Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Перші паперові гроші на українських земляхГроші та банківництво Української Держави (гетьман Скоропадський)Українське приватне право і тлумачення приватного права та цивільного...Особливості розвитку грошей та банківництва на українських землях в...Українські землі під владою іноземних держав (друга половина XIV —...Грошовий обіг на розділених українських земляхВитяг з програми української соціал-демократичної робітничої партії...УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1920 рр.Українська економічна думка в контексті світової економічної теоріїРеволюція 1905 р. в Росії і народження національної української преси...
 
Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Приватні гроші на українських землях

Як зазначають історики, перші випуски приватних грошей здійснила єврейська громада у галицькому м. Болехові. У січні 1848 р. в грошовому обігу з'явилися номінали 5 і 10 крейцерів. За півтора року ці грошові знаки завоювали довіру в населення. У 1848-1849 pp. у різних містах Галичини (Надвірній, Рогатині, Дрогобичі, Жидачеві, Сам-борі тощо) дрібні ремісники й крамарі випускали власні гроші. Зокрема, у травні 1849 р. гендляр С. Ашкеназі з м. Болехова випустив дрібний грошовий знак - 3 крейцери. Ці гроші розповсюджувалися серед його магазинів, покупців і клієнтів. Нині зразки таких грошей є лише у зібраннях польських колекціонерів, а в Україні їх не виявлено.

До початку першої світової війни на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської монархії випуск приватних грошей більше не спостерігався.

Із початком першої світової війни така практика відновилась. У 1914 р. Промисловий банк Галичини і Лодомерії випустив продовольчі бони для бідних верств населення. Такі гроші виготовлялись у Львові номіналами 20,50, 80 гелерів, 1 крона 50 гелерів, 3 крони,

4 крони 20 гелерів, 5 крон, 8 крон; у Дрогобичі - 1, 2, 5 крон, а також у Городку та в Коломиї.

На Буковині склалася особливо гостра ситуація з розміном грошей, і на цій території також випускалися міські бони. Так, наприклад, у вересні 1914 р. під заставу майна міста Чернівецький магістрат випустив позикові міські бони у 20, 50 гелерів, 1 і 5 крон на загальну суму 200 040 крон. Ці гроші були в обігу до жовтня 1915 р., потім частково вилучалися, але до 1917 р. в обігу залишили 1 та

5 крон. На бонах цього міста зображено частково герб міста з фрагментами ансамблю митрополичої резиденції та напис німецькою мовою - "Магістрат м. Чернівців".

На той час власні випуски грошей також мали старостати, єврейські національні ради, волосні управління, ресторани, кондитерські, аптеки й окремі магазини.

Висновки

1. Грошовий обіг на західних землях України мав три періоди:

- обіг конвенційних монет (1772-1858 рр.), паперових грошей-банкоцетлів (1796-1811 рр.), валюти віденської (1811-1858 рр.);

- обіг австрійської валюти (1858- 1899 рр.);

- обіг кронової валюти (1892-1918 рр.).

2. Наприкінці XVIII ст. було випущено паперові гроші - банкоцетлі, які вільно розмінювалися на срібну монету без примусового курсу. У 1796 р. такий обмін обмежили, а згодом припинили. Це спричинило інфляцію, що тривала досить довго.

3. У 1811 р. банкоцетлі замінили новими паперовими грошима -викупними білетами. Того ж року їх оголошено єдиною державною валютою і названо віденською. Вартість банкоцетлів зменшено до 1/5 їхньої номінальної вартості. У 1813 р. уряд випустив новий вид паперових грошей - антиципаційні білети.

4. У 1857 р. Австрія підписалаз Німецьким митним союзом конвенцію, яка передбачала карбування монет на основі встановленого митного фунта. Гульден став поділятися на 100 крейцерів. У вересні того ж року нову валюту назвали австрійською, а 1858 р. її визнали єдиною для всієї держави. Для здійснення розрахунків між Німеччиною та Австрією випустили союзний талер і подвійний союзний талер.

5. Сприятливі економічні умови в 90-х pp. XIX ст. уможливили проведення грошової реформи. 2 серпня 1892 р. в Австро-Угорщині було введено систему золотого монометалізму. Грошовою одиницею стала крона із золотим вмістом 0,30488 г щирого золота. Проіснувала кронова валюта до першої світової війни.

6. У 1783 р. виникли перші 18 ощадних кас, які обслуговували селян і міське населення. У 1826 p. у Львові було організовано Австрійську ощадну касу, 1906 р. утворено Українську щадницю. Крім уже названих, у Галичині 1912 р. діяли 27 повітових і 24 міські каси. Всі вони продовжували діяльність і під час Першої світової війни.

7. На території Галичини у першій половині XIX ст. діяли банкірські доми, які належали окремим банкірам або групі банкірів. Серед них: банкірський дім Натансон і Каллір у Бродах, банкірський дім Озіяша Хоровіца, банкірський дім Шутц і Гаєц.

8. Першим місцевим банком був Галицький гіпотечний банк. У 1890 р. організовано Львівський парцеляційний банк. Вагоме місце посів Промисловий банк у Львові. На території Буковини працював Буковинський крайовий банк, Буковинський завдатковий банк, який надавав короткострокові кредити; довгострокове кредитування провадив Буковинський кредитний земельний банк. У Закарпатті кілька десятків кредитних кас і установ працювали на зібраному капіталі.

9. Перші випуски приватних грошей здійснила єврейська громада. У 1848-1849 pp. у різних містах Галичини дрібні ремісники і крамарі випускали власні гроші. В Україні зразки цих грошей не виявлено, а вони є в зібраннях польських колекціонерів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси