Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Вживання знака м'якшенняЗнак м'якшенняВживання м'якого знака на письмі
АпострофВживання апострофаНетипові форми вживання опіатів
Правопис префіксівПравопис префіксів
 
Головна arrow Документознавство arrow Сучасна українська літературна мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВЖИВАННЯ ЗНАКА М'ЯКШЕННЯ

Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь). Це - єдина літера української абетки, що самостійно не позначає звука. Знак м'якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки,

І* Знак м'якшення пишеться:

1. Після букв д, т,з,с,ц, л, н, які позначають м'які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань, міць, стиль, колись) та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, молотьба, сядьмо, спільний).

2. Для позначення м'якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, пятьох, сьомий, тьохкати.

3. У прикметникових суфіксах -ськ (ий), -цьк (ий), -зьк (ий): український, товариський, ризький, козацький, київський.

' 4. Після літери н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднюсінький, повнісінький.

5. У буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: неньці, неньчин (із ненька), доньчин, доньці (із донька), Юльці, Юльчин (із Юлька).

6. Після л перед літерами, що позначають м'які приголосні звуки: учительський, ковальський, сільський, звільнятися.

II. Знак м'якшення не пишеться: 1. Після літер, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, сім, розкіш, плач, річ, сімсот, змагаєшся.

2. Після букви р у кінці слова і складу: календар, бібліотекар, чотирма (але: Горький).

3. Між двома однаковими буквами, що позначають м'які подовжені приголосні: навчання, стаття, розпорядження.

4. Між двома літерами на позначення м'яких приголосних звуків -м'якість першого виникає як результат впливу подальшого м'якого приголосного: майбутнє, радість, гордість, кінця.

5. Після букви н перед шиплячими та перед суфіксами -ськ (ий), -ств (о): менший, кінчик, тонший, селянський, громадянство.

6. У буквосполученнях лцу нц, лч, нч, які походять із лк, нк: матінці, матінчин (із матінка), рибалчин, рибалці (із рибалка).

Примітка. Якщо знак м'якшення вживається в початковій формі слова, то він зберігається й в усіх інших формах, а також у похідних словах незалежно від характеру подальшого приголосного: різьба - різьбар, тьма - тьмяний.

ВЖИВАНИЯ АПОСТРОФА

Апостроф - орфограма небуквена, це - графічний знак, який не позначає звука. Ним передають на письмі роздільну вимову губних приголосних та р і к (у прізвищах та іменах) перед наступними я, ю, є, ї. І. Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

1. Після літер б, /і, в, Му ф, що позначають губні тверді приголосні звуки, якщо перед ними немає приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов "їний, сім 'я, м 'ята, п 'ятниця, зв 'язати, верб 'я, торф 'яний.

2. Післяр у кінці складу: довір'я, сузір 'я, матір'ю, пір'їна.

3. Після префіксів, що закінчуються буквою на позначення приголосного звука: без 'ядерний, об 'єднаний, з 'єднати, під 'їжджати, роз яснити.

4. Після к у словах Лук'ян, Лук'янівка, Лук'яненко, Лук'янчук.

5. У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох 'ярусний, nie 'яблука.

II. Апостроф не ставиться:

1. Після бу Пу в, Му фу що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв 'як, верб 'я).

2. Після буквир, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк.

ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ

Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. їх пишуть за певними орфографічними правилами, й вони є орфограмами.

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв 'язати, зробити.

2. У словах, корінь яких починається звуками [к], [п], /т/, [х]9 [фі, вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати.

3. Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.

4. Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з літерою з: розвиднілось, безсистемний, возвеличити, черезплічник.

5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:

а) префікс пре- в українській мові виражає збільшену міру ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже: предобрий, премудро, пречудово;

б) префікс при- має значення приєднання, наближення: приписати, прилетіти, приклеїти; частковості дії: присісти, причинити; результату дії: приборкати, прив 'язати;

в) префікс прі- вживається у кількох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси