Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
КазахстанКАЗАХСТАНКАЗАХСТАНУкраїна – Республіка Казахстан (РК)Розвиток кредитної системи КазахстануФункціонування сегментів кредитного сектору Республіки КазахстанДосвід іпотечного кредитування у пострадянських країнах (Росії,...Національний Банк Республіки Казахстан: структура, основні завдання...
 
Головна arrow Географія arrow Країнознавство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Казахстан

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Казахстан. Столиця — Астана (колишній Цілиноград і Акмола) (300 тис. осіб). Площа — 2,7 млн км2 (9-те місце у світі). Населення — понад 16 млн осіб (55-те місце). Державна мова — казахська. Грошова одиниця — тенге.

Географічне положення. Більша частина держави знаходиться в Центральній Азії, менша — в Європі. Виходу до Світового океану не має, лише до внутрішніх Аральського та Каспійського морів. На заході, півночі та північному сході країна межує з Росією, на південному сході — з Китаєм, на півдні — з Киргизією, Узбекистаном і Туркменистаном. Казахстан має потенційно вигідне положення, займаючи центральну частину простору між Європою, Росією, Південно-Східною і Південною Азією та Китаєм.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен нинішня територія Казахстану була заселена гунами. Пізніше тут виник давньотюркський каганат. На території Казахстану до X ст. панували тюрки-карлуки, а з X до XII ст. існувала держава Караханідів; на початку XIII ст. вона була завойована монголами та увійшла до складу Золотої Орди. В XV ст. після її розпаду із складу узбецького ханства виокремилося власне Казахське ханство. В XIX ст. Казахстан був приєднаний до Росії. У складі СРСР утворилась у 1920 р. Киргизька автономна республіка, а з 1925 р. — Казахська АРСР. 31936 р. Казахстан став союзною республікою. До та після Другої світової війни Казахстан слугував для Радянського

Союзу величезним концентраційним табором, куди висипалися цілі народи. В 50-х роках XX ст. розпочалося масове освоєння цілинних земель. У 1991 р. було проголошено незалежність.

Державний устрій і форма правління. Казахстан є унітарною державою, президентською республікою. Глава держави — президент зі значними повноваженнями. Він очолює єдину систему виконавчої влади. Законодавчі функції належать двопалатному парламенту, який складається із сенату та меджлісу. Виконавча влада зосереджена в руках кабінету міністрів. Сенат утворюють по два депутати від кожної області, міста республіканського значення та столиці. Меджліс складається з 67 депутатів. Парламент обирається терміном на 4 роки.

Природні умови та ресурси. Рельєф Казахстану дуже розмаїтий. На півдні та південному сході здіймаються високі гори Тянь-Шань і Джунгарський Алатау. В центрі знаходиться дуже зруйнований Казахський дрібносопковик. Його висота не перевищує 1500 м над рівнем моря. Туранська та Прикаспійська низовини майже ідеально рівні.

Клімат Казахстану різко континентальний, посушливий: взимку переважають сильні морози, влітку — сильна спека. Майже 40% території займають пустелі, 30% — напівпустелі. Кількість опадів коливається від 100 до 400 мм.

Країна відчуває дефіцит прісної води. Багатоводних річок мало. Найгустішою річкова сітка є на півночі та в гірських районах. Є великі озера Балхаш і Тенгіз.

Ґрунтовий покрив Казахстану досить різноманітний. На півночі простягається вузька смуга чорноземів. Південніше вони переходять у каштанові ґрунти. Ще далі на південь панують бурі та сіро-бурі пустельні ґрунти.

Рослинний світ не надто розмаїтий. Панує степова та пустельна рослинність. Невеликі масиви лісів збереглися лише в горах. Серед тварин переважають копитні та гризуни (сайга, джейран). У горах є марали, архари, кабарга. На Алтаї та в Тянь-Шані зрідка трапляються рисі, снігові барси, бурі ведмеді.

Мінерально-сировинні ресурси Казахстану багаті та різноманітні. Значні паливні ресурси (вугілля, нафта, природний газ) та родовища залізних, мідних, поліметалевих руд, хромітів, нікелю та урану. Великі поклади фосфоритів, будівельних матеріалів, кухонної та кам'яної солей.

Населення. Розміщене по території держави дуже нерівномірно. Найвища його густота — в районах поливного землеробства, найнижча — на територіях, зайнятих під пасовищним тваринництвом. У цілому густота населення не перевищує 6 осіб на 1 км2. Досить значний природний приріст, який дорівнює 10%о. Міське населення країни становить понад 60%. Найбільшими містами країни є Алмати (1,2 млн осіб) та Караганда (близько 600 тис. осіб). Національний склад населення доволі строкатий. Казахи складають близько 50% жителів Казахстану, 35% — росіяни, 5% — українці.

Господарство. Казахстан — індустріально-аграрна держава. Переважаючими міжгалузевими комплексами в неї є гірничовидобувний, паливно-енергетичний, металургійний та хімічний. Розвивається агропромисловий комплекс.

Провідними галузями промисловості є гірничо-видобувна, чорна та кольорова металургія, машинобудування, нафтопереробка та нафтохімія. В металургічній галузі провідна роль належить кольоровій металургії. Вона виробляє цинк, свинець, титан, срібло, магній. На бокситах північної частини країни працює алюмінієвий завод. Найбільший комбінат чорної металургії знаходиться в Караганді.

У Казахстані розвинуті всі паливно-енергетичні галузі. У Караганді та Екібастузі видобувають кам'яне вугілля. На півострові Мангишлак розвивається нафтова та газова промисловість. У країні діють потужні теплові електростанції та одна АЕС. Гідроенергетика розвинена на сході країни в басейні гірського Іртиша.

Хімічна промисловість виробляє доволі значний асортимент продукції, зокрема фосфатні добрива, пластмаси та синтетичний каучук, поліетилен. Серед галузей машинобудування виділяються виробництво гірничошахтного обладнання, сільськогосподарських машин, електротехнічної продукції.

Провідними галузями харчової промисловості є м'ясна, маслоробна, борошномельно-круп'яна, соляна та тютюнова. Річка Урал і Каспійське море дають Казахстану цінних промислових риб. У прибережній зоні розвинута рибоконсервна промисловість.

Майже 24% ВНП Казахстану створюється в сільському господарстві. Переважає тваринництво здебільшого екстенсивно відгінно-пасовищного типу. Головною його галуззю є вівчарство. За поголів'ям овець (близько 34 млн голів) Казахстан посідає 7-ме місце у світі. У північних районах та приміських зонах розвивається м'ясо-молочне скотарство, птахівництво та свинарство. Переважно на місцевій сировині працює легка промисловість. П найважливішими галузями є шкіряна, овчинно-шубна, переробка вовни та бавовняна. На їх основі розвиваються взуттєва, трикотажна, швейна.

Майже 60% зерна вирощують на півночі країни. Крім зернових культур є посіви бавовни, картоплі, овочів, фруктів, цукрових буряків. У цілому технічні культури займають відносно невеликі площі. У південних і південно-східних областях поширене садівництво і виноградництво.

Основою транспортної системи Казахстану є залізниці. На них припадає до 95% вантажообігу. Протяжність залізничних магістралей становить понад 14 тис. км. У перевезенні пасажирів зростає значення автомобільного та авіаційного транспорту. На Іртиші, Уралі та деяких інших річках розвинуте судноплавство. Є порти на Каспійському морі. Прокладено декілька магістральних нафто- та газопроводів.

Культура та соціальний розвиток. У Казахстані налічується декілька десятків вищих навчальних закладів. Найбільшими серед них є Казахський університет в Алмати, Карагандинський університет і Туркестанський міжнародний університет. У країні 40 театрів, численні музеї та бібліотеки. Письменних у країні 97%. Найбільші газети "Егемен Казахстан", "Казахстанская правда".

Республіка Казахстан визнала Україну 13 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлено з 23 липня 1992 р. У Києві працює посольство Республіки Казахстан.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси