Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Облік переоцінки товарівОблік надходження товарів в результаті товарообмінних операційОблік реалізації товарів зі знижкамиДокументальне оформлення та облік реалізації товарів і тариПереоцінка цінностей в середині кар'єри.
Інвентаризація виробничих запасів. Облік результатів інвентаризаціїІнвентаризація товарів та облік її результатівПеревірка правильності відображення результатів інвентаризації...Відображення результатів інвентаризації в обліку бюджетних установІнвентаризація сировини, продукції власного виробництва та закупних...
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський облік в торгівлі та ресторанному господарстві
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік товарних втрат та переоцінки товарів

Втрати товарів, що виникають в підприємствах роздрібної торгівлі, можуть бути обумовлені як фізико-хімічними властивостями товару, так і порушеннями технології збереження, переробки, розкрадання тощо.

Документальне оформлення та облік товарних втрат на підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється аналогічно операціям в оптовій торгівлі, що розглянуто у р. 2.

Уцінка товарів (запасів) у торгових підприємствах здійснюється відповідно до Положення про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та зайвих товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Мінекономіки і Мінфіном України від 15.12.1999 №199/300 [54].

Уцінка товарів на підприємствах роздрібної торгівлі проводиться за даними інвентаризації. Не підлягають уцінці товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності із запасів товарно-матеріальних цінностей, які оформлено в заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.

Розміри уцінки товарів визначаються комісією на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями.

Товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації.

Уцінені товари після перемаркування передаються для реалізації за накладною, в якій зазначається роздрібна ціна до і після уцінки. Відповідно п. 27 П(С)БО 9 "Запаси" сума уцінки товарів визнається витратами звітного періоду. При цьому, уцінюючи товари до вартості нижче їх придбання, підприємство роздрібної торгівлі повинно суму, на яку зменшується продажна вартість товару, розділити на дві складові: в межах торгової націнки і в межах перевищення уцінки над сумою торгової націнки. Зниження продажної вартості товарів у межах торгової націнки знайде відображення на рахунку 285 "Торгова націнка". Сума перевищення уцінки над сумою торгової націнки відобразиться на рахунку 946 "Втрати від знецінення запасів".

У випадку, якщо ТЗВ на підприємстві відображається на окремому субрахунку, потрібно здійснити розрахунок суми ТЗВ на підставі середнього проценту ТЗВ на дату переоцінки. Сума ТЗВ, що відноситься до суми уцінки товару також знайде відображення на субрахунку 946

"Втрати від знецінення запасів". Якщо чиста вартість реалізації товарів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохідна рахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" із збільшенням вартості цих товарів.

Товари, строк придатності яких минув, повинні бути вилучені із обігу. За потреби вони можуть бути надіслані на відповідну експертизу для визначення шляхів їх подальшого використання. В обліку витрати на послуги з проведення експертизи відносяться до витрат на збут. Вартість таких товарів відображається як витрата звітного періоду на субрахунку 947 "Втрати та нестачі від псування цінностей".

Інвентаризація товарів та облік її результатів

Порядок проведення та оформлення результатів інвентаризації товарів на підприємствах роздрібної торгівлі регламентується Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.1994 р. № 69 [15].

Перед початком проведення інвентаризації реалізація товару на підприємствах роздрібної торгівлі, будь-які інші операції з руху товарів і коштів припиняються. Відповідно до пп. 11.6 п. 11 Інструкції № 69 після закінчення інвентаризації, але до відкриття магазину (складу, комори, секції) проводяться контрольні перевірки інвентаризації, у ході яких перевіряються товари, які найбільше користуються попитом. У разі виявлення значних відхилень даних інвентаризаційних описів і даних контрольної перевірки призначається новий склад інвентаризаційної комісії для проведення нової суцільної інвентаризації.

Оформлені інвентаризаційні описи передаються до бухгалтерії для виведення результату. При виявленні розбіжностей складається "Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей" (ф. № инв-19). її складання притаманне як для підприємств оптової так і роздрібної торгівлі.

У пп. 11.12 п. 11 Інструкції № 69 відображено загальний порядок регулювання нестач і надлишків, а саме:

- взаємний залік надлишків і нестач внаслідок пересортиці можливий лише за товарно-матеріальними цінностями однакового найменування й у тотожній кількості за умови, що ці надлишки й нестачі утворювалися в однієї матеріально відповідальної особи й за один період, що перевіряється;

- якщо в результаті такого взаємозаліку вартість товарів, яких не вистачає, більше ніж вартість товарів, які виявилися в надлишку, то різницю вартості має бути віднесено на винних осіб.

При виведенні результатів інвентаризації товарів у роздрібній торгівлі потрібно обов'язково врахувати вартість втрат у межах норм природного убутку [34].

У бухгалтерському обліку відповідно до п. 20 П(С) БО 16 суми нестач і втрат від псування цінностей включаються до складу інших операційних витрат [46]. Згідно з Інструкцією №291 суми нестач у межах установлених норм природного убутку, виявлені при зберіганні, а також нестачі понад норми природного убутку визнаються видатками звітного періоду і відображаються за дебетом субрахунку 947 "Нестачі та втрати від псування цінностей" [17]. Якщо на підприємстві облік товарів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, яка належить до вартості відсутніх запасів.

Суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до ухвалення рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей" [17]. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума відображається за дебетом субрахунку 375 "Рахунки з відшкодування завданих збитків" та кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Надлишки товарів, виявлені під час інвентаризації, відображаються за кредитом субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси