Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм О....Інтерпретація об'єкта та предмета історичного пізнання засновниками...О. Конт та Г. Спенсер — основоположники соціологіїЗ ІСТОРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇЯк Огюст Конт визначав предмет, структуру та можливості нової науки —...ПСИХОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА В СОЦІОЛОГІЇ КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ XX СТ....Виникнення та формування соціологічної думкиВиникнення соціології як окремої науки. Концепція О. КонтаНатуралізм у французькій літературі. Еміль ЗоляО. Конт як основоположник соціології
 
Головна arrow Соціологія arrow Соціологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

О. Конт - засновник соціології. позитивізм та натуралізм

ОГЮСТ КОНТ (Франція; 1798-1857 рр.). ("Курс позитивної філософії", "Система позитивної політики").

У роботі "Курс позитивної філософії" (1839 р.) О. Конт уперше вжив термін "соціологія". (Спочатку він використав термін "соціальна фізика", потім від нього відмовився у зв'язку з тим, що так назвав науку про суспільство бельгійський вчений-математик А. Кетле).

Ініціатор виокремлення соціології як самостійної науки.

Обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства.

У структурі соціології розрізняв:

СОЦІАЛЬНУ СТАТИКУ - анатомія суспільства (досліджує соціальні інститути: СІМ'Я, ВЛАСНІСТЬ, ДЕРЖАВА), теорія суспільного порядку, раціональна, ефективна організація суспільства, досягнення соціальної гармонії (консенсусу) (закони статики, порядку, організації та функціонування соціальних систем). Призначення держави, урядів та інших соціальних інститутів і полягає в забезпеченні дії законів консенсусу. А такі явища, як розподіл праці, індивідуалізм і егоїзм є в багатьох випадках джерелами розпаду соціальних систем, припинення соціального життя. Серед інститутів, які забезпечують гармонійне, узгоджене функціонування суспільної системи, О. Конт детально аналізує сім'ю, деякі форми кооперації; значну увагу він приділяє релігії, моралі, звичаям, істотно недооцінюючи, однак, роль у цих процесах економіки, матеріальних факторів. та

СОЦІАЛЬНУ ДИНАМІКУ (загальні закони соціального розвитку, прогресу). Цей ряд складають первинні та вторинні фактори. Первинні - духовні, вторинні - "природні": клімат, приріст населення, тривалість людського життя... Головну роль, за О. Контом, у прогресі людства відіграють первинні фактори, вторинні здатні здійснювати лише супутні дії, тобто або прискорювати, або вповільнювати дію первинних факторів.

Основними засадами позитивізму Конт вважав спрямованість науки на:

реальне на противагу химерному;

корисне на противагу марному;

достовірне на противагу непевному;

позитивне (конструктивне) на противагу негативному (деструктивному).

- Розглядав суспільство як певну органічну цілісність, яка ґрунтується на солідарності та суспільному поділі праці і розвивається за природними законами, а отже, має вивчатися точними методами природничих наук у межах соціології.

Визначив основні методи соціології - спостереження, експеримент та порівняння (історичний).

- Щодо закономірностей розвитку суспільства виходив із закону трьох стадій розвитку суспільства та мислення:

теологічна (фетишизм, політеїзм та монотеїзм) (примітивна - релігійна міфологія);

метафізична (проміжкова - абстрактні знання,) (1300-1800 рр);

позитивна (наукова стадія - наукові дослідження).

- Наука соціологія повинна давати відповіді на питання: "Що існує?" та "Як відбувається явище?", вміти передбачити і розв'язувати проблеми, що виникають (практичне використання досягнень науки в цілях здійснення соціальних реформ).

Антиіндивідуаліст (суспільство саме себе творить і людину також).

Основний зміст соціологічних поглядів О. Конта:

При вивченні соціального життя потрібно покладатися не на здогадки, а на спостереження, порівняльні методи.

Вивчення соціальних явищ не може бути абсолютним, а завжди є відносним, залежно від нашої організації і нашого становища в соціальній сфері.

Усе існує лише тією мірою, якою це буде доведено наукою (лише у тому випадку, коли будуть вивчатися реальні факти суспільного життя).

Існує взаємозв'язок соціальних елементів, частин і підрозділів (людей, груп, спільнот ...).

Поряд із мовою, релігією, поділ праці призводить до ускладнення суспільства; до зміцнення соціальної солідарності.

О. Конт формулює основоположні принципи соціології:

натуралізм

пояснення суспільних закономірностей у більш-менш чіткій відповідності до природних закономірностей;

органіцизм

опис суспільства як цілісної системи (на противагу механістичним моделям, які розглядають суспільство як агрегат елементів);

еволюціонізм

націлює на аналіз суспільної історії як переважно еволюційного, повільного та безперервного процесу.

Керувався принципом "багатофакторності" історичного процесу.

ПАРАДИГМА ПОЗИТИВІЗМУ

(найбільш впливова за доби становлення соціології)

- Постулат онтологічного натуралізму (культурні і природні явища якісно однорідні).

- Постулат методологічного натуралізму (система соціальних знань повинна будуватися за моделлю фізичних наук, використовувати їх методологічні установки).

- Постулат феноменалізму (перебільшення ролі досвіду і чуттєвих даних в соціологічному пізнанні на противагу умоглядним висновкам, які часто панують у соціальні філософії).

- Принцип "ціннісної нейтральності" (соціолог повинен утримуватися від будь-яких ціннісних тверджень стосовно природи явищ та процесів, що вивчаються, і одержаних результатів).

- Визнання інструментального характеру наукового знання - орієнтація на соціальну інженерію.

НАТУРАЛІСТИЧНІ ШКОЛИ

Головна роль у розвитку суспільства належить:

Географічна

Томас Бокль (1821-1862 рр.)

Географічним положенням та природним умовам.

Німецької геополітики

Карл Хаусхофер (1869-1946рр.)

Природничим чинникам, географічно детермінованим тенденціям політичного розвитку та експансії держав-організмів. Дефіцит "життєвого простору" та неприродність політичних кордонів Німеччини використовували як аргумент для виправдання фашистської агресії.

Расово-антропологічна

Жозеф-Артюр де Гобіно (1816-1882 рр.)

Спадковості, "расовим відборам", боротьбі "вищих" рас проти "нижчих".

Органічна

Альберт Шеффле (1831-1903 рр.)

Аналогічно до живого організму - розподілу функцій між органами. Економічне життя ототожнювалося з обміном речовин в організмі.

Соціал-дарвініська

Людвіг Гумплович (1838-1909 рр.)

Закономірностям біологічної еволюції і принципам природного відбору, боротьбі за існування і виживання найбільш пристосованих організмів (наприклад, класова боротьба - природний та основний закон).

Герберт Спенсер (Англія; 1820-1903 рр.). Основи соціології

- Прибічник О. Конта.

- Заснував органічний напрям у соціології.

- Основа його вчення - метод аналогії між біологічним та соціальним (над-органічним) організмом та їх еволюцією.

- Соціальний організм складається з трьох основних систем:

- регулятивної,

- виробляючої засоби життя,

- розподільчої.

- Вводить категорію соціальний інститут (розрізняв: домашні, обрядові, політичні, церковні, професійні та промислові інститути).

- Джерелом класових відмінностей вважав завоювання:

переможці утворюють панівний клас,

переможені - раби.

- Головне - вивчення не суспільства загалом, а його структурних одиниць, їх функцій та взаємозв'язків.

- Заклав основи структурного функціоналізму.

- Головна праця "Основи соціології" (1896 р.), в якій він робить висновок: перемагає те суспільство, в якому більша кількість людей пристосовується до промислової праці, але при цьому владні структури поважають особисті потреби та інтереси.

- Вважав, що розвиток суспільства відбувається за законами природної еволюції, які людина змінити не в змозі (і не потрібно).

- Центральне поняття - еволюціонізм (еволюція - інтеграція матерії; еволюційний підхід - вивчення кожного явища в його розвитку).

- Індивідуаліст (людина творить себе і суспільство; суспільство існує заради добробуту його членів).

- Ідеолог лібералізму (вільна людина від догм, традицій, державного та суспільного примусу).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси