Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінюванняАУДИТ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІМЕТОДИКА АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯМетодичні прийоми та процедури аудиту фінансової звітностіЕкспрес-аудит фінансової звітностіЗавдання та загальні процедури аудиту фінансової звітностіВідповідальність аудитора за фінансову звітністьЯкість фінансової звітності: процесний підхідВизначення фінансової звітностіФінансова звітність
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Організація і методика аудиту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схема процесу аудиту фінансової звітності

1. Фаза збору інформації:

♦ зібрати (або поновити) і задокументувати інформацію про клієнта і відповідні фактори ризику;

♦ вивчити і задокументувати характерні особливості структури внутрішнього контролю клієнта;

♦ дати оцінку внутрішньому контролю клієнта;

♦ прийняти рішення щодо методу організації перевірки (суцільний, вибірковий, комбінований).

2. Фаза планування:

♦ скласти попередню думку про суттєвість і оцінити ступінь ризику того, що твердження адміністрації можуть мати певні похибки;

♦ визначити, чи слід перевіряти ефективність облікової політики і методики структури контролю;

♦ провести стратифікацію генеральної сукупності та розподілити роботу між виконавцями;

♦ вибрати і зареєструвати відповідну стратегію аудиту для кожного рахунка або групи рахунків.

3. Фаза здійснення аудиту:

♦ зібрати, оцінити і задокументувати докази на підтвердження правильності даних, які містяться в рахунку і розшифровках фінансового звіту;

♦ переглянути стратегію аудиту на предмет відповідності її поставленим завданням;

♦ у разі встановлення помилок при вибірковій перевірці переглянути оцінку внутрішнього контролю.

4. Фаза подання звіту:

♦ підготувати інформацію для клієнта;

♦ скласти аудиторський висновок про фінансовий звіт;

♦ скласти повідомлення про структуру внутрішнього контролю;

♦ скласти акт приймання-здачі аудиторського висновку.

Модель процесу аудиту на відповідальність

Операційний аудит трактується як дослідження господарської системи з точки зору її ефективності і продуктивності. Мета такого аудиту - встановити ефективність і продуктивність тієї чи іншої підсистеми будь-якої господарської системи.

За суб'єктами

За суб'єктами здійснення аудит поділяється на внутрішній і зовнішній. Внутрішній і зовнішній аудит може охоплювати всі види аудиту залежно від обраного об'єкта, різниця полягає лише в тому, що внутрішній аудит здійснюється кваліфікованим працівником самого підприємства, а зовнішній — сертифікованим аудитором на договірній основі.

Внутрішній аудит може розглядатися як невід'ємна частина загальної системи управління. Об'єкти перевірки залежать від мети і завдань, поставлених перед аудитом керівництвом підприємства (як правило, це функції системи контролю й обробки інформації). Останнім часом роль внутрішнього аудиту розширена шляхом включення до неї оцінки якості інформації, яка подається в управління для прийняття рішень, а також оцінки корисності застосування методики аналізу інформації на підприємстві. Завдання внутрішнього аудиту — допомогти відповідним працівникам покращити ефективність своєї роботи. Внутрішні аудитори є залежними і підпорядковуються керівництву підприємства, вони перевіряють бухгалтерську інформацію на достовірність і подають керівництву результати аналізу, оцінку, рекомендації, поради та інформацію про діяльність об'єктів, що ними перевірялися. Внутрішні аудитори не зобов'язані мати сертифікат аудитора. Це може бути фахівець із бухгалтерського обліку, економіст або фахівець з інших економічних спеціальностей.

Модель процесу операційного аудиту

Зовнішній аудит дуже поширений у країнах із розвинутою ринковою економікою. Він проводиться аудиторськими фірмами (приватними аудиторами), регламентується юридично і дає змогу зовнішнім групам спостерігати і контролювати діяльність організації та її керівництва. Статус зовнішніх аудиторів встановлюється відповідними законами (ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність"). Зовнішні аудитори надають аудиторські послуги на договірних засадах і несуть відповідальність за свій висновок, критерії, на яких цей висновок базується. Основним обов'язком зовнішніх аудиторів є оцінка регулярної фінансової звітності підприємств. За результатами здійсненої перевірки зовнішні аудитори подають висновки про повноту, достовірність та відповідність чинному законодавству перевіреної інформації і надають звіт клієнту, де вказують на слабкі сторони контролюючих систем підприємства. Останнім часом зовнішні аудитори розширюють свої функції: вони додатково дають якісну оцінку діяльності підприємства, його економічності, ефективності й результативності; надають послуги у вигляді консультацій з питань оподаткування, управління і роботи інформаційних систем, щодо налагодження бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю тощо.

На основі короткого вивчення внутрішнього і зовнішнього аудиту слід відзначити, що перший спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контрольних функцій, а інший слугує інтересам як клієнта, так і сторонніх груп. Тобто їхні функції доповнюють одна одну, але вони мають різні цілі.

За своїм характером зовнішній (незалежний) і внутрішній аудит мають багато спільного. Але існують і принципові відмінності між ними, відображені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аудитом

Аудит
Ознаки Внутрішній Зовнішній
1 2 3
Суб'єкт здійснення Здійснюється спеціалістами з обліку контролю і аналізу, які працюють > даній господарській системі Здійснюється сертифікованими (незалежними) професіоналами, які виконують функцію підтвердження на договірній основі
Основне завдання Задоволення потреб адміністрації у межах певної господарської системи Висловлення думки щодо перевіреної інформації для потреб клієнта і користувачів інформації (акціонерів, інвесторів, банків, партнерів, органів влади та ін.)
Взаємозв'язок Діяльність і ефективність безпосередньо впливають на обсяг, зміст і характер зовнішнього аудиту Обсяг, зміст і характер, а також аудиторський ризик визначаються залежно від якості внутрішнього аудиту
Об'єкт Господарські операції, використання ресурсів, стан обліку і внутрішнього контролю перевіряються на відповідність встановленій обліковій політиці і загальнометодичним положенням Стан обліку і звітності, ефективність використання ресурсів і рівень внутрішнього контролю перевіряються, щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівень початкової довіри до даних обліку і звітності клієнтів
Орієнтація в роботі Робота орієнтується залежно від потреб функціонального і лінійного управління в даній господарській системі Аудит орієнтований на найважливіші позиції звітності та джерела доходів із застосуванням необхідних групувань за видами ресурсів і однотипних операцій
Відношення до збереження активів Аудит прямо пов'язаний із поточним забезпеченням збереження активів, контролем постановки і організації матеріальної відповідальності, виявленням і ліквідацією заборгованості з нестач, витрат і розкрадань Аудит пов'язаний із виявленням фактів шахрайства і розкрадання, контролем за встановленням матеріальної відповідальності не прямо, а опосередковано, тобто виникає в тому разі, коли їх результатом є приписки та інші викривлення звітності
Залежність Внутрішній аудит повинен бути незалежним від суб'єкта господарювання, що ревізується лише організаційно, а в цілому він задовольняє потреби керівника даної господарської системи і одержує від нього заробітну плату Зовнішній аудит повинен бути незалежним від клієнта не тільки організаційно, а й матеріально
Періодичність здійснення Внутрішній аудит — частина внутрішнього контролю, який повинен бути безперервним Зовнішній аудит є періодичним, здійснюється при обов'язковому аудиті — з річним або трирічним інтервалом, при добровільному — залежно від бажання і потреб клієнта
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси