Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Граматична форма ділових документівМОВА ТА СТИЛЬ ДІЛОВОГО ДОКУМЕНТАОсобливості офіційно-ділового стилю документівДОКУМЕНТ ЯК ОСНОВНИЙ ВИД ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯОфіційно-діловий стиль юридичних документів
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВІменникВласні і загальні іменникиВживання прийменників з відмінковими формами іменників та...Іменник
 
Головна arrow Документознавство arrow Загальне діловодство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Граматична форма ділових документів

Сучасний діловий документ вимагає знання і дотримання усіх вимог щодо його укладання. Але в процесі роботи дуже часто трапляються помилки. Для правильності в користуванні, запобіганні та виправленні помилок треба пам'ятати, що кожна помилка - це насамперед порушення якоїсь мовної норми.

Оскільки існують норми слововживання, граматичні, стилістичні, орфографічні й пунктуаційні, то й помилки в документі відповідають цим нормам.

У писемному діловому мовленні, як підкреслює A.B. Корж, трапляються такі типові помилки [ 104].

o У змісті: тема розкрита неповно; про щось сказано недостатньо; у тексті щось зайве; перекручені факти чи події; не проведена основна думка; матеріал не повно викладає певну думку; нема послідовності у викладі думки.

o Мовленнєві помилки: лексичні, фразеологічні, стилістичні.

Слово, вжите в іншому значенні; зайве слово; невиправдані повторення слова чи однакових за структурою речень; неправильно поєднуються слова за змістом; використано мовні засоби, що не відповідають стилю і задуму висловлювання, описуваному часу; суржики, русизми, неправильно вжиті фразеологізми.

o Граматичні помилки: морфологічні, синтаксичні. Неправильно утворені слова; слово, вжите в іншій формі, неправильно побудоване речення.

o Пунктуаційні помилки: неправильно розставлені розділові знаки. Від правильності вживання розділових знаків залежить чітка побудова та точне викладання інформації в документі.

Вживання іменників

При складанні документів виникають великі труднощі не лише в доборі потрібних слів, а й у доборі відповідної граматичної форми. Найчастіше виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назви осіб за професією. Наприклад: професор - професорка, лікар - лікарка, фізик - фізичка, працівник - працівниця, викладач - викладачка [125].

Офіційні назви посад, професій - іменники чоловічого роду, тому залежні слова від найменування професій узгоджуються у формі чоловічого роду, наприклад: старший викладач Сидорчук Надія Никифорівна, науковий співробітник Галина Володимирівна Агафонова, головний лікар Лідія Іванівна Дорошенко.

Коли ж після таких сполук на позначення жіночого роду стоїть дієслово, то воно узгоджується з прізвищем і вживається у формі жіночого роду. Наприклад: Старший викладач Г.І.Гаєвська відповідала на наші запитання, Головний прокурор Л.І.Ткаченко наголосила на цих рядках наказу керівника підприємства.

Не вживають у ділових документах узгодження типу: наша голова наказала, головна технолог поїхала тощо.

В офіційних ділових документах не рекомендується називати осіб за місцем проживання та їхньою професією типу: сільчани, городяни, заводчани, дистанційники, поштарі, а вживаються: мешканці села, мешканці міста, робітники заводу, службовці дистанції, працівники пошти.

Досить часто в ділових паперах замість множини зустрічаємо однину. Наприклад: Фермер Павло Харченко зібрав великий урожай цукрового буряка, соняшника й картоплі.

Іноді в ділових документах іменники, що означають речовину (вода, олія, сіль, нафта, вино тощо), набувають форм множини. Наприклад: На цьому підприємстві можна придбати сухі вина, мінеральні води, технічні мастила.

Чимало помилок у вживанні давального відмінка іменників. Так, іменники чоловічого роду в діловому мовленні мають переважно закінчення -у. Наприклад: ректору, а не ректорові, директору, а не директорові. Закінчення -ові, -еві використовуються переважно в художній літературі чи розмовній мові [127].

Багато помилок припадає і на вживання родового відмінка однини іменників чоловічого роду, де одні закінчуються на -а,-я (документа), інші на -у,-ю (протоколу, принципу, факту). У таких випадках слід звертатись до орфографічного словника.

Застосування прикметників

Щодо вживання прикметників, то тут можуть виникнути труднощі у використанні ступенів порівняння, оскільки в діловому мовленні частіше вживані аналітичні форми.

Наприклад: повний, більш повний, найбільш повний; вичерпний, більш вичерпний, найбільш вичерпний.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси