Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметівКартка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (типова форма №...Нормування запасів малоцінних та швидкозношуваних предметівОблік малоцінних та швидкозношуваних предметівОблік малоцінних та швидкозношуваних предметівОблік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) (рах. №22)Облік малоцінних та швидкозношуваних предметівОблік фондів у малоцінних та швидкозношуваних предметахОблік матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та малоцінних і...Організація контролю операцій з малоцінними швидкозношуваними...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік у виробничих та агросервісних кооперативах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів кооперативу

Під запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, використання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Завданнями обліку запасів є:

- своєчасне оформлення первинними документами всіх операції, пов'язаних з надходженням, зберіганням і витрачанням запасів;

- здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням ТМЦ і додержанням встановлених норм витрат;

- одержання на будь-яку дату точних даних про кількість ТМЦ, що є на складах підприємства та їх виробничих підрозділах;

- систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час їх придбання;

- своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в процесі виробництва і можуть бути реалізовані, а також готової продукції, яка не користується попитом.

Для обліку запасів планом рахунків передбачено рахунки 2 класу.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс кооперативу придбані за собівартістю запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

- інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- фінансові витрати (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати");

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Метод середньозваженої собівартості передбачає оцінку запасів за середніми цінами, враховуючи залишок запасів та їх надходження на протязі звітного періоду. Цей метод застосовується при списанні взаємозамінюваних запасів одного найменування та виду і має два способи застосування:

1. Оцінка за середньозваженою собівартістю за підсумками місяця - проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

2. Оцінка кожної операції з вибуття запасів - за середньозваженою собівартістю шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.

Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки.

Приклад. На 1 січня поточного року на складі кооперативу знаходилося 100 одиниць певних виробничих запасів загальною вартістю 200,00 грн. За січень у підприємства відбулися операції, пов'язані з рухом даних виробничих запасів (наведені в таблиці 1.5 та 1.6).

Таблиця 1.5. Журнал господарських операцій з обліку надходження запасів

Дата

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Дебет

Кредит

08 січня

Придбано запаси у постачальника (60 од за ціною 3,00 грн. за од.) без ПДВ

20

631

180

08 січня

Відображено суму податкового кредиту

641

631

36

13 січня

Оприбутковано 100 од. запасів, отримані від власного виробництва (вартість 5.00 грн.)

20

23

500

20 січня

Оприбутковано 150од. запасів, закуплені через підзвітних осіб у неплатника ПДВ по ціні 6,00 грн.

20

372

900

Отже, оцінка запасів при їх вибутті здійснюється наступним чином:

1. Середньозважена собівартість за місяць складає: (200+180+ + 500+900)/(100+60+100+150)=4,34

2. Середньозважена собівартість на дату вибуття складає: - на 10 січня - (200+180)/( 100+60)=2,37

- на 15 січня -(200+180+500-100x2,37)7(100+60+100-100)=2,47

- на 23 січня - (200+180+500+900-100x2,37-40x2,47)/ (100 + 60 + + 100+150-100-40)=5,34

3. За методом ФІФО 10 січня списуємо 100 одиниць запасів, які знаходились на складі на початок місяця; 15 січня списуємо 40 одиниць запасів, придбаних 8 січня; 23 січня списуємо 20 одиниць, придбаних 8 січня та 70 одиниць, придбаних 13 січня.

Для оформлення відпуску матеріалів, кормів, насіння, продуктів, мінеральних добрив, сировини, запасних частин та інших товарно-матеріальних цінностей рекомендується використовувати накопичувальні документи - спеціалізовані форми "Лімітно-забірну картку на отримання матеріальних цінностей" (форма № ВЗСГ-1) та "Лімітно-забірну картку на отримання запасних частин" (форма № ВЗСГ-2).

Таблиця 1.6. Журнал господарських операцій з обліку вибуття запасів

Журнал господарських операцій з обліку вибуття запасів

Лімітно-забірні картки служать підтверджу вальними документами для списання матеріальних цінностей зі складів структурних підрозділів сільськогосподарських підприємств, допоміжних та промислових виробництв, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби.

Лімітно-забірні картки виписуються бухгалтерією (відділом постачання або іншою відповідальною особою) на одне або декілька найменувань матеріалів у двох примірниках терміном на один місяць. Після реєстрації в Книзі обліку один примірник видається матеріально-відповідальним особам структурних підрозділів сільськогосподарського підприємства (агроному, зоотехніку, ветеринарному лікарю і т. д.), а другий - завідувачу складом (комори) чи інших складських приміщень.

Лімітно-забірні картки на відпуск насіння, добрив виписують в бухгалтерії у відповідності з планом посіву культур та внесення добрив. В лімітно-забірних картках вказується площа посіву (внесення добрив) та норма висіву насіння (внесення добрив) на одиницю площі. В окремих випадках лімітно-забірна картка може відкриватися за окремим виробничим замовленням на виробництво сільськогосподарської продукції.

Відпуск товарно-матеріальних цінностей у виробництво здійснюється завідувачем складу при пред'явленні представником структурного підрозділу свого примірника лімітно-забірної картки.

Завідувач складу відмічає в обох примірниках дату і кількість відпущених матеріальних цінностей і виводить залишок ліміту по номенклатурному номеру та ставить свій підпис про видачу, а представник структурного підрозділу підписується в них за одержані матеріальні цінності. Після використання ліміту або після закінчення строку дії картки видача цінностей не проводиться. Здача складом лімітно-забірних карток у бухгалтерію проводиться в кінці місяця разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей.

Спеціалізовану форму "Лімітно-забірну картку на отримання запасних частин" (форма № ВЗСГ-2) застосовують для списання зі складу відпущених і одержаних запасних частин. Строк дії картки встановлено, як правило, не більше 15 днів і обов'язково в межах звітного місяця. Підставою для виписки бухгалтерією лімітно-забірної картки є "Відомість дефектів на ремонт машини" (форма № ВЗСГ-6), яку рекомендується застосовувати для обліку встановлених дефектів сільськогосподарської техніки (комбайнів, тракторів, сівалок, плугів тощо).

"Відомість дефектів на ремонт машини" складається інженером-механіком на кожну машину з визначенням дефектів деталей, вузлів які підлягають заміні або реставрації. Для заповнення загальних показників про об'єкт, який підлягає ремонту використовують технічні паспорти, інвентарні картки. Ця відомість складається з 5 розділів. Перший розділ заповнюється при необхідності проведення ремонту двигуна. Другий розділ містить перелік та описання причин дефекту чи зносу деталей, які підлягають реставрації чи заміні. За цими ж показниками проставляється дата установки та фактична кількість встановлених на машину вузлів, деталей та запасних частин. У третьому розділі "Витрата ремонтних матеріалів" формується вартісний показник витрачених ремонтних матеріалів в розрізі їх найменування за номенклатурними номерами в залежності від кількості витрачених матеріалів запасних частин та їх ціни. Перелік фактично витрачених матеріалів, запасних частин слід відображати за датами, коли вони фактично були встановлені на машину. Розділ "Оплата праці на ремонтних та монтажних роботах" заповнюється згідно кошторису на проведення ремонту та первинних документів з оплати праці робітників, зайнятих на проведенні ремонтів у розрізі найменування робіт, В п'ятому розділі об'єднані витрати в розрізі статей витрат, пов'язаних з підтриманням об'єкта в робочому стані (капітальний та поточний ремонту й включенням їх до складу витрат звітного періоду. Підставою для заповнення цього розділу слугує кошторис на ремонт машин, первинні документи на відпуск матеріалів, запасних частин, первинні документи з обліку загальновиробничих (цехових) витрат ремонтної майстерні.

Відомість підписується трактористом-машиністом, водієм, який здійснював ремонт, інженером-механіком, керівником структурного підрозділу (завідувачем ремонтною майстернею) та затверджується керівником господарства після чого передається до бухгалтерії для перевірки і відображення в облікових регістрах.

При відсутності відомості дефектів на ремонт машин, а також при відпуску запасних частин і ремонтних матеріалів на ремонт у період польових робіт ліміт розраховують на підставі кошторису на ремонт і технічне обслуговування машин, затвердженого керівником підприємства.

При складанні "Лімітно-забірної картки на отримання запасних частин" (форма № ВЗСГ-2) необхідно користуватися каталогами запасних частин до автомобілів І тракторної техніки, які передбачають типізацію запасних частин, їх призначення, ціну на запасні частини тощо.

Спеціалізовану форму "Товарна накладна" (форма ВЗСГ-7), рекомендується застосовувати для обліку відпуску (реалізації) продукції, матеріальних цінностей стороннім організаціям та підприємствам.

Товарна накладна виписується в бухгалтерії у двох примірниках на підставі договорів (контрактів), нарядів Й інших відповідних документів та при пред'явленні одержувачем Довіреності (форма № М-26). Перший примірник Товарної накладної залишається на складі (коморі) чи іншому місці зберігання продукції у матеріально-відповідальної особи, яка провела відпуск продукції, матеріалів, другий в одержувача (покупця) продукції, матеріалів.

Товарна накладна підписується керівником підприємства, головним бухгалтером, особою, яка відпустила цінності, і одержувачем та засвідчується печаткою.

Спеціалізовану форму "Накладна (внутрігосподарського призначення)" (форма № ВЗСГ-8), рекомендується застосовувати для відпуску продукції, товарно-матеріальних цінностей зі складів сільськогосподарських підприємств відділенням, фермам, бригадам та іншим виробничим підрозділам, при реалізації за готівку своїм працівникам, а також для оприбуткування продукції та інших товарно-матеріальних цінностей, що надійшли з виробництва та придбані за готівку.

У Накладній (внутрігосподарського призначення) вказують назву продукції, код синтетичного обліку, одиницю виміру, кількість відпущених (прийнятих) цінностей, ціну, суму, підписи відповідальних осіб, які здійснили господарську операцію і т.д.

Облік бланків суворої звітності матеріально відповідальні особи здійснюють у "Книзі складського обліку" (форма № ВЗСГ-10) по кожному найменуванню за кількістю і номінальною вартістю. Надходження та витрачання зазначених бланків оформляють, як і операції по надходженню і витрачанню коштів.

Для обліку виробничих запасів застосовується рахунок 20 "Виробничі запаси", який призначено для узагальнення інформації про наявність і рух запасів сировини і матеріалів, що належать підприємству, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільгоспризначення, палива та ін.

По дебету 20 рахунку відображається надходження запасів на підприємство та їх дооцінка, а по кредиту - витрачання на виробництво, переробку і відпуск на сторону та уцінка.

Облік наявності та руху виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів ведеться за центрами відповідальності (матеріально-відповідальними особами, місцями зберігання) в Книгах складського обліку в кількісному виразі за видами і сортами цінностей.

Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообігу, матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і разом з підтверджувальними документами передають до бухгалтерії. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі. Звіт про рух матеріальних цінностей складають окремо по кожному синтетичному рахунку (субрахунку). Матеріально-відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють в бухгалтерії згідно з П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати". Оприбуткування цінностей здійснюється за первісною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття запасів залежить від обраного методу оцінки, визначеного сільськогосподарським кооперативом самостійно в наказі про облікову політику підприємства. По запасних частинах, ремонтних матеріалах та медикаментах звіти складають тільки в грошовому вимірнику.

Дані про наявність і рух матеріальних цінностей в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами) узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі-ордері № 5 А с.-г., який об'єднано з відомістю. Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей, визначаються на підставі Журналів-ордерів №3 В с.-г., №3 Г с.-г. (на суму витрат, пов'язаних з доставкою силами постачальників та інших організацій); № З А с.-г. (на суму витрат за службовими відрядженнями, пов'язаними з придбанням матеріалів тощо); 5 В с.-г. (на суму витрат допоміжних виробництв, пов'язаних з доставкою); № 5 Б с.-г. (на суму заробітної плати нарахованої за навантаження та розвантаження цінностей, які надходять від постачальників). Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат обирається підприємством за наступними варіантами:

- шляхом прямого списання транспортно-заготівельних витрат у % до первісної вартості одиниці запасів, які придбані;

- за середнім відсотком (по рахунку, субрахунку).

Методика розрахунку розподілу витрат пов'язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей за період передбачена в Журналі-ордері № 5 А с.-г. та відомості.

Кредитові обороти за синтетичними рахунками (субрахунками) по обліку виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів з Журналу-ордеру № 5 А с.-г. переносять у Головну книгу.

Підсумки залишків по синтетичних рахунках (субрахунках) за даними сальдової відомості чи інших регістрів аналітичного обліку звіряють з даними про залишки матеріальних цінностей, відображеними в Журналі-ордері № 5 А с.-г. та відомості (дебет рахунків) в розрізі матеріально-відповідальних осіб. Залишки виробничих запасів, МШП, готової продукції та товарів в Журналі-ордері № 5 А с.-г. та відомості співставляють з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку). В балансі дані про запаси відображаються в активі. Ці дані також можна побачити у формі № 2 бухгалтерської звітності в розрізі доходів від отримання запасів і їх реалізації та в розрізі витрат - рахунки 943,946, 947, а також 93,92.

Типова кореспонденція з обліку надходження і вибуття запасів наведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7. Типова кореспонденція рахунків з обліку надходження і вибуття запасів

Типова кореспонденція рахунків з обліку надходження і вибуття запасів

Для обліку МШП використовується рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

За дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

Облік наявності та руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за центрами відповідальності (матеріально-відповідальними особами, місцями зберігання) в Книгах складського обліку в кількісному виразі за видами і номенклатурою цінностей. Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообігу, матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і разом з підтверджувальними документами передають до бухгалтерії. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі.

Тилова кореспонденція рахунків з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів наведена в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8. Кореспонденція рахунків з обліку МШП

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

2

3

Оприбутковані МШП, одержані від постачальників:

- за купівельною вартістю

22

63

- на суму податкового кредиту з ПДВ

641

63

- на суму, перераховану постачальнику (з ПДВ)

63

ЗІ

Відображено витрати з транспортування МШП сторонніми організаціями:

- за чинними тарифами

22

63

- на суму податкового кредиту з ПДВ

641

63

- на сплачену суму (з ПДВ)

63

31

Оприбутковані МШП (інструменти тощо), виготовлені власними силами (допоміжними підрозділами):

- за фактичною собівартістю

22

23

Оприбуткування МШП, одержаних від інших джерел:

- внесених до статутного капіталу

22

40 (46)

- одержаних безоплатно

22

745 (718)

- виявлених як надлишки під час інвентаризації

22

719

Списання з балансу за первісною вартість МШП, переданих в експлуатацію:

- цехам основного та допоміжних виробництв для виготовлення конкретних видів продукції (виконання робіт, надання послуг)

23

22

- цехам основного та допоміжних виробництв (інструменти та пристрої загально виробничого призначення)

91

22

- підрозділам загальногосподарського значення

92

22

- складу готової продукції

93

22

- обслуговуючим виробництвам і господарствам та на соціально-культурні потреби

236, 949

22

Під час списання з експлуатації предметів, що зносилися (зіпсувалися), оприбутковано корисні відходи за справедливою вартістю

209

716

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативно-кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації в розрізі матеріально-відповідальних осіб на протязі строку їх фактичного використання.

Дані про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально-відповідальними особами) узагальнюються за місяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі-ордері № 5 А с.-г., який об'єднано з відомістю.

Кредитові обороти по рахунку 22 з Журналу-ордеру № 5 А с.-г. переносять у Головну книгу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси