Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Предмет, метод і об'єкти аудитуСутність, предмет, метод і об'єкти аудитуПредмет, метод і об'єкти аудиторської діяльностіМета, предмет і об'єкти аудиту запасівМета, предмет і об'єкти аудиту зобов'язань
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮДержавний аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установКонтроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та...Місце внутрішнього аудиту в системі контролюОрганізація і місце аудиту в системі контролю
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Предмет і об'єкти аудиту

Центральним питанням методології проведення аудиту є вибір головних, суттєвих напрямів і об'єктів аудиторської перевірки.

Загальновідомо, що відправним пунктом у вивченні будь-якої науки є визначення її предмета, тобто з'ясування того, чим вона займається, що вивчає та яке коло основних питань нею вирішуються.

Пригадаємо, що головною метою аудиту є оцінка ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності та висловлення думки щодо них.

Загалом, предмет аудиту включає контрольний перегляд здійснених господарських операцій з метою оцінки повноти, достовірності та об'єктивності інформації, що надається користувачам.

Таким чином, аудитор спрямовує свою увагу у минуле для пізнання істини, її оцінки та формування думки щодо наданої інформації з метою зведення до мінімуму ризику користувачів.

Предмет будь-якої науки конкретизується його об'єктами.

Що називається об'єктом у діалектико-матеріалістичному розумінні? Це дещо, на що направлена наша цілеспрямована активність, наша дія. На що ж направлена цілеспрямована дія аудитора? Тобто — на які об'єкти? Залежно від направленості аудиту, аудитор у своїй діяльності має справу з об'єктами досить різними за своїм складом, цільовою орієнтацією та іншими характеристиками.

У зв'язку з цим можна виділити сукупний об'єкт аудиту та окремі об'єкти аудиту. Об'єкти аудиту багатогранні та перелічити їх остаточно та повністю достатньо складно. Тому розглянемо їх класифікацію за окремими критеріями. Групування за першою ознакою — за видами, що включає об'єкти обліку та об'єкти управління, розглянемо у табл. 1.1. При цьому до об'єктів обліку відносяться: ресурси і джерела їх формування, господарські процеси та фінансові результати. Разом з тим, об'єкти управління включають організаційні форми, методи і функції управління.

Таблиця 1.1. Класифікація об'єктів аудиту за видами

Групи

Об'єкти

За об'єктами обліку

Ресурси і джерела їх формування

майно підприємства — активи (необоротні й оборотні) та джерела формування майна — пасиви (капітал й зобов'язання)

за конкретними складовими:

грошові кошти, виробничі запаси, основні засоби, власний капітал, довгострокові та поточні зобов'язання тощо, як в цілому, так і за видами (наприклад: грошові кошти в касі, грошові кошти на поточному рахунку в банку, інші грошові кошти тощо)

господарські процеси

постачання, виробництва, реалізації

економічні результати діяльності

собівартість, продуктивність праці, доходи, витрати, фінансові результати, прибуток, збиток тощо

За об'єктами управління

організаційні форми управління

організаційна структура виробництва, структура апарату управління тощо

методи управління

система мотивації праці тощо

функції управління

внутрішній аудит, облік за видами, аналіз за видами, планування тощо

Крім того всі об'єкти аудиту доцільно розглянути з іншої сторони щодо їх використання, сфери діяльності, складності тощо, поданої на рис 1.2.

Групування об'єктів аудиту за різними ознаками (крім групування за видами)

Рис. 1.2. Групування об'єктів аудиту за різними ознаками (крім групування за видами)

Визначивши, що відноситься до об'єктів аудиту, необхідно з'ясувати, хто є суб'єктами аудиту, інакше — хто саме здійснює аудиторські перевірки.

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" [25] суб'єктами аудиту в Україні можуть бути фізичні особи-аудитори та їх організації (аудиторські фірми).

Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю

Контроль узагалі передбачає постійну чинність механізму повернення до раніше прийнятих рішень, що забезпечує гарантії їхнього виконання.

Фінансово-господарський контроль є особливою сферою контролю, яка зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів в усіх структурних підрозділах економіки держави. Вона передбачає перевірку господарсько-фінансових операцій щодо їхньої законності, економічної доцільності і досягнення позитивних кінцевих наслідків.

Фінансово-господарський контроль здійснюється шляхом перевірки документів бухгалтерського обліку, облікових регістрів і аналізу даних звітності.

Головною метою фінансово-господарського контролю є встановлення законності, економічної доцільності господарських операцій та управлінських рішень, профілактика (попередження) правопорушень.

За суб'єктами фінансово-господарський контроль поділяється на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника (рис. 1.3).

На основі цього групування можна стверджувати, що тільки аудиторський контроль є незалежним контролем, який здійснюється на умовах самофінансування аудиторськими фірмами та приватними підприємцями-аудиторами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси