Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлюАналіз "затрати — об'єм — прибуток" к процесі ухвалення рішенняМетоди й моделі ухвалення маркетингових рішеньМетодологічні засади розробки рішеньОптимізаційні методи ухвалення маркетингових рішеньПроцедура ухвалення рішеньФактори впливу на ухвалення управлінських рішеньТеорії ухвалення рішеньСистемний підхід в ухваленні управлінських рішеньУхвалення судового рішення і окрема думка судді
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

Ухвалені управлінські рішення можуть цілком відповідати вимогам, що висуваються до них, проте їх якість не завжди висока, оскільки багатоетапність, багатоаспектність і неповторність рішень, які розробляються, накладають свій відбиток на їх кінцеву ефективність.

Помилки й недоліки, допущені на ранніх етапах розробки управлінського рішення, за недостатньої кількості ітерацій збільшуються у багато разів і можуть призвести до неправильного ухвалення рішення на останньому етапі.

У розробці рішення, особливо у великих компаніях, може брати участь значна кількість працівників, чисельність яких зростає при складних і нестандартних рішеннях. Це і постачальники, і системні аналітики та працівники інформаційних систем і, врешті-решт, сам керівник. Тому навіть при найсумліннішому ставленні до справи внаслідок своїх людських якостей вони можуть допустити прорахунки і суб'єктивізм у процедурах та операціях розробки й ухвалення управлінського рішення.

До різноманітних результатів можуть призвести недоліки в організації інформаційного забезпечення, суб'єктивність оцінки виробничої ситуації й оцінки ризику, вибір неадекватних методів, суб'єктивне бачення наслідків і перспектив ухваленого рішення в умовах мінливості середовища, а також особисті якості працівників і ОПР.

Важливу роль в ухваленні рішення відіграє кількість працівників, які беруть участь у розробці проблеми. При малій кількості учасників зростає внесок кожного окремого працівника в кінцевий результат, а значить, і помилкові дії працівника стають більш вагомими. При великій кількості виконавців-розробників окрема людина зникає з поля зору, але її роль і помилковість дій може мати вирішальний характер на наступних етапах розробки й ухвалення рішення. Таким чином, стає актуальним питання вибору, якщо не оптимального якісно-кількісного складу працівників, то хоча б досить раціонального. На жаль, у теорії рішення таких рекомендацій поки що немає. Тому вибір розробників тієї чи іншої проблеми знову повністю лягає на суб'єктивні оцінки ОПР і її думку, яка не завжди може бути виправданою.

Особисті якості людини значно впливають на оцінку вихідної проблемної ситуації і ситуацій, які виникають під час розробки управлінських рішень, особливо в умовах дефіциту часу.

Неправильна оцінка ситуації може бути наслідком великого хвилювання (гніву, страху), коли людина не здатна враховувати всі обставини. За таких умов особливо гостро позначається властивість людини сприймати не дійсні факти, а ті, які вона хоче бачити. В результаті рішення приймаються на основі не об'єктивного, а перекрученого уявлення про дійсність.

Виокремлюють такі найпоширеніші суб'єктивні недоліки рішень:

o упередженість;

o перестраховка;

o половинчастість;

o егоцентризм;

o заміна дійсного бажаним.

Упередженість ґрунтується на негативній думці індивіда про іншу людину або ситуацію. Мислення, яке виникло в результаті упередженості, і є наслідком антипатії ОПР. Характер упередженості може спостерігатися і при зворотному ефекті, наприклад симпатії.

З огляду на виробничу ситуацію упередженість в управлінських рішеннях може виникати при урахуванні не конкретно сформованої обстановки, а аналогічної ситуації, яка була у минулому. І керівник під тиском інерції може не помічати нюансів, які відрізняють наявну обстановку з минулим прецедентом, що може призвести до помилкових дій.

Перестраховка буває наслідком того, що особи, які ухвалюють рішення, надто бояться відповідальності за можливі несприятливі результати. Перестраховка властива лідерам і ОПР ліберального стилю керівництва, а також початківцям і недосвідченим керівникам.

Об'єктивними передумовами для ухвалення таких "перестрахувальних рішень" можуть бути також неповна або низька достовірність отриманої і використаної інформації.

Половинчастість рішень пов'язана, як правило, з цілями і засобами їх досягнення. Прикладом такої половинчастості рішень може бути варіант, коли мета для організації ставиться дуже важлива, а для її виконання виділяються ресурси в недостатній кількості, які не в змозі забезпечити повну реалізацію задуманого. Такі рішення були дуже характерні для організацій у кінці 80-х років, що стало однією з численних причин реформування економіки з централізованою системою господарювання.

Половинчасті рішення не можна розглядати як "деякі недоліки". Вони дуже шкідливі, оскільки створюють ілюзію того, що актуальні проблеми розв'язуються і породжують невиправданий оптимізм та самозаспокоєність, сприяють розпиленості і без того обмежених засобів підприємства. Тому половинчасті рішення необхідно відхиляти

Егоцентризм як крайній ступінь егоїзму позначається в підміні Загальних цілей організації цілями особистого або вузькогрупового характеру. Схильні до егоцентризму керівники агресивні у своїх прагненнях і дуже небезпечні для організації. Вони прагнуть досягти бажаних для себе або вузької групи осіб результатів незалежно від того, який збиток це може завдати іншим співробітникам і всьому підприємству в цілому. Егоцентризм може набути форми крайнього індивідуалізму й аморалізму, який знаходиться на межі криміналу.

Егоцентризм особливо чітко спостерігається в окремих керівників у перехідний період економіки, коли такого роду ОПР розуміють демократичні зміни як вседозволеність для влади забезпечених.

Заміна дійсного бажаним відбувається внаслідок надмірного оптимізму, недооцінки наявних труднощів, а також прагнення керівництва підтримати свій авторитет, показати себе здатним подолати будь-які перешкоди. Часто керівників такого типу ототожнюють з максималістами, які живуть майбутніми планами і проектами, новими ідеями, забуваючи повсякденні "дрібниці", з яких складається цілісна робота організації. Заміна дійсності бажаним баченням розвитку подій, по суті, є різновидом самообману, який призводить зрештою до зривів у діяльності організації і збитку.

Перераховані суб'єктивні недоліки рішень украй шкідливі для установи, а зрештою і для тих керівників, які їх допускають. Тому управлінському персоналу підприємства необхідний ефективний самоконтроль. З цією метою ОПР, ухвалюючи будь-яке рішення, повинна уявним поглядом перевірити себе стосовно того, чи:

o об'єктивно оцінена ситуація;

o випливає ухвалене рішення з конкретних умов;

o не допущена нею упередженість, перестраховка, половинчастість;

o не видається бажане за дійсне;

o не надається перевага особистим цілям і амбіціям на шкоду загальній справі.

Безумовно, ці недоліки слід відрізняти від тих рішень, які приймає керівник при остаточному виборі, адже ОПР, ухвалюючи рішення, далеко не завжди розділяє думку системних аналітиків, які підготували найвигіднішу альтернативу, хай навіть і обґрунтовану математично та економічно. По-перше, за час розробки рішення могли пройти значні зміни в обстановці за рахунок її змінних чинників. По-друге, керівник володіє новою повною інформацією, про яку не могли знати розробники. По-третє, ними (розробниками), як правило, не враховувалися елементи соціального й етичного плану, на які зобов'язана звертати увагу ОПР. По-четверте, розробники альтернатив і використані ними методи (внаслідок різних причин) можуть не враховувати тих наслідків, які чекають організацію після реалізації тих чи інших рішень.

Тому, враховуючи визначені вище причини, керівник може вибрати менш ефективне рішення, яке при досить прийнятному (допустимому) результаті, дає можливість не тільки вирішити відомі йому суперечності, а й зберегти нормальний психологічний клімат у колективі та імідж підприємства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси