Навігація


Головна
Авторизація/Реєстрація
ОЦІНЮВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯВартісна оцінка імпортного обладнанняУрахування зносу машин і обладнання при визначенні їх вартості
ОЦІНЮВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯВартісна оцінка імпортного обладнанняУрахування зносу машин і обладнання при визначенні їх вартості
Особливості оцінки окремих видів нерухомого майнаРечі. МайноЗвернення стягнення на заставлене рухоме майно
 
Головна arrow Економіка arrow Потенціал і розвиток підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОЦІНКА ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ

Оцінка вартості машин і обладнання

Основні питання:

Класифікація видів рухомого майна;

Специфічне майни цілісного майнового комплексу;

Особливості оцінки машин і обладнання;

Типові види оцінки рухомих об'єктів оцінки.

Класифікація видів рухомого майна

Класифікація видів рухомого майна потребує врахування суттєвої різниці, яка існує не тільки між рухомими та нерухомими об'єктами але й за його структурними елементами. Це питання досить складне. Навіть між рухомістю й нерухомістю немає чіткого розмежування, оскільки принципово є можливість стаціонарно закріпити або перемістити будь-який об'єкт, питання тільки у доцільності таких дій з точки зору співставлення витрат та результатів. Існують об'єкти, які є постійними пристосуваннями. шо можуть бути вільно перемішені до монтажу, але виконувати функції призначення можуть лише у складі нерухомості. Власне, саме тому їх до монтажу та після демонтажу оцінюють по різному та окремо, у інших випадках — включають їх вартість до складу нерухомості.

До числа постійних пристосувань відносять стаціонарні прилади освітлення, підкранові цехові путі, системи промислової вентиляції, кондиціювання повітря, ліфти, шахтні підйомники й таке інше. Крім того, існують стаціонарні передатні устрої, які не є постійними пристосуваннями, і які частіше оцінюються окремо від іншої нерухомості. хоча переміщенню не підлягають, оскільки таке переміщення стає дорожче за створення нового об'єкту. До їх складу відносять устрої мережі електропередач, зв'язку й усі види трубопроводів. Слід також враховувати, що значна частка машин та обладнання для введення у експлуатацію потребує створення фундаментів, які не є рухомістю, і, хоча вартість їх виготовлення входить до балансової вартості встановленого об'єкту, вона не включається до ціни продажу цієї рухомості якщо остання продасться окремо і буде встановлена у іншому виробничому приміщенні.

Необхідно розрізняти рухомість у складі основних фондів та у якості оборотних засобів, оскільки вони матимуть певну специфіку у оцінці та у базі необхідних для оцінки даних. Базою для оцінки рухомості в обороті с паспортні дані заводу - виробника та вартість придбання або виготовлення. Об'єкти ОВФ потребують визначення техніко-економічних характеристик за оглядом або на основі експлуатаційної технічної документації (інвентарні картки, технічні паспорти й описи й т. і.), оскільки, як правило, дані виробника відсутні або вже не відповідають фактичним параметрам машини (96.100]. Машини й обладнання є специфічною часткою рухомого майна. Для оцінки цих об'єктів додатково необхідна уточнена інформація щодо рівня зносу, оскільки швидкість накопичення зносу не рівномірна та не однакова для різних видів машин та обладнання. З огляду на це, дана оцінка потребує відповідного попереднього групування нерухомості за видами.

Звичайно, для цілей оцінки встаткування рекомендують групувати за наступними видами:

— основне технологічне;

— допоміжне обладнання виробничого призначення;

— транспортне;

— офісне — комп'ютерна та множна техніка, техніка зв'язку.

Інколи до цього списку включають виробничий і господарський інвентар, у тому числі меблі (105, 131, 174|. Ллє оцінка інвентарю базується на інших підходах, ніж оцінка машин та обладнання виробничого призначення, зокрема до нього не можна застосувати результатні методи. Тому інвентар слід оцінювати окремо, і в цьому розділі ці питання розглядаються саме з цієї точки зору. Слід зазначити, що у випадках проведення інвентарної оцінки або переоцінки за потребами обліку так структурувати майно взагалі неможна, оскільки для цих конкретних випадків існує затверджена структура основних засобів, за якою транспорт завжди (як у бухгалтерському так і у податковому обліку) розглядається окремо, а не у складі машин та обладнання. У податковому обліку машини та обладнання взагалі не виділяються і входять до групи "інші". Згідно Державному класифікатору України ДК 013-97, затвердженому наказом № 507 від 19.08.97 p., всі об'єкти основних фондів для формування статистичних даних поділяються на три групи:

транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади й інструменти; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні й інші машини для автоматичної обробки інформації;

будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої (пристрої електропередачі, зв'язку та всі види трубопроводів);

інші основні фонди, що не ввійшли в групи 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини та знаряддя, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження.

Така класифікація використовується у ході індексації основних фондів і призвела до великих відхилень балансової вартості об'єктів від їх реальної ринкової ціни, що тепер виправляється переоцінкою. 1 це не дивно, оскільки здороження худоби, насаджень та машин навряд чи відбувалося за однією закономірністю, а вони за цією класифікацією у одній групі. Як бачимо, оцінка для потреб індексації, обліку та оподаткування не відповідає ринковим підходам, то використовувати таку класифікацію треба обережно, з урахуванням вказаних відмінностей. До того ж, у зв'язку з великим різноманіттям можливих напрямків та ознак класифікації машин і обладнання, важливо виділити лише ті з них, які найбільшою мірою впливають на вибір методів та результати оцінки залежно від її мсти.

Існуючі класифікації рухомих об'єктів оцінки за ознакою технологічної приналежності теж мають свої недоліки, до того ж не завжди точно відображують характерні ознаки групування {37,105,135,140,141):

Силові та робочі машини й обладнання — машини, інструменти, апарати та інші види обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці з метою зміни його форми, властивостей, стану або положення. До цієї групи відносяться всі види технологічного обладнання, рахуючи автоматичні машини й обладнання для виробництва промислової продукції, обладнання сільськогосподарське, транспортне, будівельне, торгове, складське, санітарно-гігієнічне, обладнання систем водопостачання та каналізації та інші види". До цієї групи віднесені системи водопостачання та каналізації, хоча .за цими ж джерелами, це не що інше, ніж передаточні пристрої, до того ж вони відкосяться до нерухомості. Вказується, що до неї входить також усе технологічне обладнання, яким доречи є транспортери, конвеєри та інші передавальні та транспортні засоби. У сучасних умовах перелічені види обробки не вичерпують усі можливості, оскільки є фарбування, нанесення металевих покриттів (фізико-хімічний процес), лазерна обробка та інше.

"Енергетичне обладнання — генератори, що виробляють теплову й електричну енергію і двигуни, які перетворюють енергію будь-якого виду в механічну. Очевидно, що енергетичне обладнання повинне включати також такі не менш розповсюджені види, як трансформатори, стабілізатори, частотні модулятори, лазери та прибори освітлення, що перетворюють теплову або електричну енергію на світло, рух та інше.

Інформаційне обладнання — призначене для перетворення, передавання та збереження інформації: обладнання систем зв'язку, засоби вимірювання та управління, засоби обчислювальної техніки й оргтехніки, засоби візуального й акустичного відображення інформації, засоби збереження інформації, театрально-сценічне обладнання". Якщо до інформаційного обладнання включати театрально-сценічне, то будь - який предмет або явище фізичного світу несе якусь інформацію, але ж його неможна включати до інформаційного обладнання, ще й виробничого призначення. З такої точки зору той же трансформатор, встановлений на телестудії, є інформаційним обладнанням. На наш погляд, взагалі не слід виділяти вказану групу за такою ознакою, оскільки є більш точне визначення — засоби зв'язку та обробки інформації.

"Транспортні засоби — пристрої, призначені для переміщення людей і вантажів (залізничний, водяний, автомобільний, повітряний, космічний, міський транспорт і засоби напільного виробничого транспорту)". Газ важко визначити як вантаж, але ж його транспортують так само як і воду, то це, мабуть, повинно було б відобразитись у даній класифікації, тим більш, що транспортування води або газу потребує спеціальних засобів, таких як насосна станція для води або компресорна для газу та стислого повітря.

"Виробничий і господарський інвентар — предмети технічного призначення, що приймають участь у виробничому процесі, але не належать ні до машин, ні до обладнання. До них відносять ємності для збереження рідин, пристрої і тару для сипучих, штучних і тарно-штучних матеріалів, пристрої і меблі, що застосовуються для полегшення виробничих операцій, предмети конторського та господарського призначення, спортивний інвентар". Слід відзначити, що за цими ж джерелами [105 с. 190] господарський інвентар віднесено до машин та обладнання. Навіть виробничі приміщення не приймають участі у виробничому процесі, а лише його забезпечують (пасивна частина ОВФ). тим більш не може приймати участь у виробничому процесі, наприклад, шафа, хоча процес управління вона забезпечує.

Класифікація машин та обладнання для цілей оцінки повинна бути повною, точною, та відображати лише ті особливості, які значною мірою впливають на результат оцінки. Треба додати, що мова йде про незалежну ринкову оцінку саме вартості машин та обладнання, оскільки ми вже розглянули класифікації для обліку, оподаткування, індексації основних засобів, і вони для вказаних цілей не підходять. З цієї точки зору, у першу чергу потрібно виділити найбільш вагомі для оцінки вартості ознаки групування машин та обладнання, то звичайно їх класифікують таким чином [37,105,135,140,141,174]:

За видом основних фондів — виробничі та невиробничі машини та обладнання, залежно від їх входження до складу відповідних підрозділів підприємства. Слід зазначити, що для цілей оцінки таке поділення втрачає свою актуальність, оскільки для оцінки вартості немає великого значення — виробляється з використанням даних основних фондів продукція або послуги, виконується за їх допомогою робота, чи вони лише забезпечують потрібні умови, якщо це налає прибуток. Тому, на наш погляд, краще класифікувати не за видами основних фондів (тим більш, що машина може відноситись і до обігових засобів), а відповідно засобу економічного використанім. Саме засіб економічного використання буде визначати — який метод оцінки вартості слід використовувати у кожному випадку.

За стадією життєвого циклу об'єктів оцінки як моделей машин та обладнання — нові та прогресивні, але маловідомі, відомі моделі, що добре зарекомендували себе на ринку, застарілі моделі [ 105]. Це дійсно важлива ознака, яка крім етапу просування товару на ринку відображує також рівень його морального зносу та потребує врахування у ході оцінки. Не менш важливою є наступна класифікаційна характеристика [46,174].

За етапом життєвого циклу конкретної машини:

— обладнання на складі готової продукції виробника, якому потрібна незалежна ринкова оцінка рухомого майна при розпродажу, під заставу або що;

— обладнання на складі, що підлягає введенню до експлуатації (у тому числі нове обладнання, придбане для об'єктів незавершеного будівництва);

— обладнання, що знаходиться на певному році експлуатації з характерним рівнем зносу, та кількістю виконаних капітальних ремонтів;

— обладнання, що перебуває у капітальному ремонті, модернізується або нещодавно отримало капітальний ремонт та поліпшення, які змінили його вартісні характеристики з точки зору найліпшого використання;

— законсервоване (у тому числі державні мобілізаційні резерви) обладнання, машини дублери особливо важливих операцій, обладнання рідкого використання у виробництві продукції з великим виробничим циклом;

— обладнання, яке виведене з експлуатації за рівнем фізичного та морального зносу або за зміною технологічного процесу, та оцінюється з метою прийняття рішення щодо продажу, безкоштовного передання, відправки на металобрухт,

— обладнання, виведене із експлуатації з причин розукомплектування, що підлягає оцінці з точки зору доцільності комплектування з подальшим продажем або негайної утилізації.

За способом придбання — об'єкти, придбані на відкритому ринку, з аукціону, безоплатно передані, отримані в результаті приватизації, викуплені за закінченням строку оренди та інше.

За походженням — вітчизняне нове, з гарантією та після гарантійним обслуговуванням за умовами купівлі; імпортне, придбане новим, з усією необхідною технічною документацією; вітчизняне, що було у експлуатації, не має гарантій, зовнішнього обслуговування та технічних даних виробника; імпортне, що було у використанні, не забезпечено запасними частинами та технічною документацією; виготовлене власними силами як нестандартне або зібране самостійно зі стандартних вузлів та агрегатів.

За ступенем універсальності — широко універсальне, що поєднує признаки кількох типових груп (багато функціональні обробні центри, на яких можуть виконуватись одночасно фрезерні, токарні, свердлильні операції), універсальне у межах своєї групи (окремі токарні, фрезерні, відрізні верстати); гнучкі лінії, які налаштовуються на кілька типових процесів або виробів; спеціальне (просте спеціальне та спеціалізоване обладнання, роторні лінії високої продуктивності налаштовані на виконання лише однієї операції тощо).

За типом виробництва, у якому обладнання створено — продукт масового виробництва (стандартизовані та уніфіковані машини та обладнання, забезпечені взаємозамінними ремонтними комплектами, з високою надійністю та гарантією задекларованих вихідних характеристик), серійні машини та обладнання, для якого кожне наступне покоління може слугувати аналогом за внесенням поправок; нестандартне та унікальне обладнання одиничного виробництва, яке практично немає аналогів для порівняння та має вузьке призначення, що обмежує ринок його продажу.

За функціональним призначенням — відповідно до сегментів ринку, на якому є попит на обладнання та машини спеціального функціонального призначення або на багатофункціональні засоби згідно певної галузевої класифікації (обладнання машинобудування, у тому числі токарне, фрезерне та інше обладнання, добувної промисловості — бурові верстати, вишки, тягачі та інше). Іноді, як вказувалось, обладнання диференціюється на основне технологічне, допоміжне, автотранспортне або офісне, а також виділяється виробничий і господарський інвентар, але домінуючою ознакою для оцінки є не стільки віднесення обладнання до основного чи допоміжного, як засіб отримання з нього потрібного результату. Тому вибір метода оцінки, залежно від класифікаційних ознак об'єкту, повинен враховувати можливість застосування, наприклад, до інвентарю доходного підходу, що сумнівно, та чи слід до верстату застосовувати порівняльний підхід, коли є можливість використати принцип найкращого застосування за результатним підходом.

За правом власності — об'єкти, що знаходяться в державній, комунальній, колективній або приватній формах власності, але у даному випадку розглядаються лише колективна або приватна форма, оцінка якої практично не відрізняється, за виключенням тих випадків, коли потрібно оцінити частку співвласників [3].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Схожі теми

ОЦІНЮВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ
Вартісна оцінка імпортного обладнання
Урахування зносу машин і обладнання при визначенні їх вартості
ОЦІНЮВАННЯ РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ
Вартісна оцінка імпортного обладнання
Урахування зносу машин і обладнання при визначенні їх вартості
Особливості оцінки окремих видів нерухомого майна
Речі. Майно
Звернення стягнення на заставлене рухоме майно
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси