Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
Актуальність теми дисертаційного дослідження.Дисертаційні або тривалі дослідженняЗагальні відомості про інформаціюЗагальні відомості та фізико-географічне положенняЗагальні відомості та фізико-географічне положенняЗагальні відомості та фізико-географічне положенняЗагальні відомості та фізико-географічне положенняЗагальні відомості та фізико-географічне положенняЗагальні відомості про методи наукового пізнанняЗагальні відомості та фізико-географічне положення
 
Головна arrow Документознавство arrow Українська мова за професійним спрямуванням
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загальні відомості про дисертаційне дослідження

Дисертація (від. лат. dissertatio - "роздум, дослідження") - наукова робота, дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня (доктора, кандидата наук) і прилюдно захищається здобувачем (дисертантом).

Основу змісту дисертації має становити принципово новий матеріал: опис відкритих фактів, явищ і закономірностей, а також узагальнення вже відомих даних з інших наукових позицій або аспектів. З огляду на це матеріал може містити дискусійні питання, пов'язані з переглядом наявних поглядів або уявлень. Зміст дисертації має відповідати вимогам оригінальності, унікальності та неповторності наведених положень.

Характерною ознакою форми викладення змісту дисертації є високий ступінь абстрагування, широке застосування математичного апарату, засобів логічного мислення, а також аргументованість суджень і точність наведених даних. У мовностилістичному оформленні матеріалу слід враховувати особливості наукового стилю мови, головною рисою якого є об'єктивність, що випливає зі специфіки наукового пізнання. Необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Як науковий твір дисертація має таку композицію: зміст, вступ, основна частина (два і більше розділів), висновки, список використаних джерел, додатки (за потреби).

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави й вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі визначають актуальність теми (шляхом критичного аналізу й порівняння з відомими розв'язаннями проблеми, обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва); мету та завдання дослідження (формулюють мету роботи й низку завдань, які необхідно вирішити для ЇЇ досягнення); методи

дослідження (подають перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої мети); наукову новизну одержаних результатів (чітко, лаконічно викладають нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто); теоретичне та практичне значення одержаних результатів (подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, відомості про впровадження результатів досліджень); апробацію результатів дисертації (зазначають, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах, семінарах висвітлено результати досліджень, включених до дисертації, а також зазначають кількість друкованих праць, у яких опубліковано результати дисертації) та структуру роботи (вступ, кількість розділів, висновки, список літератури, додатки).

Основна частина дисертації складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному текстові кожного розділу може передувати передмова зі стислим описом обраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки а лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

Основну частину, як правило, будують на засадах дедуктивного методу - починають від огляду літератури, обґрунтування вибору напрямів дослідження і переходять до вичерпного й повного викладу результатів власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дисертаційному дослідженні, враховуючи формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки й практики. Далі подають висновки й рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати стислу оцінку стану питання. Потім розкривають методи вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їхню вірогідність.

Список використаних джерел слід надати в порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією. Можна використовувати й алфавітний список. Бібліографічний опис джерел виконується відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи" зокрема ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила".

У разі потреби для повноти сприйняття дисертації до додатків включають такий допоміжний матеріал:

o проміжні математичні доведення, формули й розрахунки;

o таблиці допоміжних цифрових даних;

o протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

o інструкції й методики, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ЕОМ, розроблених у процесі виконання дисертаційної роботи;

o ілюстрації допоміжного характеру.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра українознавства

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

Реферат

студента групи ТЦ-І-7 Росіяненка Володимира Миколайовича

Київ - 2008

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси