Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Маркетинг та реклама в мережі InternetОрганізація і технологія роботи Internet-магазинуОсновні принципи та засоби реклами в мережі InternetInternet-, Extranet-, Intranet-технологіїСТАН І СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ INTERNET-BANKING
Формування цін на товари і послуги в мережі InternetОрганізація надання банківських послуг через InternetТуристичні послуги в мережі InternetМаркетинг та реклама в мережі Internet
 
Головна arrow Банківська справа arrow Інформаційні системи і технології в банках
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Підключення до Internet

Основою успішної роботи в Internet є вибір оптимального способу підключення. Підключення до мережі здійснюється спеціалізованими фірмами - провайдерами. Правильний підбір провайдера послуг Internet дає користувачеві змогу досягти оптимального режиму роботи, зекономити гроші і час.

Провайдер відіграє роль ланцюга між клієнтом і Internet. Тому, вибираючи провайдера, користувач має звертати увагу на такі основні аспекти, як запропонований час з'єднання, вартість і авторитет провайдера. Як правило, провайдер дає можливість роботи з такими послугами Internet, як електронна пошта, World Wide Web, групи новин, доступ до файлових архівів на FTP-серверах. Користувач може вибрати потрібний час з'єднання: погодинний; необмежений або необмежений у нічний час. Погодинна оплата коливається залежно від часу доби з'єднання. Для високошвидкісного підключення до Internet одного або кількох комп'ютерів, з'єднаних між собою локальною мережею, доцільне використання виділеної лінії з цілодобовим доступом без обмеження часу роботи в мережі. Такий спосіб підключення гарантує надійний зв'язок і є оптимальним для користувача. Альтернативою підключення за допомогою виділеної лінії є так зване Dial-Up - з'єднання, що застосовує телефонну лінію. Таке підключення значно дешевше від виділеної лінії, однак його серйозним недоліком є перебої зв'язку. Зазвичай такий режим використовується для підключення одного комп'ютера.

Послуги в Internet

Сервіс в Internet побудований на основі моделі "клієнт/сервер". Як уже зазначалось, сервер - це програма, що підтримує певну послугу мережі. Доступ користувачів інших вузлів мережі Internet до цієї послуги реалізується через програму-клієнт. Більшість програм-клієнтів забезпечує користувача графічним інтерфейсом, який робить доступ до послуг простим і зручним. Сервер послуги дозволяє організовувати інформацію у стандартному варіанті, а також приймати запити клієнтів, обробляти і відправляти відповіді клієнтові.

Розглянемо найбільш відомі послуги, що надаються серверами глобальної всесвітньої мережі Internet.

Електронна пошта

Одним із засобів взаємодії користувача в мережах є електронна пошта - E-mail (комп'ютерний аналог назви електронної пошти). Електронна пошта - це процес передачі повідомлень між комп'ютерами, який забезпечується спеціальним пакетом програм.

Розрізняють електронну пошту, що застосовується в локальних і глобальних мережах (далі йтиметься про глобальні системи електронної пошти).

Електронна пошта багато в чому схожа на звичайну пошту. За її допомогою лист - текст, забезпечений стандартним заголовком (конвертом), відправляється на вказану адресу, яка визначає місцезнаходження машини та ім'я адресата, щоб адресат міг його вийняти і прочитати у зручний для нього час.

Для відправлення поштового повідомлення комп'ютером треба створити сам текст повідомлення, викликати поштову програму, вказати отримувача повідомлення і дати вказівки програмі, щоб вона його відправила. Відправити повідомлення означає встановити зв'язок комп'ютера з поштовим хост-комп'ютером, безпосередньо включеним у ту чи іншу глобальну мережу. Повідомлення, що надійшло на хост-комп'ютер відправника, передається каналами зв'язку на машину отримувача і там записується в підкаталог, який називається поштовою скринькою, з якої користувач у будь-який зручний для нього час можете їх вийняти і прочитати за допомогою спеціальної програми.

Поштова скринька складається з двох кошиків: відправлення (Output) й отримання (Input). Будь-який користувач може звернутися до кошика отримання другого користувача і "покласти" туди лист, але переглядати чужі листи не може.

Електронна пошта для розсилання повідомлень використовує електронну адресу. До складу електронної адреси входять дві складові: ім'я адресата і його місцезнаходження. Одна частина від другої відокремлюється спеціальним знаком @. Зліва від знака @ стоїть ім'я адресата, точніше - ім'я поштової скриньки на його машині. Частина справа від @ називається доменом і описує місцезнаходження цієї поштової скриньки. До складу домена входять піддомени, які почергово уточнюють, де шукати поштову скриньку. Якщо провести аналогію зі звичайною поштою, домен це перша частина адреси (рядок "Куди" на конверті), а піддомен - це назва вулиці, номер будинку, квартири. Адреса електронної пошти загалом є такою: ім'я користувача <§>, хост-комп'ютер, піддомен, домен верхнього рівня.

Конкретна адреса абонента може бути такою: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Частина адреси, що стоїть справа від знака <а>, означає: ua- Україна, Kiev - місцезнаходження адресата - м. Київ, freenet - хост-комп'ютер, на якому зареєстрований адресат, natbank - назва організації, в якій є адресат. Частина адреси, що стоїть зліва від @, - це ім'я адресата (ім'я його поштової скриньки).

Для пересилання кореспонденції треба встановити зв'язок із поштовою скринькою адресата в режимі on-line (тобто мають працювати комп'ютер відправника і комп'ютер отримувача кореспонденції). Цей спосіб незручний, оскільки необхідно чекати того моменту, коли буде включена ЕОМ отримувача.

Тому поширенішим методом є виділення окремих комп'ютерів як поштових відділень, які називаються поштовими серверами. За цього методу пересилання даних усі комп'ютери учасників електронної пошти під'єднані до найближчого поштового сервера, який отримує, зберігає і пересилає далі мережею поштові повідомлення, поки вони не дійдуть до адресата. Відправлення повідомлення адресатові здійснюється в міру його виходу на зв'язок із найближчим поштовим сервером. Такий режим роботи пошти називається режимом off-line.

Будь-яка система електронної пошти складається з двох головних підсистем:

1) клієнтського програмного забезпечення, з яким безпосередньо взаємодіє користувач (Microsoft Internet Explorer 3.0, Net cape navigator 3.0 тощо);

2) серверного програмного забезпечення, яке керує: прийомом повідомлення від к о р и с ту в а ч а - в і д п р а в н и к а; відправкою повідомлення; скеруванням повідомлення в поштову скриньку адресата і його зберіганням у цій скриньці до того часу, коли користувач-отримувач візьме його звідти.

Клієнтські програми різних систем електронної пошти мають такі загальні функції: повідомлення про прибуття нової пошти; читання вхідної пошти; створення вихідної пошти; адресація повідомлень; використання адресної книги зі списком абонентів, яким часто відправляють пошту, відправлення повідомлення.

Будь-яке повідомлення складається зі заголовка і безпосередньо тіла повідомлення (рис. 2.11).

Вікно поштового повідомлення

Рис. 2.11. Вікно поштового повідомлення

Передача файлів

Для отримання послуги копії файла використовують програму FTP, що отримала свою назву від відповідного протоколу File Transfer Protokol. Програма FTP входить до стандартного набору програм прикладного рівня сімейства протоколів TCP/IP і призначена для передачі файлів між комп'ютерами. Вона дозволяє звернутися до FTP-серверів, що підключені до Internet і містять файли, доступні для отримання будь-яким користувачем. Робота з FTP- програмою здійснюється просто. Запустивши програму на своєму комп'ютері, можна дати команду OPEN - відкрити сервер. Далі можна переглянути те, що міститься в каталогах, і, використовуючи команду GET, одержати файл на свій комп'ютер.

Отримати послуги мережі Internet, використовуючи ресурси віддаленого комп'ютера, дозволяє TELNET - протокол віддаленого доступу до мережі. За допомогою TELNET комп'ютер підключається до віддаленого комп'ютера, підключеного до мережі Internet, і користувач може працювати на своєму комп'ютері так, ніби він сидить за терміналом віддаленої системи. Усі команди, що вводяться в комп'ютер користувача, виконує система віддаленого комп'ютера.

Телеконференції

Велику популярність в Internet мають системи, які дозволяють читати і відправляти повідомлення у відкриті інформаційні групи, які називаються електронними дошками оголошень, чи телеконференціями. Ці системи призначені для проведення дискусій та обміну новинами. Найбільшою системою телеконференцій є система Usenet. У ній - групи-телеконференції з різноманітних тем. На будь-яку з цих тем користувач може "підписатися", щоб взяти участь у дискусії з тем цієї конференції чи переглянути новини.

Якщо користувач має прямий доступ в Internet, то робота в системі телеконференцій починається з введения в командному рядку імені програми news (новини). Через меню можна отримати список груп, доступних користувачеві на вказаному сервері новин, вибрати потрібну групу і натисненням Enter "підписатися" на неї. Відкривши групу, можна перетянут новини і взяти участь у дискусії, відправивши своє повідомлення в групу.

Щоб користувачеві було простіше орієнтуватися у великій кількості груп, у назвах груп використовуються прийняті системою скорочення. Відбір груп може бути здійснений за заданим набором ключових слів. Доступ до телеконференцій може бути здійснений не лише в режимі on-line. До телеконференцій можна звернутися і через електронну пошту. Звичайно, новини будуть отримані тільки через деякий час.

Всесвітня павутина WWW (World Wide Web) - це спроба об'єднати в одному інформаційному інструменті можливості всіх указаних засобів і додати до них передавання (крім текстів і програм) графічних зображень, звуків, відео. Усі ці інформаційні об'єкти зв'язуються структурою гіпер-тексту.

Гіпертекст - це, перш за все, система документів (як правило, дуже великого обсягу) із перехресними посиланнями.

Оскільки система WWW дозволяє включити в ці документи не лише тексти, а й графіку, звук і відео, гіпертекстовий документ перетворився в гіпер-медіадокумент. У документах є посилання на інші документи, що пов'язані за змістом і поглиблюють розуміння даного тексту. З посиланням можуть бути пов'язані малюнки, звукові заставки, відеофрагменти. Малюнки або звукові заставки також можуть містити посилання на текст, нові малюнки чи звук. Документи, на які зроблено посилання, можуть бути на віддалених комп'ютерах. За посиланнями можна значно віддалитися від початкового джерела інформації, але до нього можна легко повернутись. Таким чином, читаючи статтю про художню галерею, ви можете відразу ж подивитися картини, а вивчаючи музичні інструменти - чути "їхнє звучання. Гшермедіадокументи зберігаються на WWW-cepвepax мережі Internet. Для роботи з гіпермедіадо-кументами розроблено чимало різних програм, які називаються програмами перегляду WWW, або броузерами. Програми перегляду дозволяють за відомою точною адресою викликати потрібні документи, накопичувати їх, сортувати, об'єднувати, редагувати, роздруковувати. Най популярнішим и програмами перегляду є Netscape, Mosaic, Microsoft Internet Explorer. В усіх цих броузерах - чимало спільного, тому, засвоївши один із них, легко переключитися на роботу з іншими. Всі провідні університети, дослідні центри світу, всесвітньо відомі корпорації і невеликі фірми, державні організації, засоби масової інформації мають WWW-cepeepu.

Відкриття сторінки Web

Для відкриття сторінки (документа Web) користувач повинен повідомити броузеру адресу цієї сторінки. Адреса надається в стандартному варіанті, розробленому для вказівки посилань на будь-які доступні в Internet ресурси. Вона називається URL-адресою.

Формат CTRL може бути таким:

Вид інформаційного_ресурсу: И доменне_ім'я_хост__комп'ютера.

ім'я_ каталогу І ім'я_ підкаталогу /ім я_ файла.

URL складається з двох частин. Перша частина визначає вид ресурсу, з яким користувач хоче розпочати роботу. Вид ресурсу задається найменуванням протоколу, який система використовує для реалізації доступу до цього ресурсу.

Використовують такі найменування протоколів:

• http (Hyper Text Transfer Protocol, протокол передачі гіпертексту) - визначає перехід до роботи з Web-сервером;

• ftp - сервер FTP;

• gopher - сервер Gopher,

• wais - сервер індексованих баз даних Wais;

• telnet - вказує на початок сеансу зв'язку за протоколом Telnet;

• file - якщо далі стоїть (наприклад) Не, то це вказує на звернення до файла на локальному диску; якщо //, то це звернення до FTP-сервера; літера "с" може змінюватись на будь-яку іншу, якою іменується локальний диск;

• news - визначає запуск програми перегляду новин і відкриття певної групи новин телеконференцій Usenet. URL, який використовує цей протокол, має інший формат: news: ім'я_групи_ новин;

• mailto - визначає запуск програми електронної пошти для відправлення повідомлення на певну адресу в Internet. URL, що використовує цей протокол, має ширший формат:

• mailto: ім'я_користувача @ доменне_ім'я_хост_комп'ютера.

Друга частина URL-адрёси вказує доменне ім'я хост-комп'ютера, на якому зберігається потрібний документ, і через символ "/" може вказати точне місцезнаходження та ім'я файла, в якому зберігається документ.

Як уже зазначалося, хост-комп'ютером називається комп'ютер, який надає в розпорядження віддаленого користувача деякі свої ресурси. Ідеться про інформаційні ресурси, що надаються користувачам, які працюють на віддаленому комп'ютері з програмою-клієнтом, сервісними службами (серверами) цих комп'ютерів - Web, FTP, Gopher.

Пошук інформації

Отримання Web-сторінок та інших інформаційних ресурсів Internet не викликає ускладнень, якщо користувач знає його точну URL-адресу. Однак далеко не завжди відома URL-адреса не лише документів, а й сервера, що містить інформацію з теми, яка цікавить. Для пошуку URL-адрес потрібних документів у Web-системі розроблено велику кількість пошукових програм. Основою пошуку є ключові слова та їх комбінації. Причому для отримання результату достатньо ввести у вікно (для введення ключових слів) слово, яке визначає тему ваших інтересів, і натиснути кнопку Search, що розміщується, як правило, поруч із вікном.

Список пошукових програм - це список пошукових серверів, оскільки саме їх сукупність є тією чи іншою системою пошуку. Програма пошуку - це клієнтська програма сервера пошуку. Таким чином, вибором програми пошуку визначається коло доступної інформації. Крім цього, система пошуку дає можливість обмежити коло пошуку вибраним географічним районом, предметною областю тощо.

Оскільки бази даних різних пошукових систем містять зведення з різних серверів мережі, результати пошуку, що отримані за допомогою різних систем, можуть не збігатися. Однак, незважаючи на доступність численних засобів пошуку, досягнення ефективного пошуку залишається непростим. Для того, щоб пошук давав задовільні результати, потрібно добре вивчити можливості вибраної програми пошуку, правила формування запитів. Слова запиту мають точно, повно і коротко характеризувати предмет пошуку. При цьому що більше слів використано в запиті, то більше звужується пошук.

Обробка документів

Програми перегляду, отримавши потрібні документи, відображають зміст інформації на екрані. При цьому може відобразитися зміст файлів різних форматів. Наприклад: Netscape Navigator може сам відображати текст, вбудовану графіку, файли з малюнками у форматі GIF і JPEG. Однак у документах можуть бути використані й інші формати файлів. Наприклад, для зберігання звукової інформації застосовуються WAV- і MIDI-файли, для текстової - DOC-файли. Для відтворення файлів мультимедіа, не передбачених у програмі перегляду, треба встановити на комп'ютері програми, що працюють з такими файлами, і повідомити програмі перегляду - які типи мультимедіафайлів і якими програмами слід опрацьовувати. Програми перегляду не лише відображають зміст отриманих документів, а й дають можливість здійснити його обробку.

Копію документа, отриманого з мережі, можна зберегти на диску локальної системи користувача за допомогою відповідної команди меню броузера. При цьому слід пам'ятати, що хоча локальна копія і містить посилання на інші документи, не завжди можна скористатися ними, оскільки вони можуть бути відносними і вимагати, щоб адресований документ був на тому ж комп'ютері, у тому ж каталозі, що й поточний документ. Отримані з мережі документи можна роздрукувати безпосередньо з броузера, переглянувши попередньо, якими вони будуть у надрукованому варіанті.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси