Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Граматичні категорії іменника.Загальне значення іменника і його граматичні ознакиСемантико-граматичні категорії іменника
Співвідношення абстрактного й конкретного в історії та в теоріїАбстрагування. Сходження від абстрактного до конкретногоМетод абстракції та сходження від абстрактного до конкретного.
ІменникВласні і загальні іменникиПрикметники, утворені від індивідуальних назв
 
Головна arrow Документознавство arrow Сучасна українська літературна мова
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ ІМЕННИКІВ

За семантичними ознаками і морфологічною характеристикою іменники поділяються на такі лексико-граматичні розряди:

* конкретні й абстрактні іменники;

* іменники - назви істот і неістот;

* власні й загальні іменники;

* збірні іменники;

* матеріально-речовинні іменники.

Конкретні й абстрактні іменники

Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуттів, наприклад: стіл, дерево, дощ, дівчина, день, ліс. До цієї групи належать іменники, що є назвами:

а) одиничних предметів - назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу (хлопець, заєць, квасоля, килим, річка);

б) речовин, маси, матеріалу (молоко, повітря, полотно, деревина);

в) простору чи часу (берег, слуга, степ, місяць, урок, година);

г) власних назв (Петро, "Дніпро" (часопис), "Сонечко" (дитсадок), Київ).

Іменники з конкретним значенням мають такі спільні ознаки:

- вони утворюють співвідносні форми однини/множини (брат -брати, тиждень - тижні, будинок - будинки);

- вільно сполучаються з власне кількісними числівниками (п 'ять місяців, три площі, шестеро учнів).

Іменники з абстрактним значенням називають не власне предмети, а абстраговані, узагальнені властивості, дії, ознаки, процеси поза зв'язком з їхніми носіями чи виконавцями (просьба, прикрість, натхнення, кілограм, метр). Найчастіше це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення і сприймаються уявою.

До абстрактних належать іменники на позначення:

а) якостей і властивостей (щирість, чорнота, ясність, патріотизм);

б) психічних і фізичних станів (сон, тиша, страх, любов, непритомність);

в) дій і процесів (біг, хід, горіння, приїзд, перемовини);

г) понять етикету (вітання, прощання);

г) наукових понять (діалектика, функція, модальність, сюжет);

Іменники з абстрактним значенням мають такі власне граматичні показники:

o відсутність співвідносних форм числа (більшість їх уживається тільки в однині: терпеливість, щастя, бадьорість, а частина-тільки у множині: канікули, кошти, радощі);

o несполучуваність з власне кількісними числівниками (лише деякі з них вживаються з неозначено-кількісними числівниками: багато радості, мало витрат.

Переважна більшість іменників з абстрактним значенням - це слова з похідними основами прикметникового або дієслівного походження із суфіксами: -ість (прикрість, свідомість); -енн- (натхнення, значення, захоплення);-інн- (видіння, стремління); -анн- (дерзання, бажання, думання); -ств-, -зтв-,-цтв- (сирітство, боягузтво, пророцтво); -б- (просьба, боротьба); -изм, -ізм (-їзм) (романтизм, анахронізм, архаїзм).

Меншу із кількісного погляду групу становлять іменники з непохідними основами (сила, воля, горе, розум, побут, дух).

Чіткої межі між іменниками з конкретним та абстрактним значенням немає: іменники з конкретним значенням можуть набувати абстрактного значення, іменники з абстрактним значенням переходять у розряд іменників з конкретним значенням, наприклад: іменник берег у сполученні берег річки має конкретне значення, а в сполученні берег самоти - абстрактне.

Іменники - назви істот і неістот

Категорія істот і неістот охоплює іменники з конкретним значенням. За семантичними ознаками до категорії істот належать іменники, які означають:

а) назви людей за різними ознаками, їхні імена, прізвища, псевдоніми (активіст, учитель, секретар, лісник, красень, Олена Пчілка, Варвара, Петро);

б) назви птахів, тварин, риб, комах (вовк, корова, ворона, щука, короп, комар, метелик);

в) назви міфічних істот (Мавка, Бог, Господь, Венера);

г) імена, прізвища героїв казок, байок (Снігуронька, Колобок); ґ) назви померлих (мрець, небіжчик, покійник);

д) назви іграшкових виробів, що наділяються властивостями людей (лялька, манекен);

е) загальні назви, що вживаються на позначення людей (зірки кіно).

Інші іменники належать до категорії неістот - це назви:

а) речей, рослин (дерево, мальва, пальто);

б) сукупності осіб (гурт, загін, натовп);

в) частин організму людини й тварини (рука, нога, дзьоб, легені);

г) страв (локшина, борщ, краби);

г) мікроорганізмів (бактерія, мікроб).

Отже, поняття істот/неістот не цілком збігається з уявленнями про живе/неживе в природі.

Назви істот і неістот послідовно розрізняються граматично - у знахідному відмінку множини. Назвам істот всіх родів властивий збіг форм знахідного й родового відмінків: бачу синів - немає синів, побачив сиріт, подруг - немає сиріт, подруг, а назвам неістот - форм знахідного і називного: розпалити вогонь - видніється вогонь, бачу лампи - світяться лампи, згадую море - згадується море.

Примітка: Деякі іменники - назви Істот у знахідному відмінку мають паралельні форми - подібну до родового і називного відмінків (пасти корів (корови), телят (телята); назви неістот теж можуть вживатися в обох формах (одягти плащ (плаща), взяв ніж (ножа).

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси