Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
ФОРМУВАННЯ МОНЕТНИХ СИСТЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ГРОШОВОГО ОБІГУ НА...ПОЧАТКИ ОБІГУ ТА КАРБУВАННЯ МОНЕТ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ГРОШОВЕ...ОСОБЛИВОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У...Грошовий обіг у середовищі українського козацтваГрошовий обіг на українських теренах під час другої світової війниСТАНОВЛЕННЯ РЕГУЛЯРНОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У...Грошовий обіг на розділених українських земляхОрганізація випуску української монетиПоширення римської монети на українських земляхГрошовий обіг
 
Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Давньоримські монети у грошовому обігу на українських землях

Знахідки римських монет на позаримських землях свідчать про зв'язки римлян із багатьма країнами. У слов'ян римські монети були поширені лише в межах лісостепової смуги. Цілком зрозуміло, що вони потрапили сюди, маючи практичне використання. Тому мають рацію більшість дослідників, коли кажуть, що римські монети надійшли до слов'ян через торговельні зв'язки і відігравали у східнослов'янському світі роль грошового знака.

Товарно-грошові відносини охоплювали здебільшого верхівку східнослов'янського суспільства, яка лише починала складатися, але вже нагромаджувала у своїх руках досить значні багатства. Свідченням цього є величезна кількість грошового металу, що містився у скарбах. Проте виникнення у східних слов'ян у перші століття н. е. товарно-грошових відносин аж ніяк не означало, що вся економіка східнослов'янського суспільства перейшла на товарну основу. Господарство слов'ян іще впродовж тривалого часу залишалося натуральним. Оскільки гроші є універсальним товаром, що його завжди можна обміняти на будь-який інший товар, то виникало прагнення, особливо на ранній стадії розвитку товарного обігу, до перетворення якомога більшої кількості товарів у гроші, що стають, таким чином, символом багатства. Подібне явище спостерігається у будь-якого народу, який перебуває на порівняно ранній стадії розвитку товарного виробництва.

Одначе, були серед дослідників й інші думки. Певна група вчених вважає, що давньослов'янське суспільство у часи піднесення Риму перебувало на дуже низькому рівні суспільного розвитку, коли грошова торгівля виникнути не могла. А ще інша група дослідників дотримується думки, що римські монети мали у стародавніх слов'ян певне утилітарне значення, наприклад, як сировина для ювелірних виробів. Мовляв, слов'яни самі срібла не добували, тому дуже ймовірно, що сировину вони ввозили частково саме у вигляді монет, яку перетоплювали у метал. Але немає жодних підстав уважати, що це було єдиним чи, принаймні, головним призначенням римських монет у стародавніх слов'ян. Нарешті, ніколи разом із монетами не було знайдено зливків срібла, а були лише випадки, коли у скарбах разом із римськими монетами траплялися не срібні, а золоті зливки.

Інший можливий спосіб утилізації римських монет - використання їх як прикрас. Про це свідчить низка етнографічних та археологічних фактів. Наприклад, на Поділлі та в інших регіонах України дівчата нерідко використовували знайдені ними монети як намиста. Але з десятків тисяч римських монет відомо лише кілька десятків екземплярів, оформлених як прикраси. Та й для того, щоб монета у конкретному суспільстві змогла знайти застосування у вигляді прикраси, вона повинна була існувати тут у своєму прямому грошовому призначенні, тобто як засіб обслуговування товарного обігу. Тому твердження про те, що стародавні слов'яни нібито ще не могли через свою соціально-економічну відсталість вести грошову торгівлю,- безпідставне. Племена, належні до черняхівської культури, досягли вже на початку нової ери досить високого рівня розвитку. Тому використання римських монет як грошового знака в тій епосі було цілком природним.

Римські монети, що їх знаходять на землях східних слов'ян, можуть бути доказом торгівлі з ними римлян. Зрештою, сумніви про реальність такої торгівлі можна розвіяти, провівши паралель з історією германських племен, які перебували на приблизно рівному ступені соціально-економічного розвитку. У тих і тих це була доба, коли відбувалося відокремлення ремесла від основної галузі господарства і складалися умови для ширшого розвитку торгівлі, остаточного розкладу родоплемінних відносин і поступового утворення класового суспільства; доба утворення перших, іще примітивних, політичних об'єднань. Тож знахідки римських монет є слідами грошової торгівлі слов'ян з римлянами.

Додатковими доказами цього факту є знахідки речей, які, поза сумнівом, мають римське походження і належать до того ж періоду, коли відбувався масовий приплив римських монет на територію сучасної України.

Розвиток торговельних зносин слов'ян із римлянами був тісно пов'язаний з політичними подіями того часу. Римські монети у більш або менш значних кількостях почали потрапляти на слов'янські землі за правління Нерона, Веспасіана, Домішана, а також Траяна. І справді, приплив римських монет на територію сучасної України тривав саме тоді, коли римляни панували в Дакії.

Переважну більшість римських монет, знайдених на слов'янській території, становлять срібні денарії, тоді як мідні й золоті монети трапляються досить рідко. Більшість із знайдених римських монет карбовані у другій половині І-І І ст. н. е. Більш ранні або пізніші трапляються значно рідше. Процес потрапляння римських монет на позаримські землі міг відбуватися тільки впродовж того часу, коли ці монети були в обігу в самому римському суспільстві.

Припинення масового поширення римських монет на слов'янських землях безпосередньо пов'язано з політичними і соціально-економічними обставинами навколо Римської імперії в III ст. н. е. Для того періоду було характерним явище псування монет. Римський денарій втрачав свої пробу і вагу, знецінювався, внаслідок чого повноцінний денарій II ст. н. е. дуже швидко зник з обігу. Тому на слов'янські землі монети, найімовірніше, потрапили на початку кризи, тобто впродовж II ст. н. е. Отже, відтинок часу від середини І до початку III ст. н. е. слід уважати основним періодом припливу римських монет на слов'янські землі, хоча, можливо, справді масовий приплив почався десь на зламі 1-І І ст. н. е.

Деякі дослідники вважають, що повторний максимум припливу римських монет на територію східних слов'ян мав місце в епоху Кон стантина Великого та його спадкоємців (IV ст. н. е.), пов'язуючи його з воєнно-політичною діяльністю слов'янських племен.

Кінець римського панування в Дакії негайно спричинив майже повне припинення будь-яких зв'язків.

Висновки

1. Перша римська монета мала назву ас. Вона виливалася з міді та важила 273 г. Крім того, в обігу були фракції аса: семіс, трієнс, квад-ранс, секстанс, унція. Порад із зображенням римських богів вони містили позначення номіналів.

2. Карбування монет у Стародавньому Римі почалося 269 р. до н. е. З'явилися срібні денарії, вікторіати, квінарії, сестерції. В основі монетної справи лежав фунт, який важив 327,4 г. Рішення про карбування монет виносилося державними органами, що представляли сенат та імператора.

3. Масове карбування золотих монет почалося в період правління імператора Августа. Вони називалися ауреусами і відповідали 25 денаріям. Тоді ж у монетній справі почав використовуватися аурихалк, з якого карбувалися сестерції та дупондії.

4. Вміст срібла в римських монетах віддзеркалював стан економіки в той час, коли вони карбувалися. Війни, економічні труднощі, розбрат у суспільстві призвели до зменшення частки дорогоцінного металу в монетах до 2-3%. Це відображало величезну інфляцію, характерну для Риму в новій ері.

5. Банківську справу Стародавній Рим запозичив у Стародавньої Греції. Банкіри обмінювали й перевіряли монети, приймали вклади, видавали кредити, проводили безготівкові розрахунки. В їхню діяльність активно втручалася держава.

6. Характерними ознаками ведення банківництва були високий рівень організації діловодства та детальна правова регламентація банківських операцій. Римським банкірам приписують введення в економічну науку таких понять, як дебет і кредит, використання прибутково-видаткової та головної книг, представлення їх як доказів у суді.

7. Римські монети найбільш масово надходили на українські землі у II ст. н. е. Це було обумовлено значними торговельними зв'язками між народами, які населяли відповідні території. Східнослов'янські племена використовували римські монети для обслуговування внутрішньої торгівлі, утворення скарбів, а також для виготовлення прикрас.

8. Римські монети та банківська справа мали великий вплив на розвиток економіки цілого світу. Деякі номінали (солід, денарій) лягли в основу назв окремих європейських грошових одиниць (наприклад, су і деньє), а документальне і юридичне оформлення були успадковані у подальшому розвитку людської цивілізації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси