Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУОсобливості обробітку ґрунту на меліорованих земляхОбробіток ґрунту після багаторічних травОбробіток ґрунту під озимі культуриОбробіток ґрунту під озимі культуриОбробіток ґрунту під озимі культуриСистеми обробітку ґрунту під культури польових сівозмінПротиерозійні заходи під час передпосівного обробітку ґрунту і сівбиБезполицевий обробіток ґрунтуСистема обробітку ґрунту
 
Головна arrow Географія arrow Землеробство
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Полицевий обробіток ґрунту

Оранка - це захід обробітку, під час якого оброблюваний шар ґрунту перевертається не менше ніж 135°, а також кришиться, розпушується, частково перемішується і підрізаються бур'яни.

Основними робочими органами плуга є леміш, полиця, передплужник і дисковий ніж, або чересло.

Леміш підрізує скибу в горизонтальному напрямі, а дисковий ніж або чересло - у вертикальному. Дискові ножі застосовують на тракторних плугах, а чересла - здебільшого на плугах спеціального призначення (чагарникових тощо).

Технологічні операції і якість оранки багато в чому залежать від форми полиць, які бувають гвинтові, напівгвинтові, циліндричні та культурні (рис. 15).

Плуг з гвинтовою полицею добре перевертає скибу, але недостатньо її кришить. Ці плуги призначені для обробітку зв'язних сильнозадернілих ґрунтів (цілина, перелога, луки, пасовища). Застосовують їх обов'язково з дисковими ножами.

Типи полиць

Рис. 15. Типи полиць: а - циліндрична; б - культурна; в - напівгвинтова; г - гвинтова

Спосіб оранки, при якому скиби перевертаються на 180°, називається оборотом скиби. Якщо скиби кладуться одна до другої під кутом 45°, а перевертання відбувається тільки на 135°, то оранку називають зметом скиби. При цьому в зв'язку з неповним перевертанням скиби не досягається позбавлення життєздатності багаторічної рослинності на перелогах.

Плуги з циліндричною полицею відразу круто піднімають і відкидають скибу в бік борозни. При цьому ґрунт добре кришиться, але недостатньо перевертається. Плуги з такою формою полиці застосовують на окультурених, незадернілих і легких ґрунтах.

У напівгвинтової полиці поверхня передньої частини циліндрична, а задня наближається до гвинтової. Леміш у таких плугів ставлять крутіше. Плуг з напівгвин-товою полицею добре обертає скибу, а задовільно кришить її тільки на незадернілих і легких ґрунтах. Такі полиці встановлюють на чагарниково-болотних плугах для обробітку осушених торфових і болотних мінеральних ґрунтів, а також на плугах загального призначення для обробітку задернілих староорних ґрунтів.

Культурна полиця за формою поверхні (круто зігнута) наближається до циліндричної і відрізняється від неї тим, що задня її частина має гвинтоподібну поверхню. Вона забезпечує достатнє перевертання і кришіння, яке буває навіть краще, ніж при оранці плугом з напівгвинтовою полицею. Але й ця полиця придатна для роботи на легкому ґрунті, на задернілому вона працює гірше, ніж гвинтова і напівгвинтова. Є ще комбіновані полиці, котрі за своєю конструкцією проміжні між культурними і на-півгвинтовими.

Недоліком полиць усіх відомих форм є те, що вони задовільно здійснюють лише одну операцію - або перевертання, або розпушування, хоч потрібно, щоб обидва технологічні процеси виконувалися одночасно. Особливо це стосується обробітку полів з-під природної або штучної трав'янистої рослинності. Застосування плугів з різними полицями на таких ділянках показало, що виконати якісно обидві ці операції одночасно жодна із згаданих форм полиць не спроможна.

Високоякісної оранки досягають тоді, коли її проводять плугом з передплужниками. Така оранка називається культурною.

Передплужники спочатку використовували на задернілих ґрунтах, тобто на ділянках, де переорювали багаторічні трави. Під час роботи вони зрізають верхній (8-12 см) задернілий шар ґрунту і скидають його на дно борозни, а основний корпус плуга приорює його нижнім незадернілим шаром ґрунту, здатним добре кришитися. Ширина передплужника дорівнює 2/3 захвату основного корпусу, що забезпечує краще укладення верхнього шару ґрунту на дно борозни. В результаті цього верхній шар ґрунту набуває культурного, тобто добре розпушеного стану, звідси й сам обробіток плугами з передплужниками називають культурною оранкою. Після такої оранки відпадає потреба в багаторазовому поверхневому обробітку. Крім того, застосування передплужників створює сприятливі умови для розкладу рослинних решток багаторічних трав, оскільки відрізана верхня частина скиби потрапляє на дно борозни і рівномірно приорюється пухким ґрунтом, що поліпшує умови його вологості і та аерації.

Тепер передплужники використовують і на староорних землях, оскільки при оранці плугом без передплужників нижній шар незадовільно розпушується. Цьому перешкоджає верхній ущільнений шар, де зосереджується багато коріння. Якщо ж обробляти верхній і нижній шари роздільно, як при культурній оранці, нижній шар розпушується добре.

Потребу в обробітку староорних земель плугами з передплужниками раніше обґрунтовували неоднаковою структурою (а звідси і неоднаковою здатністю кришитися) різних частин орного шару. Вважали, що нижній шар (10-20 см) має кращу структуру, а верхній (0-10 см) - гіршу. Однак дослідженнями було доведено, що структура верхньої частини орного шару не завжди буває гіршою, ніж нижньої.

За сучасними науковими поглядами, культурна оранка у восьми-десятипільних сівозмінах потрібна в одному-трьох полях. Це зумовлюється тим, що у верхньому шарі ґрунту зосереджується більше поживних речовин і вони краще використовуються рослинами, якщо загортаються глибше, потрапляючи в умови більш сталої вологості. Крім того, верхньому шару ґрунту властива більша біологічна активність - у ньому більше аеробних мікроорганізмів, енергійніше розкладаються рослинні рештки і більше виділяється вуглекислого газу. Якщо при оранці глибокий шар ґрунту вивертається наверх, в умовах кращого доступу повітря підвищується його біологічна активність, завдяки чому посилюється активність усього орного шару, а це дуже важливо для поліпшення умов живлення рослин та посилення фотосинтезу.

Нарешті, після оранки плугами з передплужниками задернілих ґрунтів або полів після стерньових попередників між орним і підорним шарами не утворюється прошарок з нерозкладених решток дернини або стерні, який порушує капілярний рух вологи і утруднює нормальний розвиток кореневої системи культурних рослин.

Передплужник установлюють перед основним корпусом так, щоб орна скиба вільно проходила між ними. Відстань від носка передплужника до носка основного корпуса - 30-35 см. Лезо передплужника повинно заглиблюватися у ґрунт на 7-10 см (під основну масу коріння дернини), а на запирієних полях - на 10-12 см. Польовий обріз передплужника виступає в бік поля відносно польового обрізу основного корпуса на 1-2 см. Проте така конструкція передплужника не дає при оранці повного переміщення вниз верхньої частини орного шару через малу ширину захвату, укорочені лемеші і полиці порівняно з основним корпусом плуга і тому не забезпечує високоякісного обробітку ґрунту при роботі, особливо на підвищених швидкостях.

Дисковий ніж розміщують відносно передплужника так, щоб його вісь обертання (коли дивитися зверху), була над носком передплужника або виходила вперед на 1-2 см. Площину диска зміщують від польового обрізу передплужника в бік поля на 1-2 см. По глибині дисковий ніж установлюють так, щоб нижня точка різальної кромки диска була нижче від леза лемеша передплужника на 2-3 см.


Слід зазначити, що крім поліпшення водного і повітряного режимів, посилення біологічних процесів і нагромадження доступних форм поживних речовин (зокрема нітратів), зменшення бриластості та гребенистості ґрунту, культурна оранка відіграє важливу роль у боротьбі з бур'янами, шкідниками та збудниками хвороб.

При культурній оранці краще загортаються в ґрунт післяжнивні і післяукісні рештки, бур'яни та гній, що дуже важливо для високоякісної сівби, догляду за культурами, особливо просапними, а також при збиранні врожаю зокрема зернових і цукрових буряків.

Дуже важливо й те, що при заорюванні плугами з передплужниками значно підвищується ефективність органічних і мінеральних добрив. Так, за дослідами Інституту цукрових буряків УААН, після внесення гною в дозі 20 т/га приріст урожаю цукрових буряків в середньому за 4 роки становив при заорюванні плугом без передплужників 28 ц/га, а з передплужниками - 47 ц/га; при внесенні мінеральних добрив - відповідно 34 і 45 ц/га (В. Ф. Зубенко, 1983). Посилення дії мінеральних добрив при культурній оранці зумовлене тим, що вони перемішуються не з усім орним шаром, а лише з певною частиною його, від чого зменшується закріплення їх ґрунтом; особливо це має значення для фосфорних добрив.

Щодо витрат пального, то при оранці задернілих ґрунтів із застосуванням передплужників вони зростають на 15-25%, але завдяки кращому розпушуванню після культурної оранки на них доводиться менше використовувати знарядь поверхневого обробітку, що зменшує витрати пального на подальший обробіток. Важливим є й те, що при використанні меншої кількості знарядь поверхневого обробітку краще зберігається структура ґрунту. На незадернілих ґрунтах при використанні плугів з передплужниками тягові зусилля змінюються мало.

Орати без передплужників доводиться на ґрунтах з орним шаром меншим ніж 20 см; на природних цілинних задернілих ґрунтах, коли верхній ущільнений шар перевищує 10 см, а нижній шар так само, як і верхній, не кришиться, і на свіжих розкорчованих площах, де залишилось багато пеньків, які заважають роботі передплужників; на деяких осушених болотах з товстим шаром торфу.

Глибина культурної оранки повинна становити не менше ніж 20-22 см. При меншій глибині вона неефективна, тому що в цьому разі недостатньо прикривається верхній шар ґрунту, зрізаний передплужником. Якщо передплужник установлюється глибше ніж 10 см, потрібно відповідно збільшити й глибину оранки основним корпусом, що не завжди доцільно. На опідзолених та інших ґрунтах, де глибина орного шару менша за 20 см, треба застосовувати спеціальні заходи, спрямовані на його поглиблення (поступове збільшення глибини оранки з внесенням гною та інших добрив), і тільки після цього переходити до оранки плугами з передплужниками.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси