Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Організація експертизи цінності документів в установіМіжнародні документи щодо цінності природиДокумент як історичне джерелоЗначення релігійних цінностей і норм для духовного освоєння...Класифікація документів за призначенням
Організація експертизи цінності документів в установіСуб'єкти та форми державного регулювання РЦПМіжнародні документи щодо цінності природиДержавне регулювання ринку цінних паперівДержавне регулювання розміщення цінних паперів
 
Головна arrow Документознавство arrow Загальне документознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Історична цінність документа

Цінність документа, його особливе історичне, художнє та культурологічне значення є основною ознакою, яка дозволяє віднести документ до розряду артефактних. Це не просто джерело інформації, а документ, який має особливу соціально-культурну цінність. Дану категорію цінності буде доречним розглянути на прикладі "книжкових пам'яток" як основного різновиду рухомих артефактів.

Як відомо, книга - це складний компонент культури, це пам'ятка в пам'ятці: відділяти зміст книги від його матеріального втілення неможливо й неправомірно. Своїм змістом книга могла вплинути на хід історії, але якщо її зовнішній вигляд буде скромним, непрезентабельним, дослідники часто не в змозі правильно визначити, яка цінність знаходиться у них в руках. З іншого боку, яскраво ілюстроване видання, яке далеко не завжди є шедевром книжкового мистецтва, може здаватися чимось надзвичайно рідкісним і видатним.

Таким чином, книжковою пам'яткою поза сумнівом є зразок мистецтва книги певної епохи, якщо це шедевр поліграфії або книжкового оформлення, але не менш важливим є і те, як дана книга або масив книг представляє книжкову культуру відповідної епохи в цілому. Це різні речі, при всій схожості формулювань [19].

Із історичної точки зору, характерні типові особливості видавничого оформлення книг у певний період не менш важливі, ніж окремі шедеври живопису. Наприклад, широкі поля першодрукованих книг або скромні, без титульних даних, палітурки книг XVIII ст. характерні саме для того чи іншого періоду й представляють собою рівень культури книговидання певної епохи. Такі книги повинні зберегти первинний вигляд як артефакти свого часу [19].

Разом з тим цінність пам'ятки далеко не вичерпується його зовнішнім виглядом. Традиційно, щоб визначити артефакту цінність документа, фахівці користуються об'єктивно визначеними критеріями (схема 2.8) [19].

Критерії визначення артефактної цінності документа

Схема 2.8 Критерії визначення артефактної цінності документа

Термін "рідкісна книга" є історично першим для визначення категорії цінності. Тут має значення й тираж видання, і інформація про знищення всього тиражу або значної його частини в силу різних обставин. Відомо, що інформація про знищення того або іншого видання часто призводила до порятунку або більш дбайливого зберігання частини тиражу, що залишилася.

Іншими словами, цінність пам'ятки залежить від важливості його змісту, якості матеріалів, мистецтва виконання і кількості екземплярів. Цінність книжкових пам'яток визначається характеристиками двох складових книги - самого твору й способу його матеріального втілення (видання). У цьому полягає своєрідність книжкових пам'яток і складність виділення їх критеріїв [19].

Наприклад, книга може бути видатною пам'яткою літератури завдяки цінності змісту тексту при посередньому поліграфічному виконанні, або ж, навпаки, може бути шедевром художнього оздоблення та поліграфічного виконання рядового, нічим не примітного тексту.

В ідеалі, книжковими пам'ятками є видання, у яких органічно з'єднуються цінні в науковому, літературному, історичному або іншому значенні тексти з відповідним оформленням, тобто є цінні зразки книжкової культури: не тільки духовні, але й матеріальні пам'ятки культури. Це також перші (прижиттєві) твори, визнані пізніше класичними; книги, що якнайповніше представляють свою епоху - пам'ятки історії; книги - пам'ятки мистецтва, оформлені видатними художниками, незалежно від стилю або техніки виконання; перші зразки різної техніки друку, книги незвичних форматів, виконані на різних матеріальних носіях [19].

Книжковою пам'яткою може бути окремий екземпляр видання з автографом видатного діяча, з цікавими маргінальними записами, цінним екслібрисом, в унікальній палітурці, з додатковими вклейками тощо.

Особливу категорію складають нелегальні, заборонені цензурою видання; малотиражні, особливо бібліофільські видання; книги, основний тираж яких з різних причин був знищений.

Книжковими пам'ятками можуть бути певні книжкові колекції, зібрання, бібліотеки в цілому - як зібрання одиничних книжкових пам'яток або як пам'яток книжкового збору свого часу, тобто пам'яток культури певної епохи.

Виходячи з усвідомлення непорушної цінності названих і деяких інших категорій книжкових пам'яток, для них розробляються визначені, особливі умови зберігання й використання. Загальновизнаним є пріоритет збереження таких книг над їх доступністю. Загальноприйнятими центрами книжкових пам'яток є бібліотеки. Фонд рідкісних та цінних видань у бібліотеках складають певні групи документів (див. табл. 2.18).

Таблиця 2.18. Групи рідкісних видань

Групи рідкісних видань

Таким чином, книга розглядається в ряді інших пам'ятників історії та культури - археологічних, образотворчих, музичних архітектурних, наукових, літературних.

Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження цінних документів

Історично першим на теренах нашої держави з питань збереження артефактних документів був Закон СРСР 1976 р. "Про охорону використовування пам'ятників історії й культури".

Сучасна Україна має багатовікову історію, у її фондосховищах зберігається безліч історичних пам'яток регіонального, загальнонаціонального та світового значення. Серед них - сотні тисяч архівних документів, першодруків, стародруків, інших рідкісних та цінних видань.

Роботу з цими культурними скарбами згідно з законодавством України здійснюють бібліотеки, архіви, музеї, однак, залишається чимало невирішених питань і проблем, які виникають у процесі її становлення, економічними умовами, у яких на сучасному етапі реалізуються такі завдання як формування, збереження та розкриття вітчизняних колекцій пам'яток писемності та друку.

Поки що немає найважливіших державних регламентів, Держстандарті в на облік та опис архівних документів, стародруків (поодиноких надходжень у державні фонди та надходжень комплексів цих документів - приватних архівів та колекцій), на організацію страхового фонду пам'яток; єдиних правил зберігання та використання документів із державних архівних фондів та колекцій рідкісних видань і рукописів.

Роботу із збереження артефактних документів організовано відповідно до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (1995 р.), Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (2000 р.), Національної програми збереження бібліотечних і архівних фондів на 2000-2005 рр. (затверджена постановою КМ України № 1716 від 15.09.1999 р.), стандартів: ГОСТ 7.50-90 "Консервация документов. Общие требования"; ГСТУ 55.001-98 "Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду" та ін.; документів Міністерства культури і мистецтв України. Приймалися до уваги й "Основні правила зберігання та використання бібліотечних фондів", розроблені ІFLA.

Україна підтримує Міжнародну програму ЮНЕСКО "Пам'ять світу", діяльність Консорціуму європейських наукових бібліотек по створенню зведеного каталогу книг періоду ручного друку, зусилля Бібліотечної Асамблеї Євразія по підготовці Закону "Книжкові пам'ятники" й відповідного стандарту, прийнятого країнами СНД.

На сучасному етапі Україна працює над створенням Державного реєстру національного культурного надбання країни.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси