналітичних підрозділах корпорації та вищого її керівного складу є й інші завдання: аналіз поведінки корпорації на ринку з урахуванням супутніх зовнішніх факторів і прогноз на найближче майбутнє; вироблення тактики і стратегії корпорації. Для вирішення таких завдань потрібні дані і прикладні програми, відмінні від тих, які використовуються в оперативних інформаційних системах. Тому останнім часом дедалі суттєвішого поширення набувають принципи побудови інформаційних систем на концепціях сховищ даних і систем оперативної аналітичної обробки даних (рис. 1.9).

Схематичне зображення архітектури аналітичної бази даних

Рис. 1.9. Схематичне зображення архітектури аналітичної бази даних

Реалізація архітектури сховищ даних дає можливість користувачам: для проведення аналізу даних залучати зовнішні джерела інформації (наприклад, статистичні звіти), а отже, сховище даних може містити як внутрішні корпоративні дані, так і зовнішні дані, що характеризують ринок у цілому; зберігати інформацію про діяльність корпорації і стан ринку протягом кількох років. Як наслідок, аналітичні бази даних мають обсяг, як мінімум, на порядок виший, ніж оперативні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси